67% опитаних жителів України вважають, що ніяких проблем між українськомовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою. Лише 12% вважають, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки. Важливо, що тези про наявність проблеми у мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме у західних регіонах, де українська домінує в усіх сферах. Згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли. Про це йдеться в опитуванні соціологічної групи «Рейтинг».
Чому це важливо. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю і типом поселення.
Детальніше. Ось результати опитування:
- За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська за 10 років втратила з 42 до 20%.
- Водночас практичний бік справи має дещо інший вигляд: мовна самоідентифікація та мова в побуті — це дві різні площини. Можемо констатувати стале зменшення російськомовного сегмента українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15% до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома зросла незначно — з 44% до 48%.
- Процес переходу на іншу мову спілкування не є одномоментним і потребує певної адаптації. Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних таких — третина.
- 83% опитаних українців за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах. З іншого боку, за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%. У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали мешканці півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких було лише третина, а сьогодні їхня кількість зменшилась майже вдвічі.
- Прихильність до росії визначається не так мовою спілкування, як політичними поглядами та впливом пропаганди. Для прикладу, у грудні 2021 року серед двомовних росію агресором вважали 65%, серед російськомовних – половина. Водночас у сегменті україномовних кожен десятий мав проросійські погляди.
Хто і як проводив опитування. Протягом 19 березня 2022 року соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування серед населення України віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Похибка не перевищує 3,1%.
Фото: lexinform.com.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики