Контекст. Ніколов припускає, що напад пов’язаний з його розслідуваннями корупції в Міноборони щодо закупівлі харчів для військових за завищеними цінами (яєць по 17 гривень за штуку).

Одеська журналістка Ірина Гриб повідомила кореспонденту Укрінформу, що в її авто знайшли пристрій для прослуховування. «Я пов’язую це виключно зі своєю журналістською діяльністю: я веду розслідування щодо діяльності роботи зернового коридору в Одеській області. Йдеться про роботу Одеської ОВА, БЕБ, Одеської митниці та податкової», — говорить журналістка.

Гриб вже звернулася до Національної спілки журналістів, Інституту розвитку регіональної преси та готує заяву в поліцію щодо тиску на журналіста та незаконного встановлення пристрою з прослуховування.

Цитата. «Це точно перешкоджання, це точно тиск, це точно незаконні дії. Але хто їх вчиняв — за це мають відповідати правоохоронні органи. Інакше підозри, які вже лунають з усіх боків, що це і були правоохоронні органи в інтересах когось із представників влади, будуть фактично підтвердженими», — сказав Юрчишин.

Контекст. Ресурс «Народна правда» у мережі поширив відео, де члени розслідувачів Bihus.Info під час корпоративу вживали наркотики. Засновник Bihus.Info Денис Бігус відреагував на інцидент та сказав, що на відео — частина команди проєкту, а саме оператори. Також він зазначив, що у команді через ситуацію відбулися «жорсткі кадрові зміни», а всі співробітники команди пройдуть тест на вживання психотропних речовин. Бігус зазначив, що незаконне стеження за командою відбувалось близько року.

Сергій Цигіпа – активіст, учасник Євромайдану, журналіст, письменник та керівник ГО «Каховський плацдарм», співзасновник музичного фестивалю «Таврійські ігри». За організацію мітингів та журналістську діяльність Сергія з Нової Каховки викрали окупанти. Зі звинуваченням у шпигунстві журналіст перебував в полоні півтора року. Суд, на якому прокурор початково вимагав 19 років ув’язнення, відбувся в закритому режимі. Активіст не визнав своєї вини, сказавши, що залишається патріотом України.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Арестова подала в суд на медійників, а також звернулася до Вищої ради правосуддя та Офісу Генерального прокурора, щоб звинуватити журналіста «Схем» Георгій Шабаєва в співпраці з РФ задля її« дискредитації».

Реакція «Схем». На звинувачення Шабаєв відповів: «Просто вдумайтеся — українська суддя з російським паспортом, яка за останні 5 років сумарно провела в Криму 255 днів, звинувачує мене, громадянина України, який востаннє в Криму був років 11 тому, в тому, що я, а не вона, працюю на ФСБ РФ. Друзі, вам це не нагадує російську пропаганду, коли росіяни абсурдно звинувачують у тому, що вони самі роблять, українців?»

Контекст. Журналісти «Схем» виявили, що суддя Людмила Арестова є громадянкою РФ, адже на це вказує витяг з автоматизованої системи «Роспаспорт». Вони також дізналися, що суддя неодноразово їздила в Крим після окупації. «Схеми» наводять ще один доказ того, що жінка знає про свій паспорт громадянки РФ: «Після окупації півострова у травні 2014 року суддя літала до Москви. 11 травня суддя вилетіла рейсом Сімферополь-Домодедово, і повернулася до Криму 14 травня 2014 року. В обох випадках суддя використала свій російський паспорт».

У відповідь жінка говорить, що вона не має російського паспорта, але, можливо, як зареєстрованій мешканці Криму їй його видали. А поїздки до окупованого півострова вона пояснює відвідуванням батьків.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У листі йдеться, що ролі «редакторів, друкованого персоналу, коректорів і фоторедакторів більше не існуватимуть, як сьогодні». За словами видавця, інструменти штучного інтелекту, такі як ChatGPT, можуть «зробити незалежну журналістику кращою, ніж будь-коли або замінити її. Виживуть лише видавці, які зможуть створювати кращий оригінальний контент, наприклад журналістські розслідування, та отримувати ексклюзивні коментарі».

Axel Springer, що опікується Bild — не перше видавництво новин, що звернулося до штучного інтелекту. BuzzFeed цього року оголосив, що має намір його використовувати для покращення контенту та онлайн-опитування. Британські видання Daily Mirror та Daily Express також вивчають можливості використання штучного інтелекту.

Фото: pingvin.pro

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Мирослава Гонгадзе

Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. Її матеріали друкують на шпальтах Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава стала лауреатом премії за етику в журналістиці Inamori Ethics Prize 2023. Цією премією відзначають «видатних міжнародних етичних лідерів, чиї дії та вплив значно покращили стан людства».

Мстислав Чернов

Відеограф, фотограф, воєнний кореспондент, який знімав у Сирії, в Іраку та на сході України з 2014 року. Під час облоги Маріуполя співпрацював з міжнародними виданнями. Разом зі своїми колегами Євгеном Малолєткою, Лорі Гіннант, а також фіксеркою Василісою Степаненко Мстислава нагородили однією із найпрестижніших журналістських нагород — Пулітцерівською премією. Відзнаку вручили в категорії Public Service («За служіння суспільству»). Зокрема — за висвітлення злочинів Росії в Маріуполі.

Євген Малолєтка

Воєнний фотограф, журналіст і режисер, який висвітлює війну в Україні з 2014 року. Він також висвітлював Євромайдан, протести в Білорусі, війну в Нагірному Карабасі та пандемію COVID -19 в Україні. Євген — переможець одного з найпрестижніших фотоконкурсів World Press Photo. Здобув перемогу зі світлиною «Авіаудар по пологовому в Маріуполі». 

Наталія Гуменюк

Журналістка, документалістка, авторка, що спеціалізується на висвітленні конфліктів та міжнародних відносинах. Отримала премію Free Media Awards 2022 за правдоподібні розповіді про події війни з різних місць України, як-от Харків, Буча та Миколаїв.

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти 

Контекст. 30 березня журналісти «Суспільного» знімали репортаж на території Києво-Печерської Лаври. Коли журналістка намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, до оператора підійшов архідиякон, який схопив мікрофон, зламав кріплення до відеокамери та кинув його на землю. Після цього оператор не міг продовжувати працювати.

11 квітня обвинувальний акт відносно священника подали до Печерського районного суду Києва для розгляду по суті. Санкція 171 статті, за якою будуть судити підозрюваного, передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Загалом з 24 лютого 2022 року було вбито понад сорок професійних журналістів та журналісток. Також відомо про дев’ятеро медійників, викрадених російськими військовими та шістнадцять зниклих безвісти. На сайті проєкту можна ознайомитись з історією кожного з них, а також представлена карта місць їхньої загибелі. Інформація доступна і українською, і англійською мовами.

«Наша місія — продовжити справу загиблих медійників. Розповідати правду, заради якої вони пожертвували своїм життям. Показувати світові справжнє обличчя агресора», — кажуть організатори проєкту. 

Фото: https://journalistsmemorial.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Коли? Відкриття відбудеться наприкінці серпня, а восени хаб запрацює у тестовому режимі. 

Де? Локацію Львівський медіафорум поки не розголошує з міркувань безпеки. 

Зараз є три формати роботи Lviv Media Hub. Перший — це бронювання робочого місця, як у коворкінгу. Другий — оренда переговорки для команди, наприклад, щоб провести нараду. Третій — майданчик для воркшопів, зустрічей з інвесторами або читачами та інших редакційних подій. 

У Lviv Media Hub можуть працювати 

• українські та іноземні медійники/медійниці, які створюють контент;
• редакції, що потребують місця для командної роботи й навчання;
• українські та закордонні медіафахівці / медіафахівчині, що потребують нетворкінгу;
• фрілансери / фрілансерки, що працюють на українські та міжнародні медіа;
• працівники медійних організацій та медіаексперти;
• донори та партнери, які проводять події для медійників / медійниць.

Час перебування у просторі протягом доби — необмежений. Фіксованої оплати немає: гості вільні робити донейти, які спрямують на допомогу українським редакціям. Більше деталей про роботу хабу Львівський медіафорум повідомить незабаром.

Фото надали творці Хабу