Детальніше. Від початку поточної доби, 2 жовтня, збройні формування Росії двічі порушили режим припинення вогню біля Авдіївки. Стріляли з гранатометів. Бойових втрат і поранень серед українських захисників немає. Упродовж минулої доби, 1 жовтня, російсько-окупаційні війська теж двічі порушили режим припинення вогню. З автоматичного станкового гранатомета стріляли поблизу Станиці Луганської, а з підствольного гранатомета — неподалік Оріхового. Протягом 30 вересня зафіксували 11 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Росії. Одного українського бійця поранили. Окупанти стріляли поблизу Авдіївки, а з гранатомета – неподалік Новотроїцького.

Спільні «інспекції»

Російська делегація на переговорах у Тристоронній контактній групі (ТКГ) вимагає провести «спільні інспекції», щоб перевірити звіти Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. Позиція України: наша країна повністю довіряє ОБСЄ та цінує важливе звітування з боку СММ. Що ж до інших питань, то їхнє обговорення у ТКГ фактично заблоковане російською стороною.

Зазначимо, що від початку перемир’я (27 липня) і до 1 жовтня включно Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 1 449 порушень «тиші». Загалом було 305 вибухів, 11 невизначених боєприпасів, 3 спалахи дульного полум’я, 14 освітлювальних ракет та 1 116 черг та пострілів.

Пожежі на Луганщині

Масштабні лісові пожежі на Луганщині розпочалися 30 вересня. Вони забрали життя уже 11 людей. Ще 17 госпіталізували. За фактами пожеж у Луганській області поліція відкрила сім кримінальних проваджень. У пресцентрі ООС заявили, що масштабні лісові пожежі на Луганщині спричинені збройними провокаціями окупантів із застосуванням трасуючих куль.

Вогонь швидко поширюється через сильні пориви вітру. Станом на вечір 1 жовтня Станично-Луганська районна держадміністрація повідомила, що рятувальники загасили полум’я в будівлі Бюро технічної інвентаризації, що на вулиці Москва-Донбас. Вогонь уже знищив частину об’єктів КПВВ «Станиця Луганська». Осередки вогню все ще зберігаються поряд з КПВВ, ситуація з пожежею там залишається небезпечною. Загальна площа, пройдена вогнем, — понад 11 тис. га. Упродовж доби 30 вересня на території Луганської області зафіксували 146 пожеж. З них станом на ранок 1 жовтня ліквідували 82. З небезпечної зони евакуювали 120 людей. 

Військовослужбовці Збройних сил допомагають пожежникам ліквідовувати пожежі. Підрозділи, залучені до проведення операції Об’єднаних сил, продовжують дотримуватися умов режиму припинення вогню, але водночас готові адекватно відреагувати у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю.

Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня

З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема на об’єктах цивільної інфраструктури: школах, дитячих садах, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування: 

1. війна на сході України. Про те, хто розпочав бойові дії, ми розповіли на початку цієї новини. Водночас у цьому питанні простежується чітке регіональне розмежування: у західному макрорегіоні частка тих, хто покладає на Росію відповідальність за початок війни, становить 92%, у центральному — 70%, у південному — 36%, а у східному лише 29%;
2. події на Майдані. 54% респондентів згодні з твердженням, що це — «Революція Гідності, справедливе повстання народу проти авторитарної влади». Майже 31% опитаних вважають, що події на Майдані були «незаконним державним переворотом, захопленням влади групою озброєних людей». 15% не обрали жоден варіант. За віком найбільше тих, хто вважає Майдан революцією Гідності, серед респондентів 18-29 років. А тих, хто вважає Майдан переворотом, – 38% серед опитаних від 60 років;
3. з яких соцмереж українці беруть інформацію. Найпопулярнішою соцмережею наших співгромадян залишається Facebook. Ним для отримання інформації про ситуацію в Україні та світі користуються 58% респондентів. На другому місці — Instagram, його обрав кожен четвертий респондент (25%). Далі з великим відривом йдуть телеграм-канали (9%), Twitter (8%), російські соцмережі Одноклассники (6%) та ВКонтакте (5%). Ще 2% респондентів обрали ділову соцмережу LinkedIn. 34% респондентів зазначили, що взагалі не користуються соцмережами;
4. найпопулярніші телеканали серед опитаних українців. У п’ятірку найпопулярніших входять 1+1 (47 % респондентів віднесли його до 5 телеканалів, які вони найчастіше дивляться), Україна (38 %), ICTV (37%), СТБ (32%) та Інтер (31%);
5. ставлення до Міжнародного валютного фонду (МВФ). З тезою про «зовнішнє управління» Україною з боку Міжнародного валютного фонду згодні 45% респондентів. Водночас 38% вважають, що ця співпраця дає державі необхідну економічну допомогу. 17% опитаних не визначилися з відповіддю, або ж не згодні з обома варіантами;
6. заборона на в’їзд в Україну деяким російським артистам. За останні півтора року зросла частка громадян, які схвалюють політику обмеження російського культурного впливу. Водночас число противників такої заборони зменшилося. У 2018-2019 рр. проти заборони «окремих артистів і російських фільмів в Україні» виступала більшість українців, а уже у серпні 2020 таку заборону назвали помилкою та обмеженням прав громадян лише 43%, тоді як визнали необхідність такого рішення 36%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумков ана замовлення ГО «Детектор Медіа» з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Останні опитування українців: про що точно варто знати

• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.
• Понад 60% українців думають, що коронавірус створений штучно ― опитування. 66% українців вважають, що коронавірус не має природного походження. 37% з них думають, що його ще й навмисно поширили у світі. Про це свідчить опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 31 травня до 4 червня.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com