«Коли ми говоримо про міжнародне розслідування теракту, то переважно маємо на увазі дві організації — ООН та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ)». Яка роль Червоного Хреста?
Представники МКЧХ були в останні дні оборони «Азовсталі» — вони фіксували вихід українських військових в полон. Проте під час зустрічі представниць ГО «Спільнота Оленівки» з омбудсменом Лубінцем Червоний Хрест повідомив, що вони не виступали гарантами.
«Представниця МКЧХ сказала, що вони не виступали ніякими гарантами, і ніхто з присутніх їм не заперечив в цьому», — каже дружина пораненого військовополоненого під час теракту в Оленівці Анна.
В МКЧХ так і не підтвердили списки поранених та загиблих в теракті. Вони також не отримали доступ до нових місць утримання поранених під час вибуху.
«За словами представників організації, вони ніяк не можуть впливати на РФ, якщо та відмовляється надавати доступ до полонених», — каже Анна.
«Ми хочемо потрапити в Раду Безпеки ООН — цей орган має повноваження відновити розслідування теракту». Яка роль ООН?
3 серпня 2022 року Генсекретар ООН організував групу експертів для розслідування загибелі полонених в Оленівці. Через 5 місяців він її розпустив. Майже за рік опісля Управління Верховного комісара ООН з прав людини зробило заяву, що теракт в Оленівці «не був спричинений ракетою HIMARS». Раніше такі тези поширювали росіяни.
В українському МЗС рідним постраждалих запропонували передати Незалежній комісії ООН публічне звернення. Головний заклик — необхідність розслідування теракту в Оленівці.
«У вересні 2023 року об’єднавши зусилля разом з правозахисними організаціями ми підготували спільне подання. На жаль, ніякого результату немає», — розповідає Анна.
«Спільнота Оленівки» ще в травні запропонувала обміняти священників московського патріархату на поранених військовополонених під час теракту в Оленівці. Окрім священників УПЦ (МП) в організації також пропонують обміняти В’ячеслава Богуслаєва та Нестора Шуфрича.
«На зустрічі з Андрієм Єрмаком нам сказали, що віддати зрадників — це велика відповідальність перед народом України. Ми одноголосно сказали, що родичі військовополонених готові взяти на себе цю відповідальність», — каже Анна.
«Чому родини повинні докладати стільки зусиль: створювати петиції та звертатися до депутатів, для того, щоб увічнити пам’ять про воїнів»
В липні 2023 року дружина пораненого в теракті захисника Марія Алєксєєвич зареєструвала петицію до Президента з проханням започаткувати на державному рівні дні скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених внаслідок теракту в Оленівці. Тоді ця петиція набрала 25 тисяч голосів, проте відповіді від Президента досі немає.
Також спільнота зверталася до депутатів — результатом став проєкт постанови №10188 про вшанування пам’яті захисників та захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Пізніше з’явилися рекомендації до цього проєкту. На думку Українського інституту національної пам’яті, встановлення додаткової комемораційної дати може переобтяжити національний календар пам’ятних дат. Про це каже сестра військового, який загинув під час теракту в Оленівці, Ксенія.
«Станом на липень 2024 постанова 10188 не розглянута, відповіді на неї немає досі», — каже Ксенія.
Авторка тексту: Ірина Кравець
Фото: informnapalm
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
1
