Луганський аеропорт перебував під контролем українських військових, але територія навколо нього фактично захопили окупанти: там російські загарбники розташували численні вогневі точки. Невелика кількість українських воїнів не могла контролювати всю зону одночасно, у першу чергу через безліч лісопосадок та ярів. Саме тому поповнення українських сил відбувалося авіацією. 

Іл-76 летів у конвої з трьох суден до аеропорту «Луганськ». Перший літак приземлився успішно. Другий збили під час посадки, близько 1:00 ночі. Третій, дізнавшись про ураження, повернувся на Дніпровське летовище. Прокуратура України класифікувала це як теракт. На той момент подія стала наймасштабнішою втратою з початку антитерористичної операції на сході. 

Реакція росії. Одразу ж російські пропагандистські медіа почали поширювати дезінформацію — нібито літак збили українські військові. Згодом відповідальність на себе взяли проросійські терористи квазіреспубліки «лнр». 

Вони виправдовувалися тим, що українська армія порушила наказ самопроголошеного чиновника «лнр» про закритий повітряний простір над Луганськом. Колаборант та один з ватажків бойовиків у Луганській області Валерій Болотов взагалі заявив, що на літаку не було жодних пасажирів.

Реакція України. Українські військові знайшли неподалік місця трагедії три пускові труби від ПЗРК. Окупантам вдалося запустити дві ракети, третя виявилася несправною. Поруч зі зброєю були також порожні банки від консервів, випущені підприємством «Орелпродукт» (м. Мценськ, росія). Розслідування встановило, що у літак дійсно випустили дві ракети, але перша не влучила. Після цього його обстріляли з великокаліберного кулемета. 

Покарання винних. 27 січня 2022 року Красногвардійський районний суд у Дніпрі заочно виніс вирок трьом терористам, які організовували теракт. Йдеться про так званого керівника терористичної організації «лнр» Плотницького, його заступника Патрушева та командира незаконного збройного угруповання «Вітязь» Гурєєва. 

З метою блокування сил АТО вони влаштували засідки та керували групами бойовиків, озброєних переносним зенітно-ракетним комплексом, що перекривали авіаційне сполучення аеропорту міста Луганська. Усім трьом призначили покарання у вигляді довічного ув’язнення. 

Вшанування загиблих. Станом на червень 2014 року збиття Іл-76 було найбільшою одночасною втратою Збройних сил України з часу проголошення незалежності. Від потрапляння ракети загинули військові 25-ї повітрянодесантної бригади та 25-ї військово-транспортної авіаційної бригади. 

Співчуття родинам загиблих висловили тодішній посол США в Україні, президент Франції та Генеральний секретар Ради Європи. 15 червня 2014 року біля посольства України в Москві пройшла акція солідарності. У пам’ять про загиблих в авіакатастрофі у Мелітополі встановили меморіал з написом: «Десантники не помирають — вони йдуть у небо». 

Фото: 5.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Законопроєкт передбачає спрощену процедуру отримання громадянства для осіб, які:

• є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором\окупантом і зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності;
• проходять чи проходили військову службу за контрактом у Збройних силах України;
• проходять військову службу у Збройних силах України та нагороджені державною нагородою України;
• мають визначні заслуги перед Україною, у тому числі брали участь в антитерористичній операції чи у виконанні бойових або службових завдань АТО, брали чи беруть участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
• іноземці та особи без громадянства, які надавали інструкторську допомогу підрозділам ЗСУ і правоохоронних органів.

Також до цього списку входять особи, набуття українського громадянства яких становить державний інтерес для країни, у тому числі: особи, які брали участь в АТО, забезпечують нацбезпеку України чи стримують агресію РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, або надали практичну допомогу в боротьбі з тероризмом.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістик

Детальніше. Зустріч тривала протягом двох годин та відбувалася на закритому каналі зв’язку. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван повідомив про деталі розмови: «Президент Байден прямо сказав президенту Путіну, що якщо Росія і далі здійснюватиме вторгнення на територію України, США та наші європейські союзники відповідатимуть сильними економічними заходами. Ми надамо додаткові оборонні матеріали українцям, у кількості більшій за ту, що вже надана, і ми посилимо наших союзників з НАТО на східному фланзі».

