Прем’єра фільму відбудеться 8 листопада. «Фото на пам’ять» — це кіноесе про довгий шлях однієї родини крізь війну. Про пошуки способів переживання втрат, яких зазнали три покоління жінок у сім’ї режисерки Ольги Черних: вона сама, її мати, яка завідує відділенням патологічної анатомії, та бабуся, яка залишається в окупації. 

«Робити фільм на основі своєї історії — це одночасно і складно і ні, бо, з одного боку, «матеріал» під рукою і всі в доступі, але треба не втрачати універсальність оповідання, тримати дистанцію і мати холодну голову», — ділиться Ольга в ексклюзивному коментарі НЗЛ.

Одним із продюсерів стрічки став Олексій Гладушевський. Він же працював над серіалами «Перші ластівки», «Новенька» та фільмами «Товариство блакитної перлини», «Мій юний принц». Гладушевський на своїй сторінці ділиться: «Я пишаюся нашою командою, яка змогла, попри всі виклики, власними силами завершити цей фільм, навіть без залучення державного фінансування. Звісно, ми подавали проєкт на українські пітчинги та, на жаль, не вигравали конкурси. А тепер фільм відкриває найпрестижніший фестиваль документального кіно у світі! Тому це важливий меседж для всіх митців — завжди йти проти обставин».

«Це як новорічний подарунок, але краще. Узагалі, я обожнюю Амстердам, і коли була на фестивалі торік на відкритті сиділа в Le Carre (це величезний і дуже красивий королівський театр, де IDFA проводить opening night) мріяла, щоб одного дня я опинилась тут зі своїм фільмом. І от через рік ми показуємо фільм на відкритті», — розповідає режисерка. 

Стрічка «Фото на пам’ять» — спільного виробництва України, Франції та Німеччини. Її створили за підтримки IDFA Bertha Fund та Європейського фонду солідарності з українським кіно (ESFUF).

«Монтаж робили із талановитою польською режисеркою монтажу Касею Бонієською, яка зараз мешкає у Франції. Весь звук і кольорокорекцію зробили у Берліні. Але до звуку були причетні й наші таланти — Мар’яна Клочко написала неперевершену та чутливу музику, Серж Авдєєв робив звуковий монтаж та мікс, Данило Окулов працював як міксінг-інженер. А саунд-дизайн робив Бенедікт Шієфер. Я дуже пишаюсь нашою звуковою командую і радію результату, який ми досягли разом.

Думаю, для мого фільму найбільші складнощі були саме у пошуку структури оповідання та в монтажі, бо природа фільму така, що переплітаються часи та простір. Візуальна форма фільму та підхід до розповіді дуже змінились після початку повномасштабної війни», — зізнається Ольга Черних. 

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Вовчанську Чугуївського району поранені двоє чоловіків 57 та 69 років. Також росіяни пошкодили чотири житлові будинки і будинок дитячої та юнацької творчості.

В Ізюмському районі постраждали два села. У Пісках-Радьківських через обстріли з реактивної системи залпового вогню «Ураган» пошкоджено два приватні будинки та господарські споруди. У Підлимані — влучання у приватне подвір’я.

Ще один чоловік поранений в самому Харкові вибухівкою. Збираючи брухт, 42-річний цивільний наступив на невідомий вибухонебезпечний предмет. Піротехніки продовжують розміновувати територію — впродовж доби обстежили 12 га та знешкодили 95 пристроїв.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Коли я був міністром оборони у 2016-2017 роках, ми постійно бачили 120 тисяч військових з російського боку кордону. Вони перебували в готовності до дій протягом 24 годин, питання було лише в тому, віддасть Путін такий наказ чи ні», — сказав глава МЗС.

Уряд Японії допоможе Україні з розмінуванням та у відновленні аграрного сектору. Однією з проблем українських аграріїв досі залишаються мінні поля. Японські представники запевнили у підтримці й допомозі України в розмінуванні звільнених територій. Мінагрополітики України та Міністерство сільського, лісового та рибного господарства Японії створили українсько-японську робочу групу.  Про це йдеться на сайті Мінагрополітики.  

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Затриманим виявився місцевий житель Київщини, який активно спілкувався з росіянами через популярну ігрову інтернет-платформу ще до мобілізації у лави Нацгвардії. У поле зору окупантам потрапив саме через активність в онлайн-іграх та антиукраїнську позицію, яку регулярно висловлював на цих платформах. 

Інформацію про місця перебування українських військових передавав тоді, коли його безпосередньо залучали до охорони місць розташування військової техніки, озброєння та боєприпасів Сил оборони. Станом на зараз зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 8-ми років за ґратами. 

Довідка. Міністерство внутрішніх справ створило «Гвардію наступу» для звільнення окупованих територій України від російських військ. До складу входить дев’ять штурмових бригад: «Азов», «Спартан», «Рубіж», «Червона калина», «Кара-Даг», «Буревій» (Нацгвардія), «Лють» (Нацполіція), «Сталевий кордон» (Держприкордонслужба) та «Хартія». Доєднатися до кампанії можна у Центрах надання адміністративних послуг, або подати заявку на сайті «Гвардії наступу».

Фото: СБУ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Про різницю у сприйнятті війни Україною та Росією

«Явна більшість українок та українців не хочуть війни, при тому готові в ній брати участь. Тому що йдеться про захист нашого способу буття та нашого існування. Натомість явна більшість росіян хочуть війни, але не готові в ній брати участь. Вони хочуть вбивати чужими руками», — вважає Вахтанґ Кебуладзе.

Про європейську цивілізацію

«Подивіться на історію слова «цивілізація». Воно походить від «місто». Ядром цивілізації є вільне місто, європейське місто. Прообразом був грецький поліс. Це суто європейське створіння. Те, що відбувається у сучасному Китаї або в імперії ацтеків, не наважуються назвати словом цивілізація. Це не є погано, але це інше. Не існує такої форми організації суспільного життя людей,  яка могла б масштабуватися до усього людства. 

Європейський проєкт —  глобальний. Чи належить Росія до цієї цивілізації? Ні. І ніколи не належала. І боюсь, що і не належатиме. Вони органічно не є частиною цієї цивілізації, через те, що в них ніколи не було вільних міст. Там взагалі немає цього ґрунту, для фундаментальних для українців цінностей таких як свобода і гідність. Росія то не частина нашої цивілізації, не є іншою. Росія — тінь цивілізації. Росія відтворює всі форми нашої цивілізації, але в тіньовий, чорний спосіб. Тому можна і переосмислити саме питання. Чи призведе війна до краху нашої цивілізації? 

Тут йдеться не тільки про Україну, а взагалі про виживання нашої цивілізації. Це питання не про території. Тут не про те, що одна країна переможе, інша — програє. Тут про наш спосіб буття», — пояснює Вахтанґ Кебуладзе.

Про перемогу України

«Наша перемога не в знищенні росіян, а в їхньому перетворені. Щоб вони стали іншими. Якщо в Україні залишаться люди з російською ідентичністю, ми не перемогли. Це означає, що війна триває, просто в іншому форматі», — продовжує Кебуладзе.

Про причини початку війни

«Путін почав цю війну через імперські причини, аби захопити нові території, через помсту, через втрату СРСР, аби підірвати ідеї верховенства права, ідеї конвенції ООН щодо геноциду, ідеї, які підтримують права людини, кордонів. Путін бачить всі ці правила та закони як загрозу до влади. Він є абсолютом. Законом називається те, що називає правитель. Демократична європейська Україна загрожує Путіну особисто», — говорить Енн Епплбом.

Про те, що буде після війни

«Є потреба демократам переосмислити себе. Бо інституції, які мали після Другої Світової підтримати мир, якщо не руйнуються, то просто стоять. Якщо це буде не крах, то криза. Треба дивитися як не тільки утримувати демократію, але як її захищати», — вважає Максим Яковлєв.

«Відбудувати Україну треба буде матеріально: інфраструктуру, архітектуру, уряд, демократію. Але потім треба зцілити суспільство. У людей відчуття ніби його розірвали декілька разів. І ми маємо зшити ту клаптикову ковдру», — розмірковує Славенка Дракуліч.

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Залишилось, щоб Джо Байден погодив це рішення. Після зустрічі Володимира Зеленського зі своїм американським колегою стало відомо, що на це не слід довго чекати. Байден заявив, що Вашингтон готовий передати невелику кількість ракет ATACAMS. 

Таке рішення є великим прогресом в підтримці України проти збройної агресії РФ, адже раніше США відмовлялися передавати далекобійні ракети, посилаючись на те, що у Вашингтона немає достатньої кількості запасів такого озброєння.

Фото: Mariusz Burcz / mil.in.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Артур Пройдаков народився на Луганщині, у Кадіївці. У 2014 році, через початок російської агресії, багато студентів педагогічного коледжу, де Артур викладав протягом трьох років, були змушені залишити Луганську область. 

Працюючи в школі в Києві, Пройдаков розробив курс української літератури, який був включений до проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» під час пандемії коронавірусу. 

У 2021 році Артур здобув перемогу у Global Teacher Prize. Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 Пройдаков запустив онлайн-курс «Розмовляй», доступний для всіх, хто бажає вивчати українську мову. 

Людмила Таболіна —  з Харкова, але зараз працює в київському ліцеї. Перші чотири місяці після повномасштабного вторгнення вона проходила 11 км через блокпости та вибухи до школи і назад, бо громадського транспорту не було. Школа в Харкові з самого початку війни стала місцем притулку для мешканців сусідніх будинків. 

24 лютого вчителька сховала від ворога класні журнали, штампи, документи, особові справи дітей, працівників. На початку березня Людмила відкрила їдальню для місцевих. У притулку було багато матерів з дітьми, школа стала центром гуманітарної допомоги.

Авторка: Анастасія Добаріна

Фото: chytomo.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Бачення метелика» — українська військова драма, дебютна повнометражна стрічка режисера Максима Наконечного. Авторкою сценарію стала письменниця та режисерка Ірина Цілик. 

Події відбуваються у 2017 році і розгортаються навколо Лілі — аеророзвідниці з позивним «Метелик». Вона отримує поранення, потрапляє в полон до росіян, за обміном повертається додому. Тут друзі та рідні, але повернутися до звичного цивільного життя після пережитих жахіть війни — завдання не з простих. 

Нагадаємо, прем’єра «Бачення метелика» відбулася 25 травня 2022 року в Каннах. Перед початком показу кінокоманда влаштувала акцію протесту проти війни, розпочатої Росією в Україні. Учасники включили звук повітряної тривоги, розгорнули плакат «Росіяни вбивають українців. Ви вважаєте образливим і тривожним говорити про цей геноцид?» та закрили обличчя зображенням перекресленого ока як символ потенційно неприйнятного контенту. Це підтверджує відео, опубліковане на сторінці ДержКіно.

«Septimius Awards» — престижна церемонія, яка підтримує нові таланти, оприлюднює списки якісних фільмів усіх форматів: художні стрічки, документальні фільми, анімація, телесеріали та інше.

Авторка: Анастасія Добаріна

Фото: elle.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.