Силовики перервали богослужіння ПЦУ у Криму. Російські силовики так званого Центру з боротьби з екстремізмом увірвалися у монастир Святого Димитрія Солунського Кримської єпархії Православної Церкви України в селі Балки Білогірського району. Вони насильно перервали богослужіння, бо воно нібито порушує російське законодавство. На усіх учасників богослужіння склали протоколи. За словами постійного представника президента України в АР Крим і Севастополі Антона Кориневича, порушення прав вірян, свободи совісті та віросповідання є системними порушеннями прав і свобод людини з боку окупаційної адміністрації Росії на тимчасово окупованій території Криму.

Через переслідування ПЦУ в тимчасово окупованому Криму Україна запровадить санкції проти окупантів. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій пропонує ввести санкції щодо осіб, які беруть участь у переслідуванні й витісненні української церкви з тимчасово окупованого півострова. Обмеження стосуються також російських суддів та інших посадових осіб, які причетні до незаконного відчуження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги у Сімферополі, інших культових споруд, пошкодження церковного майна, переслідування вірян ПЦУ.

Польська авіакомпанія LOT літатиме над територією Криму. Вона почала виконувати польоти в Сімферопольському районі польотної інформації під відповідальністю України. Це дозволяє обирати найкоротші маршрути для рейсів і заощаджувати час і пальне. У цьому ж повітряному просторі почала літати й вантажна авіакомпанія Cargolux, про це повідомив керівник «Украероруху» Андрій Ярмак.

Нафта з російського підприємства забруднила Чорне море. Каспійський трубопровідний консорціум, який транспортує понад 80% казахської нафти (близько 67 мільйонів тонн на рік) з шельфу Каспійського моря, заявив, що стався викид нафти під час її завантаження на танкер. Підприємство повідомило про пляму, розміром у 200 квадратних метрів. З’ясувалося, що вона у 400 тисяч разів більша ― площа забруднення складає майже 80 квадратних кілометрів. На те, щоб прибрати нафту з моря, знадобиться кілька тижнів (за умови, що не буде шторму).

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Україна, Грузія, Норвегія, Албанія та Північна Македонія підтримали санкції ЄС проти Росії. Обмеження введені через окупацію Росією Криму та стосуються імпорту в Євросоюз товарів з півострова, різних інвестицій, експорту технологій та послуг, що мають стратегічне значення та можуть використовуватися для розробки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів, а також товарів подвійного призначення для військових потреб. Санкції діятимуть щонайменше до 23 червня 2022 року.

Кримську декларацію майже узгодили 28 країн, які візьмуть участь у першому саміті Кримської платформи. Це підсумковий документ саміту, який має відбутися 23 серпня. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, робота Кримської платформи має продовжитися за п’ятьма пріоритетними напрямками: політика невизнання протиправної анексії Криму, санкції, безпека в Азово-Чорноморському регіоні, захист прав людини і дотримання міжнародного гуманітарного права, екологічні та економічні наслідки анексії.

Мистецький проєкт «Крим. Третій вимір» запустять в Україні. Це ініціатива агенції «АртПоле», яка має об’єднати традиційне мистецтво півострова, відеоінтерв’ю, паблік-арт і музично-візуальну програму. У проєкті візьмуть участь художниця з Києва Оля Михайлюк, кримськотатарський кераміст Рустем Скибін і архітектор, музикант та саунд-артист з Мінська Сергій Кравченко. З липня по вересень 2021 року у Херсоні та на контрольно-пропускному пункті Каланчак створюватимуть мистецькі об’єкти. У жовтні їх покажуть у Києві, а потім ― у Івано-Франківську.

Читайте інтерв’ю з Рустемом Скибіним на The Ukrainians.

Фото: Данило Павлов/The Ukrainians.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У помешканні кримського татарина проводить обшуки російський ОМОН (загін міліції особливого призначення). З обшуками прийшли до мешканців Євпаторії ― 57-річного Алі Ібрагімова та його 27-річного сина Мустафи Ібрагімова. У будинку мешкають ще 7 осіб, четверо з яких ― неповнолітні. За словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, обшуки у помешканнях громадян України суперечать міжнародним нормам та є прямим порушенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожній людині гарантовано право на особисту недоторканність, та статті 8 Конвенції ― право на повагу до приватного і сімейного життя.

