26 квітня ― 35-ті роковини з дня Чорнобильської трагедії

У ніч на 26 квітня 1986 року відбулося два вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, які зруйнували реактор. Зміну радіаційного фону зафіксували у багатьох країнах світу, але радянська влада мовчала про катастрофу замість того, щоб шукати рішення спільно зі світовими науковцями.

Чому це важливо. Аварія на Чорнобильській АЕС була не випадковістю, а наслідком недбалого ставлення радянської влади до атомної енергетики. Через цю катастрофу загинули десятки тисяч людей, підвищення радіаційного фону вплинуло на здоров’я кількох поколінь. Україна й Білорусь досі відчувають наслідки трагедії: обоє країн мають території, на яких досі не можна жити.

Що відбулося того дня?

25 квітня 1986 року мала відбутися зупинка четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС для планового обслуговування. Тоді ж вирішили провести випробування, яке вимагало потужності 700 МВт. Однак потужність знизили 200 МВт за наказом Анатолія Дятлова (заступника головного інженера станції з експлуатації), згодом вона почала знижуватися ще більше сама. Щоб підняти потужність, з активної зони (де містилися радіоактивні речовини) витягли частину керівних стрижнів, які мали охолоджувати реактор.

У результаті відбулося два вибухи, які зруйнували реактор. Продовжували відбуватися неконтрольовані хімічні реакції й радіація вільно потрапляла у відкрите середовище. Це помітили вчені за кордоном, однак радянська влада своєї помилки визнати не могла. Детальніше про те, що відбувалося у ті дні, читайте тут.

Яка ситуація в Чорнобилі зараз?

У Чорнобильській зоні досі не можна жити, однак природа поступово відновлюється.

Зона відчуження як туристичний об’єкт

  • У Чорнобилі прокладуть перший веломаршрут. Він матиме 45 кілометрів, але їздити охочі зможуть лише з двома супроводжуючими. В уряді кажуть, що на території, де пролягатиме маршрут провели радіаційно-дозиметричний контроль. За його результатами, контрольні рівні можливого опромінення не перевищуватимуться. Окрім того, у розробці маршруту брали участь представники велоспільноти України та державне підприємство «Центр організаційно-технологічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження».
  • Усі охочі можуть побувати на щиті управління енергоблоком №4 та побачити робочі місця зміни, яка керувала 4-м енергоблоком ЧАЕС у ніч аварії, зокрема й кнопку АЗ-5. Вартість екскурсії — 3300 гривень за одну людину. Але варто уточнювати, чи працюють вони у карантин, якщо збираєтеся їхати.
  • Доплисти до Чорнобиля тепер можна на катері. До зони відчуження запускають туристичні водні маршрути річками Прип’ять та Уж. Під час подорожі можна буде побачити затоплені кораблі, які ліквідовували наслідки аварії на ЧАЕС, повідомляють у Державному агентстві з управління зоною відчуження. Окрім катерів, плавати можна буде і на каяках. Воду у річках перевірили дозиметрами: вона є безпечною для відвідувачів. Такі екскурсії організовують у межах указу президента «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно із яким Чорнобильська зона стане туристичним місцем.

Що допоможе дізнатися про Чорнобиль більше?

Насамперед варто переглянути на НВО п’ятисерійний британо–американський мінісеріал «Чорнобиль», створений і написаний Крейгом Мезіном та зрежисований Юганом Ренком. Події сюжету розгортаються після вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції, однієї із найбільших техногенних катастроф в історії. Прем’єра історичної драми відбулася 6 травня 2019 року.

Також на сайті «Читомо» є добірка книжок про Чорнобильську трагедію:

  • «Чорнобиль: Історія трагедії» Сергія Плохія. Автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. 
  • «Чорнобиль 01:23:40» Ендрю Лезербарроу. Книжка створена на основі досліджень. Вона проливає світло на намагання людей запобігти трагедії й на те, як вони пожертвували своїм життям. Друга сюжетна лінія — історія подорожі автора в покинуте українське місто Прип’ять і Чорнобильську зону загалом.
  • «У полум’ї: Історія героїв і жертв Чорнобиля» Пірса Пола Ріда. Сценарист включив цю книжку у свій перелік як достовірне джерело. Вона створена на основі матеріалів, які автор зібрав у процесі спілкування з учасниками тих подій, коли у 1991-му році подорожував Україною, Білоруссю та Росією.
  • «Чорнобильська молитва» Свєтлани Алексієвич. Роман створено на основі розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
  • «Опівночі в Чорнобилі» Адама Хіггінботема. Книжка пропонує дізнатися, як справжню історію роками приховували за завісою таємниць і міфів. Автор намагався створити панораму подій, розглянувши її у різних суспільних та навіть політично-ідеологічних вимірах.

Chornobyl App

Додаток про зону відчуження з технологією доповненої реальності Chornobyl App — це інтерактивний віртуальний гід, розроблений компанією HUSPI спільно з громадською організацією «Європейський інститут Чорнобиля». Застосунок має три розділи:«Усвідомити», «Дослідити», «Наважитися». У додатку близько 150 матеріалів, а також аудіогіди, панорами 360 та 3D-моделі. Детальніше ― тут.

