Нова система передбачає дворівневий механізм — Міноборони встановлює правила закупівель та перевіряє якість, а безпосередні закупівлі проводить нова агенція «Державний оператор тилу». Останній уже анонсував в Prozorro перші тендери за новою системою закупівель, яка стартує з квітня.

За старою системою закупівель постачальники напередодні тендеру встановлювали неконкурентну низьку вартість на харчування. Це дозволяло виграти тендер. Після перемоги компанія-постачальник вносила зміни у вартість окремих продуктів: збільшували ціну ходових  — овочі, фрукти, молочні та м’ясні вироби — та знижували ціни на неходові — полуниця, лохина тощо.

Контекст. Вчора, 15 лютого, НАБУ підтвердило корупцію в Міноборони щодо закупівель харчів для ЗСУ. Національне бюро підтвердило факти існування корупційної схеми, яка дозволяє значно завищувати ціни на певні категорії продуктів. До прикладу, постачальники «яйця продають втридорога, а лосось або лохину, які не побачиш в раціоні військових, — за цінами, в рази нижче ринкових». 

До прикладу, «протягом цього року Генштаб організував 20 різних закупівель нагородних годинників. На це витратили 3,9 млн грн загалом, з яких 1,1 млн — на купівлю смартгодинників. Наприклад, 30 червня 2023-го Генштаб ЗСУ купив 21 Apple Watch за 290 тисяч грн», — зазначають журналісти. Також Генштаб витратив 68,8 тисячі грн на 10 наборів кришталевого посуду та інше. 

Загалом за 2023 рік провели 116 закупівель різних товарів та послуг на загальну суму майже 10 млн грн. Журналісти зателефонували до членкині тендерного комітету фінансового управління Генштабу Ірини Таргонської, щоб запитати, для чого було необхідно купувати шахи та посуд, але не отримали відповіді.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що передувало? 1 та 2 листопада на платформі електронних закупівель Prozorro Міноборони оголосило про проведення спрощеної закупівлі продуктів для українського війська. В одній з областей виставили лот на закупівлю їжі.

У Міністерстві відхилили пропозицію однієї компанії-учасниці, яка змагалася за цей лот. У відповідь компанія подала до суду та заблокувала процес визначення переможців. 

Чому пропозицію відхилили? 

З 2016 року компанія не здійснювала будь-яку фінансово-господарську діяльність, а її банківські рахунки були закриті «Крім цього, серед учасників лотів, в компанії були найвищі цінові пропозиції», — коментують в Міноборони. 

На думку МОУ, компанія взяла хоче зірвати процес постачання їжі на перший квартал 2024 року. Також в Міністерстві виявили подібну схему і з іншими лотами.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За словами заступника, аби нова агенція почала роботу, Уряд має прийняти дві постанови, одну з яких розглянуть на найближчому засіданні Кабміну, іншу — ухвалять до 15 листопада.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що трапилося?

У травні Уряд виділив МОЗ перші 3 мільярди гривень. Частина цих грошей мала піти на доплати медикам і закупівлю обладнання. За решту – 2,4 мільярди — мали закупити засоби захисту для лікарів — маски, костюми, рукавички, щитки.

І що, купили усе необхідне?

Ні. За три місяці у повному обсязі закупили тільки респіратори і захисні щитки, частину масок і рукавичок. Щодо інших товарів торги або не відбулися через відсутність пропозицій, або їх взагалі не оголосили.Ще під час погодження документів на виділення коштів з Фонду, у яких обґрунтовувалися заплановані витрати, журналісти помітили, що ціни у них завищили фактично на кожен товар із переліку.

Чому так сталося?

Витрачати напряму кошти МОЗ не може. Усі закупівлі проводять через державне підприємство «Медичні закупівлі України». Одразу після затвердження бюджету воно провело власний моніторинг ринку і вже на перших торгах почало «збивати» високі ціни, які виставило МОЗ.

На закупівлю захисних костюмів торгів досі не оголосили. Хоча саме на них МОЗ передбачив найбільшу частину грошей — 2 мільярди 135 тисяч гривень. У Міністерстві зарезервували по 488 гривень за один костюм. Якщо порівняти цю ціну з тою, за якою такі ж костюми купують благодійники, то різниця на партії — понад мільярд гривень. 

Позиція МОЗ

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов у коментарі журналістам-розслідувачам сказав, що вважає, що його відомство працює ефективно: «Вважаю, що відразу, як в нас з’явилась можливість, «Медичні закупівлі» почали купувати по тих алгоритмах, які їм дані». 

Що далі?

У липні Кабмін дав МОЗ ще 11 мільярдів на доплати медикам та закупівлю обладнання. І це попри те, що попередні кошти ще не витратили. Нові закупівлі теж ще не стартували.

Коронавірус в Україні лютує: останні новини

974 нових випадки COVID-19 зафіксували в Україні за добу 26 серпня. Померли від коронавірусу 49 хворих (це новий рекорд), а одужали 763 особи.

Найбільше нових випадків за останню добу зафіксовано знову у Києві — 220, при цьому 4 хворих померли. У Київській області ще 94 нових випадки і 6 летальних.

Загалом за час пандемії в Україні діагностували 112 059 випадків коронавірусної хвороби, з них 2 403 виявилися летальними, а 54 217 хворих одужали. Зараз борються з коронавірусом 55 439 жителів України.

Ще кілька журналістських розслідувань:

• Шарій має віллу в Іспанії за мільйон євро — журналістське розслідування. Проросійський блогер Анатолій Шарій — власник вілли біля моря у каталонському містечку Рода-де-Бара, кілька десятків кілометрів від Барселони. Документи, які це підтверджують, отримали розслідувачі «Слідство.Інфо». Будинок може коштувати близько мільйона євро. Водночас Шарій не декларує своїх статків і майна, а на запитання про те, звідки у нього гроші на віллу, не відповів.
• Стільці для IKEA виробляють із незаконно вирубаного в Карпатах українського бука — розслідування. 400 гривень. Саме стільки коштує один розкладний стілець Тер’є (Terje) з IKEA, який виготовляють з незаконно вирубаного українського бука. Це з’ясувала британська неурядова організація Earthsight.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1 – журналістське розслідування. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. МОЗ має отримати три мільярди гривень з державного Фонду боротьби з коронавірусом. Щоб кошти виділили, міністерство мало погодити це з бюджетним комітетом Верховної Ради. Туди скерували лист від імені міністра охорони здоров’я Максима Степанова. У ньому містяться розрахунки та обґрунтування витрат. Саме ці документи, разом з проєктом рішення депутатів, потрапили до журналістів-розслідувачів Bihus.Info.

Вартість товарів з документів МОЗ журналісти порівняли з цінами на аналогічні товари, які за гроші благодійників купує одна з найбільших громадських організацій в Україні, яка опікується пацієнтами та медиками, — «Пацієнти України». 

На деякі товари, наприклад, респіратори чи захисні щитки, різниця у ціні складає понад 50%. Суттєва різниця у цінах практично на кожну позицію може свідчити про значне завищення вартості у розрахунках МОЗ. Наприклад, різниця у вартості респіраторів становить 65%. МОЗ хоче їх закупити за 100 гривень, а волонтери — за 35 гривень. Або ж за один захисний щиток МОЗ хоче заплатити 150 грн, а волонтери купили такий за 52 гривні. Медичну маску міністерство планує купити за 10 гривень, а благодійний фонд придбав одну штуку за шість гривень.

Порівнювати з вартістю, за якою такі ж товари закуповують благодійники буде некоректним, через брак даних. Але якщо припустити, що у розрахунках МОЗ «захисний одяг» по 488,61 гривні за штуку — це одноразові ізоляційні костюми біозахисту, такі, які за даними «Пацієнти України» не відрізняються за якістю, але в закупівлі коштують 215 гривень», то лише за них МОЗ може переплатити майже 1,2 мільярди гривень. 

Позиція Верховної Ради. У проєкті, який погодив бюджетний комітет парламенту, написали: «подані МОЗ матеріали не містять належних пояснень та обґрунтувань, у тому числі і щодо вибору ціни». 

Розв’язка. До кінця тижня державне підприємство «Медичні закупівлі України» обіцяє почати витрачати виділені МОЗ гроші за скороченою процедурою. Тож відсутність чітких критеріїв і потенційно завищені ціни не викликали підозри ні у прем’єр-міністра, ні у глави Офісу Президента, ні у самого Президента.

Фото: pexels.com