Литовська фірма постачала обладнання у тимчасово окупований Крим. Техніку від Run Engineering використовували на будівництві двох електростанцій, хоча санкції це забороняють. Про це свідчить розслідування Литовського суспільного мовника (LRT), проєкту Scanner та української служби «Радіо Свобода». На одному з роликів російської компанії «Воронеж-Аква», яка відповідала за очищення води під час будівництва двох кримських електростанцій, видно фільтраційні установки, створені німецькою компанією Inge GmbH. Продажем цих установок займалася литовська фірма Run Engineering. Власниця цієї компанії Марина Кармишева пов’язана з російською компанією «Роснефть», а також з народним депутатом від «Опозиційної платформи ― За життя» й кумом Володимира Путіна Віктором Медведчуком.

Росія перекинула до Криму понад 20 тисяч спецпризначенців. Кажуть, вони мають ліквідувати наслідки масштабної повені на півострові. Також у тимчасово окупований Крим доставили майже 1400 одиниць автомобільної та спеціальної техніки. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що Росія продовжує нарощувати війська на півострові й почала будівництво нового полкового військового містечка для 300 військовослужбовців.

Цифра добірки: 93. Стількох кримських татар переслідує Росія. З них 78 відбувають незаконне покарання на території РФ, 36 позбавлені волі, а ще 42 перебувають під слідством.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Абітурієнти з Криму і Донбасу можуть подати заяви на бюджет в українських ЗВО до 20 липня. Вступити до українських закладів вищої освіти можна через освітні центри «Крим ― Україна» та «Донбас ― Україна». Можна подати п’ять заяв. На контрактну форму навчання заяви можна подавати до 20 вересня. Якщо вступники не мають атестата українського зразка, вони повинні скласти два іспити державної підсумкової атестації і профільний іспит, який визначає заклад. Під час зарахування до ЗВО вступників з тимчасово окупованих територій їхні прізвища зашифровують, щоб уникнути переслідувань. Детальну інформацію щодо вступу можна переглянути на сайті Міністерства освіти і науки або уточнити на Урядовій гарячій лінії з питань освіти для осіб, які живуть на тимчасово окупованих територіях, за телефоном 0-800-504-425 (з понеділка по четвер ― з 9:00 до 18:00, у п’ятницю ― з 9:00 до 17:00).

Окупаційна «влада» в Криму підписала угоду про торгівлю з Нікарагуа. Тимчасово окупований Росією півострів має експортувати пшеницю та імпортувати з Нікарагуа ром, мʼясо, каву, фрукти, сигари, металургійну продукцію. Міністерство зовнішніх справ направило ноту протесту Нікарагуа.

Окупанти знову заблокували сайт Кримської правозахисної групи. Не мали доступу до платформи зокрема в тимчасово окупованих Сімферополі, Судаку, Керчі, Красноперекопському й Бахчисарайському районах. Як повідомляє Кримська правозахисна група, упродовж 2020 та 2021 років щонайменше 20 разів їхні статті забороняли поширювати на «території Росії» (Крим окупанти теж вважають своєю територією). Це були публікації про незаконний призов мешканців тимчасово окупованого півострова на військову службу в російській армії.

В Україні планують офіційно закріпити алфавіт кримськотатарської мови на основі латиниці. Латиниця точніше, ніж кирилиця, передає фонетичні особливості кримськотатарської мови. Про це повідомив заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Снавер Сейтхалілєв. Затвердження алфавіту кримськотатарської мови дозволить друкувати нею підручники й писати наукові статті, розвідки.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Росія блокує українські інтернет-ресурси в тимчасово окупованому Криму. Про це свідчать результати моніторингу Кримської правозахисної групи, який відбувався у червні. 12 провайдерів у 12 населених пунктах повністю блокують 18 українських сайтів. Ще 9 ресурсів працюють лише в деяких населених пунктах. Під повне заблокування потрапили такі медіа як «Цензор.нет», «След.нет», «112 телеканал», «Главком», «Главное», «Громадське радіо», «Центр журналистских расследований», «Стрічка», «Депо», «РБК Украина», «Зеркало недели». Не працюють також «LinkedIn», сайти Меджлісу кримськотатарського народу, Свідків Єгови, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та організації «Хізб ут-Тахрір».

