Коментар. «Перелопатив десятки папок румунських фондів, але все-таки знайшов матеріали щодо місць розстрілів у районі Овідіопольського шосе. У матеріалах архівної кримінальної справи завідувача судмедекспертизою Одеси Івана Фрідловського», ― написав історик на своїй сторінці.

Детальніше. На місці пошукових робіт у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги Одеси (поруч з аеропортом) учені проводили проводили розкопки та ексгумації сотень виявлених трупів навесні 1942 року. Івана Фрідловського ― лікаря і судмедексперта ― викликали на допит, позаяк він виявив на місці таємних поховань близько 270 трупів із вогнепальними пораненнями.

Цитата. «На початку травня 1942 року мене викликали в медико-санітарну дирекцію до лікаря Шапочкіна… Разом із ним ми поїхали до місця, де були виявлені могили, розташовані біля дороги в село Татарку ― за аеродромом. Ми побачили могили зі скелетованими трупами. Трупів в одній могилі налічувалося приблизно 15-20. У цей момент ми з трупами не робили нічого… А приблизно за два дні ми провели вторинний огляд трупів», ― розповів на допиті колишній завідувач міським моргом Фрідловський.

Він разом із колегами встановив, що поранення вбитим людям нанесли вогнепальною зброєю на близькій відстані, а ось про давність смерті дати висновок лікарі не змогли. Судмедексперта допитували як члена комісії із розслідування звіртсв енкаведистів. Разом з іншими лікарями він підписав висновки про причину смерті розстріляних ― і поплатився за те, що якісно виконав свою роботу.

Фрідловського співробітники НКВС засудили до шести років тюремного ув’язнення. Судмедексперт вижив, у в’язниці працював лікарем, а згодом жив на поселенні в Узбекистані.

Що далі? В Одеській міськраді створили міжвідомчу робочу групу. Вона займеться увічненням пам’яті жертв війни та політичних репресій, похованих у районі 6-го кілометра Овідіопольської дороги. А історики хочуть створити мапу під назвою «Місця скорботи Одеси». На ній позначать усі місця страт, а також військові та цивільні групові могили у межах міста.

Дізнайтеся більше про пам’ять жертв політичних репресій в Україні:

• 80-річчя трагедії Бабиного Яру: як згадуватимуть українці? 6 жовтня 2021 року на жалобні заходи з нагоди роковин розстрілів у Бабиному Яру до України запросять світових лідерів, діячів єврейських організацій, які вижили під час Голокосту, та українців, які рятували євреїв від смерті під час нацистської окупації та отримали звання Праведників народів світу.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. За пів року команді забудовників вдалося сконструювати пляж з нуля. Там встановили туалети, адаптовані для людей з обмеженими можливостями, роздягальні та медичний пункт. Одразу після відкриття стартують благодійні заходи для дітей з інтернатів. На території пляжу працюватимуть реабілітаційні програми, будуть проводити безкоштовні групові заняття спортом, кінопокази та благодійні фестивалі. Також є окремий транспорт для відвідувачів, який курсує прямо до самого пляжу, а вже на території можна скористатись електромобілем, розповідають організатори.

Довідка. Інвестором пляжу є орендар сусіднього пляжу «Калетон» — компанія «Фокус Лоджистік», що входить до складу «Дегас Груп».

Фото: dumskaya.net

Детальніше. На вихідних 29 та 30 травня у Києві, Львові та Одесі почали свою роботу Центри вакцинації проти COVID-19. Центр вакцинації у Києві працює на базі Міжнародного виставкового центру. За два дні роботи у столичному центрі вакцину отримали майже 3,5 тисячі людей. До процедури вакцинації залучали медпрацівників та студентів-медиків. 

У Львові центр вакцинації розгорнули на стадіоні «Арена Львів». За два дні щеплення отримали понад тисячу громадян. Голова Львівської ОДА Максим Козицький повідомив, що центр вакцинації успішно впорався із запланованим навантаженням. 

