У Криму «суд» ув’язнив пенсіонерку на 12 років за «державну зраду». Галина Довгопола ― громадянка України, мешкає в Криму. Окупанти стверджують, що у неї — російське громадянство. Жінку затримали у 2019 році в Севастополі. Росія стверджувала, що її завербували українські спецслужби. Пенсіонерка начебто збирала розвідувальну інформацію про окремий авіаційний полк Чорноморського флоту й передавала її Міністерству оборони України. Її справу розглядали у закритому режимі й так званий Севастопольський міський «суд» визнав її винною у державній зраді.

Через будівництво Кримського мосту Австралія ввела нові санкції щодо Росії. Санкції стосуються фінансів російських фізичної особи й чотирьох компаній. Також їм забороняють поїздки до Австралії. Таким чином Міністерство закордонних справ країни продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України. Нагадаємо, Кримський міст окупанти збудували 2018 року. Він з’єднує тимчасово окупований півострів з материковою Росією.

Канада запровадила нові санкції через окупацію Криму. Вони стосуються 2 фізичних і 4 юридичних осіб Росії. Міністр закордонних справ Канади Марк Гарно зазначив, що держава готова й далі вживати можливих заходів щодо Росії через її агресію стосовно України. Під санкції потрапили генеральний директор «Гранд Сервіс Експресу» (оператор залізничного сполучення з Кримом) Олександр Ганов, глава «Мостотрест» Леонід Риженькін, ВАТ «Ленпромтранспроект», ВАТ «Управління будівництва залізниці Беркакит-Томмот-Якутськ», ФГУП «Кримська залізниця», «Кримська перша страхова компанія».

Цифра добірки: понад 200. Стільки кримінальних проваджень відкрили за відмову людей служити у російській армії. Усього за березень Кримська правозахисна група зафіксувала 12 нових кримінальних справ, які порушили щодо мешканців Криму, які відмовляються служити в російській армії. За весь період тимчасової окупації півострова в окупаційні «суди» передали вже понад 200 кримінальних «справ» за буцімто ухилення людей від служби в Збройних силах Росії. При цьому призов до війська мешканців тимчасово окупованих є незаконним і порушує ст. 51 Четвертої Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Фото: pexels.com

Озеро Бугаз майже пересохло в тимчасово окупованому Криму. Прісноводна водойма поблизу Судака на межі зникнення. Про це кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров розповів виданню «Крим.Реалії». За його словами, озеро міліє не через посуху, а через надмірне споживання води з підземних джерел, які живлять водойму.

У Криму затримали фрілансера видання «Радіо Свобода». Владислава Єсипенка затримали 10 березня після акції до дня народження Тараса Шевченка у Сімферополі. Разом з ним співробітники Федеральної служби безпеки Росії затримали жінку з Алушти ― Єлизавету Павленко. У її квартирі провели обшуки й зараз вона вдома. Владислава Єсипенка додому не відпускають, він під арештом — до 11 травня. Чоловіка звинувачували у незаконному виготовленні, переробці або ремонті вогнепальної зброї, її основних частин (за винятком вогнепальної зброї обмеженого ураження), незаконному виготовленні боєприпасів. За це його можуть ув’язнити на термін до шести років. 16 березня у ФСБ Росії сказали, ніби Єсипенка затримали за збір інформації «в інтересах спецслужб України», бо він фотографував і знімав на території Криму. Однак у Службі зовнішньої розвідки України вважають це провокацією російських спецслужб, бо журналіст висвітлював соціальну й екологічну проблематику, опитував кримчан на камеру.

Росія провела провела в ООН неформальне засідання щодо прав людини у Криму. Росіяни, як повідомляє Постійне представництво України при ООН, намагалися поширити неправдиву інформацію про становище мешканців Криму, захисту їхніх прав. Такої ж думки дотримуються представники Австралії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Грузії, Канади, Польщі, Словаччини, США, Франції, Ірландії, Естонії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Німеччини й Чехії.

Цитата. «Якби Росія справді була зацікавлена у покращенні розуміння ситуації у Криму, вона б надала представникам ООН, ОБСЄ та Ради Європи негайний та безперешкодний доступ до Криму», — заявили українські дипломати.

