Три схрони з реактивними снарядами та вибухівкою знайшли на Луганщині. Вони могли належати терористам «ЛНР». Серед знахідок: бойові елементи реактивної системи залпового вогню «Смерч» і понад 30 кілограмів вибухових речовин. Знайшли пункти зі зброєю біля селища Тернового, поблизу села Кринички та у лісосмузі поблизу підприємства в місті Рубіжне на Луганщині. У Службі безпеки України зазначають, що бойовики могли створити цей схрон ще 2014 року після обстрілу українських позицій. Цю інформацію перевіряють.

На тимчасово окупованих територіях Донбасу дітям розповідають про «майбутню військову агресію України». Активісти «Східної правозахисної групи» кажуть, що окупанти посилили «інформаційну роботу» на Луганщині й Донеччині. Дітям у школі кажуть, що треба захищати Донбас від «військової агресії» України. Також у містах на тимчасово окупованих територіях триває мобілізація. Аби не потрапити на цю військову службу, деякі чоловіки виїжджають до Росії.

Цифра добірки: 735 людей. Стільки цивільних загинули на Донеччині через ворожі обстріли з 2014 року. Ще 1835 цивільних осіб отримали поранення. Через обстріли цивільних об’єктів на Донеччині незаконними збройними формуваннями Росії Україна звертатиметься до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Бойовики, наприклад, обстрілювали об’єкти електропостачання, водогони, гідротехнічні споруди та лікарні, а це забороняє Женевська конвенція про захист жертв війни 1949 року.

З 2014 року зафіксували майже 4 тисячі фактів пошкодження та руйнування житлових будинків, промислових будівель та інших цивільних об’єктів. Україна веде реєстр постраждалих унаслідок війни, завдяки якому можна визначати кількість потерпілих і обсяги збитків, які завдала окупаційна «влада» й збройні формування Росії на тимчасово окупованих територіях.

Велике скупчення військової техніки окупанта на Луганщині зафіксувала ОБСЄ. За допомогою безпілотника Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на аеродромі поблизу тимчасово окупованого Луганська зафіксували скупчення російської техніки. Воно розміщене з порушенням лінії розведення. Серед них 7 установок реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», 8 самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика» калібру 122 мм, та 2С3 «Акація» калібру 152 мм.

Ще 20 танків різних модифікацій розміщені за межами виділених місць зберігання на тимчасово окупованих територіях Донбасу: 13 ― на території аеродрому біля Переможного, 5 ― поблизу Хрустального та 2 ― поблизу Георгіївки. Скупчення російської військової техніки можуть свідчити про можливі провокації з боку окупанта. Також вони є доказом бойового злагодження підрозділів російських збройних формувань. 

Що ще варто знати про новини з фронту: 

• 16 українських воїнів загинули на війні з 27 липня 2020 року, часу оголошення редису тиші, на Донбасі знову виявили російську зброю, а Україна планує почати «гуманітарне розмінування» на тимчасово окупованих територіях до Великодня. Детальніше про це читайте в нашій добірці.
• Близько 65 тисяч дітей з Донбасу не мають українських свідоцтв про народження, Росія намагається отримувати інформацію про українські Збройні Сили за допомогою безпілотників і залучення мешканців тимчасово окупованих територій, а Україна створила новий орган для протидії дезінформації. Розповідаємо про це тут.
• На Донбасі й у Криму Росія вербує людей у приватні військові компанії. На сході України постійно перебувають близько 50 російських снайперів. У той час українські військові вдосконалюють відстеження й знищення безпілотників ворога. Про ці й інші новини детальніше читайте за посиланням.

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.