26 квітня ― 35-ті роковини з дня Чорнобильської трагедії

У ніч на 26 квітня 1986 року відбулося два вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, які зруйнували реактор. Зміну радіаційного фону зафіксували у багатьох країнах світу, але радянська влада мовчала про катастрофу замість того, щоб шукати рішення спільно зі світовими науковцями.

Чому це важливо. Аварія на Чорнобильській АЕС була не випадковістю, а наслідком недбалого ставлення радянської влади до атомної енергетики. Через цю катастрофу загинули десятки тисяч людей, підвищення радіаційного фону вплинуло на здоров’я кількох поколінь. Україна й Білорусь досі відчувають наслідки трагедії: обоє країн мають території, на яких досі не можна жити.

Що відбулося того дня?

25 квітня 1986 року мала відбутися зупинка четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС для планового обслуговування. Тоді ж вирішили провести випробування, яке вимагало потужності 700 МВт. Однак потужність знизили 200 МВт за наказом Анатолія Дятлова (заступника головного інженера станції з експлуатації), згодом вона почала знижуватися ще більше сама. Щоб підняти потужність, з активної зони (де містилися радіоактивні речовини) витягли частину керівних стрижнів, які мали охолоджувати реактор.

У результаті відбулося два вибухи, які зруйнували реактор. Продовжували відбуватися неконтрольовані хімічні реакції й радіація вільно потрапляла у відкрите середовище. Це помітили вчені за кордоном, однак радянська влада своєї помилки визнати не могла. Детальніше про те, що відбувалося у ті дні, читайте тут.

Яка ситуація в Чорнобилі зараз?

У Чорнобильській зоні досі не можна жити, однак природа поступово відновлюється.

Зона відчуження як туристичний об’єкт

  • У Чорнобилі прокладуть перший веломаршрут. Він матиме 45 кілометрів, але їздити охочі зможуть лише з двома супроводжуючими. В уряді кажуть, що на території, де пролягатиме маршрут провели радіаційно-дозиметричний контроль. За його результатами, контрольні рівні можливого опромінення не перевищуватимуться. Окрім того, у розробці маршруту брали участь представники велоспільноти України та державне підприємство «Центр організаційно-технологічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження».
  • Усі охочі можуть побувати на щиті управління енергоблоком №4 та побачити робочі місця зміни, яка керувала 4-м енергоблоком ЧАЕС у ніч аварії, зокрема й кнопку АЗ-5. Вартість екскурсії — 3300 гривень за одну людину. Але варто уточнювати, чи працюють вони у карантин, якщо збираєтеся їхати.
  • Доплисти до Чорнобиля тепер можна на катері. До зони відчуження запускають туристичні водні маршрути річками Прип’ять та Уж. Під час подорожі можна буде побачити затоплені кораблі, які ліквідовували наслідки аварії на ЧАЕС, повідомляють у Державному агентстві з управління зоною відчуження. Окрім катерів, плавати можна буде і на каяках. Воду у річках перевірили дозиметрами: вона є безпечною для відвідувачів. Такі екскурсії організовують у межах указу президента «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із яким Чорнобильська зона стане туристичним місцем.

Що допоможе дізнатися про Чорнобиль більше?

Насамперед варто переглянути на НВО п’ятисерійний британо–американський мінісеріал «Чорнобиль», створений і написаний Крейгом Мезіном та зрежисований Юганом Ренком. Події сюжету розгортаються після вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції, однієї із найбільших техногенних катастроф в історії. Прем’єра історичної драми відбулася 6 травня 2019 року.

Також на сайті «Читомо» є добірка книжок про Чорнобильську трагедію:

  • «Чорнобиль: Історія трагедії» Сергія Плохія. Автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. 
  • «Чорнобиль 01:23:40» Ендрю Лезербарроу. Книжка створена на основі досліджень. Вона проливає світло на намагання людей запобігти трагедії й на те, як вони пожертвували своїм життям. Друга сюжетна лінія — історія подорожі автора в покинуте українське місто Прип’ять і Чорнобильську зону загалом.
  • «У полум’ї: Історія героїв і жертв Чорнобиля» Пірса Пола Ріда. Сценарист включив цю книжку у свій перелік як достовірне джерело. Вона створена на основі матеріалів, які автор зібрав у процесі спілкування з учасниками тих подій, коли у 1991-му році подорожував Україною, Білоруссю та Росією.
  • «Чорнобильська молитва» Свєтлани Алексієвич. Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
  • «Опівночі в Чорнобилі» Адама Хіггінботема. Книжка пропонує дізнатися, як справжню історію роками приховували за завісою таємниць і міфів. Автор намагався створити панораму подій, розглянувши її у різних суспільних та навіть політично-ідеологічних вимірах.

Chornobyl App

Додаток про зону відчуження з технологією доповненої реальності Chornobyl App — це інтерактивний віртуальний гід, розроблений компанією HUSPI спільно з громадською організацією «Європейський інститут Чорнобиля». Застосунок має три розділи:«Усвідомити», «Дослідити», «Наважитися». У додатку близько 150 матеріалів, а також аудіогіди, панорами 360 та 3D-моделі. Детальніше ― тут.

Чорнобиль як пам’ятка

Чорнобильська катастрофа ― трагічна й водночас унікальна сторінка у світовій історії. Тому є сенс робити акцент на тому, як жити після неї й боротися з наслідками аварії. Для зони відчуження створили офіційний логотип. Його основа ― форма поверхні четвертого реактора. Логотип змінюватиметься щороку: зображення на ньому меншатиме й бліднутиме. До 2064 року залишиться порожнє біле коло. Це рік, коли Чорнобильська АЕС буде повністю виведена з експлуатації. Таким чином хочуть зробити акцент на тому, що Чорнобиль має не лише минуле, а й майбутнє. Логотип розробила креативна агенція Вanda за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства з управління Зоною відчуження та Державного агентства розвитку туризму.

Чорнобильська «Дуга» потрапила до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Велика радіолокаційна станція була збудована у 1970-х роках. З розвитком туризму в зоні відчуження «Дуга» стала однією з найбільш відомих локацій. У Міністерстві культури та інформаційної політики планують скласти перелік інших об’єктів Чорнобильської зони, які варто внести до реєстру нерухомих пам’яток.

Окрім того, Україна хоче подати заявку на включення Чорнобильської зони до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак спочатку пам’ятні об’єкти із зони відчуження треба внести до національного списку культурної та історичної спадщини. Міністр культури Олександр Ткаченко зазначив, що це Чорнобиль є цікавим і важливим для всього людства, бо йдеться про історія, права людей і вшанування пам’яті.

Копайте глибше:

Про туризм у зоні відчуження можна дізнатися більше з матеріалів на Reporters. і The Ukrainians

Фото: reporters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На сторожі морської безпеки: 3 липня в Україні відзначають День військово-морських сил ЗСУ

Щороку в першу неділю липня в Україні відзначають День військово-морських сил. Вони стримують ворога та дають збройну відсіч у внутрішніх водах країни.

Читати далі
+ 79 слів

Фільм про українських добровольців отримав спецвідзнаку на фестивалі у Великобританії

Витвір отримав спеціальну відзнаку журі міжнародного кінофестивалю «Sheffield Doc/Fest-2022». Режисером документального повнометражного фільму «День українського добровольця» виступив Володимир Тихий. Стрічку створило об’єднання «Вавилон‘13» в об’єднанні з Black Photon.

Читати далі
+ 17 слів

Україна збирає Армію дронів для ЗСУ. Можна задонатити гроші або дрони

Проєкт «Армія дронів» включає: систематичну купівлю дронів, їхній ремонт та оперативну заміну, а також курс навчання пілотів. Дрони потрібні українським військовим, щоб моніторити всю лінію фронту — майже 2,5 тисячі км.

Читати далі
+ 41 слів

Український борщ — під охороною ЮНЕСКО. Його внесли до списку нематеріальної культурної спадщини

Сьогодні «Культуру приготування українського борщу» внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони. Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Читати далі
+ 34 слів

Україна контролює 45% територій Донеччини. Головне за ніч та ранок 1 липня

Україна контролює 45% територій Донеччини. Про це повідомив голова Донецької ОВА Павло Кириленко в етері телемарафону. окупанти продовжують постійно обстрілювати населені пункти Донеччини.

Читати далі
+ 75 слів

Нові пригоди міньйонів, Тора та собаки Супермена. 5 кінопрем’єр липня

Попри труднощі з доставкою фільмів в Україну через російську агресію, кінотеатри продовжують працювати та пропонують глядачам низку нових фільмів для перегляду. Серед новинок — номінант премії «Оскар», бойовик із Антоніо Бандерасом, продовження супергейського кіновсесвіту Marvel, а також два мультфільми про фантастичних істот.

Читати далі
+ 88 слів

Історія кур’єра-суперзірки, адаптація комп’ютерної гри та нова епідемія. Серіальні прем’єри липня 2022

Найпопулярніші стрімінгові сервіси Netflix, HBO та Hulu у липні презентують низку серіальних прем’єр. Серед новинок — пригоди підлітків-бунтарів, кримінальний триллер у стінах психлікарні та життя бізнесмена, який прагне заробити, використовуючи обманні схеми.

Читати далі
+ 92 слів

окупанти готують провокацію на Запорізькій АЕС

росіяни хочуть звинуватити працівників станції в зберіганні зброї на території тимчасово окупованої ЗАЕС. Задля цього окупанти тортують працівників і вимагають у них «зізнання» про те, що нібито ще в березні вони скинули зброю в бетонні чаші охолоджувальних басейнів на станції.

Читати далі
+ 53 слів
Що там ще
+ 4411 новин