Як у Гаазі привертають увагу до розгляду справи про збитий малайзійський боїнг, які країни визнаватимуть український сертифікат про вакцинацію та про що Байден може говорити з Путіним — це і не лише зібрали у нашій добірці найважливіших новин за вихідні.
Справа МН17: біля посольства Росії у Гаазі поставили білі стільці перед розглядом справи. 298 білих стільців, як пам’ять про пасажирів збитого проросійськими терористами літака рейсу МН17, поставили поруч з посольством РФ у Гаазі (Нідерланди). Так прагнуть привернути увагу до судового засідання щодо збитого боїнга. 7 червня справу почнуть розглядати по суті.
Туреччина, Угорщина та Молдова: які країни уже погодилися визнавати український COVID-сертифікат. Цей документ почнуть видавати 1 липня. Попередню домовленість визнавати українські сертифікати вакцинації Україна має з Грузією, повідомив український прем’єр-міністр. «Ковідний сертифікат» матиме інформацію про вакцинацію, зроблені його власником негативні ПЛР-тести або одужання від COVID-19. Длкумент можна буде отримати у свого лікаря або у «Дії».
Українка завоювала чотири медалі на Чемпіонаті Європи з веслування. Каноїстка Людмила Лузан здобула дві золоті, срібну та бронзову медалі. Таке досягнення раніше не вдавалося нікому в історії українського веслування. У підсумку каноїстка стала срібною призеркою чемпіонату Європи в спринті.
«Кельти» та «Гарячі новини»: кінофестиваль «Молодість» оголосив переможців. Гран-прі отримала стрічка «Стаючи Моною» режисерки Сабіне Люббе Баккер. Найкращий повнометражний фільм — «Кельти» Міліци Томовіча. Найкраща короткометражка — «Чорне сонце Палермо» Жозефін Жуане. Перший в історії кінофестивалю міжнародний документальний конкурсвиграла кінокартина «Гарячі новини» Сушміта Ґоша та Рінту Томаса. Список переможців в усіх номінаціях шукайте на сайті фестивалю.
Про що Байден говоритиме з Путіним? Перед своїм першим закордонним відрядженням президент США окреслив власний план дій. Байден зазначив, що США та Європа мають спільну позицію у подоланні викликів, які несе Росія європейській безпеці, у тому числі й Україні. Глава Білого дому запевнив, що США захищатиме демократичні цінності. Водночас країна не хоче конфлікту з Росією. Президенти США та Росії уперше зустрінуться 16 червня на саміті між Росією та США у Женеві (Швейцарія).
Фото: rbc.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
На записах керовані Росією бойовики ОРДО обговорюють події до і після збиття малайзійського «Боїнга» рейсу МН17 влітку 2014-го року. Про це повідомила нідерландська телерадіокомпанія NOS.
Чому це важливо. Ці записи можуть довести, що «Боїнг» збили проросійські терористи на території окупованої Донеччини.
Детальніше. Журналісти NOS відновили хронологію подій, ґрунтуючись на записах розмов Сергія Дубинського з позивним «Хмурий», зроблених у липні і серпні 2014 року. У той час він перебував у підпорядкуванні Ігоря Гіркина («Стрілок»). Судячи з записів розмов, 16 липня, за день до авіакатастрофи, Дубінський просив надати ракетну установку «Бук» нібито для відбиття атак українських винищувачів в районі міста Мар’їнка. У той же день в одній з розмов Дубинський висловлює надію на підтримку Росії у бойових діях.
Наступного дня ракетну установку доставили у Мар’їнку, але згодом «Бук» перевезли до Первомайську. Згодом Дубінський дізнається від підлеглих бойовиків, що вони нібито збили український літак «Су». Це сталося приблизно через півгодини після падіння «Боїнга». Хоча про падіння «Боїнга» Дубінський дізнався лише через дві години. Згодом Дубінський зажадав від підлеглих пояснень. Вони повідомили, що нібито «Боїнг» збив український військовий винищувач, після чого бойовики збили український винищувач.
Рада безпеки Нідерландів стверджує, що поблизу рейсу MH17 не було інших літаків, у тому числі українського винищувача. Та і сам Дубінський, судячи з записів розмов, теж ставить під сумнів історію, яку йому розповіли підлеглі. Після того, як інформація про збиття «Боїнга» остаточно підтвердилася, Дубінський наказує терміново вивезти ракетну установку «Бук».
Довідка. 17 липня 2014 року над окупованим Донбасом проросійські терористи збили Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу МН17 Амстердам-Куала-Лумпур. У цій трагедії загинули усі 298 осіб, які були на борту, серед них 80 дітей.
Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки. Розслідування трагедії міжнародною групою експертів досі триває. Ключове – стали відомі безпосередні вбивці пасажирів. Це росіяни Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та українець Леонід Харченко.
