Країна кумів і хабарів?

Спершу розберемося з тим, наскільки глибокою є корупція в Україні. У цьому нам допоможе останній наявний наразі Індекс сприйняття корупції CPI-2023 (показник за 2024 рік ще не готовий). Він чітко статистично показує, як сприймають кожну країну представники бізнесу, інвестори, дослідники тощо — тобто люди, для яких оцінка корупції становить професійний і, часто, фінансовий інтерес. На жаль, Індекс не може точно сказати, чи корупція є більшою, чи меншою. Але оцінка її сприйняття є настільки статистично точною, що кращого варіанту виміряти корупцію немає.

Отже, відповідно до СРІ-2023, Україна набрала 36 балів зі 100 (де 0 балів — це повальна корупція, а 100 балів — майже повна відсутність корупції). З цим результатом ми посіли 104 місце серед 180 країн. Так Україна опинилася на одному рівні з Сербією, дещо вище за Туреччину і все ще на один бал нижче за Білорусь. Серед наших сусідів лише в Росії показник нижчий, при тому значно (26 балів). Для контексту: найвищі показники у світі мають Данія (90), Фінляндія (87), Нова Зеландія (85) та Норвегія (84). А найнижчі — Сомалі (11), Сирія, Венесуела та Південний Судан (усі троє по 13 балів).

Карта світу, зафарбована за показниками CPI-2023

Та при цьому Україна зросла в рейтингу за рік на цілих три бали — це один з найкращих показників у світі. Це дозволило нам стати однією з 17 країн, які продемонстрували свій найкращий показник за весь час. Від часу Революції Гідності, за десятиліття індекс України зріс на 11 балів — це значний прогрес. Що характерно — зростання відбувається навіть попри повномасштабну війну проти РФ. Серед наших сусідів зростання у 2023 році показали лише Молдова та Словаччина. Румунія та Угорщина залишилися на одному рівні (46 і 42 бали відповідно), а показники Польщі, Білорусі та РФ знизились.

Динаміка зміни показника CPI України за 2013-2023 роки

Та що означають всі ці сухі цифри? Те, що корупція в Україні все ще існує, але поступово і досить впевнено ми її поборюємо. Викриття чиновників відбуваються, кримінальні справи проти зловживань в державних органах влади заводять і роблять це все більш ефективно. Але роботи ще багато.

Проблема корупції у нас все ще є однією з найбільш значних в Європі. Тут, звісно, слід пам’ятати, що ми порівнюємо себе з найбільш розвиненими у цьому плані країнами світу. Це, безумовно, правильно — це шлях до розвитку. Але не слід забувати, що решта світу, більшість країн нашої планети — приблизно на рівні з Україною. Ми — не кращі, і не гірші. Ми — такі як і більшість. І тут варто згадати про російську пропаганду.

Гра на проблемах

«Люди бідні, бо все крадуть. Що більше ти працюєш, то більше депутати все крадуть. Вони хочуть, щоб українців не було. То більше такої країни ніде нема». Чули такі звинувачення? Може, ви навіть так думали? Це — приклад класичного пропагандистського наративу, який бере реальну проблему і пропонує для неї просте, вкрай емоційне, але неправильне рішення.

Як ми вже розібралися, корупція в Україні дійсно є. Але стверджувати, що вона є єдиною причиною, чому стандарти життя є нижчими, ніж у країнах ЄС — це велике і хибне спрощення. Ба більше, цей підхід до розгляду проблеми стверджує, що державні інституції України (уособлені «депутатами», «судами» тощо) є шкідливими для українців. І тут кремлівська пропаганда отримує навдивовижу широке коло для спекуляцій.

Підхід російської пропаганди до опису корупції в Україні має трьох основних адресатів:

1. Росіян. Їх намагаються відволікти від проблем всередині РФ (нагадаємо, за СРІ-2023 рівень корупції в Росії є гіршим, ніж в Україні);
2. Громадян країн Заходу. Їм намагаються довести, що допомога Україні не має сенсу і лиш подовжує страждання «простого народу» під гнітом «корумпованої влади», яка «краде всю допомогу»;
3. Українців. Нас намагаються переконати, що влада працює проти українців.

Зосередимося на останньому пункті, адже він відкриває для РФ одразу кілька можливих результатів. По-перше, якщо українці тотально погодяться, що з «українською владою — гірше», сама Україна як держава може припинити нормально функціонувати. Найбільш бажаний для Росії сценарій тут дещо наївний — згадаймо як на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Кремль закликав ЗСУ скласти зброю перед «росіянами, які несуть звільнення від київського режиму».

Та навіть якщо зброю не складуть, то може хоч відмовляться від Західного вектору розвитку? Російська пропаганда широко просуває тези, що боротьба з корупцією в Україні ще сяк-так тривала на початку 2000-х, але від часу Революції Гідності все стає тільки гірше. Той факт, що вимірні показники стверджують зворотнє нікого в Кремлі не турбує.

Тут Росія отримує одразу кілька наслідків: росіянам намагаються показати, що «демократія — це погано», громадянам демократичних країн — що підтримувати українців безперспективно, а українцям — що Захід для них не підходить. Мовляв, де розвинені європейці, а де корумповані українці. Враховуючи, що саме гарантії безпеки від Заходу здатні попередити можливу наступну агресію Росії, навіть після завершення нинішньої, такий наратив виглядає особливо небезпечним.

Причини корупції…

Найпевнішим способом опору російській пропаганді є виправлення проблем, на яких вона паразитує. А виправлення починається з розуміння. Отже, чому в Україні є корупція? Відповідь: бо її дозволяють. Українці вважають корупцію найголовнішою проблемою країни після війни, так заявили 89% громадян в опитуванні КМІС. Та при цьому 47% визнали, що хабарі, подарунки і неофіційні послуги можуть бути виправдані за певних умов. Тобто, корупція — це погано, але якщо дуже треба — то можна. Чому українці самі порушують правила, які вважають важливими?

Порушувати правила — це поширене явище, зазначає керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD та ад’юнкт-професорка Києво-Могилянської Бізнес-Школи Марина Стародубська, що досліджує кроскультурні взаємодії і менталітет. Порушення правил навіть можна обґрунтувати: люди, що вдаються до корупції роблять це, аби досягти власної вигоди. Більше питання полягає в тому, чому люди дотримуються правил, які можуть обмежувати їхні дії, наприклад забороняють давати хабарі, щоб «швидше вирішити проблему». Відповідь лежить у суспільних нормах.

Наприклад, українці дуже цінують свободу — це одна з наших ключових цінностей (73% українців вважають її важливішою за рівність, справедливість та відповідальність), тому диктаторські закони і авторитарні уряди в нас не приживаються. Але тут бачимо й відповідь на питання про корупцію: адже відсутність хабарів — це якраз про рівність прав і справедливість законів. Та в Україні люди тотально не довіряють всім, окрім своїх рідних і близьких (рівень довіри до людей, яких українці зустрічають вперше становить близько 27%, а до людей, яких вже знають — 74%). За таких обставин люди бачать єдину можливість чогось досягти у «зв’язках». А оскільки нема певності, що закони і суди забезпечать рівні умови для всіх, виникає спокуса покращити свої  — звідси кумівство, подарунки та інші хабарі для «покращення стосунків».

Причинами такої ситуації є століття вкрай нестабільних обставин на українських землях. Війни, репресії, геноциди, панування авторитарних урядів систематично створювали умови, в яких довіряти інституціям було радше небезпечно. Тепер часи змінилися, інститути влади і суспільства тепер формують самі українці, а старі норми залишилися. То що тепер робити?

…і шляхи їхнього вирішення

Щоб побороти корупцію в Україні, потрібна систематична і складна робота. На жаль, просто «посадити всіх злодіїв в тюрми» не спрацює. Змінити суспільні норми можна лише змінивши те, як працюють інституції, зазначає професорка Стародубська. Необхідно, щоб люди були певні, що державні послуги їм нададуть і без хабаря. Але й треба, щоб люди знали, що за хабар вони втратять роботу/кар’єру/повагу друзів тощо. Навіть за такий малий, як сотня гривень в кишеню лікарю. Для цього потрібно забезпечити, щоб державні інститути працювали злагоджено, щоб реформували суди, щоб антикорупційні органи виконували свою роботу, щоб в школах та універах за списування і плагіат була відповідальність на рівні учнів («списуєш — шахрай, ми з тобою дружити не будемо» замість «знайшов як списати — молодець, схитрував»). Для цього треба багато часу і багато роботи.

І ця робота відбувається. Як ми вже писали, за Індексом сприйняття корупції Україна покращує свої показники. Відповідно до опитування КМІС-2023, 59% українців вважають, що спроби боротися з корупцією і позитивні зрушення в цьому плані дійсно є. Якщо продовжувати систематичну роботу, корупція на всіх рівнях може стати настільки ж неприйнятною для українців, як і проросійські висловлювання чи напади на військових, від яких вже зараз не захистить ніяка суспільна позиція (депутати Дмитрук чи Тищенко тому приклад)

Результати опитування КМІС, 2023 рік

Попри зусилля російської пропаганди, яка намагається переконати нас, що шансів на зміни в нас нема, ці зміни ми вже робимо власними важкими зусиллями. До речі, за згаданим вище опитуванням КМІС, люди, які не вірять в те, що корупцію в Україні можна побороти, більше готові домовлятися з Росією. Тож, аби зберегти державу і почати жити краще, слід розуміти, що ми — не гірші за інших, корупцію можна побороти. Наш менталітет — не проблема, а особливість. Наприклад, американці довіряють усім, а італійці — нікому, та обидва народи змогли побудувати успішні держави. Зможемо й ми. А почати варто з того, що написати домашнє завдання самостійно і пам’ятати, що доля країни лежить у повсякденних вчинках.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Transparency International Ukraine

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open