 В Одесі центр вакцинації розпочав роботу 30 травня на території стадіону Національного університету. Кількість щеплень за один день становить близько 250-300 громадян.

Довідка. Щоб вакцинуватися, необхідно при собі мати паспорт, ідентифікаційний код, мобільний телефон для підтвердження запису на вакцинацію у додатку «Дія» та бажано — копію декларації з лікарем, якщо її підписано, повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург. Для надання екстреної допомоги у центрах чергують бригади швидкої допомоги.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Статус пам’ятки історії отримало найстаріше козацьке кладовище в Одесі. Мінкульт заніс цей цвинтар до реєстру нерухомих пам’яток. Тепер він — пам’ятка історії локального значення. Куяльницьке козацьке кладовище Сотниківської січі заснували наприкінці XVIII століття коло Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори. Найдавніший збережений хрест датується 1791 роком. Всього на кладовищі — 205 старовинних козацьких надгробків. Цвинтар розмістили на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва. В Одесі це кладовище є не лише історичною пам’яткою, а й прикладом народного мистецтва. Проте пам’яткоохоронний статус кладовища Мінкульт не могли погодити з 2016 року.

Довідка. У 1789 році козацькі загони під проводом Головатого та Чепеги підійшли разом із російськими підрозділами до мурів міста-фортеці Хаджибей, яке розташовувалося на березі Чорного моря і взяли його штурмом. Це місто через п’ять років перейменували на Одесу. Після захоплення Хаджибею-Одеси частина козаків, разом із російською армією, продовжила звільняти причорноморські землі від турецьких військ. Більшість козаків, які в 1775 році втекли із Запоріжжя після наказу Катерини ІІ про зруйнування Січі, одержали дозвіл від Очаківського паші на проживання поряд із Хаджибеєм. Запорожці осіли у районі сучасного Пересипу — Нерубайському, Усатовому, Чорноморській слобідці та Кривій балці. Козаки-переселенці заробляли на сольовому промислі Куяльницького лиману і працювали в місцевих каменоломнях. Ці козацькі родини й стали мешканцями Хаджибея після втечі з нього турків, а згодом — і першими одеситами.

Музей модернізму відкрили у Львові. Це нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв. Вона об’єднала митців історичного авангарду та високого модернізму з 1930 року до сьогодні. У ньому представили роботи понад 70 авторів, які виконали у період 1914-1998 років. Музей розташований на вулиці Коперника, 17 та працює в усі дні тижня, крім понеділка. З середи по п’ятницю графік роботи з 11 до 17 години. А у суботу та неділю з 10:00 до 18:00. Всього презентували понад дві сотні робіт.

Цитата. «Як звикли казати науковці, в нас не було модернізму, це було в Європі, в нас не було Джексона Полока. Так, але в нас була та сама плутанина і медитативна культура і графіка Романа Сельського і живопис Богдана Сойки», — каже куратор музею Богдан Мисюга.

Фото: uk.wikipedia.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Київський райсуд Одеси на два місяці заарештував колишнього заступника директора з адміністративно-господарської роботи коледжу в Одесі Андрія Хаєцького. Він єдиний у цій справі, кого заарештували.

Його підозрюють у порушенні вимог пожежної безпеки, що призвело до загибелі людей та завдали майнової шкоди в «особливо великому» розмірі. У прокуратурі кажуть, що підозрюваний обіймав цю посаду до 2 грудня 2019 року. Там базують своє звинувачення проти Хаєцького на тому, що він переховувався від правоохоронних органів та суду.

Громадська діячка Олена Ротарі каже, що ще 4 листопада Андрій Хаєцький попередив керівництво коледжу, що звільняється через стан здоров’я. Чоловік переніс операцію на серці. Він мав відпрацювати два тижні, а 18 листопада вийшов наказ про його звільнення.