Країни Великої сімки заявили, що засуджують окупацію Криму Росією. Міністри закордонних справ Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великобританії, США та Верховний представник Європейського Союзу зробили спільну заяву з нагоди сьомої річниці спроби анексії Криму Росією. Вони заявили, що й далі підтримують незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в її кордонах, які визнані на міжнародному рівні.

Цитата. «Ми засуджуємо порушення Росією прав людини на півострові, особливо кримських татар. Ми закликаємо Росію поважати свої міжнародні зобов’язання, дозволити доступ міжнародних спостерігачів та негайно звільнити всіх, кого несправедливо затримали. Ми вітаємо ініціативу України щодо створення Міжнародної кримської платформи для консолідації зусиль міжнародної спільноти щодо Криму», ― йдеться у заяві.

Копайте глибше:

• Читайте «Історію одного фото» на Reporters про спробу анексії Криму Росією та псевдореферендум 2014 року.

Фото: pexels.com

Як вирішили провести «референдум»?

Таке рішення ухвалили на засіданні Верховної Ради Криму 27 лютого 2014 року. У той час парламент уже був під контролем російських військових. Журналістів до зали не пустили. Депутатів на засідання приводили на голосування примусово. Прийняття рішення про проведення «референдуму» відбувалося при озброєних російських військових, тому існувала реальна загроза життю депутатів.

Спочатку «референдум» планували провести 25 травня. Однак у Криму відбувалися протести проти війни та збройного втручання Росії на територію півострова. Через них дату «референдуму» двічі переносили й він відбувся на більш ніж два місяці швидше ― 16 березня.

Які питання були у бюлетенях?

Було два питання: «Ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?» та «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року та за статус Криму як частини України?» У Конституції Криму 1992 року було зазначено, що півострів ― це окрема держава зі своїми державними органами, яка «здійснює на своїй території всі повноваження за винятком тих, які добровільно делегує Україні». Верховна Рада України визнала цей документ неконституційним, тому його скасували. Фактично, це був вибір без можливості залишитися в складі України.

Як відбувалося голосування?

Без міжнародних спостерігачів. Порушення та фальсифікації ніхто не фіксував. За підсумковим протоколом Комісії Автономної Республіки Крим з проведення «референдуму», явка виборців склала понад 83%, а в Севастополі ― майже 90%. Однак це дуже перебільшені дані. За інформацією лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, реальна явка виборців не перевищувала 30%.

Ще одна причина, чому «референдум» не є легітимним

Росія та окупаційна «влада» півострова посилаються на те, що в Конституції зазначено, що в Автономній Республіці Крим можна організовувати й проводити місцеві референдуми. Через це волевиявлення мешканців півострова буцімто є підставою до «приєднання» його до Росії.

Однак є й інші закони, які регламентують проведення референдумів у Криму. Наприклад, у «Законі про референдуми» (який був чинним 2014 року) йшлося про те, що предметом місцевого референдуму в Криму може бути скасування рішень і питань, які віднесені законодавством України до відання Криму. Очевидно, від’єднання півострова таким не є. 

Що відбувається зараз?

Крим залишається тимчасово окупованим. Україна та низка інших країн не визнають жодних прав Росії на територію півострова. Щодо Росії та її окремих представників у світі запроваджені різноманітні санкції. Їх продовжують щороку й обіцяють скасувати лише тоді, коли держава-агресор поверне всі території Україні й припинить війну.

Також в Україні створюють Кримську платформу. Це новий формат, для обговорення ситуації у Криму. Його ініціювала Україна, щоб підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Криму, спільно шукати вирішення нових безпекових викликів, посилити міжнародний тиск на Росію та досягти деокупації Криму та повернення його Україні.

Копайте глибше:

• 27 лютого ― сьома річниця з початку активної фази тимчасової окупації Криму Росією. Як усе відбувалося. Це дата, коли півострів перейшов під фактичний контроль Росії ще до так званого «кримського референдуму». Це підтвердив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). У ніч на 27 лютого 2014 року російські військові захопили будівлі Верховної Ради та Уряду Автономної Республіки Крим і повісили на них російські прапори.

Фото: 24tv.ua

У Криму хочуть забудувати частину Фороського парку. Він є природоохоронною територією загальнодержавного значення й одним з найвідоміших парків півострова. Фороський парк унікальний, бо на його території ростуть понад 200 видів рідкісних і екзотичних дерев та кущів з різних частин світу. Окупаційна «влада» знищує частину насаджень, щоб потім віддати цю територію під забудову. Мешканці Форосу намагаються перешкодити будівництву. Вони навіть записували відео звернення до президента Росії з проханням зупинити знищення парку. Однак це не дало результатів.

У Криму продовжують стрімко міліти водойми. Близько десяти водосховищ виснажені або вже перетнули позначку «мертвий об’єм». Також пересихають річки регіону. Окупанти сподівалися, що розталий сніг наповнить водойми, але цього не сталося. Сімферополь і Сімферопольський район уже пів року отримують воду по три години вранці і ввечері. Такий же графік ввели для мешканців жителів Бахчисараю і Бахчисарайського району. Критичний рівень води і в Ізобільненському водосховищі, яке живить Алушту. Стабільного водопостачання немає й у Севастополі через обміління Чорноріченського водосховища.

Виставку, присвячену дітям кримськотатарських політв’язнів, відкрили в Україні. Проєкт «Вірність собі — не злочин!» розповідає про переслідування Росією та окупаційною «владою» півострова кримських татар, зокрема про дев’ять історій активістів з Криму. Акцент зробили на долі дітей політичних в’язнів, яких Росія незаконно позбавила волі за сфабрикованими звинуваченнями. Через те, що Росія ув’язнює кримських татар, зараз понад 200 їхніх неповнолітніх дітей залишилися без опіки батьків. Багатьом потрібна психологічна реабілітація. Ця виставка має привернути увагу світової спільноти до цієї проблеми й посилити дипломатичну допомогу.

270 кримінальних справ розслідує Прокуратура АР Крим і міста Севастополь. Вони стосуються близько 400 випадків насильницького зникнення, позбавлення волі, викрадення людей, тортур на території півострова з моменту його окупації. Досудове розслідування підтвердило, що до переважної більшості цих злочинів причетні представників Росії й так званої окупаційної «влади».

Фото: pexels.com

У Криму пересохли Сімферопольське і Загорське водосховища. Вони перетнули позначку «мертвий об’єм» ― це означає, що в них залишилось настільки мало води, що її вже неможливо використовувати. На межі висихання Балановське та Інкерманське водосховища. Стрімко зменшується рівень води в Тайганському й Партизанському водоймищах.

Перша кримськотатарська радіостанція припинила мовлення в Криму. «Мейдан» зупинила роботу вдруге за 15 років. Уперше радіостанція припинила мовлення у 2015 році через тимчасову окупацію Криму Росією ― її довелося перереєстровувати. Тепер причиною зупинки став брак коштів. «Мейдан» входить до кримськотатарського медіахолдингу АТR, який не отримав грошей з державного бюджету. 

Туреччина підтримає Кримську платформу. Про це заявив Голова Великих національних зборів Туреччини Мустафа Шентоп. Він зазначив, що всі партії, які входять до Великих національних зборів, виступають за збереження територіальної цілісності України й стежать за подіями в Криму.

Цитата. «Турецькі депутати працюють злагоджено з українськими колегами, підтримують їх та фіксують неправомірні дії щодо кримських татар. Ви можете бути впевнені в тому, що Туреччина, як і в решті питань, надасть необхідну підтримку новоствореній Кримській платформі», ― повідомив Шентоп.

Російські медіа поширюють фейки про «водну блокаду» Криму. А також антиукраїнську пропаганду й обіцянки окупаційної «влади». Про це повідомляє Інститут масової інформації. 34% згадок про Крим стосувалися ситуації з погодою і сильними снігопадами на півострові, внаслідок чого стався колапс із рухом «Кримським мостом». 16% матеріалів стосувалися проблеми з водопостачанням у Криму. Якраз у них окупаційна «влада» обіцяла, що все стабілізується. Писали й фейки про Україну, яка, буцімто, збирається «добудувати дамбу, яка перекриє подачу води до Криму» і запускає «водну блокаду». Ще 15% матеріалів містили антиукраїнську й антизахідну пропаганду. Для моніторингу обрали п’ять новинних сайтів: РИА Новости, «Лента.ру», ТАСС, «Российская газета» та RT.com. Аналізували матеріали, які виходили з 16 до 20 лютого 2021 року включно й містили згадки про тимчасово окупований Крим.

Фото: pexels.com

Росія продовжує перекидати зброю та свої війська у тимчасово окупований Крим. Зараз на півночі півострова поблизу Херсонської області перебувають півтори тисячі російських військовослужбовців. Ці підрозділи формують на базі Чорноморського флоту Росії, який складається з близько 33 тисяч військовослужбовців. Про це повідомив командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв. Найбільше уваги Росія, за його словами, приділяє розвідувальній роботі, удосконалює системи оборонних рубежів для мотострілецьких підрозділів та покращує обладнання вогневих позицій для реактивно-артилерійського озброєння. Щодо зброї: Росія доставила до Криму три мобільні радіолокаційні станції дециметрового діапазону «Противник-Г», 10 розвідувальних хімічних машин РХМ-6 на базі БТР-80, новий патрульний корабель «Сергей Котов» та малий ракетний корабель «Грайворон».

Цифра добірки: 18. Стільки справ про злочини проти журналістів і громадських діячів у тимчасово окупованому Криму розслідує Україна. Наразі досудове розслідування проводить поліція Криму. Уже 13-м особам повідомили про підозру в причетності до цих злочинів. Про це розповів очільник поліції Криму Віталій Стрижак. Також він зазначив, що у розслідуванні співпрацюють усі українські відомчі органи влади.

Окупаційна «влада» Криму фактично заборонила користуватися української та кримськотатарською мовами. Про це повідомило представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. На території тимчасово окупованого півострова не можна застосовувати української, окрім того, так звана «влада» знищує українські ЗМІ й навчальні заклади. З кримськотатарською мовою ситуація інша: за документами вона є офіційною, але реальної можливості нею розмовляти, навчатися й отримувати інформацію немає. Окупанти намагаються не дозволити їй розвиватися. 

Воду лише за графіком отримують люди у деяких регіонах Криму. Окупанти запровадили погодинний графік водопостачання через брак води у сховищах. Це стосується Загорського, Ізобільницького й Щасливенського водосховищ. Отримуватимуть воду за графіком мешканці Алуштинського регіону, Ялти та південнобережних селищ. В Алушті водопостачання відбуватиметься по 5 годин вранці та ввечері (з 5.00 до 10.00 і з 17.00 до 22.00).

Фото: pexels.com

Кримчани можуть побачити фільм українського режисера Нарімана Алієва «Додому»: як допомогти їм це зробити. Показ триватиме з 17 лютого до 17 березня. Акцію «Додому» в Крим» започаткували онлайн-кінотеатр Takflix разом з Кримським домом. На території півострова не було можливості подивися фільм легально. Але зараз люди, які мешкають на материковій частині України, можуть придбати фільм «Додому» на сайті онлайн-кінотеатру й залишити квиток «підвішеним» для мешканця Криму. Для цього треба перейти за посиланням, натиснути на кнопку «Подарувати», тоді у полі отримувача вказати електронну пошту crimeanhousekyiv@gmail.com . Ціна квитка ― 75 гривень.

У тимчасово окупованому Криму заарештували затриманих під час обшуків кримських татар. 17 лютого російські силовики затримали Тимура Ялкабова, Ленура Сейдаметова, Олега Федорова, Ернеста Ібрагімова, Азамата Еюпова та Яшара Шихаметова. Їх взяли під варту на два місяці й підозрюють в участі у «Хізб ут-Тахрірі» (міжнародна ісламська політична партія. «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» визнана терористичною організацією в Росії та Казахстані. В Україні та більшості інших країн організація діє без обмежень на рівні національних законодавств).

Від початку окупації Криму Росія значно збільшила кількість військових на півострові. Про це повідомив командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України Олексій Неїжпапа. Він зазначив, що за сім років бойовий склад надводних кораблів та підводних човнів Чорноморського флоту зріс на 45% і тепер у ньому — 58 одиниць техніки. Серед них є носії крилатих ракет морського базування «Калібр» та малий ракетний корабель «Грайворон». Кількість бойових літаків в окупованому Криму зросла у 3,5 рази, а вертольотів ― у 9 разів. У кілька разів зросла кількість танків, бойових броньованих машин, ракетних систем залпового вогню. Також на півострові перебуває понад 40 тисяч російських військовослужбовців.

Європарламент підтримав створення Кримської платформи. Також він закликав держави-члени ЄС допомогти її розробити. Європейський парламент зазначив, що важливо залучити до роботи цієї платформи Меджліс кримськотатарського народу як єдиний визнаний представницький орган кримських татар на міжнародному рівні.

Нагадаємо, що Кримська платформа ― це новий формат, для обговорення ситуації у Криму. Його ініціювала Україна, щоб підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Криму, спільно шукати вирішення нових безпекових викликів, посилити міжнародний тиск на Росію та досягти деокупації Криму та повернення його Україні.

Фото: pexels.com

Кримськотатарський канал ATR не отримав державного фінансування. Керівництво каналу каже, що кошти не вдалося отримати через розпорядження Міністерства реінтеграції окупованих територій і вбачає у цьому навмисне перешкоджання існуванню кримськотатарського мовника. За словами власника телеканалу Ленура Іслямова, міністр Олексій Резніков змінив призначення коштів, які ATR мав отримати як підтримку. Тепер для того, щоб фінансування надійшло, канал мусить брати участь у тендері, який ще навіть не розробили. Телеканал отримує допомогу бюджету з того часу, відколи переїхав до Києва після окупації Криму Росією. Цьогоріч ATR не отримав коштів і має борг у понад 300 тисяч гривень.

Україна ввела санкції щодо двох авіакомпаній за незаконні польоти до Криму та Росії. Під санкції потрапили молдовська авіакомпанія JET4U S.R.L. та португальська JET4U LDA. Вони літали до тимчасово окупованого Криму, а отже, порушили закон. «Дзеркало тижня», посилаючись на власні джерела, повідомляє, що це літаки депутатів ОПЗЖ («Опозиційної платформи — За життя») Віктора Медведчука й Тараса Козака. Тепер для авіаперевізників заблоковані польоти територією України. Санкції діятимуть, доки окупований Крим. Однак вони можуть припинити дію, коли рішення Європейського суду з прав людини за позовом України до Росії про відшкодування збитків у зв’язку з окупацією півострова набере законної сили.

У Криму розконсервовують додаткові джерела води. Балановське водосховище катастрофічно обміліло. Доводиться розконсервувати дві місцеві свердловини, щоб забезпечити водою селище Зую та село Кримську Розу в Білогірському районі. В одній зі свердловин вода перевищує норми жорсткості, однак іншого виходу наразі немає.

138 порушень права на здоров’я стосовно політв’язнів зафіксували в Криму 2020 року. 111 випадків порушень, за інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, стосуються кримських татар. 2019 року зафіксували 134 таких порушення, а 2018 року ― 57. Політв’язням часто не надавали належної медичної допомоги. Не всі з них отримали засоби індивідуального захисту в час пандемії коронавірусу. Окрім того, деяких затриманих кримчан без причин переводили до психіатричної лікарні ― це теж порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

Єдину правозахисну мережу планують створити для адвокатів кримських політв’язнів. Це має допомогти захистити їх від переслідувань російського уряду в тимчасово окупованому Криму. Правозахисна мережа має стати своєрідним об’єднанням адвокатів, які допомагатимуть своїм переслідуваним колегам під час міжнародних кампаній, в окремих випадках незаконних засуджень політв’язнів, а також намагатимуться залучити допомогу міжнародних організацій.

Фото: pexels.com