Салліван не повідомив, про які саме економічні заходи йдеться, лише зазначив, що зараз США готові зробити те, на що не наважувались у 2014, але поки лише обговорюватимуть це з Росією, а не оголошуватимуть публічно. США впевнені у можливості розв’язання конфлікту дипломатичним шляхом. У цьому Байден намагався переконати і Путіна.

Натомість у Кремлі повідомляють, що «Володимир Путін у відповідь на попередження Байдена наголосив, що не слід перекладати відповідальність на плечі Росії, оскільки саме НАТО вживає небезпечних спроб освоєння української території та нарощує військовий потенціал біля наших рубежів». Президент Росії вимагав юридичних гарантій того, що НАТО не розміщуватиме своїх збройних сил у державах, з якими Росія має спільний кордон.

Також Путін намагався довести Байденові, що дії України спрямовані на «демонтування» Мінських угод та домовленостей, яких досягли під час перемовин у «нормандському форматі». 

Фото: bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Від початку поточної доби, 2 жовтня, збройні формування Росії двічі порушили режим припинення вогню біля Авдіївки. Стріляли з гранатометів. Бойових втрат і поранень серед українських захисників немає. Упродовж минулої доби, 1 жовтня, російсько-окупаційні війська теж двічі порушили режим припинення вогню. З автоматичного станкового гранатомета стріляли поблизу Станиці Луганської, а з підствольного гранатомета — неподалік Оріхового. Протягом 30 вересня зафіксували 11 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Росії. Одного українського бійця поранили. Окупанти стріляли поблизу Авдіївки, а з гранатомета – неподалік Новотроїцького.

Спільні «інспекції»

Російська делегація на переговорах у Тристоронній контактній групі (ТКГ) вимагає провести «спільні інспекції», щоб перевірити звіти Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. Позиція України: наша країна повністю довіряє ОБСЄ та цінує важливе звітування з боку СММ. Що ж до інших питань, то їхнє обговорення у ТКГ фактично заблоковане російською стороною.

Зазначимо, що від початку перемир’я (27 липня) і до 1 жовтня включно Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 1 449 порушень «тиші». Загалом було 305 вибухів, 11 невизначених боєприпасів, 3 спалахи дульного полум’я, 14 освітлювальних ракет та 1 116 черг та пострілів.

Пожежі на Луганщині

Масштабні лісові пожежі на Луганщині розпочалися 30 вересня. Вони забрали життя уже 11 людей. Ще 17 госпіталізували. За фактами пожеж у Луганській області поліція відкрила сім кримінальних проваджень. У пресцентрі ООС заявили, що масштабні лісові пожежі на Луганщині спричинені збройними провокаціями окупантів із застосуванням трасуючих куль.

Вогонь швидко поширюється через сильні пориви вітру. Станом на вечір 1 жовтня Станично-Луганська районна держадміністрація повідомила, що рятувальники загасили полум’я в будівлі Бюро технічної інвентаризації, що на вулиці Москва-Донбас. Вогонь уже знищив частину об’єктів КПВВ «Станиця Луганська». Осередки вогню все ще зберігаються поряд з КПВВ, ситуація з пожежею там залишається небезпечною. Загальна площа, пройдена вогнем, — понад 11 тис. га. Упродовж доби 30 вересня на території Луганської області зафіксували 146 пожеж. З них станом на ранок 1 жовтня ліквідували 82. З небезпечної зони евакуювали 120 людей. 

Військовослужбовці Збройних сил допомагають пожежникам ліквідовувати пожежі. Підрозділи, залучені до проведення операції Об’єднаних сил, продовжують дотримуватися умов режиму припинення вогню, але водночас готові адекватно відреагувати у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю.

Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня

З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема на об’єктах цивільної інфраструктури: школах, дитячих садах, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com