Хаєцький передавав свої справи Світлані Соловєй, завідувачці відділення готельно-ресторанного та туристичного бізнесу. У нього залишилася копія його посадової інструкції. У ній вказано, що він не відповідає за пожежну безпеку. Відповідальними за пожежну безпеку у коледжі були Олексій Коваль, а конкретно у будівлі на Троїцькій, де і спалахнула пожежа — Тетяна Фомич.

Андрій Хаєцький мав організувати процес навчання. І зробив це. Про це свідчить документ про оплату за навчання відповідальних за пожежну безпеку у вересні 2019 року. Громадська діячка опублікувала скріни транзакцій оплати за навчання з пожежної безпеки.

Тетяна Фомич, завгосп, яка відповідала за пожежну безпеку у тому корпусі, де й спалахнула пожежа, коли у той день відчинила двері свого кабінету і побачила дим – горів подовжувач, до якого були під’єднані комп’ютер і принтер. Вона зачинила двері на ключ і побігла шукати директорку. Поки панікувала і поки шукала її, вогонь стрімко розповсюдився по будівлі. 

Громадська організація PEN Ukraine виступила на захист Андрія Хаєцького: «Ми знаємо Андрія Хаєцького як принципову й порядну людину, активного учасника правозахисних кампаній, а також талановитого поета. Андрій Хаєцький має інвалідність 3-ї групи, раніше був прооперований на серці, йому встановлено протез мітрального клапана, і перебування в СІЗО є прямим ризиком для його здоров’я.

Ми звертаємося до Одеського апеляційного суду із закликом неупередженого розгляду обрання запобіжного заходу. Враховуючи, що за стандартами Європейського суду з прав людини утримання під вартою в СІЗО використовується як виняток, наполягаємо замінити його на запобіжний захід, який не передбачає позбавлення волі».

На захист Хаєцького стали також інші громадські діячі та активісти. Вони закликають людей прийти у четвер, 28 травня, об 11:30 під будівлю Апеляційного суду в Одесі. Там відбудеться розгляд апеляція на арешт чоловіка.

Довідка. Вранці 4 грудня 2019 року в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, що на вулиці Троїцькій, сталася пожежа. Її гасили майже добу. Тоді загинуло 16 людей, ще 31 людина постраждала.

Попередньо причиною займання коледжі стала несправність електропроводки чи побутових електроприладів. У коледжі не було пожежної сигналізації, вогнегасників та датчиків чутливості до диму та температури.

Суд відправив під цілодобовий домашній арешт та усунув з посади директорку коледжу. Згадану вище Тетяна Фомич відправили під нічний домашній арешт.

Копайте глибше:

• Пожежа в коледжі: як в Одесі знайшли «стрілочника» у резонансній трагедії (Українська правда)
• Заява Українського ПЕН щодо арешту одеського активіста і поета Андрія Хаєцького

Фото: opinionua.com

Детальніше. Питання внесли до порядку денного за пропозицією депутата Олексія Кобильнікова. Він заявив, що Ройтбурд ігнорує депутатські запити щодо фінансової діяльності музею і «знущається» над ними.

Роботу художника критикували від першого дня на посаді. За півтора року митця обвинувачували і у причетності до побиття колишнього керівника музею, і навіть у тому, що він пише свої картини фекаліями. Постійно лобіювали його звільнення депутати з фракції «Опоблоку». 

Світлана Шаталова, в.о. голови Одеської облдержадміністрації вважає це політичним переслідуванням: художник, на відміну від частини депутатів депутатів Одеської облради, має проукраїнську позицію. 

Посадовці та журналісти обурюються такому рішенню у соціальних мережах.

Олександр Ройтбурд — успішний художник, його картини виставлені в найкращих галереях за кордоном. Роботи Ройтбурда охоче купують, попри те, що вони дорогі.