Слідча група офіційно представила докази щодо причетності РФ до катастрофи лайнера. «БУК», яким було збито літак, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді збройних сил Росії. Лідери ЄС і Україна закликали Кремль взяти на себе відповідальність за катастрофу. Однак Росія свою причетність до катастрофи досі не визнає. Суд у Нідерландах розпочався 9 березня 2020 року.
Контекст. Слідча група офіційно представила докази щодо причетності РФ до катастрофи лайнера. «БУК», яким було збито літак, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді збройних сил Росії. Лідери ЄС і Україна закликали Кремль взяти на себе відповідальність за катастрофу. Однак Росія свою причетність до катастрофи досі не визнає.
Що ще варто знати про справу МН17:
Фото: censor.net
Головне управління Генштабу Збройних сил Росії координувало роботу медіапроєкту Bonanza Media. Останній поширював фейки про катастрофу малайзійського «Боїнга» на сході України. Про це пише «Українська правда» із посиланням на спільне розслідування The Insider та Bellingcat.
Чому це важливо. Росія неодноразово намагалася звинуватити Україну у збитті малазійського Боїнга. Водночас причетність Росії до цього злочину свідчить також про її причетність до окупації частини України.
Детальніше. Bonanza Media — це проєкт колишньої співробітниці RT (російська державна телекомпанія) Яни Єрлашової та нідерландського блогера Макса ван дер Верффа, який просуває «альтернативні версії» катастрофи рейса MH17. Чоловік критикує українську владу і симпатизує терористичним угрупованням «ДНР/ЛНР». Він був постійним героєм російських державних ЗМІ. На тих ефірах блогер відстоював теорію про непричетність Росії до збитого «Боїнга».
Під брендом Bonanza вийшло кілька фільмів про катастрофу, а також публікували секретні документи з архівів Об’єднаної слідчої групи. Діяльність цього медіапроєкту курував полковник ГРУ Сергій Чебанов. Журналісти проаналізували дзвінки та листування Чебанова, які їм надали хакери, і з’ясували: на початку січня 2020 року він організував поїздку «журналістки» Єрлашової у підконтрольну Росії псевдореспубліку «ЛНР» для знімання «фільму» про катастрофу. Окрім того, Єрлашова погоджувала з Чебановим текст тизеру до іншого фільму про MH17, а також статтю про судовий процес у справі про катастрофу.
Довідка. Близько 16:20 17 липня 2014-го року неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і зараз контролюють проросійські бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines. Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 людей. Загинули усі. Пасажири повітряного судна була громадянами Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки.
Контекст. Слідча група офіційно представила докази щодо причетності РФ до катастрофи лайнера. «БУК», яким було збито літак, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді збройних сил Росії. Лідери ЄС і Україна закликали Кремль взяти на себе відповідальність за катастрофу. Однак Росія свою причетність до катастрофи досі не визнає.
Що ще варто знати про справу МН17
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: radiosvoboda.org
На оприлюдненому записі неідентифікований не місцевий бойовик розмовляє з бойовиком, який називає себе «комендантом Макіївки» і повідомляє, що скоро усі місцеві ватажки будуть замінені людьми з Москви. Про це повідомила Об’єднана слідча група (JIT), які займається розслідуванням катастрофи.
Чому це важливо. Запис свідчить про керівництво Росією воєнним конфліктом на Донбасі, і, відповідно, про відповідальність РФ за збиття боїнга.
Детальніше. Об’єднана слідча група (JIT) оприлюднила новий запис, зроблений на початку липня 2014 року. У ньому невідома особа повідомляє «коменданту Макіївки», що на окуповану територію прибувають люди із повноваженнями від Шойгу (міністра оборони Росії Сергія Шойгу ) і всі місцеві польові командири будуть замінені людьми з Москви: «Польових командирів зараз всіх пустять під ніж, бо вони уже зарвались, грабують, ґвалтують, вбивають, грають в політику».
«Ми тут чисто воюємо, у мене взагалі наказ у внутрішні розбори не втручатися», – заявив не місцевий бойовик. Він пояснив «коменданту», що треба виконувати накази «верховного головнокомандувача» Олександра Бородая, який тоді називав себе «прем’єр-міністром ДНР», а також «міністра оборони» Ігоря Стрєлкова. Обидва — громадяни Росії. Не місцевий бойовик заявив про перехід під єдине командування з метою ведення «великої війни».
Довідка. 17 липня 2014 року над окупованим Донбасом проросійські терористи збили Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу МН17 Амстердам-Куала-Лумпур. У цій трагедії загинули усі 298 осіб, які були на борту, серед них 80 дітей.
Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки. Розслідування трагедії міжнародною групою експертів досі триває. Ключове – стали відомі безпосередні вбивці пасажирів. Це росіяни Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та українець Леонід Харченко.
