Популярність свята зростає з кожним роком і є найвищою за десятиліття. Росте важливість також у Дня захисників та захисниць України та у Дня Конституції України. У решти світських свят, як то Міжнародного жіночого дня та Дня праці, популярність знижується.

Фото: Суспільне

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Святкування сьогодні 

Володимир Зеленський з нагоди свята виступив під стінами Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві та нагородив українських військових.

«Сьогодні ми відзначаємо День державності — вже вдруге в умовах повномасштабної війни. Всі прагнемо, щоб наступного року ми відзначали цей день так само у вільній столиці, але вже з перемогою»… Державність, яку хтось може сприймати лише як заробіток, гонитву за владою, своїми амбіціями, а для інших — сильних і чистих — державність стає найвищою жертвою — життям, яке наші герої віддають заради всіх нас, заради свободи України», — говорить Президент.

Зеленський також написав у своєму твіттері: «День Української Державності. День Хрещення Русі. Вільний Київ. Україна, яка ніколи не віддасть своєї волі. Наші герої, які захищають свободу України. Наші цінності. І наша єдність — усіх українців та українок».

В Головній управлінні розвідки теж привітали українців зі святом: «Зароджена у глибині віків, формована нашими великими, мудрими предками, здобута у важкій боротьбі нашими хоробрими Воїнами державність ― вершина наших цінностей і свобод».

Святкування української державності не випадково збігається з днем, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України. Адже Володимир Великий є уособлення розбудови Русі. Саме Русь заклала ґрунт державних традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне — Київ як політичний і культурний центр України.

До речі, дату Дня хрещення Київської Русі-України встановив ще третій президент України Віктор Ющенко. Тоді обрали саме 28 липня — день пам’яті князя Володимира. А в указі Президента наголосили на значенні православних традицій в історії і розвитку українського суспільства та держави.

«Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України. Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни —  єдиний народ чи Україна — штучна нежиттєздатна держава», — наголошують в Українському інституті національної памʼяті (УІНП).

«Величезний ляпас — День Української Державності — було створено для росіян, саме для їхньої шовіністичної ідеї, для путінської команди, аби поставити їх в позицію того, що вони молодші. Адже в них День зародження держави приблизно від 862 року — вигаданого ними року, а у нас 1500 років… 

Ми народились не в 1991 році, не 100 років тому, наша історія не починається на Козаччині — ми маємо довготривалу державну традицію. І це свято дуже добре фіксує колективне розуміння, що українська державність має тисячолітню державність», — говорить історик Олександр Алфьоров.

Ми є нащадками Русі

«День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення — від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава», — твердять в УІНП.

Зокрема, нащадками Русі, які продовжили тримати орієнтир на європейську розбудову є: Галицько-Волинське князівство, Гетьманщина, Українська Народна Республіка (УНР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та нині сучасна незалежна Україна.

Україна успадкувала від цих утворень пам’ятні знаки, які й нині є символами української державності, наголошують в УІНП. 

Від Русі ми успадкували: цивілізаційний вибір, а саме прийняття християнства в 988 році, завдяки якому ми є європейською державою. Родовий знак Рюриковичів, який став сучасним гербом України. Київ — політичний центр. Грошова одиниця гривня у нас теж з Русі. Назва Україна, що згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.

Від Галицько-Волинської держави: синьо-жовті барви нашого сучасного прапору походять від кольорової гами герба князівства. І саме в цей період утверджено європейський вектор розвитку.

Від князівства Литовського: Магдебурзьке право (європейська традиція міського самоврядування) та Пересопницьке Євангеліє.

Від козацької доби: республіканську форму правління. Військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху. Одну з перших європейських конституцій ранньомодерної доби, яку у 1710 році уклав Пилип Орлик.

Від української державності початку XX століття (УНР, ЗУНР, українська держава Павла Скоропадського): демократичні засади державного будівництва. Перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року. Перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради. Державні символи: герб, гімн «Ще не вмерла Україна», прапор. Українська Академія Наук, яку заснував Павло Скоропадський у листопаді 1918 року.  Соборність — об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі.

Нині — останній рік, коли ми відзначаємо це свято 28 липня, адже завдяки переходу Православної церкви України (ПЦУ) на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на григоріанський календар, це свято відзначатиметься 15 липня.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Зелені свята завершували весняний календарний цикл і починали літній. Досі існує багато обрядів, які поєднали у собі фольклор з християнством. Народним традиціям вдалося зберегти головні фрагменти та звичаї, розповідає етнограф Степан Климник.

Свята літнього обрядового циклу дохристиянської доби відображають первісну культуру слов’ян. Ці свята мали в собі духовну мету (єднання з природою, бажання пізнати себе) та практичну (самооборона перед незнаними духами, господарські потреби, щасливе родинне життя).

Походження. Зелені свята існували до Христа у всіх народів. У стародавніх римлян це свято називали Розалієм (святом квітів, рож). Це були ті дні, з яких починалося літо. Від римлян це свято перейшло на Балкани і вже звідти воно дійшло до України. З приходом християнства це свято стали відзначати у Святу Неділю — рівно через 50 днів після Воскресіння. Крім цього дня, відзначався тиждень перед самою Трійцею та кілька днів після. 

Провідною думкою для святкування літнього циклу була віра у єдність людини з природою. Люди вірили у магічну силу слова у поєднанні з піснею, музикою, танцем та діями-ритуалами. У їхньому розумінні це об’єднане дійство додавало великої сили обрядам. У своїх проханнях люди намагались задобрити видимі та невидимі сили, аби вони були прихильними до них та урожаю.

У ці дні молоді хлопці та дівчата прагнули знайти собі пару, дівчата хотіли приворожити коханого, намагались зазирнути у майбутнє. Також, слід зазначити вияв глибокої філософської думки про сутність життя та смерті, вияв поваги до культу померлих предків.

Християнська церква встановила у цей день поминальну суботу. Також є давня традиція українців вшановувати у цій дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю. Особливо активно із Зеленими святами проводили церковні служби біля могил воїнів УНР та УПА.

Етнограф Степан Килимник описує основні дні зелених свят:

1. Зелена субота: клечальна
2. Зелені свята
3. Культ дерева — завивання березки
4. Русальний тиждень — Зелений тиждень
5. Розгари — проводи русалок
6. Культ покійників
7. Очищення вод, весняне очищення
8. Образ русалки-нявки
9. Обхід полів
10. Святкування — ігри в лісі, на полі
11. Шанування квітів
12. Слов’янський Семик
13. Свято Ярила
14. Свято вітру
15. Свято «Гонити шуляка»
16. Купало
17. Зажинки
18. Інші утрачені свята: Пантелеймон-Паликопа, Анна-Тріскуча, Гавриїл та Ілля Гримучі та інші.

Усі ці дні були розподілені на окремі святкування.

Підготовка до свята

Уся родина повинна була брати участь у приготуванні Зелених свят. Господиня та доньки мили хату, підводили глиною припічок, розвішували рушники та застеляли чисті скатертини на столи. Далі господня мала напекти традиційні сім страв, хліб та пиріжки. Головною стравою було колово (наче кутя, але без маку) з медом та сушеними ягодами.

У цей час молоді дівчата йшли у квітники біля хати, щоб виполоти бур’яни та навести лад. Виконуючи роботу, читали молитви та наспівували веснянки. Після цього зрізали квіти, щоб прикрасити ними хату, коли починає смеркати. 

Кожна квітка мала свою символіку, наприклад: любисток — символ кохання, бузок — символ молодого родинного життя, барвінок та півонії — розквіт дівочої краси, чорнобривці символізували чоловічу красу.

Хлопці йшли вдень на став рвати татарзілля (лепеху), щоб воно відганяло злих духів, а потім йшли в ліс та в поля за квітами. Господар з старшими синами йшов до лісу рубати клечання (цвітіння) дуба, клена, явора, липи та ясеня. Інших дерев рубати не можна було. Усім цим збором квітів та клечанням прикрашали подвір’я, хату, комори та стайні.

Чому вносили зелень до хати на Зелені свята? 

У дохристиянський період були вірування, що святі душі вселяються у дерева та квіти. Отже, хата, завдяки маюванню квітами, очищалася від злих сил. Відтоді добрі духи оберігали обійстя.

Чому саме в цей період шанували русалок?

За народними віруваннями, неприкаяні душі утоплених дівчат, хлопців, людей, які закінчили життя самогубством, нехрещених померлих дітей блукали саме на межі весни та літа. Тому їх намагались умилостивити, щоби вони стали добрими до господарства та людей і відхиляли усі лиха. 

Авторка тексту: Анастасія Лупак

Фото: зображення взято з фотостоку pexels.com

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття. Першим таким військовим формуванням вважають Українських січових стрільців. Вони мали національну символіку, власну форму та систему відзнак. Офіційною мовою була українська.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про військові формування в Україні», якою поклала початок функціонування Збройних сил як важливого державного інституту. 

Сьогодні до складу Збройних сил України входять Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-морські сили, Сили спеціальних операцій, Десантно-штурмові війська та інші підрозділи допоміжного характеру.

1 лютого 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміцнення обороноздатності України. Чисельність Збройних сил зросла на 100 тисяч осіб. 

З 24 лютого всі види військ протистоять повномасштабному російському вторгненню в Україну. 

Слава ЗСУ! 

Авторка тексту: Маргарита Нікітіна

Фото: Слово і діло 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чим День Європи відрізняється від Дня Перемоги? Євросоюз не трактує 9 травня як день, коли потрібно проводити масштабні військові паради та хизуватися зброєю. Натомість організація закликає пам’ятати про ціну, яку світ заплатив за мир, та робити усе можливе, щоб війна не повторилася знову. Саме тому 8-го травня вшановують пам’ять жертв Другої світової війни, а 9-го травня прославляють мир та єднання.

Яке походження у свята? Рада Європи святкувала однойменний день у дату свого заснування — 5 травня 1949 р. — до 1964 року. У 1985 році на саміті Європейської ради в Мілані дату 9 травня затвердили Днем Європи як один з офіційних символів ЄС. У такий спосіб увіковічили день проголошення Декларації Шумана, який вважається днем народження Європейського Союзу. 

Хто його святкує? День Європи відзначають не лише держави-учасники Європейського Союзу, але й країни на шляху до євроінтеграції. Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р., «враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію», щорічно цей день відзначали у третю суботу травня. 

Однак 12 квітня 2022 року Світовий конгрес українських молодіжних організацій та іспанська ГО «Інститут 9 Травня» звернулися до Президента України з пропозицією перенести відзначення Дня Європи в Україні на 9 травня. Відповідний проєкт закону зареєстрували у Верховній Раді 18 квітня 2022 року. 

Раніше Європейський парламент закликав, щоб 9 травня став вихідним святковим днем в усіх державах-учасниках ЄС. У 2019 році День Європи оголосили вихідним у Люксембурзі. Також цей день вважається неробочим у Молдові та балканських країнах, оскільки збігається з Днем Перемоги. 

Які традиції започаткувало це свято? У День Європи проводять освітні події, присвячені історії Європейського Союзу. У цей день щороку інститути ЄС відкривають свої двері для громадян, щоб ті змогли взяти участь в екскурсіях будівлями, де приймаються рішення задля їхнього повсякденного комфорту. 

В Україні також раніше організовували заходи, покликані інтегрувати європейські цінності в українське суспільство та продемонструвати бажання нашої країни до подальшого об’єднання з Євросоюзом. 

Фото: x-vymir.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Також відбудеться всеукраїнський вишкіл «Нащадки вільних» і тематична виставка архівних документів. Вони присвячені автору першої української Конституції гетьману Пилипу Орлику та видатним діячам українського державотворення. Крім того, у столиці експонуватимуть оригінал Конституції України 1996 року.

Національний банк України планує виготовити і ввести в обіг пам’ятну монету на відзначення 25-ї річниці Конституції. Українські дипломати за кордоном проведуть кілька заходів, куди запросять українських діаспорян/ок, іноземних послів та представників міжнародних організацій. Уряд також пропонує Верховній Раді провести урочисте засідання. Його присвятять 25-й річниці Конституції і воно відбудеться разом із членами Кабінету Міністрів та представниками Національної академії наук.

У березні Президент України Володимир Зеленський розпорядився організувати проведення до 25-ї річниці Конституції конкурсу серед студентів та молодих науковців. Обиратимуть найкращу наукову роботу на тему розвитку конституційно-правового регулювання. Крім того, українці матимуть одразу три вихідних з нагоди свята — 26, 27 та 28 червня.

Довідка. У червні 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію незалежної України. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності. До того українці користувалися Конституцією Української Радянської Соціалістичної Республіки. Народні депутати працювали над новим документом усю ніч з 27 на 28 червня — безперервно 23 години.

Фото: dyvys.info

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. На другому місці — образ відьми. Третю позицію в рейтингу зайняв костюм Людини-павука. 

У список потрапили персонажі з франшизи «Спадкоємці», «Зоряні війни», «Історія іграшок»і серіалу «Дуже дивні дива». З традиційних «лиходіїв» користувачі Google віддають перевагу динозаврам, драконам, піратам, вампірам, привидам і скелетам. А з наймиліших костюмів в топі — єдиноріг, кролик і навіть миша. Найбільш стильні користувачі шукають костюми на Хелловін в стилі 1980-х.

1. Клоун Пеннівайз із «Воно»
2. Відьма
3. Людина-павук
4. Динозавр
5. «Спадкоємці»
6. Клоун
7. Fortnite
8. Лялька Чакі
9. 1980-ті
10. Єдиноріг

→ Фільми, які зроблять вечір Хелловіна страшнішим і моторошнішим.

1. «Зловісні мерці» (режисер Сем Реймі, 1981 год / Федеріко Альварес, 2013 рік): Прадавнє зло, що чекає на звільнення, компанія молодих людей, яка потрапляє в покинуту посеред лісу хатинку — це класика фільмів жахів, що стала відправною точкою для багатьох наступних хоррорів. До речі, в 2013 вийшов більш жорстокий і похмурий ремейк фільму. 
2. «Хатина в лісі» (режисер Дрю Годдард, 2012 рік): Хатина в лісі — спадкоємиця «Зловісних мерців», яка починається як традиційний фільм жахів про компанію молодих людей, які потрапили в погане місце, але вже в середині фільму… Цей фільм не раз змусить вас заплющити очі.
3. «Реінкарнація» (режисер Арі Астер, 2018 рік): Найкращий хоррор 2018 року від режисера Арі Астера. Похмура та безвихідна «Реінкарнація» — те, що треба на Хелловін. Тут сімейна драма запакована в напружену атмосферу, яка все більше загострюється і перетворюється в божевільний і кошмарно-чарівний фінал.
4. «Неоновий демон» (режисер Ніколас Віндінг-Рефн, 2016 рік): Естетський хоррор від режисера-візуалізатора Ніколаса Віндінга-Рефна, який не з чуток знає про складнощі модельної кар’єри (його дружина — відома модель) і вибудовує свій фільм жахів навколо цієї суворої сфери. Хоча в Неоновому демоні є безліч дійсно страшних моментів, на першому місці тут — краса: від операторської роботи неможливо відвести погляд, як і від диявольсько вродливої Ель Фаннінг.

→ Свято Хелловін 2019. Свято Хелловін 2019 у всьому світі відзначається 31 жовтня, а точніше — в ніч з 31-го на 1-е число, і року воно припадає на четвер. У перекладі з шотландської слово «Хелловін» (скорочення від All-Hallows-Even) означає «Вечір всіх святих». Справа в тому, що перші дні листопада в католицькій церкві присвячені пам’яті покійних: 1 листопада — це День всіх Святих, а 2 листопада — День поминання покійних. Понад два тисячоліття тому кельтські племена в цей період відзначали свято переходу від літа до зими і початок нового року. За переказами, цей день вважався містичним, бо душі померлих людей на час поверталися до своїх домівок, а разом з ними в світ людей приходила нечиста сила. Щоб відлякати нечисть, у вікнах будинків виставляли картоплини і ріпу з вирізаними очима і ротом і з запаленою свічкою всередині. Пізніше ці овочі замінив гарбуз, який став називатися світильником Джека. А в XVI столітті у дорослих і дітей з’явилася цікава і весела традиція ходити в цей день по домівках в страшних костюмах, лякаючи дорослих і вимагаючи відкупу солодощами.

Фото: Sebastian Steam / Pexels