Як зазначають творці гіду, ПТСР може розвиватися у 12–20% людей, які пережили травматичну подію або були свідками такої. Водночас розлад є здебільшого виліковним і успішно минає у більшості пацієнтів. Та все ж він може стати причиною низки фізичних та психічних розладів, страждань, а також конфліктів та труднощів в комунікації.

Гід можна завантажити тут. Більше інформацію про платформу «Бережи себе» можна дізнатися тут.

Довідка. «Бережи себе» — це платформа доказової інформації про здоров’я. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Найгірше — це байдужість»

Іноді може здаватися, що краще не починати діалог з військовими, щоб не сказати зайвого, однак це — хибне рішення. Важливо не примушувати до комунікації, але якщо військовослужбовець почав говорити про свій досвід — вислухайте, не перебиваючи. 

«Навіть не думайте, що ви можете зрозуміти військового»

Вислови на кшталт «Так, розумію», «Війна — це пекло» не лише не підтримають, а й можуть викликати агресію. Військові розуміють ваше прагнення допомогти й усвідомлюють, що ви не маєте нічого поганого в помислах, однак «навіть не думайте, що можете зрозуміти військового».

Не кажіть, що там сталеві люди

Замініть «ви герої, сонечка, сталеві люди» на «для мене ви герої, я вам дуже вдячний/а». Повага до тих, хто повернувся з фронту, має бути головною рисою комунікації, а надмірна пафосність і використання зменшено-пестливих слів, на думку військових, їй суперечать. 

Не запитуйте, чи на війні страшно

«Здається, що ти знаєш, що таке страх, але коли потрапляєш туди… це якийсь звірячий страх, коли серце каже бігти якомога далі, а мозок — що якщо ти побіжиш, то хто залишиться тут», — пояснює, чому запитання про страх некоректні, військовий Дмитро Яремкевич. 

Військові не хочуть розповідати про свої страхи на війні, адже це робить їх вразливими та слабкими, тому такі питання — недоречні. 

Концентруйтесь на позитиві

Якщо ви не знаєте з чого почати розмову з військовим, поговоріть про щось буденне: сім’ю, побут, дітей. Також можете запитати про тварин, які часто стають моральною підтримкою бійців на фронті. Важливо пам’ятати, що перш за все це люди, а вже потім — захисники й захисниці. Тому вони також хочуть спілкуватися на звичні теми. 

Як фрази, які підтримують, військові виділяють такі: «Ми вами пишаємося», «Ми вам дуже вдячні». А якщо це близька людина, то говоріть також про любов. Спілкуйтесь про будь-які гарні новини та запитуйте, чи не потрібна допомога і як ви можете їх підтримати.

До висловів, які краще не вживати, військові додають:

• «Ми за тебе хвилюємося»;
• «Росіяни не вміють воювати»;
• «Навіщо ти туди пішов/ла?»;
• «А ти вбивав/ла людину?»

Про те, як допомогти ветерану повернутися до цивільного життя читайте тут. 

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: з сайту НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Кому може зашкодити запуск феєрверків:

1. ветеранам та ветеранкам війни. У них такі звуки можуть викликати асоціацію з обстрілами, перенести їх у той час, змусити знову пережити ті болісні спогади;
2. людям із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). ПТСР — це хронічне порушення психічного стану. Воно може розвинутися після травматичної події, наприклад, у людей, які були свідками війни, обстрілів. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, мають ПТСР. ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію. У людей із ПТСР звуки салютів та феєрверків можуть викликати болісні спогади про пережиту травму;
3. людям літнього віку. Зазвичай вони лягають спати до півночі, тож різкі та гучні звуки можуть їх розбудити, занепокоїти та погіршити самопочуття;
4. маленькі діти. Звуки від запусків салютів та феєрверків можуть викликати у малят тривожність та заважати їм заснути (а отже — і їхнім батькам);
5. домашнім улюбленцям. Тваринки лякаються обстрілів, тому вони можуть втекти від господарів, втратити орієнтацію у просторі, травмуватися або навіть загинути. 
6. птахам. Навіть після короткочасної «стрілянини» салютів опівночі птахи протягом 45–60 хвилин не можуть заспокоїтися і знову заснути. Після півночі у новорічну ніч починаються інтенсивні переміщення зграй птахів поблизу населених пунктів. Причина — піротехніка, які злітають у повітря. 
7. довкіллю. Після запусків феєрверків на вулицях залишається багато сміття.

Мовою цифр. В Україні 31 грудня 2019 року відбулося 105 пожеж у житловому секторі, на яких загинуло 12 громадян та травмувалося ще 4 осіб. Багато з них сталися через порушення правил пожежної безпеки при користуванні піротехнічними засобами.

Фото: pexels.com

Детальніше. Люди, життя та здоров’я яких перебуває під загрозою, матимуть розширений доступ до MDMA-терапії. MDMA (метилендіоксиметамфетамін) — напівсинтетична психоактивна сполука амфетамінового ряду, широко відома під назвою екстазі. За терапію пацієнти платитимуть самі.

MDMA-терапія може бути дієвою для пацієнтів із середньою або тяжкою формою стійкості до традиційних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Пілотну програму психотерапії з використанням MDMA запустять у десятьох клініках.

Терапія відбуватиметься в клінічних умовах і під наглядом лікаря. Окрім того, хоча б один лікар, що буде долученим до терапії, повинен мати науковий ступінь з медицини.

⟶ Психіатр у смартфоні: новий додаток, що здатен замінити лікаря. Інтерактивний голосовий додаток MyCoachConnect працює з використанням штучного інтелекту. Його створили вчені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Додаток аналізує слова пацієнта під час консультації, а потім робить висновки про їхній психологічний стан.

Дослідження тривало 14 місяців, а в експерименті взяли участь 47 осіб з важкими психічними захворюваннями: шизофренією, біполярним розладом та важкою депресією.

Робот проводив консультації 1-2 рази на тиждень. По телефону він ставив людині питання на кшталт «що ви робили в останні кілька днів», «що було особливо складним у цей період», «які події або ситуації допомагали відчувати себе радісним».  

Алгоритм MyCoachConnect відстежував скарги пацієнтів і оцінював мінливість стану за темпом мови та манерою спілкування. На думку вчених, аналіз штучного інтелекту був однаковим з висновками лікаря.

⟶ Фітнес-трекери та розумні годинники відстежили спалах грипу в реальному часі. Учені Інституту Скріппса випередили національний епідеміологічний нагляд США в прогнозуванні епідемії грипу, використовуючи дані з фітнес-трекерів Fitbit.

Дані без зазначення осіб надійшли від 200 тисяч користувачів, 47 тисяч з яких носили фітнес-трекери постійно. Учені аналізували серцевий ритм та режим сну людей, адже насамперед їх порушення свідчить про погіршення стану здоров’я людини.

Аналіз цих даних в режимі реального часу та зіставлення висновків з попереднім прогнозом епідеміологічного нагляду дозволили передбачити розвиток грипу та інших респіраторних захворювань у штатах Нью-Йорк, Каліфорнія, Техас, Іллінойс і Пенсильванія.

Фото: pexels.com