Що передувало? Раніше депутат оприлюднив список журналістів щодо яких збирали досьє у справі «Мідас». Серед них — Марина Ансіфорова, Юрій Бутусов, Станіслав Речинський, Володимир Федорин, Ольга Чайка, Юрій Ніколов, Андрій Куликов. Також у списку зазначено двох журналістів, які вже померли — Володимир Мостовий та Олекса Шалайський.

Нагадаємо. У так званому бек-офісі фігурантів справи про корупцію в енергетиці виявили 527 довідок на детективів НАБУ, політиків і журналістів. На частині довідок є позначка «звіт сформовано виключно для внутрішнього користування без права на розповсюдження». За словами детектива НАБУ Олександра Абакумова, це може свідчити, що інформацію брали із закритих баз даних.

Контекст. 10 листопада «Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомила, що бізнесмен та співвласник «Квартал 95» Тимур Міндіч покинув країну — за кілька годин до обшуку НАБУ.

Згодом НАБУ та САП викрили та задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома».

Детективи НАБУ і САП встановили, що керівником злочинної організації у сфері енергетики був чоловік під псевдонімом Карлсон. За даними слідства, йдеться про Тимура Міндіча.

Володимир Зеленський запровадив санкції на три роки проти бізнесмена та співвласника «Квартал 95» Тимура Міндіча, якого підозрюють у корупційній справі щодо розкрадання коштів у «Енергоатомі». 

Верховна Рада України 2 вересня може розглянути постанову про відновлення онлайн-трансляції засідань парламенту. Проте, за словами народного депутата від партії «Голос» та голови Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, «поки більше шансів, що цього таки не відбудеться».

Що відомо? За інформацією депутата, вдалося розробити проєкт постанови про відновлення онлайн-трансляцій та можливість інформувати про події в Раді в режимі вільного доступу, а не лише через годину після завершення засідання. Законопроєкт вже зареєстрували в електронній системі ВРУ.

Що далі? За словами Юрчишина, постанову попередньо погодився підписати Давид Арахамія — голова фракції «Слуга Народу». 1 вересня Погоджувальна рада може звернутися до Регламентного комітету з проханням першочергово розглянути проєкт постанови та ухвалити рішення. 2 вересня ВРУ може розглянути документ і відновити трансляції.

Контекст. 29 липня Юрчишин зареєстрував постанову №1963027 про повернення прямих трансляцій засідань в режимі реального часу. У своєму Telegram-каналі він написав, що зробив це, посилаючись на заяву понад 60 громадських організацій і медіа. За його словами, до 2022 року відео засідань публікували на YouTube-каналі «Рада» приблизно через годину після завершення, тоді як трансляції мають відбуватися наживо. Винятки можливі лише у разі повітряної тривоги або загрози, про яку попереджатимуть спецслужби.

Чому досі не відновили онлайн-трансляції? Юрчишин зазначив, що спочатку це пояснювали питанням безпеки через воєнний стан.

Цитата. «Чому трансляції досі не відновлені — ми це побачили 22 липня під час голосування проти НАБУ та САП. Об’єктивно не всі громадяни стежать за трансляцією через TikTok. Тому в такому напівзакритому режимі окремі депутати думають, що можна безкарно посміятися з того, за що йшла боротьба під час Революції Гідності», — відповів раніше Юрчишин на запитання НЗЛ про те, чому попри заборону деякі народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко, ведуть прямі ефіри під час засідань. 

Нагадаємо. 29 липня Юрчишин зареєстрував постанову №1963027 про повернення прямих трансляцій засідань в режимі реального часу. У своєму Telegram-каналі він написав, що зробив це, посилаючись на заяву понад 60 громадських організацій і медіа. За його словами, до 2022 року відео засідань публікували на YouTube-каналі «Рада» приблизно через годину після завершення, тоді як трансляції мають відбуватися наживо. Винятки можливі лише у разі повітряної тривоги або загрози, про яку попереджатимуть спецслужби.

Чому досі не відновили онлайн-трансляції? Юрчишин зазначив, що спочатку це пояснювали питанням безпеки через воєнний стан.

Цитата. «Чому трансляції досі не відновлені — ми це побачили 22 липня під час голосування проти НАБУ та САП. Об’єктивно не всі громадяни стежать за трансляцією через TikTok. Тому в такому напівзакритому режимі окремі депутати думають, що можна безкарно посміятися з того, за що йшла боротьба під час Революції Гідності», — відповідає Юрчишин на запитання НЗЛ про те, чому попри заборону деякі народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко, ведуть прямі ефіри під час засідань. 