→ Виставку картин Марії Приймаченко відкрили у Львові. Із 3 вересня до 20 жовтня у відділі українського мистецтва ХХ століття Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького триває виставка творів Марії Примаченко. В експозиції виставки представлено понад 60 робіт із приватної колекції (Київ) та зі збірки Національного музею. Вона всесвітньовідома українська представниця «наївного» мистецтва. Її роботи стоять на рівні із роботами Анрі Руссо, Ніко Піросмані, Івана Генералича, Никифора Дровняка. У 30-х роках минулого століття її роботи були експоновані поруч із роботам митця Пабло Пікассо. 

→ Український художник у Брукліні малює на незвичних полотнах. Міша Тютюник — американський художник українського походження. Живе та працює у Нью-Йорку. Він відомий у Брукліні як MDot. Тютюник малював мурали у Бронксі, Нью-Джерсі, Філадельфії, робив розписи в офісах відомих брендів: House of Vans, Coca Cola, Starbucks Coffee, Etsy. Також він розписав сміттєвоз, щоб прорекламувати програму американської влади зі сортування побутового сміття. 

Фото: HB Style

Детальніше. В Одесі українські правозахисники та родичі політв’язнів розпочали регіональний тур десятьма містами України. 121 капкан із закритими щелепами розмістили біля пам’ятника Дюку де Рішельє. Саме тут у 2014-2015 роках збиралися одеські активісти Євромайдану. Також у центрі міста встановили інформаційні стенди із прізвищами політв’язнів та інформацією про них. Охочі можуть написати лист чи листівку для в’язнів Кремля.

Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини, розповіла: «У російських тюрмах та в окупованому Криму утримуються за сфабрикованими обвинуваченнями 97 політв’язнів та 24 моряки зі статусом військовополонених. Більшість з них – кримські татари. Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їхнє світосприйняття, громадянську позицію та громадянську діяльність. Є й такі, кого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів», щоб створити картинку для російської пропаганди».

Регіональний тур триватиме два місяці, із середини серпня до середини жовтня, і почнеться з акцій в Одесі (13 серпня) та Херсоні (15 серпня). Після цього активісти відвідають Харків (3 вересня), Маріуполь (6 вересня), Запоріжжя (10 вересня), Дніпро (12 вересня), Львів (16 вересня), Чернівці (19 вересня), Вінницю (1 жовтня) і Чернігів (10 жовтня).

Свою підтримку бранцям висловили організатори акції – Українська гельсінська спілка з прав людини, Медійна ініціатива за права людини, Об’єднання родичів в’язнів Кремля, кампанія #SaveOlegSentsov, Кримська правозахисна група, Крим-SOS та інші.

⟶ Українського бранця Росії звільнили з колонії у Криму. Політв’язня Олександра Стешенка, якого звинувачували у підпалі будинку муфтія Криму (вищої духовної особи у мусульман), відпустили за умовно-достроковим звільненням і доставили до Харкова. Окупаційна влада Криму затримала Олександра Стешенка 11 квітня 2018 року на пункті пропуску «Чонгар». Його звинуватили у причетності до екстремістської групи у Криму. Вона начебто планувала скоювати злочини «з метою залякування проросійськи налаштованих кримських татар і нагнітання міжнаціональної напруженості на території Республіки Крим».

У серпні 2018 року підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі засудив Стешенка до 2 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії-поселенні. Чоловік просидів у в’язниці рік і зараз його випустили на волю. У звільненні політв’язня брав участь постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич. 

⟶ Правозахисники закликали писати листи політв’язню Балуху. Володимир Балух — це український громадський активіст, який після анексії Криму у 2014 році відмовився отримати російський паспорт. Надіслати йому листа можна через російську систему «ФСИН-письмо», для цього потрібно перейти за посиланням. У графі «Выбрать регион» потрібно зазначити «Тверская область», у графі «Выберите учреждение» вказати «ИК-4 Торжок». Надсилати листи потрібно на ім’я Балуха Володимира Григоровича, 1971 року народження. Щоб українець отримав листи, їх варто писати російською мовою та уникати речень і фраз, які російська влада може трактувати як «екстремістські».

Фото: nn.od.ua