Кримінальні провадження щодо керівників «Українського вибору» передали до суду. Служба безпеки України повідомила, що керівників ініціативних груп громадського руху депутата «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) Віктора Медведчука Івана Комелова та Олександра Синявського підозрюють в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Криму в березні 2014 року. Окрім того, вони були у складі незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя». Чоловіків підозрюють у вчиненні таких злочинів як державна зрада, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Комелова й Синявського можуть позбавити волі строком на 15 років.

У Чорному морі почалися навчання Sea Breeze. У них беруть участь Україна, США, Туреччина, Грузія, Болгарія, Італія, Франція, Великобританія, Канада, Латвія та низка інших країн. Цьогоріч навчання тривають з 28 червня по 10 липня. До Sea Breeze залучать понад 5 тисяч військових, 32 кораблі, 40 літаків і 18 команд спецоперацій.

Росія розгорнула військові навчання у Чорному морі. Окупанти роблять це на тлі навчань See Breeze. Росія відправила у море дизельний підводний човен «Колпіно», призначений зокрема для застосування крилатих ракет «Калібр». У навчаннях також беруть участь вертольоти Ка-27ПС і Ка-27ПЛ і патрульний корабель «Павло Державін».

Фото: mil.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

ЄС продовжує санкції проти Росії через окупацію Криму. Обмеження стосуються імпорту товарів з Криму до Європейського Союзу, інфраструктурних та фінансових інвестицій, а також туристичних послуг на півострові. Також під санкції потрапляє експорт деяких категорій товарів і технологій кримським компаніям, для використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, для розвідки й видобутку нафти, газу й мінеральних ресурсів. Ці обмеження триватимуть щонайменше до 23 червня 2022 року.

Перед днем кримськотатарського прапора ― 26 червня ― окупанти почали роздавати активістам «попередження». У них ідеться про неприпустимість порушення закону й про те, що на півострові нібито планують неузгоджений мітинг. Активістам забороняють приховувати обличчя, мати зброю, порушувати громадський порядок і здійснювати екстремістську діяльність. При цьому російські окупанти вважають екстремістською організацією навіть Меджліс кримськотатарського народу.

ПАРЄ визнала, що Росія застосовує насильство щодо кримських татар після окупації Криму. Парламентська асамблея Ради Європи не визнає окупацію Криму та Севастополя Росією і вважає цю територію українською. Також ПАРЄ визнає, що незаконна окупація Криму супроводжувалася насильством проти кримських татар. Зокрема йдеться про тортури, викрадення, заборону мирних мітингів та інші порушення прав людини, які чинить окупаційна «влада».

Асамблея звернулася до Росії з низкою вимог:

• негайно звільнити Крим;
• припинити використання російського законодавства в Криму, зокрема про «екстремізм» та «тероризм»;
• скасувати рішення про заборону діяльності Меджлісу кримських татар, Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова;
• забезпечити можливість вільного вивчення кримськотатарської мови;
• звільнити всіх незаконно увʼязнених;
• припинити примусовий призов кримчан до російської армії;
• припинити переміщення затриманих з Криму в Росію;
• провести чесні та справедливі розслідування справ, повʼязаних з кримськими татарами, і покарати всіх, хто причетний до насильства проти них;
• припинити перешкоджати роботі юристів та правозахисників у Криму та допустити до півострова міжнародні органи, які захищають права людини.

У Криму за день випала рекордна для України кількість опадів. 18 червня на метеорологічній станції Ай-Петрі зафіксували 295 мм опадів за добу ― це тримісячна норма. Раніше такий рекорд зафіксували 2 вересня 1991 року на метеомайданчику Карадазької науково-дослідної геофізичної обсерваторії, коли випало 278 мм опадів.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Десяту частину культурних пам’яток України привласнили окупанти в Криму. За час тимчасової окупації півострова Росія привласнила всі об’єкти культурної спадщини України, які були на цій території. Також відбувається незаконне вивезення культурних пам’яток з Криму. Росія проводить на тимчасово окупованій території незаконні археологічні розкопки, а до знайдених артефактів Україна не має доступу. Окупанти шкодять культурним пам’яткам, недбало їх реставруючи. Наприклад, від некомпетентних реставраторів постраждав Бахчисарайський історико-культурний заповідник.