Чи можна очікувати на проведення трансляції «Радою»? Депутат пояснив, що для онлайн-трансляцій засідань достатньо рішення керівництва телеканалу «Рада» і додаткових рішень Верховної Ради не потрібно. Він зазначив, що особисто не звертався до директора В’ячеслава Петренка, бо фінансування каналу здійснює апарат Верховної Ради, і лише його керівництво може давати відповідні доручення. Комітет чи окремий депутат таких повноважень не мають.

Чому президент досі не підписав законопроєкт №11321 щодо онлайн-трансляцій засідань комітетів? Ярослав Юрчишин повідомив, що не отримував жодних пояснень, чому законопроєкт, прийнятий у січні 2025 року та направлений на підпис президенту, досі лежить на столі. 

Довідка. Законопроєкт №11321 передбачає:

• трансляцію засідань парламентських комітетів;
• доступ журналістів та представників громадянського суспільства до засідань комітетів, у тому числі в онлайн-форматі;
• обов’язкове завчасне (не менш ніж за 24 години) оприлюднення інформації про час засідання та порядок денний на офіційних сайтах комітетів.

«При чому, хочу наголосити, що відновлення трансляцій засідань комітетів є не менш важливим, ніж прямі трансляції засідань самої Ради. 22 липня зранку саме на засіданні Комітету з питань правоохоронної діяльності в турборежимі розглянули той самий законопроєкт про НАБУ і САП разом із правками Бужанського. І суспільство це не бачило, хоча мало б», — зазначив депутат. 

Крім цього, засідання не анонсували, а колеги Юрчишина Олександра Устінова та Андрій Осадчук навіть не змогли на нього прийти. Нардеп висловив сподівання, що після підписання низки важливих законів президент також незабаром підпише і цей законопроєкт.

Контекст. У вересні 2022 року депутати Верховної Ради підтримали заборону трансляцій засідань парламенту на період воєнного стану в Україні. У пояснювальній записці до постанови вказувалося, що це рішення ухвалене «в інтересах національної безпеки та для забезпечення заходів безпеки Верховної Ради».

Детальніше. Олександра Устінова заявила, що більшості членів «Голосу» не буде на з’їзді партії. На своїй сторінці у Facebook народна депутатка написала, що «Голосу» більше не існує як партії, за якою стояли потужні команди та осередки. Тепер це партія імені однієї людини — Кіри Рудик, яка існує виключно на папері».

Схожу заяву зробив і Ярослав Юрчишин. Він переконаний, що керівництво «Голосу» відійшло від принципів, яких дотримувалося на початку. Нардеп написав, що виходить з партії, щоб «не легітимізувати своєю участю профанацію, на яку партія перетворилася».

Нардепка Ольга Стефанишина подала свою заяву про виключення з «Голосу» на шматку туалетного паперу. Невідомо, чи така заява вважається чинною. 

Що не так із з’їздом партії?

Вихідці з партії кажуть, що 75% партійців та місцевих депутатів не будуть представлені на з’їзді через умови, які штучно створили Кіра Рудик та політична рада партії. Про це на своїй сторінці у Facebook написала Юлія Клименко. За словами нардепки, на цьому з’їзді зможуть бути лише троє представників, погоджених керівництвом. І лише один з них матиме право голосу.

Цитата. «З’їзд формувався виходячи не з кількості партійців та депутатів, представлених у місцевих громадах, а за лояльністю до керівництва. Хочемо нагадати, що кілька місяців тому 75% партійців та більшість осередків вийшла із публічними заявами, вимагаючи від керівництва партії Кіри Рудик піти з керівних посад та обрати нове керівництво на прозорих демократичних внутрішньопартійних виборах, змінивши Статут на більш демократичний».

Позиція партії «Голос»

У пресслужбі «Голосу» на вихід нардепів відповіли: «Дійсно, останні події доводять, що спільна робота з будівництва партії неможлива. При цьому ми підкреслюємо, що базових ідеологічних розбіжностей з колегами в нас немає. І впевнені, що вони розуміють, що як депутати, обрані від партії «Голос», мають продовжити виконувати програму партії, з якою ми виграли вибори».

З’їзд партії «Голос» таки відбувся. На ньому на голосуванні було питання довіри голові партії Кірі Рудик. 86% делегатів кажуть, що підтримують її.

Копайте глибше:

• Що відбувається у партії «Голос»? 

Фото: Ольга Стефанишина/ Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики