Детальніше. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України провели з 4 по 19 листопада 2019 року. Ось головні тези:

1. рух країни. У листопаді 2019 року 36% громадян вважають, що Україна рухається у правильному напрямі,  дещо більше — 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. Для порівняння, одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним,  а 23% — неправильним. Проте зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний.
2. Перші кроки Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно. Негативні оцінки дали 24%. Це удвічі більше, ніж у серпні.  
3. Ініціювання переговорів з президентом РФ для вирішення конфлікту на Донбасі  позитивно оцінюють 75%, а негативно – 15%.
4. Рішення щодо відведення військ від лінії розмежування позитивно оцінюють – 59%, негативно – 26%. 
5. Відкриття ринку землі позитивно оцінюють лише 24%, а негативно — 58%.
6. Рішення легалізувати гральний бізнес позитивно оцінюють 38%, а негативно – 49%.  
7. Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% — не підтримують.

Хто і як проводив опитування. Опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування провели у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. У результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 48% українців вважають, що ситуація в країні не змінилася. 26% опитаних вважають, що загальна ситуація у країні з початку року погіршилася, а 15% — що покращилася. Водночас 48% респондентів вважають, що ситуація не змінилася. Про це свідчить соціологічне опитування, яке провів Центр Разумкова:

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

⟶ 51% мешканців окупованих територій хочуть бачити ОРДЛО у складі Росії. Незалежності так званих «Л/ДНР» прагнуть 16,2% опитаних. 5,1% мешканців ОРДЛО хочуть «бути частиною України як колись», 13,4% бачать нині підконтрольні «Л/ДНР» території «частиною України, але з особливим статусом». Про це свідчить опитування, яке провели Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп».

Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.

Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%. 

Фото: unian.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.