Через тривалу пропаганду російського музичного продукту українські виконавці перебували на другому плані. Повномасштабне вторгнення вплинуло на самоідентифікацію нашого народу і сприйняття свого. Українська музика розвивається з новою силою. Водночас російські виконавці більше не виступатимуть на наших сценах, пропагуючи ідею «єдиного народу», а їхня музика не лунатиме звідусіль.

Українська зазвучала по-європейськи

Музичний менеджер та дистриб’ютор нових талановитих виконавців, зокрема LAUD’a, МАО каже: «Я бачу, що війна дійсно вплинула позитивно на музичну індустрію в Україні, оскільки в центрі того, що ми захищаємо, опинилася і культура. А значить і музика, яка переживала постійний тиск російського ринку. Процес того, що український слухач буде більше підтримувати українське, а не російське, дійсно відбувся через повномасштабне вторгнення. Тут треба бути чесним. Це створило простір для появи нового і революцію для старого. Ринок російськомовних пісень і виконавців [в Україні] зруйновано, що пішло тільки на користь українському».

Фахівець з музичного бізнесу розповідає про нові тенденції у музиці, які з’явилися під час повномасштабної війни: «До цього ми бачили переважно проросійський комерційний формат і народний український. Зараз жанрове різноманіття значно розширилося — R&B, soul, indie, hip-hop музиканти набирають аудиторію не гірше за попвиконавців».

Сучасні виконавці поширили імплементацію західного звуку в український формат. У піснях українська зазвучала по-новому. Як вважає МАО, такі зміни у звучанні розвивають почуття смаку у пересічного громадянина України й тим самим підіймають культурний рівень суспільства.

Громадянська позиція виконавця — передусім

За рік повномасштабного вторгнення виконавці випустили багато пісень, які підіймали дух українцям. Тренд на патріотичні пісні започаткував Андрій Хливнюк, заспівавши свою інтерпретацію неофіційного гімну січових стрільців «Ой у лузі червона калина». Події в країні дали талановитим музикантам поштовх для творчості. Так з’явилися воєнні хіти Христини Соловій «Українська лють», Kalush Orchestra «Stefania», дуету Ed Sheeran і Antytila «2step», «Фортеця Бахмут», Jerry Heil «Мрія», Макса Барських «Хай буде весна» та багато інших.

За таких умов попит на український контент на заміну російського значно збільшився. Українська музика нарешті почала отримувати тих слухачів, які до цього здебільшого були зацікавлені у російському. Люди пізнали своє і хочуть його слухати, тому нові артисти мають забезпечити для цього якісний продукт. На думку музичного менеджера МАО, у цей час деяким артистам не вистачає комплексного підходу до своєї роботи. Окрім хітових пісень, виконавець має показати себе як цікаву особистість.

Зараз як ніколи велике значення для аудиторії має громадянська позиція артиста. Раніше цей фактор відводився на другий план, якщо музикант випускав якісний контент. Але тепер на першому місці — чітка проукраїнська позиція та волонтерська діяльність. Сьогодні кордони між поняттями «особистість» і «персонаж» зламалися. Український артист — це представник країни у світі, тому його думки й висловлювання дуже важливі.

«Музичний бізнес — це бізнес ідей. І те, як музиканти проводять межу між своїми та чужими ідеями, чіпляє слухача. Тому я вважаю, що сучасні виконавці завдяки свіжості й оригінальності внесли дуже багато нових ідей у музичну індустрію. За період повномасштабного вторгнення відбулося багато колаборацій, спільних виступів артистів за межами України. В результаті цієї об’єднаності аудиторія отримала абсолютно унікальні креативні продукти», — говорить МАО.

Весела музика — теж на часі

Дехто помилково вважає, що війна — зовсім не час для танцювальної музики. Однак виконавиця хіта «Вечорниці» SKYLERR впевнена, що пісні, які підіймають настрій, потрібні у будь-який період життя.