Чорнобиль як пам’ятка

Чорнобильська катастрофа ― трагічна й водночас унікальна сторінка у світовій історії. Тому є сенс робити акцент на тому, як жити після неї й боротися з наслідками аварії. Для зони відчуження створили офіційний логотип. Його основа ― форма поверхні четвертого реактора. Логотип змінюватиметься щороку: зображення на ньому меншатиме й бліднутиме. До 2064 року залишиться порожнє біле коло. Це рік, коли Чорнобильська АЕС буде повністю виведена з експлуатації. Таким чином хочуть зробити акцент на тому, що Чорнобиль має не лише минуле, а й майбутнє. Логотип розробила креативна агенція Вanda за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державного агентства з управління Зоною відчуження та Державного агентства розвитку туризму.

Чорнобильська «Дуга» потрапила до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Велика радіолокаційна станція була збудована у 1970-х роках. З розвитком туризму в зоні відчуження «Дуга» стала однією з найбільш відомих локацій. У Міністерстві культури та інформаційної політики планують скласти перелік інших об’єктів Чорнобильської зони, які варто внести до реєстру нерухомих пам’яток.

Окрім того, Україна хоче подати заявку на включення Чорнобильської зони до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак спочатку пам’ятні об’єкти із зони відчуження треба внести до національного списку культурної та історичної спадщини. Міністр культури Олександр Ткаченко зазначив, що це Чорнобиль є цікавим і важливим для всього людства, бо йдеться про історія, права людей і вшанування пам’яті.

Копайте глибше:

Про туризм у зоні відчуження можна дізнатися більше з матеріалів на Reporters. і The Ukrainians

Фото: reporters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Німеччина передасть Україні черговий військовий пакет допомоги. Що в ньому буде?

Країна надасть нам таку військову техніку: пʼять гусеничних ремонтно-евакуаційних машин Warthog; дев’ять гусеничних командних машин-всюдиходів Warthog; шість машин розмінування WISENT 1; два мостоукладачі BEAVER; інженерні БРЕМ Bergepanzer 2 і БРЕМ 2A1 Dachs; дев’ять мінних тралів; три автомобілі для охорони кордону; шість паливозаправників Mercedes-Benz Zetros; 14 розвідувальних БпЛА Vector; 30 розвідувальних БпЛА RQ-35 Heidrun; пʼять засобів перешкод для дронів та інше.

Читати далі
+ 20 слів

Почав курсувати потяг Прага-Чоп. Як часто їздить і яка вартість квитка?

Укрзалізниця запустила міжнародний рейс між Прагою та Чопом, який поєднує нічним сполученням столицю Чехії, словацьке Кошице та український Чоп. Також УЗ додатково запустила внутрішній денний поїзд №345/346 Чернівці — Чоп — Ужгород для зручної пересадки пасажирів.Про це повідомили у телеграм-каналі Укрзалізниці.

Читати далі
+ 10 слів

Росіяни вчергове обстріляли університет у Херсоні

Снаряди влучили у Херсонський державний університет близько четвертої ранку. Поранених та загиблих немає. Про це повідомив очільник ОВА Олександр Прокудін.

Читати далі
+ 18 слів

Литва збільшить постачання дронів для України. Як?

Литовський Сейм схвалив правки до закону щодо публічних закупівель. Це дозволяє організаціям купувати та передавати в інші держави дрони, що використовують компоненти китайських виробників. Про це пише медіа Irytas.lt. з посиланням на повідомлення Сейму. 

Читати далі
+ 47 слів

Як допомогти собі: чи можете ви бути терапевтом для самого себе

Ви не можете змінити та впливати на багато речей, проте вам точно під силу зробити одне — попіклуватися про себе. Це ви можете зробити з допомогою самотерапії — процесу самостійної роботи над власними проблемами та емоціями

«Новини здорової людини» поспілкувались з практичною психологинею Софією Копач, яка розповіла про те, що таке самотерапія, як кожен з нас сам може підтримати своє психічне здоров’я та які є дзвіночки того, що вам варто звернутись до фахівця. 

Читати далі
+ 249 слів

Чехія виділить кошти на власну ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України 

Уже 20 країн приєдналось до ініціативи Чехії — закупівлі боєприпасів для України поза межами ЄС. Про це заявив прем’єр-міністр країни Петр Фіала. Посадовець запевнив, що боєприпаси надійдуть «впродовж тижнів або місяців».

Читати далі
+ 14 слів

Цифра дня: 537. Скільки українських дітей вбила РФ

Понад 1806 дітей постраждало в Україні через агресію російської армії. 537 дітей загинули та понад 1269 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про це йдеться у повідомленні Офісу Генпрокурора. 

Читати далі
+ 5 слів

12-річний хлопчик загинув на Харківщині через атаку РФ. Головне за ніч і ранок 28 березня

Через атаку Росії у селищі Борова на Харківщини загинув 12-річний хлопчик. Пошкоджені житлові будинки та дитячий садок. Про це заявили в Офісі Генпрокурора. 

Читати далі
+ 121 слів
Що там ще
+ 9455 новин