Також з Угорщиною домовилися про розширену роботу ще одного пункту пропуску на кордоні — «Лужанка — Берегшурань». Тепер ним зможуть виїжджати порожні фури без обмежень по вазі. Шмигаль заявив, уряд готує «чіткі кроки та конкретні пропозиції», а з польською стороною планує вести прагматичний діалог.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Станом на 23:00 15 лютого 2024 року ситуація в Авдіївці складна, але контрольована». Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ Таврія Олександр Тарнавський розповів, що в межах міста точаться запеклі бої, тому наші війська застосовують усю силу для стримання ворога.

Палата представників США пішла на канікули до 28 лютого, не проголосувавши за законопроєкт щодо фінансової допомоги Україні Ізраїлю та Тайваню.

Президент США Джо Байден відреагував на рішення спікера Майка Джонсона оголосити перерву: «Нездатність підтримати Україну в цей критичний момент ніколи не буде забута».

Володимир Зеленський доручив прем’єр-міністру Шмигалю терміново обговорити з Польщею ситуацію з розсипаним зерном на кордоні. «Українське зерно на асфальті — це не просто кілька драматичних кадрів, це свідчення того, як емоції можуть ставати небезпечними. Маємо домовлятися поміж собою, українці й поляки, щоб наш спільний ворог у Москві не міг розгорнути конфлікти у прикордонні».

Угорщина приєднається до коаліції НАТО щодо розмінувань в Україні. «Сили оборони Угорщини зроблять свій внесок у діяльність коаліції на чолі з Литвою шляхом проведення тренувань з протимінної діяльності», — зазначив угорський міністр Салай-Бобровницький.

Страйк польських фермерів почнеться на ділянках, що межують з українськими пунктами пропуску «Ягодин», «Рава-Руська» та «Шегині». З 12 лютого вони можуть протестувати біля пунктів «Устилуг» та «Угринів». Угорські прикордонники попередили про протести, що відбудуться 9 лютого біля пропуску «Захонь», що навпроти українського «Чоп (Тиса)». Гуманітарний вантаж та автобуси пропускатимуть безперешкодно.

Контекст. 31 січня Європейська Комісія запропонувала продовжити скасування експортних мит для українських товарів ще на рік. Для експорту деяких товарів пропонують ввести заходи контролю. Вони стосуватимуться м’яса птиці, яєць і цукру. Якщо імпорт цих продуктів перевищить обсяги 2022–2023 років, то на них введуть мита.

Польська профспілка фермерів засудила «пасивність польської влади та її декларації про співпрацю з Єврокомісією» і заявила про оголошення загального страйку. Його початок призначили на 9 лютого, а закінчити його планують до 10 березня.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відбулося?

Угорщина стала членом ЄС у 2004 році й з того часу серед європейських кіл встигла здобути собі репутацію найбільш проблемного партнера. Причиною цьому є політика угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана і його партії «Фідес». Відколи він повернувся у прем’єрське крісло у 2010 році (вперше він обіймав цю керівну посаду наприкінці 90-х), Угорщина почала шантажувати увесь Західний світ.

Прийняття багатьох рішень в ЄС та НАТО потребує одноголосної згоди всіх членів Союзу й Альянсу відповідно. Це означає, що кожна країна може зупинити рішення всіх решти, наклавши вето. Саме цим неодноразово користувався Віктор Орбан. Він блокував європейські санкції проти Росії, переговори з Україною, і досі продовжує зупиняти вступ Швеції до НАТО.

Як Угорщина втратила вплив?

Раніше Орбана у шантажі підтримували його однодумці з інших європейських країн, наприклад, партія «Право і Справедливість» (ПіС), яка керує у Польщі. Але усе змінилося з початком повномасштабної російсько-української війни. Угорщина виявилася єдиною країною в цілому ЄС, уряд якої продовжує тримати контакти з Кремлем.

Орбан зустрічався з російським президентом вже після початку великої війни в Україні й заявляв, що він не вважає Росію загрозою для Європи. Така позиція виявилася надто токсичною для колишніх союзників угорського прем’єра. Навіть близька Орбану польська партія ПіС намагається тепер триматися від нього якомога далі. Більш ліберальні політики, наприклад, лідери держав Балтії, відкрито критикують угорського політика, а новий польський прем’єр Дональд Туск заявив про «втому від Орбана».

Якщо рішення щодо блокування допомоги Україні в грудні торік обурило ЄС, то затримка Угорщиною вступу Швеції до НАТО наразилася на критику навіть з того боку Атлантики — незадоволення висловили політики США. Перед останнім голосуванням щодо виділення Україні 50 млрд євро роздратовані європейські лідери тиснули на Орбана, погрожуючи припинити фінансування Угорщини, якщо той не підтримає спільне рішення. Тиск спрацював, гроші виділили.

Чому Орбан всіх шантажує?

Коріння угорського шантажу лежить у внутрішній політиці Будапешта. Орбан з його партією «Фідес» утримують владу на своїй батьківщині вже понад десятиліття, граючи на патріотичних почуттях угорців. У кращих традиціях правого популізму політики «Фідесу» звинувачують у всіх бідах Угорщини «західних лібералів», чиновників ЄС у Брюсселі, а також американського фінансиста угорсько-єврейського походження Джорджа Сороса. 

Орбан стверджує, що він захищає «традиційні угорські цінності» від зовнішнього впливу, ЛГБТ та мігрантів. При цьому грає він і на національній травмі угорців: втраті земель, які колись належали Угорському королівству після Першої світової війни за умовами Тріанонського мирного договору. Саме через це Орбан неодноразово шантажував Україну та решту сусідів Угорщини, вимагаючи особливих прав місцевим етнічним угорцям. Втім, коли ці права задовольнили, Орбан знаходив нові причини для скарг.

Водночас в Угорщині «Фідес» укріпив свою владу, руйнуючи демократичні інституції, підпорядковуючи собі суди і медіа. Все це, разом з утисками меншин в Угорщині, спонукало ЄС заблокувати фінансові виплати уряду Орбана. Зазначимо, що Угорщина отримує від спільного бюджету ЄС значно більше, ніж туди сплачує. Саме для того, аби розблокувати європейські мільярди для Будапешта і утриматися при владі, водночас критикуючи Захід, Орбан шантажує весь Союз своїм вето.

Чого чекати далі?

Минулі шантажі угорського уряду мали успіх. Так, перед погодженням відкриття переговорів з Україною щодо членства в ЄС, які Угорщина погрожувала заблокувати, Єврокомісія розблокувала 10 із 30 заморожених мільярдів євро для Будапешта. Європейські політики заперечували зв’язок між цим рішенням і шантажем Орбана, але після нього Угорщина не суперечила початку переговорів з Україною.

Тепер угорський шантаж не працює. Політики заходу, від Брюсселя до Вашингтона, відмовляються йти на зустріч Орбану, все більше вдаючись до тиску на угорського прем’єра. Звучать навіть думки позбавити Угорщину права голосу в ЄС. Це потребує складної процедури, яку ще жодного разу не застосовували. Втім, поки таке радикальне рішення не є популярним в Європі. 

Оглядачі зазначають, що, не маючи змоги продовжувати свій шантаж, Орбан очікує, що на наступних виборах в ЄС до влади прийдуть близькі йому ультраправі сили, з якими він зможе домовитися. Наразі ж Угорщина все більше втрачає свій непропорційно великий вплив на політику Західного світу. 

Фото: Reuters/Bernadett Szabo

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Угорська сторона сформулювала свої прохання в 11 пунктах: йдеться, зокрема, про відновлення статусу національної школи, можливості складати атестат зрілості угорською мовою та користуватися угорською у сфері суспільного життя.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба сказав: «Ми домовилися, що під егідою МЗС зберемо спеціальну комісію, у якої є одна дуже проста задача: через десять днів вона має представити на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння, як і що з того переліку запитань, які ми отримали, потребує вирішення, або вже врегульовано, щоб ми внесли остаточну ясність».

Що трапилося?

Десятиліттями Швеція та Фінляндія були нейтральними країнами і не входили до жодного військового союзу. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну це змінилося. Задля власної безпеки дві північні країни вирішили стати членами НАТО. Це дозволило б поширити захист Північноатлантичного альянсу майже на все Балтійське море і зробило б кордон між Західним блоком та Росією довшим на понад тисячу кілометрів.