Онлайн-марафон з наповнення Вікіпедії кримськотатарською розпочався в Україні. «Serbest Entsiklopediya: Пишемо кримськотатарську Вікіпедію» триватиме до 15 липня. Вікіпедія кримськотатарською мовою існує 13 років і містить понад 10 тисяч статей. За час марафону наповнення платформи має відбуватися за двома категоріями. Мають з’явитися 1000 статей, які є базовими у всіх мовних розділах Вікіпедії, а також 100 статей, пов’язаних з Україною, Кримом, кримськотатарською культурою та традиціями, історичними постатями. Статті можна писати самостійно або перекладати кримськотатарською з інших мов. Матеріали не можуть порушувати авторські права, мають бути написані у нейтральному енциклопедичному стилі та з посиланнями на незалежні авторитетні джерела. Про те, що можна писати та як редагувати стаття у Вікіпедії, читайте тут.

Керч затопило водою після зливи. Окуповане Росією місто постраждало внаслідок негоди. Вулиці затоплені, перші поверхи будівель також, а водіям, яких заскочила злива, довелося перечікувати її на дахах своїх автівок. Найгірша ситуація — у центрі міста.

У тимчасово окупованому Криму ускладнюється ситуація з вищою освітою. До окупації на півострові працювали 26 вищих навчальних закладів і численні філіали навчальних закладів з інших регіонів України. Тепер працює єдиний «Кримський федеральний університет». Зменшилася кількість студентів, які можуть здобути освіту на півострові, тому їм доводиться виїжджати. Навчання кримськотатарською мовою не проводять. Українська доступна лише 0,1% школярів півострова, проте немає підручників, написаних українською мовою .

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Дев’ятеро громадянських журналістів з Криму перебувають у російських в’язницях. Це Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Арифмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов. Ще один ― під домашнім арештом. Як повідомляють у Міністерстві зовнішніх справ, після початку окупації півострова ЗМІ, які не підтримали російських окупантів, змушені були виїхати або припинити існування. Тому на себе їхню функцію перебрали активні мешканці Криму.

Мешканці Криму розчищають річки через нестачу води. Окупаційна «влада» сподівається, що так вдасться збільшити надходження прісної води до водосховищ. Перша така чистка відбулася в Алушті. Місцеві мешканці чистили русла річок, які впадають в Ізобільницьке водосховище. Окупанти цю ініціативу хочуть зробити постійною.

Люди, які проживають в тимчасово окупованому Криму, можуть вакцинуватися в Херсонській області. Через додаток «Дія» мешканці тимчасово окупованого півострова й частин Донецької та Луганської областей мають змогу записатися на вакцинацію проти коронавірусу й потрапити на неї на територіях, які підконтрольні Україні. У Херсонській області щеплення можна зробити на шістьох локаціях: у Херсонській міській клінічній лікарні ім. О. С. Лучанського, у Херсонській лікарні ім. А. і О. Тропіних (поліклініка № 1), у Херсонській лікарні ім. Є. Є. Карабелеша (поліклініка № 1), в амбулаторії загальної практики — сімейної медицини в Генічеську, в амбулаторії загальної практики — сімейної медицини в селі Чонгар, а також в амбулаторії населеного пункту Каланчак. Вакцинацію роблять препаратом CoronaVac. З собою потрібно мати паспорт та ідентифікаційний код.

Будівництво Керченського мосту призвело до екологічної катастрофи в тимчасово окупованому Криму ― еколог. Експерт «Крим SOS» Олексій Василюк зазначив, що щебінь для будівництва видобували у Кримських горах, через що зникли унікальні водні джерела. Також окупанти використовували токсичні матеріали для зведення мосту. Велику частину Керченської протоки перекрили греблею, а це негативно вплинуло на водообмін між Азовським і Чорним морями: рибам, які нерестяться в Азовському морі та в окремих лиманах, складно туди потрапити.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики