Мовний омбудсмен наклав 34 штрафи за порушення мовного законодавства у 2022-2024 роках. Порушники сплатили 125,8 тис. грн. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у відповідь на запит «Інтерфакс».
Мовний омбудсмен наклав 34 штрафи за порушення мовного законодавства у 2022-2024 роках. Порушники сплатили 125,8 тис. грн. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у відповідь на запит «Інтерфакс».
Випадки недотримання закону про мову зафіксували у 12 областях України, найбільше — у Києві, Одесі, Дніпрі та Харкові. У 2023 році на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшли рекордні 3692 звернення громадян про порушення мовного закону. Торік виписали 21 штраф. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що протягом 2023 року вдалося усунути 80% встановлених порушень Закону про мову. Про це повідомили на сайті Офісу мовного омбудсмена.
Звернення надійшли з університетів півдня, сходу, центру та заходу країни щодо порушення закону України «Про функціонування української мови як державної». 26 таких звернень надійшло зі шкіл. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь в ефірі Радіо Свобода зазначив, що студенти висловлюють своє небажання спілкуватися недержавною мовою.


Тарас Кремінь, мовний омбудсмен, рекомендує Верховній Раді внести зміни для паспорта старого зразка. Зокрема, прибрати російську мову у відомостях про громадянство.




Конфлікт варто спробувати вирішити на місці, звернутися до адміністратора. Якщо не подіє — зібрати докази (фото, відео) і надіслати скаргу Уповноваженому із захисту державної мови Тарасові Кременю. Про алгоритм дій мовний омбудсмен написав на своїй сторінці у Фейсбуці.
Чому це важливо. Якщо кожен, кого обслуговують російською, щоразу буде просити говорити з ним українською, писати скарги, якщо цього не відбулося, то це може прискорити «українізацію» сфери послуг в Україні.






Мовним омбудсменом (уповноваженим із захисту української мови) обрали Тараса Креміня. Таке рішення Кабінет міністрів ухвалив 8 липня. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді, депутат від «Слуги народу» Василь Мокан.
Чому це важливо. Українська мова досі потребує захисту, адже серед депутатів Ради є ті, хто борються за визнання російської другою державною.




Міністерство культури та інформаційної політики рекомендує на посаду уповноваженого з питань захисту державної мови докторку наук із державного управління, професорку Світлану Бронікову. Окрім неї, є ще два кандидати: Святослав Літинський та Тарас Кремінь. Кого ж призначать, стане точно відомо на наступному засіданні Уряду.
Чому це важливо. Мовний омбудсман повинен захищати українську мову, проте ще на етапі відбору виявляються порушення, адже Світлану Бронікову висунули уже тоді, коли минув термін подання кандидатів.