Несподіваний фінал у Нідерландах

У листопаді 2023 року вибори в Нідерландах виграла ультраправа популістська партія «Партія свободи», яка зосереджувала увагу на боротьбі з імміграцією. Її лідер — ексцентричний політик Герт Вілдерс — ще у 2007 році закликав заборонити в країні Коран, закрити всі мечеті, а також виступав проти постачання зброї Україні. Він навіть обіцяв провести референдум щодо виходу Нідерландів з ЄС. Через його радикальність — а також за специфічно зачісане та пофарбоване в біле волосся — Вілдерса порівнювали з Дональдом Трампом. Зрештою, сам політик почав активно використовувати це порівняння у своїй агітації.

Перемога «Партії свободи» не означала повного контролю ультраправих у парламенті. Вони здобули всього 37 місць, тож потрібно було формувати коаліцію. Але нідерландські політики не надто охоче погоджувалися співпрацювати з Вілдерсом. Коаліцію формували майже шість місяців. Зрештою, до неї — разом із «Партією свободи» — увійшли правоцентристи з «Народної партії за свободу та демократію», центристи з партії «Новий суспільний договір» і популісти з «Руху фермерів-громадян». Домовитися було настільки складно, що прем’єром обрали нейтрального кандидата — генерального секретаря Міністерства юстиції та безпеки Нідерландів Діка Схоофа, який не був членом жодної партії.

Вже через десять місяців коаліція розпалася — з ініціативи самого Герта Вілдерса. «Партія свободи» закликала ухвалити план із десяти пунктів для радикальної боротьби з імміграцією. Серед запропонованих заходів: використання армії для патрулювання кордонів, повернення всіх біженців одразу після їхнього прибуття до Нідерландів, закриття притулків для біженців, депортація всіх сирійських мігрантів і заборона членам сімей біженців приєднуватися до своїх родин у країні. Експерти зазначали, що такі заходи суперечили б європейським законам про права людини й Конвенції ООН про статус біженців. Партнери по коаліції не відкинули пропозицій, але наполягали на їх обговоренні в парламенті. Вілдерс заявив, що це займе багато часу, й оголосив про вихід своєї партії з коаліції.

Таке рішення більшість оглядачів оцінила як непередбачуване та навіть дивне. Від часу останніх виборів партія Вілдерса втратила популярність серед виборців, і зараз її підтримка становить близько 20% голосів. Ймовірно, лідер ультраправих не прорахував рішення стратегічно. Зрештою, Герт Вілдерс уже понад 15 років живе під цілодобовою охороною поліції — для захисту від можливого нападу ісламістів. Тож питання мігрантів для нього є справді емоційним. Вибори в Нідерландах відбудуться у жовтні цього року.

Зустріч противників у Римі

3 червня в столиці Італії приймали Президента Франції Емманюеля Макрона. Це була перша така зустріч відтоді, як Джорджа Мелоні стала прем’єркою. Причиною такої затримки стала кардинальна відмінність у політичних поглядах Макрона і Мелоні.

Президент Франції — один із лідерів проєвропейського руху. Він уже не перший рік закликає до «стратегічної автономії» ЄС, зменшення залежності від США і просуває глибшу інтеграцію об’єднаної Європи. Натомість Прем’єрка Італії — найвпливовіша представниця правих євроскептичних сил в ЄС. Вона очолює націоналістичну антимігрантську партію, яка є ідеологічно протилежною ліберальному та проєвропейському курсу Макрона. Образ французького президента — це вишуканий стиль колишнього інвестиційного банкіра. Мелоні ж має образ аутсайдерки, яка виросла в робітничому районі й бореться проти ліберального глобалізму.

Також вони мають різні погляди щодо підтримки України. Макрон разом із британським прем’єром Кіром Стармером активно підтримують Київ у боротьбі проти РФ і навіть думали про відправлення європейських військ до України. Для Мелоні це, навпаки, було б неприйнятно: Італія не увійшла до так званої «коаліції охочих» — групи європейських країн для підтримки України. Ба більше, для багатьох італійських націоналістів Франція — це історичний противник, який неодноразово втручався в італійські справи.

Проте інколи доводиться відкладати ідеологічні розбіжності заради спільної справі. В умовах, коли Президент Дональд Трамп намагається розпочати торговельну війну і залишити Європу без захисту США, а Росія не припиняє спроб завоювати Україну, інтереси Франції та Італії можуть збігатися. Зустріч президента і прем’єрки в Римі стала лише першим контактом, і передбачити, чи призведе вона до спільних кроків у майбутньому — дуже складно. Але сама поява за одним столом таких непримиренних європейських лідерів у час, коли активізуються Трамп і Путін, була безсумнівно символічним кроком.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Shovy Rahman / Pexels

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.