Слідча група офіційно представила докази щодо причетності РФ до катастрофи лайнера. «БУК», яким було збито літак, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді збройних сил Росії. Лідери ЄС і Україна закликали Кремль взяти на себе відповідальність за катастрофу. Однак Росія свою причетність до катастрофи досі не визнає. Суд у Нідерландах має розпочатися 9 березня 2020 року.
⟶ Хто і як судитиме підозрюваних. У 2015 році Росія у Раді безпеки ООН заветувала пропозицію створити міжнародний трибунал під егідою ООН для розслідування трагедії. Тому п’ять країн домовились, що справу будуть розглядати у Нідерландах відповідно до місцевого кримінального законодавства. Всі учасники висловили повну довіру до судової системи країни. Позицію обвинувачення представлятиме прокуратура Нідерландів. Громадян цієї країни було найбільше у збитому літаку – 193 людини. Через те, що конституції Росії та України не дозволяють видавати своїх громадян третім країнам, прокуратура Нідерландів не буде просити про екстрадицію підозрюваних. Для того, щоб належним чином організувати процес у Нідерландах і передати з України усі матеріали слідства, країни навіть уклали спеціальну угоду. 7 липня у Таллінні міністр безпеки і юстиції Нідерландів Стеф Блок та міністр юстиції України Павло Петренко підписали угоду про правову співпрацю щодо катастрофи малайзійського лайнера МН17. Майже одразу її ратифікували парламенти обох країн.
⟶ Коли почнуться судові засідання. Судовий процес над обвинуваченими у збитті рейсу MH17 має розпочатись вже 9 березня 2020 року в окружному суді Гааги. Перші слухання можуть тривати до 13 березня. Друга сесія судового слухання запланована на 23-27 березня 2020 року. Прокуратура Нідерландів вказує, що ці дві початкові сесії судового розгляду не включатимуть суттєвих деталей кримінальної справи.
Копайте глибше:
Фото: pexels.com
Володимира Цемаха, найманця бойовиків, якого підозрюють у причетності до збиття малайзійського боїнга рейсу MH17 над Донбасом у липні 2014-го, звільнили з-під варти під особисте зобовʼязання.
Чому це важливо. Володимир Цемах — це важливий свідок для розслідування збиття боїнга MH17 над Донбасом, бо може довести причетність Росії до цього злочину.
Детальніше. Таке рішення прийняв Київський апеляційний суд. Ухвала не підлягає оскарженню. Прокурор у цій справі Олег Пересада розповів, що Цемах повернеться на непідконтрольну Україні територію за місцем реєстрації. Він має прибувати на виклики до слідчого, до суду та прокурора, не відлучатися з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти про зміну місця проживання та роботи. Водночас електронного браслета він не носитиме.
Контекст. Служба безпеки України затримала Володимира Цемаха у кінці червня 2019 року. Бойовика нібито схопили його в окупованому Сніжному і переправили на підконтрольну Україні територію. У 2015 році в інтервʼю Цемах розповів, як його люди збивали українські військові літаки, як він ховав «Бук», з якого, за даними журналістів-розслідувачів Bellingcat, був збитий боїнг.
⟶ Можливість обміну Цемаха. Адвокат бойовика розповів Громадському після суду: «Про обмін мені ніхто нічого не говорив. Не знаю, чи збирається кудись їхати, в нього ж є зобов’язання, він має з’являтися на суди. Будь-які інші коментарі клієнт мені заборонив давати».
Раніше з низки неофіційних джерел з’явилася інформація про те, що обмін ув’язненими між Росією й Україною не здійснюється через вимогу Москви віддати їм Цемаха. Проте офіційно цю інформацію ніхто не підтерджує. Як припускають, Цемах є серед осіб, яких Росія хоче бачити у списку для обміну утримуваними особами з Україною.
⟶ Смертельний рейс МН-17. П’ять років тому, 17 липня 2014 року над окупованим Донбасом проросійські терористи збили Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу МН17 Амстердам-Куала-Лумпур. У цій трагедії загинули усі 298 осіб, які були на борту, серед них 80 дітей. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків – під час падіння літак просто розвалювався на шматки.
Розслідування трагедії міжнародною групою експертів досі триває. Ключове – стали відомі безпосередні вбивці пасажирів. Це росіяни Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та українець Леонід Харченко. Слідча група офіційно представила докази щодо причетності РФ до катастрофи лайнера. «БУК», яким було збито літак, належав 53-й зенітно-ракетній бригаді збройних сил Росії. Лідери ЄС і Україна закликали Кремль взяти на себе відповідальність за катастрофу. Однак Росія свою причетність до катастрофи досі не визнає. Суд у Нідерландах має розпочатися 9 березня 2020 року.
Фото: qha.com.ua
Важливе 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Спорт