Прийняття до НАТО вимагає одноголосної підтримки всіх країн-членів оборонного союзу. 28 держав доволі швидко підтримали вступ Швеції та Фінляндії. Проти виступили лише в Будапешті та Анкарі. У 2023 році Угорщина з Туреччиною змінили свою думку щодо Фінляндії, тож кордон НАТО з РФ таки значно зріс. Але Швецію продовжили утримувати за межами Альянсу.

Що потрібно Туреччині й Угорщині?

Щоб стати частиною НАТО, країна має відповідати високим військовим стандартам. Швеція виконує усі критерії, тож претензії президента Туреччини Ердогана і прем’єра Угорщини Орбана не стосувалися військових питань, вони були радше особистими. Анкара вимагала від Швеції посилити тиск на розміщених у північній країні членів Робітничої партії Курдистану — партизанської організації, яку Туреччина, США та ЄС вважають терористичною, і яка бореться за автономію та незалежність народу курдів.

Коли Швеція посилила свої антитерористичні закони, Ердоган почав висувати нові претензії: від недостатньої боротьби з ісламофобією до вимоги погодити продаж Туреччині американських військових літаків F-16. Причини зволікання Угорщини були значно менш конкретними. Орбан пояснював затримку то технічними труднощами роботи угорського парламенту, то незадоволеністю тим, що Швеція критикує стан демократії в Угорщині.

Тепер, коли Туреччина стала на остаточний шлях прийняття Швеції в НАТО, вся увага Альянсу зосереджена на Орбані. Оглядачі припускають, що Туреччина з Угорщиною координували свої дії і стверджують, що така їхня поведінка матиме довготривалий вплив на сприйняття двох країн на Заході як ненадійних союзників.

Які уроки для України?

Україна перебуває на шляху вступу до НАТО. Наразі країни Заходу не погоджуються приймати нашу країну в союз до закінчення бойових дій, але рано чи пізно питання про це стане більш нагальним. У такій ситуації можна очікувати, що до України так само можуть бути особисті претензії, не пов’язані з відповідністю вимогам Альянсу. Схожу ситуацію ми уже бачимо в процесі української євроінтеграції, коли європейські фермери виставляють свої вимоги до імпорту української агропродукції, а Угорщина «турбується» про мову освіти закарпатських угорців.

Але не тільки Україна має бути готовою до інтенсивних міжнародних переговорів. Кількарічні зволікання в найбільш актуальних проблемах міжнародної безпеки ставлять питання про доцільність одноголосного прийняття рішень в НАТО та ЄС. У всякому разі, якою б принциповою не була позиція Угорщини чи наскільки важливою не була б думка Туреччини, приклади прийняття Швеції й Фінляндії в Північноатлантичний альянс показують, що спільні інтереси демократичного світу мають більшу вагу за особисті інтереси популістів.

Фото: Jonas Ekstromer/TT News Agency via AP/ABC News

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Посли ЄС зустрічалися весь день в неділю в Брюсселі. Жодних зрушень, оскільки Угорщина все ще блокує все, що пов’язано з Україною. Якщо це буде вирішено, то це буде вирішено на саміті ЄС 14-15 грудня», — написав Йозвяк.

Контекст. Відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими через позицію Угорщини стосовно санкцій ЄС проти РФ. Угорський уряд на чолі з Віктором Орбаном закликає ЄС припинити вводити санкції проти Росії через її вторгнення в Україну і натомість ініціювати початок мирних переговорів.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На відео людина у військовій формі з закритим обличчям називає себе військовослужбовцем ЗСУ і заявляє, що отримала наказ замінувати території біля кордону з Угорщиною. Громадян просять не поширювати неправдиві повідомлення та свідомо аналізувати інформацію.

Фото: dpsu

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Білборди встановили перед початком передвиборчої кампанії до Європейського парламенту. Вибори туди відбудуться в червні наступного року. Речник Європейської комісії Ерік Мамер заявив, що агітаційні білборди президентку не турбують: «Я показав фотографії президентці. Вона й оком не моргнула. Ми знаємо, що це не вперше і, можливо, не востаннє. У нас є важливіші справи».

Контекст. Подібні білборди, на яких був зображений попередній президент комісії Жан-Клод Юнкер разом зі старшим Соросом, викликали обурення з боку Бельгії ще у 2019 році. «Фідес» зняла їх після того, як головна правоцентристська група Європейського парламенту пригрозила виключити угорську партію.

Фото: reuters.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики