«Найгірше — це байдужість»
Іноді може здаватися, що краще не починати діалог з військовими, щоб не сказати зайвого, однак це — хибне рішення. Важливо не примушувати до комунікації, але якщо військовослужбовець почав говорити про свій досвід — вислухайте, не перебиваючи.
«Навіть не думайте, що ви можете зрозуміти військового»
Вислови на кшталт «Так, розумію», «Війна — це пекло» не лише не підтримають, а й можуть викликати агресію. Військові розуміють ваше прагнення допомогти й усвідомлюють, що ви не маєте нічого поганого в помислах, однак «навіть не думайте, що можете зрозуміти військового».
Не кажіть, що там сталеві люди
Замініть «ви герої, сонечка, сталеві люди» на «для мене ви герої, я вам дуже вдячний/а». Повага до тих, хто повернувся з фронту, має бути головною рисою комунікації, а надмірна пафосність і використання зменшено-пестливих слів, на думку військових, їй суперечать.
Не запитуйте, чи на війні страшно
«Здається, що ти знаєш, що таке страх, але коли потрапляєш туди… це якийсь звірячий страх, коли серце каже бігти якомога далі, а мозок — що якщо ти побіжиш, то хто залишиться тут», — пояснює, чому запитання про страх некоректні, військовий Дмитро Яремкевич.
Військові не хочуть розповідати про свої страхи на війні, адже це робить їх вразливими та слабкими, тому такі питання — недоречні.
Концентруйтесь на позитиві
Якщо ви не знаєте з чого почати розмову з військовим, поговоріть про щось буденне: сім’ю, побут, дітей. Також можете запитати про тварин, які часто стають моральною підтримкою бійців на фронті. Важливо пам’ятати, що перш за все це люди, а вже потім — захисники й захисниці. Тому вони також хочуть спілкуватися на звичні теми.
Як фрази, які підтримують, військові виділяють такі: «Ми вами пишаємося», «Ми вам дуже вдячні». А якщо це близька людина, то говоріть також про любов. Спілкуйтесь про будь-які гарні новини та запитуйте, чи не потрібна допомога і як ви можете їх підтримати.
До висловів, які краще не вживати, військові додають:
- «Ми за тебе хвилюємося»;
- «Росіяни не вміють воювати»;
- «Навіщо ти туди пішов/ла?»;
- «А ти вбивав/ла людину?»
Про те, як допомогти ветерану повернутися до цивільного життя читайте тут.
Авторка тексту: Роксолана Кривенко
Фото: з сайту НЗЛ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики