Детальніше. Саме заступник керівника Прикордонної служби ФСБ генерал-полковник Андрій Іванович Бурлака авторизував усе постачання бойовикам важкої військової техніки через російсько-український кордон.
Як журналісти знайшли нового фігуранта справи
Нагадаємо, що у листопаді 2019 року Об’єднана слідча група (JIT), яка розслідує справу про збитий літак рейсу MH17, опублікувала 23 телефонних розмови, перехоплені напередодні трагедії. Вони свідчать про залученість ФСБ, ГРУ (Генерального розслідувального управління Генерального штабу Росії) та Кремля до збиття літака на Донбасі.
Один з учасників цих телефонних розмов — «Володимир Іванович». Він у них згадується доволі часто. Згідно із записами розмов, цей «Володимир Іванович» був відповідальним за переміщення через російсько-український кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак.
З контексту бесід випливає, що він відігравав важливу роль у керівництві військовими діями на Донбасі. Його називали у розмовах «великим начальником, який прилетів з Москви». Зі слів фігурантів телефонних дзвінків стає зрозуміло, що саме «Володимир Іванович» був найбільш високопоставленим командиром на Донбасі у той час, коли збили літак.
Журналісти-розслідувачі виявили, що «Володимир Іванович» — це начальник оперативно-організаційного управління Прикордонної служби ФСБ Росії генерал-лейтенант Андрій Бурлака. Він — перший заступник керівника Прикордонної служби Володимира Кулішова. А Кулішов — перший заступником голови ФСБ Олександра Бортнікова. Він обіймав цю посаду і на момент катастрофи рейсу MH17.
Хто такий Андрій Бурлака
Андрій Бурлака народився в 1965 році в далекосхідному містечку Радянська Гавань на березі Японського моря. У 1986 році він закінчив Московське вище прикордонне училище Комітету державної безпеки (КДБ) СРСР, служив прикордонником, потім у 1995 році закінчив Академію ФСБ і вирушив продовжувати службу у Хабаровський край. Там дослужився до посади керівника прикордонної служби Далекосхідного округу. У 2012 році його перевели до Москви на нинішню посаду.
Хронологія трагедії
Близько 16:20 17 липня 2014-го року неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і зараз контролюють проросійські бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines. Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 людей. Загинули усі. Пасажири повітряного судна була громадянами Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки.
Хто розслідує катастрофу
Громадян Нідерландів серед загиблих найбільше — 195. І саме ця країна головує у розслідуванні катастрофи. Справою займається Об’єднана слідча група (JIT), у складі якої, крім Нідерландів, — представники Бельгії, Малайзії, Австралії та України. Нідерландські прокурори на судах представлятють позицію обвинувачення. Для розгляду справи MH17 на рік зарезервували судовий комплекс «Схіпхол», який символічно розташований приблизно за 50 км від Гааги.
Як збили Боїнг
Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка розслідує катастрофу, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь. У документі йдеться про те, що літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук».
У травні 2018-го офіційне слідство підтвердило, що цей «Бук» привезли з Росії. Слідчі оприлюднили інформацію про відбитки пальців російських військових на ракеті, випущеній з «Бука», і дані, що установка належала 53-й зенітно-ракетній бригади Міністерства оборони РФ.
Хто опинився на лаві підсудних
Ігор Гіркін-Стрєлков. Тодішній «міністр оборони «ДНР». Він безпосередньо контактував із керівництвом Росії. Більшість бойовиків, які ймовірно мають відношення до збиття «боїнга», були його підлеглими. Після падіння «боїнга» Гіркін повідомив у соцмережах про успішну атаку на український військовий літак та назвав катастрофу «черговим пташкопадом».
Сергій «Хмурий» Дубінський. Підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, очолював військову розвідку бойовиків. Він, за даними слідства, контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. Згідно з даними Bellingcat, Дубінській був упевнений, що з «Бука» збили воєнний літак Су-25.
Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»). Підлеглий Дубінського, керував 2-м відділом «ГРУ ДНР». Ймовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.
Леонід Харченко (позивний «Крот»). Керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.
І хоча імена бойовиків відомі, ніхто не сподівається побачити їх на лаві підсудних. Дістати їх з Росії та окупованої частини Донбасу Нідерланди не в змозі.
Чи звинуватять Росію у трагедії
Є три рівні причетних до катастрофи. Третій – ті, хто натискав кнопку, наводив «Бук» на літак. Другий – ті, хто перевозив комплекс на Донбас, хто сприяв цьому. Перший – ті, хто ухвалював рішення про постачання і застосування комплексу. Зараз підсудними є причетні до другого рівня. Його треба пройти, щоби дістатися найвищого, першого. Нідерландська прокуратура не приховує, що не має наміру обмежуватися четвіркою нинішніх підсудних.
У слідства, зокрема, вже є дані про причетність до цієї трагедії помічника президента РФ Владислава Суркова. «Не думаю, що цей процес дійде до самого Путіна. Але, на мою думку, військове керівництво цілком може з’явитися», – про це розповіла Олена Зеркаль, ексзаступниця глави МЗС, яка донедавна курувала міжнародні юридичні процеси.
Швидше за все, звинувачення проти нових підозрюваних, особливо представників першого ешелону, заслухають в іншому процесі – після того, як суд доведе вину всіх або частини нинішніх звинувачуваних.
Що ще важливо знати на цю тему:
- Справа МН17: чи реально покарати винних за збиття малазійського Боїнга
- Справа MH17: нова розмова бойовиків доводить причетність Росії
- Бойовика ДНР Нідерланди визнали підозрюваним у справі MH17
Копайте глибше:
- Соняхи і пам’ять: як зараз виглядає місце падіння і меморіал MH17 (ВВС Україна)
Фото: suspilne.media
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
