Детальніше. Результати соцопитування:

• рух країни. 40% опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 38% – у неправильному, 22% – не змогли оцінити. За останні 2 тижні відбувся ріст позитивних оцінок (з 33 до 40%) та зменшення негативних (з 48 до 38%).
• рейтинг довіри. Найбільше українці довіряють президенту — 67% опитаних і не довіряють 25%. Далі Дмитро Разумков (28% і 44% відповідно) і Святослак Вакарчук (28% і 59%).
• успіхи Зеленського. Третина опитаних українців вважають, що за підсумками року у діях президента було більше успіхів, аніж невдач. 41% сказали, що у діях Зеленського успіхів та поразок було порівну. 14% зазначили, що у його роботі переважали невдачі. Останню тезу найбільше підтримують виборці «Європейської солідарності».
• улюблена партія. Лідером симпатій є партія «Слуга народу». Її підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 11,4% підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,0% – партію «Європейська Солідарність», 7,8% – партію «Батьківщина», 4,4% – партію «Голос». 
• ставлення до Путіна. Позитивно до нього ставляться 16% опитаних, негативно — 72%.
• ставлення до Росії. За останній місяць зросла кількість респондентів, які вважають Росію країною-агресором щодо України (з 64% до 70%). Протилежної думки дотримуються 21% опитаних. 
• Нормандський саміт. 66% опитаних зазначили, що добре поінформовані про саміт у нормандському форматі, який відбувся 9 грудня. З них близько 40% вважають результати проведення саміту швидше успіхом президента Зеленського, половина – ані успіхом, ані невдачею. Тільки 7% побачили лише негативні результати.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 14-17 грудня. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 13-17 грудня 2019 р.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» — це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Утворена у 2008 році.  Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

⟶ Генасамблея ООН схвалила резолюцію про захист прав людини у Криму в умовах російської окупації. Резолюція отримала 65 голосів «за» і 23 – «проти». Співавторами документа стали 38 держав.

Резолюція вимагає в РФ припинити політику зміни демографічної ситуації у Криму шляхом переселення туди свого населення і примусового виселення.

Документ засуджує масові затримання активістів та захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема, представників громадянської ініціативи «Кримська солідарність».

Резолюція закликає припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання думок, зокрема до початку окупації, а також засуджує триваючу практику призову чоловіків до Збройних сил РФ та кримінального переслідування тих, хто відмовляється від служби в лавах держави-окупанта.

Країни, які голосували проти резолюції: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Гвінея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, РФ, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.

⟶ Путін визнав 3 мільярди боргу Газпрому перед Нафтогазом. Президент Росії визнав заборгованість Газпрому перед Нафтогазом за рішенням Стокгольмського арбітражу. Газпром — це російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація Російської Федерації. 50% капіталу належить державі. Нафтогаз — це провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу України. 

Раніше Росія не визнавала рішення арбітражу на користь України. Водночас Путін зазначив, що, на його думку, таке рішення було «політичним»: «Я переконаний, що це рішення Стокгольмського арбітражу несе не юридичний, не правовий, а скоріше політичний характер. Одне з обґрунтувань у ньому було «у зв’язку з тяжким економічним станом в Україні», — заявив російський президент.

Фото: unian.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.