Правоохоронці затримали жінку на початку вересня 2022-го, коли вона розвідувала пункти базування Сил оборони. Підозрюваною виявилася мешканка тимчасово окупованого Пологівського району Запорізької області. Під час окупації вона шукала серед населення родичів українських військових та патріотично налаштованих громадян для їхнього подальшого затримання росіянами. Також жінка встановлювала місцеперебування штабів, укріпрайонів та вогневих позицій ЗСУ.

Згодом засуджена виїхала до Запоріжжя, де представлялась волонтеркою та намагалась отримати інформацію щодо дислокації підрозділів Сил оборони. Для комунікації з росіянами жінка використовувала анонімний чат у месенджері, де отримувала завдання і надсилала звіти.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Про що писати у листі? Радить мама політв’язня Ольга Сутуга:

1. вірші. Ті, які подобаються вам, які пасують до ситуації. Навіть якщо людина на волі їх не читала, то там ставлення до віршів змінюється;
2. поради щодо зміцнення здоров’я у замкненому приміщенні. Їх в інтернеті багато: описи вправ, інструкція для точкового масажу. Людині там це дуже потрібно, адже за кілька років у неволі навіть здорові хлопці втрачають до 30% здоров’я;
3. короткі оповідання, інтерв’ю з цікавими людьми, статті. У неволі людині не вистачає великої кількості вражень, які ми навіть не помічаємо у щоденному житті. Зміна візуального ряду, тактильні відчуття, звуковий ряд пасують до ситуації — все залишається на дуже низькому рівні. Вихід — читання інформації на різні теми. Так збуджуються ті ділянки мозку, які не дадуть впасти у депресію. Ще необхідно, аби в’язень писав, аналізував постійно, але не власне життєве становище, а абстрактні теми.

Як оформити лист?

Щоб написане пропустила тюремна цензуру, варто дотримуватися певних правил:

1. листи мають бути написані російською мовою;
2. текст мусить бути політично нейтральним;
3. на конверті важливо вказувати рік народження і повні ПІБ в’язня;
4. якщо ви хочете, аби адресат відповів, додайте до листа чистий аркуш паперу і конверт. Навіть якщо чекаєте на відповідь, все одно папір і конверт знадобляться — у в’язниці навіть вони у дефіциті;
5. вкладайте у конверт картинки, вирізки, інші візуальні елементи, щоби задовольнити сенсорний голод. Але краще обмежитися вагою до 100 г. Тюремні правила дозволяють в’язням отримувати необмежену кількість листів лише з вагою до 100г.

Як надіслати листа?

1. електронний лист можна відправити через систему ФСІН-лист. Повідомлення коштує 42 гривні (110 рублів) із замовленою відповіддю на 1 сторінку. У цьому випадку, відповідь політв’язня сканують і відправляють електронною поштою. Але до цієї послуги підключені не всі колонії. Необхідно перевірити, чи колонія адресата є у списку. Якщо немає, варто скористатися іншим методом.
2. через волонтерський проєкт РосУзник. Вони роздрукують та перешлють ваш електронний лист звичайною поштою адресату. Перевірте, чи є політв’язень на сайті http://rosuznik.org. Якщо немає — надішліть лист на електронну пошту post.rosuznik@gmail.com.
3. паперовим листом. Листівку з України у Росію можна надіслати за 28 грн; лист масою до 100 г обійдеться у 42-82 грн.

Фото: pexels.com

Детальніше. Понад 160 місць незаконного утримання українських громадян на Донбасі за шість років збройної агресії Росії встановили органи прокуратури спільно зі Службою безпеки. Більше 3,5 тисяч осіб були протиправно позбавлені волі. В окремих місцях одночасно утримували в нелюдських умовах від 200 до 300 осіб незалежно від статі, без належного забезпечення медичною допомогою та їжею.

Контекст. Правозахисна організація Amnesty International опублікувала напередодні звіт про права людини в Україні.  Йдеться там, зокрема, і про ставлення до полонених у тюрмах бойовиків. В інтерв’ю, які дали деякі зі звільнених, повторюються розповіді про те, що фактична влада Донбасу пригнічує будь-які форми інакомислення за допомогою затримань, допитів, тортур та інших видів жорстокого поводження, а також позбавлення волі, часто у нелюдських умовах.

Правозахисники зазначають, що багато колишніх ув’язнених мали ознаки перенесеної психологічної травми. Серед особливо жахливих свідоцтв були повідомлення про сексуальну експлуатацію та сексуальне насильство стосовно полонених, включаючи систематичні зґвалтування жінок та чоловіків.

Довідка. Нагадаємо, що учора, 16 квітня, із полону бойовиків звільнили 20 українців. Вони проведуть 2 тижні на обов’язковій обсервації і лише після цього зможуть побачитися з рідними.

Фото: pexels.com