Детальніше. Заступниця міністра оборони просила українців припинити цькування Ярослави, поки дівчина не пояснить усю ситуацію. Легкоатлетка зараз перебуває у Токіо на Олімпіаді, а коли повернеться, то Ганна Маляр поговорить із нею про її вчинок.

Цитата. «Вірне слідування спортивним традиціям, приміром — фото обіймів зі спортсменами-громадянами РФ, коли вони теж стають призерами, одразу використовує ворог як інформаційно-психологічну гармату, яка демонструє світу, що «їх тут немає», — пояснила на своїй сторінці у ФБ Ганна Маляр.

На цю світлину звернув увагу український активіст Сергій Стерненко у своєму телеграм-каналі: «Молодша лейтенантка ЗСУ Ярослава Магучіх обіймалась із капітаном збройних сил країни-агресора РФ Марією Ласіцкене. Колеги Марії вбивають колег Ярослави, але її, схоже, це не турбує. Спорт поза людяністю».

Також Стерненко написав у ФБ допис, де порівняв громадянські позиції українських спортсменів: «Чомусь футболісти Роман Зозуля, Євген Селін, Рустам Худжамов знають про війну та не звуть її просто «політикою». Вони прямо кажуть «це війна». І не перестають від цього бути спортсменами. Не однаково було і 16-річному воротарю Степану Чубенку, якого окупанти вбили за його позицію. А от шановний олімпієць Горуна вперто робить вигляд, що його та колег ця війна не стосується. Можливо, це так поїздки у Москву та Новосібірск вплинули, не знаю»

Нагадаємо, український каратист Станіслав Горуна підтримав Ярославу. На його думку, спорт є аполітичним видом діяльності: «Спорт, мать вашу, поза політикою!!! Спорт — це вид діяльності. Олімпіада це про дружбу, об’єднання і повагу незалежно ні від чого. Олімпіада доводить всім однозначно, що спорт поза політикою!! В Олімпіаді немає політики!», — написав спортсмен на своїй ФБ-сторінці.

Так само підтримав Ярославу і мер Дніпра Борис Філатов. Він сказав, що дівчину цькують «диванні патріоти», які нічого не зробили для України, поки вона завойовувала медалі для українського спорту. Філатов запевнив легкоатлетку, що вона завжди може покладатися на нього, бо рідне місто Ярослави — Дніпро — нікому не дасть її скривдити.

Чому спорт не може бути поза політикою, пояснив науковий працівник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету Радко Мокрик.

«Але ж все банально і просто — в момент, коли ти, з тої чи іншої причини, ставиш біля свого прізвища прапор власної держави, коли він в тебе на плечах, на бейджику чи на табличці з твоїм прізвищем — ти береш на себе відповідальність. Бо в цей момент ти перестаєш бути просто Іваном, Василем чи Катериною — ти представляєш свою державу. Офіційно чи неофіційно, на найвищому чи на повсякденному «маленькому» рівні. Ти — не просто каратист, співак, художник, письменник, олімпієць, лектор чи хороший хлопець чи дівчина. Ти — українець. І подобається тобі це чи ні — ти несеш відповідальність за цей прапор і перед ним.

Якщо людина хоче бавитись в «дітей квітів», чи «всі ми браття-богоносці», як писав колись класик — то прошу дуже. Але без державного прапора. Бо там де прапор — там політика. Подобається це комусь чи ні», — написав Мокрик на своїй сторінці у ФБ.

Довідка. Ярослава Магучіх — українська легкоатлетка, яка спеціалізується на стрибках у висоту, чемпіонка Європи серед юнаків, рекордсменка світу у віковій групі до 20 років.

У липні 2018-го року на чемпіонаті Європи з легкої атлетики U-18 в угорському Дьєрі Ярослава завоювала золото. Для перемоги їй вистачило результату 186 см. Однак на цьому українка не зупинилася і почала погоню за рекордом турніру. З третьої спроби вона зуміла взяти висоту 194 см — новий рекорд юнацьких чемпіонатів Європи. Світовий рекорд у цій дисципліні — 196 см.

Фото: sport.24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ось 10 фактів, які свідчать про присутність російських військ на війні на Донбасі.

1. Навесні 2019-го ОБСЄ опублікувала світлину, яку зробив дрон біля Південної Ламуватки на окупованій частині Донбасу. На фото видно найновіший російський комплекс радіоелектронної боротьби «Тирада-2». За інформацією російських ЗМІ, перший контракт на їхнє постачання в армію РФ підписали лише у 2018 році. А на озброєння української армії ця розробка ніколи не надходила.
2. У 2018-му році ОБСЄ опублікувала відео, яке дрон зняв вночі 8 серпня. У кадрі — дві колони військової техніки. Одна з них заїжджає на територію України з Росії біля населеного пункту Манич, що за 70 км від Донецька. Інша колона рухається на зустріч першій та перетинає непідконтрольну Україні частину українсько-російського кордону. Усього на цьому відео видно 15 військових вантажівок.
3. У травні 2020-го штаб ООС опублікував відео з камери на військовому шоломі. Запис зробили 26 і 27 лютого цьогоріч біля селища Донецьке, що на окупованій частині Луганської області. У кадрі — снайперська група на передових позиціях бойовиків терористичного угруповання «Л/ДНР». На відео добре видно обличчя снайперів, їхня форма, зброя, записані діалоги. У штабі ООС не сказали, звідки у них це відео, але після аналізу запису заявили, що у кадрі — снайпери Центру спецпризначення ФСБ Росії.
4. 21 травня 2015-го у Краматорську українські військові показали уламки безпілотника «Форпост». Його збили у районі Авдіївки на Донеччині. Ця техніка — ліцензійна копія ізраїльської розвідки. Одне з головних завдань безпілотника: розвідка у повітрі. Розмах крила — 7 м, довжина апарата — 5 м. Він діє на відстані більше 200 км. Такий безпілотник випускають у Росії з 2012 р. На озброєнні України таких ніколи не було. До речі, російські Форпости літають на території Сирії, розмістили їх і в анексованому Криму.
5. У червні 2019-го на околицях окупованої Горлівки артилерія «Азову» обстріляла сучасний російський радіолокаційний комплекс «Зоопарк-1». Цю техніку використовують, щоб виявити позиції противника. Розробка цього комплексу почалася ще у 1980-х роках, але через розпад СРСР його не поставили до України. А от на озброєнні у РФ «Зоопарк-1» опинився у 2008 р.
6. У серпні 2014-го року під час боїв за Ілловайськ до рук українських військових кілька разів потрапили російські військовослужбовці. Наприклад, у полоні опинилися одразу десять російських десантників із 331-го полку 98-ї дивізії Повітрянодесантних військ Росії. Після публікації відео з полоненими десантниками командування полку визнало, що вони служать у цьому підрозділі. Уже наприкінці серпня того ж року їх передали Росії, а в Україну натомість повернулися 63 військових Нацгвардії.
7. Бійці батальйону «Донбас» приблизно у той же час взяли у полон російських військових у районі селища Красносільське. Під час допиту танкістів з шостої окремої танкової бригади Росії і десантників з 31-ї окремої десантно-штурмової бригади українські бійці зняли на відео. Але от опублікували ролик лише у наступному році, бо наступного ж дня після запису, 30 серпня 2014-го,  бійці «Донбасу» потрапили в полон. Вони переховували флешку з кадрами допиту близько п’яти місяців.
8. У травні 2015-го року у полон взяли капітана Євгенія Єрофеєва та сержанта Олександра Олександрова неподалік від міста Щастя на Луганщині. Там вони у складі диверсійної групи атакували одну з передових позицій сил АТО, але отримали поранення і потрапили у полон. Під час допиту назвали себе військовослужбовцями третьої окремої бригади спецпризначення ГРУ (Головного розвідувального управління) Збройних сил Росії. У квітні 2016 р. суд у Києві засудив їх до 14 років позбавлення волі. Але згодом український президент їх помилував і чоловіків обміняли на українську льотчицю Надію Савченко.
9. Наприкінці 2016-го року розслідувачі із групи Bellingcat опублікували доповідь, у якій йдеться про артилерійські обстріли українських позицій з території Росії. Використовуючи відкриті джерела, наприклад, супутникові фото, розслідувачі порівнювали сліди від снарядів та сліди від переміщення військової техніки. Вдалося встановити 149 випадків обстрілів української території з боку Росії влітку 2014 року. Під вогонь потрапили як мінімум 408 об’єктів. З території Росії випустили близько 1000 одиниць снарядів. Багато рядових російських військових хизувалися світлинами обстрілів та у своїх соцмережах. Наприклад, Вадим Григор’єв, військовослужбовець 291-ї артилерійської бригади армії Росії, написав тоді на своїй сторінці у ВК:«Всю ніч довбили по Україні». І проілюстрував пост світлинами снарядів.
10. Збиття боїнга МН-17. Міжнародна група розслідувачів з’ясувала, що літак збили ракетою, яку випустили із ракетно-зенітної установки «Бук». За даними слідства, вона належала 53-й бригаді протиповітряної оборони армії Росії. Вдалося встановити її точний маршрут: як цю установку ввезли на непідконтрольну Україні територію на Донбасі, як вона рухалася, як її вивозили назад на територію Росії.

