Детальніше. Ось результати опитування:

1. Ставлення українців до росіян. У вересні 2020 року добре або дуже добре до Росії ставилися 42% українців. Погано або дуже погано — теж 42%. 16% не визначилися. Ставлення українців до Росії залежить від регіону: на Заході позитивно ставляться до Росії 30%, у Центрі — 38%, на Півдні — 52%, на Сході — 56%.
2. Ставлення росіян до українців. В Росії добре або дуже добре ставилися до України 48% населення. Погано або дуже погано — 43%. 9% не визначилися.
3. Відносини України з Росією. Порівняно з вереснем 2019 і лютим 2020 рівень відсоток тих, хто вважає, що Україна має бути незалежною від Росії, залишається таким самим — 90%. Цей показник практично не змінюється з 2014 року. Кількість тих, хто прагне закритих кордонів із Росією, — 39%, а кількість тих, хто бажає незалежних відносин, але без кордонів і митниць — 51%.
4. Відносини Росії з Україною. У Росії порівняно з січнем 2020 року трохи збільшилася кількість охочих закритих кордонів з Україною (було 26%, стало 30%). Водночас зменшилася кількість тих, хто не хоче мати візи і кордонів (було 56%, стало 51%). Кількість тих, хто бажає об’єднання в одну державу практично не змінилася — 16%.

Коментар. «Іноді ми запитуємо не тільки про ставлення до Росії, а також окремо про ставлення до росіян і до керівництва Росії. Останнє таке дослідження було у лютому 2019. До Росії тоді позитивно ставилися 57% українців. При цьому до росіян позитивно ставилося 77% українців, а до керівництва Росії ставлення було різко негативне і лише 13% українців ставилося позитивно. Така сама ситуація зі ставленням громадян Росії до України: у лютому 2019-го усього 34% росіян ставилося позитивно до України, 82% росіян позитивно ставилося до українців, і тільки 7% — позитивно до керівництва України», — каже гендиректор КМІС Володимир Паніотто.

Хто і як проводив опитування. Київський міжнародний інститут соціології з 12 до 16 вересня 2020 року провів опитування методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування провели 2 тисячі інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

«Левада-центр» проводив опитав 1601 громадянина Росії від 18 років і старше, у період 20-26 серпня 2020 року методом особистого інтерв’ю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна українська компанія, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС заснували у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворили його у приватне підприємство. 

«Левада-Центр» (некомерційна організація Аналітичний Центр Юрія Левади) — це російська недержавна дослідницька організація. Центр регулярно проводить власні соціологічні дослідження та маркетингові на замовлення. Він є однією з найбільших та найавторитетніших російських організацій у своїй галузі. «Левада-Центр» примусово внесена до реєстру некомерційних організацій Росії, які виконують функції іноземного агента.

Останні опитування українців, про які точно варто знати

• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.