Наслідки російського теракту
На підконтрольних Україні територіях загинуло 32 людини, ще 28 — постраждали, а 39 — зникли безвісти. Розслідування Associated Press встановило, що на лівобережжі, яке контролюють росіяни, кількість загиблих набагато більша, аніж озвучували окупанти. За оцінками журналістів, лише в Олешках, де до катастрофи проживало 16 тисяч українців, могли бути сотні жертв.
На правобережній Херсонщині вода підтопила сім громад, пошкодила 3252 житлові будинки та 121 багатоповерхівку. За словами голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, загалом постраждало 600 квадратних кілометрів області.
Херсонський волонтер Олег Дегусаров в інтерв’ю Video NV розповів: «Це була як зона відчуження. Після підриву Каховської ГЕС, ці мікрорайони усі постраждалі: ні води, ні газу, ні світла, нічого не було». Ще небезпечнішою рятувальна операція стала через обстріли окупантів.
Злочин росіян став серйозним ударом по сільському господарству Херсонщини, яке багато в чому залежало від зрошення з Каховського водосховища. Воно живило три великі іригаційні системи півдня — Північно-Рогачицьку, Каховську та Інгулецьку — а також канал Дніпро-Кривий Ріг. Через це постраждало водопостачання південних регіонів України.
Що сталося з природою?
За роки роботи заводів у шарі осаду на дні Каховського водосховища накопичилося понад 83 тисячі тонн токсичних елементів: нікелю, кадмію і свинцю. Після підриву дамби частина осаду потрапила в Дніпро, а сезонні паводки вимивають токсини з висохлого дна. Ці елементи накопичуються в рослинах і тваринах, потрапляючи до людини. Про це зазначає nauka.ua із посиланням на журнал Science.
Репортер Science Річард Стоун поговорив із науковцями та політиками, щоб дізнатися, як природа відреагувала на катастрофу та що чекає на неї в майбутньому. Ось що він з’ясував.
Щороку на південному заході Херсонщини дослідники зариблювали Дніпро 1,5 мільйонами мальків осетра, зокрема осетра руського, який перебуває на межі зникнення. Після підриву Каховської ГЕС евакуювати вдалося лише людей — чотириметрова хвиля забрудненої води знищила станцію і, ймовірно, всю популяцію риб. Дикі осетри, які саме йшли на нерест із Чорного моря, також навряд чи вціліли.
Потік води затопив Національний природний парк «Олешківські піски» — унікальний піщаний біотоп і єдине середовище існування для рідкісних видів. Багато тварин, ймовірно, загинули, але оцінити втрати неможливо через війну та окупацію.
На початку жовтня 2023 року працівники Українського гідрометеорологічного інституту взяли зразки води з Дніпра поблизу Херсона — менш ніж за кілометр від позицій окупантів. Аналіз показав підвищений вміст азоту, фосфору та токсичних речовин зі стічних вод і сільськогосподарських стоків. Хоча їхня кількість не зросла після руйнування дамби, проте якість води погіршилася через масову загибель мідій — природних фільтрів. Раніше вони мешкали у глибоких водах Каховського водосховища, яке після підриву майже повністю висохло. Тепер на оголеному дні гниють близько 500 тисяч тонн мертвих молюсків. Їхнє розкладання триватиме роками.
Що змінить відбудова Каховської ГЕС і чи потрібна вона?
Однозначно відповісти, чи потрібно відновлювати ГЕС, вчені не можуть. Однак 18 липня Кабінет Міністрів України затвердив постанову про експериментальний проєкт відбудови гідроелектростанції. Координувати його має Міністерство економіки, а замовником робіт буде державне підприємство «Укргідроенерго».
Володимир Осадчий, директор Українського гідрометеорологічного інституту, в репортажі Річарда Стоуна для Science пояснив, що відновлення водосховища сприятиме відродженню популяції мідій — природних фільтрів води, а також забезпечить стабільне водопостачання для міст, аграрного зрошення та підтримки екосистем.
Сергій Афанасьєв, директор Інституту гідробіології НАН, пропонує створити вужче й глибше водосховище довжиною близько 50 км, відремонтувавши Каховську ГЕС. Значна частина старого водосховища була мілкою — менш ніж два метри, що спричиняло масову загибель риби влітку та взимку.