Що ще варто знати на цю тему:

• Участь Росії у боях за Іловайськ: нові докази від британських дослідників. Під Іловайськом у 2014 році брав участь танк моделі Т-72Б3. Її на той момент мали лише військові Російської Федерації. Про це повідомила британська дослідницька група Forensic Architecture.
• Військова техніка з Росії перетинає кордон України: розслідувачі визначили точні координати. У Провальському степу на Луганщині і на вулиці Луганська. Саме там автоколона вантажівок з Росії приховано в’їжджала на територію України. Це ті місця, які не обладнані системою пропуску. Порушення зафіксував безпілотник міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm. Раніше це підтвердила і місія ОБСЄ, йдеться на сайті InformNapalm.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Керовані Росією терористи на Донбасі порушили режим припинення вогню поблизу населеного пункту Красногорівка. Через це отримав поранення український військовослужбовець, який усував наслідки пожежі на позиції. Постраждалого евакуювали до лікарні. Біля Новгородського двоє військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої та отримали поранення різного ступеня важкості.

Штаб ООС каже, що ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил загострилась. Збройні формування Росії порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року. Зазначимо, що це уперше на 42-й день перемир’я на Донбасі через обстріл бойовиків дістав поранення український військовий. Проте штаб дав бойовикам «другий шанс». Українські військові вогню у відповідь не відкривали. Бойовики обстрілювали позиції прицільно. За увесь час перемир’я, хоч ворог стріляв регулярно, і таке формулювання штаб ООС не використовував, а казав про провокативні, але неприцільні обстріли.

Цитата. «Така зухвалість противника свідчить про те, що збройні формування РФ спрямовано йдуть на зрив домовленостей, які були досягнуті Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року. Сьогоднішній обстріл вкотре доводить, що так зване керівництво ОРДЛО не має на меті досягнути миру», — заявили у штабі ООС.

Що збирається робити штаб ООС?

Він дає так званим «ДНР» і «ЛНР» ще одну можливість виконати вимоги перемир’я. «В іншому випадку, при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили дадуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів», — підсумували в штабі.

Яка ситуація на фронті зараз?

З початку доби, 7 вересня, на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку проросійських бойовиків не зафіксували. Режим «тиші» зберігаєьтся уздовж всієї лінії зіткнення.

Чи можливий зрив перемир’я зі сторони окупантів?

Цілком. 5 вересня так званий глава квазіреспубліки «ДНР» Денис Пушилін наказав бойовикам знищити позиції української армії під Горлівкою, які нібито облаштовані всупереч перемир’ю. Відкрити вогонь вони погрожували зранку 7 вересня, тобто сьогодні. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що подібні заяви бойовиків свідчать про намір Росії порушити перемир’я.  

Реакція ОБСЄ

В організації заперечили слова Пушиліна про те, що українські військові облаштували нові позиції біля Горлівки. Під таким приводом бойовики хочуть порушити перемир’я. В ОБСЄ кажуть, що здійснювали спостережні польоти над вказаною ділянкою (біля н.п. Шуми) з грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року. «Виявлено 25-метрове продовження траншеї на позиціях Збройних сил України (видно на знімках до 5 липня 2020 року). Від 5 липня змін у цьому районі не зафіксовано», — йдеться у звіті організації.

Контекст. Нагадаємо, що перемир’я розпочалось наприкінці липня. Українські військові не могли порушити його ще до того, як про нього домовились. 

Всеосяжне перемир’я — дійсно перемир’я?

За перший місяць режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі не зафіксували жодного випадку застосування важкого озброєння. Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку всеосяжного перемир’я на Донбасі 27 липня нарахувала 713 порушень нового режиму «тиші».

Умови повного припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня

Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема у школах, дитячих садках, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• необхідно повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com