«Ми проводимо благодійні концерти, не заробляємо з них ні копійки. Це робиться в першу чергу для наших захисників. Мені часто надсилають відео хлопці з окопів, кажуть «Добрий день еврібаді. Ми з «це наші вечорниці» йдемо в бій». Вони слухають, ці пісні підбадьорюють їх, дають надію на скоріше мирне життя», — розповідає Валерія.

Про популярність своїх пісень співачка каже, що вони стали «віддушиною» для людей під час сумних подій. Для когось слухання її музики — це підтримка, а для когось просто гарно проведений час.

Що кажуть чарти музичних стримінгових сервісів

Попри великі позитивні зміни у свідомості більшості українців та популяризацію українського музичного мистецтва, у топах музичних платформ досі зберігаються пісні російських виконавців. Найбільше артистів з країни-агресорки слухають на Spotify та Apple Music.

За підрахунками НЗЛ, прослуховування на стрімінгових платформах на початку лютого 2023 року, серед 100 найпопулярніших пісень Apple Music в Україні 20% становлять пісні російських виконавців. На Spotify з 50 найбільш прослуховуваних треків 5 звучать російською мовою. Порівняно з лютим минулого року, коли на платформах майже кожна друга пісня була з Росії, зараз ситуація змінилася на краще. Більшість пісень тепер українських виконавців, але досі залишаються російські, хоч і в меншій кількості. Причиною коливання у популярності російських пісень за рік є зміна ставлення людей до української музики та вихід нових крутих україномовних треків. Окрім музики українських виконавців, у топчартах України — багато англомовної музики.

Відмова від трьох хвилин прослуховування російських треків може допомогти зберегти українську державність. Слухаючи музику російських виконавців, слід пам’ятати, що ці артисти сплачують податки в казну держави-терориста. А вона спрямовує ці кошти на зброю, яку використовує для руйнування українських міст і вбивства наших громадян. Тож ті, хто слухає їхню музику та дивиться кліпи, спонсорують війну.

Радіо — досі актуальне

Однак стримінгами в Україні користуються далеко не всі. Тому слід звернутися до найпопулярнішого джерела розповсюдження аудіо — радіо. З початку повномасштабного вторгнення багато радіостанцій припинили своє мовлення на деяких частотах або переладнали його під новинний формат. За словами ведучої радіостанції «Львівська хвиля» Євгенії Науменко, кількість слухачів онлайн-формату їхнього радіо з лютого значно зросла. Адже люди потребували новин і слухали їх. Також на радіо давали сигнали повітряної тривоги. 

Приблизно з літа радіостанції почали вводити музичні програми в ефір. Українське радіо слухають навіть за кордоном. На «Львівській хвилі» кожна година починається патріотичними піснями, які були випущені з 24 лютого. Зараз серед найпопулярніших виконавців серед українців радіоведуча виокремлює Артема Пивоварова, SHUMEI, співачок Jerry Heil і KOLA, гурти «TVORCHI», «Без обмежень», «YAKTAK». Серед закордонних виконавців українці слухають найбільше The Weekend, Ellie Goulding, Tiësto. 

Музичний директор «Радіо П’ятниця» Валентин Корнієнко розповідає: «Якщо говорити про жанровий розподіл, то істотно смаки людей не змінилися, тому вони обирають музику згідно з їхніми вподобаннями. Але якщо говорити про тематику, то актуальними на радіо патріотичні українські залишаються пісні, які підіймають бойовий дух та настрій».

Також Валентин зауважив, що радіо слухають переважно дорослі люди, віком від 30 до 55 років, за ними йде молодь — 15-30 років.

Навіть відключення електроенергії не надто впливають на прослуховування музики на радіо. За словами музичного директора,  «Радіо завжди має перевагу: бути в той час, де немає світла; і там, де немає доступу до інших засобів масової інформації».

Авторка: Світлана Кравченко

Фото: sluch.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open