Такий підхід, за словами Осадчого, дозволить також частково виправити історичну помилку, коли під час радянського будівництва затопили Великий Луг. Менше за площею водосховище дало б шанс зберегти частину цієї унікальної місцевості.
Водночас зоолог, співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України Олексій Василюк вважає, що дамбу не варто відбудовувати, а краще дати природі відновлюватися самій.
Хронологія катастрофи
Через дамбу Каховської ГЕС проходили автомобільний і залізничний мостові переходи, що з’єднували береги Дніпра. Росія захопила ГЕС у лютому 2022-го. Ще у жовтні того ж року Президент Володимир Зеленський повідомив, що російські війська замінували дамбу та агрегати гідроелектростанції.
11 листопада американська компанія Maxar Technologies опублікувала супутникові знімки, на яких було видно, що окупанти, відступаючи на лівий берег Дніпра, підірвали частину ГЕС. Вони зруйнували дорожнє полотно з боку правого берега та кілька прольотів мостів. Затвори для скидання води залишилися майже неушкодженими, тому загроза масштабного затоплення тоді була мінімальною.
Близько 3:00 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС. У зоні затоплення опинилися близько 80 населених пунктів, зокрема Херсон. Росіяни обстріляли місто під час евакуації мирного населення.
9 червня 2023 року СБУ оприлюднила перехоплену розмову, в якій один із російських військових підтверджує, що станцію підірвала диверсійна група РФ. З їхніх слів стає зрозуміло, що підрив мав на меті шантаж і залякування України, однак масштаби вибуху виявилися більшими, ніж очікувалося.
У червні 2023 року The New York Times та CNN опублікували коментарі експертів, які скептично відреагували на версії про руйнування дамби зовнішнім ударом або самопідривом через тиск води чи попередні пошкодження. Ці версії просувала Росія, звинувачуючи Україну.
У роковини трагедії СБУ повідомила про підозру Олегу Макаревичу — командувачу угрупування військ «Днєпр» Збройних сил РФ, який віддав наказ підірвати дамбу Каховської гідроелектростанції.
Чому побудували Каховську ГЕС?
У жовтні 1948 року за ініціативи Сталіна ухвалили «Великий план перетворення природи», що передбачав створення лісосмуг, каналів, водойм і гідроелектростанцій у європейській частині СРСР. Останньою з «великих будов комунізму» — як їх називала радянська пропаганда — стала Каховська ГЕС. Її будівництво почалося у 1950 році, а першу турбіну запустили вже в жовтні 1955 року. Також створили Каховське водосховище та місто поряд — Нову Каховку.
Щоб збудувати ГЕС, затопили понад 90 сіл і десятки тисяч гектарів родючих земель. Під водою опинилася й історична місцевість Великий Луг, де розташовувалися кілька Запорозьких Січей. Кінорежисер Олександр Довженко описав цей злочин проти культурної спадщини у своїй кіноповісті «Поема про море»: «Цей страшний сон переходить у дійсність майже непомітно… Весь Дніпровський Низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Все, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років, — все щезло».
Воду планували подавати до Криму і всього півдня України. Проте вони прорахувалися: рівень випаровування недооцінили, а осушення Полісся зменшило приплив води в Дніпро. Щоб компенсувати нестачу, збудували ще чотири водосховища, утворивши Дніпровський каскад. До нього увійшли: Київська у Вишгороді, Канівська, Кременчуцька у Світловодську, Середньодніпровська у Кам’янському, Дніпровська у Запоріжжі, збудована раніше, та Каховська.
Під час проєктування враховували й військові сценарії. У разі руйнації дамби, утворення великого болота могло б зупинити просування ворожої техніки. У 1941 році радянські війська підірвали греблю ДніпроГЕСу, щоб стримати німців.
Історія повторилася: росіяни неодноразово атакували ГЕС у Запоріжжі, востаннє — 22 березня 2024 року.
Авторка статті: Аліса Тритяченко
Фото: колаж НЗЛ
Важливе 
