Детальніше. Із 1 до 7 листопада Центр Разумкова провів дослідження, у якому попросив громадян оцінити ситуацію в країні та діяльність влади, а також рівень довіри до інституцій та політиків. Ось результати.

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• якщо говорити про довіру до конкретних політиків, то Володимирові Зеленському довіряють 68% опитаних (не довіряють — 24%), Дмитру Разумкову довіряють 52% (не довіряють 31%), Олегові Сенцову — 36% (не довіряють 29%); 
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• якщо говорити про конкретних політиків, то недовіру найчастіше висловлюють Петру Порошенку (79%), Віктору Медведчуку (75%), Юлії Тимошенко (70%), Арсену Авакову (69%) та Юрію Бойку (68%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

Хто і як проводив дослідження. Опитування провів Центр економічних та політичних досліджень імені Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Опитали 2015 респондентів у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Довідка. Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова — це недержавний аналітичний центр, який досліджує державну політику у різних сферах. Заснований у 1994 році. 

⟶ Рейтинг довіри українців до іноземних лідерів: у топі — Лукашенко та Меркель. Серед лідерів інших країн найкраще українці ставляться до президента Білорусі Олександра Лукашенка, найгірше – до очільника Російської Федерації Володимира Путіна. 

Такі результати опитування, яке провела Соціологічна група Рейтинг. 66% опитаних до Лукашенка ставляться позитивно, а 15% – негативно. На другому місці симпатій українців – канцлерка Німеччини Ангела Меркель (позитивно ставляться 60% опитаних, негативно – 17%). До президента Польщі Анджея Дуди позитивно ставляться 48%, негативно – 9%. 

Найгірше українці ставляться до президент Росії Володимир Путіна: 71% ставляться негативно, лише 15% – позитивно і ще 12% не змогли висловити свою думку. За більш ніж останні півтори року практично не змінилося ставлення до Меркель, Путіна, Лукашенка, Макрона. Дещо покращилося до Дуди, погіршилося – до Дональда Трампа та Реджепа Ердогана. 

⟶ Понад 68% українців підтримали б на референдумі мораторій на продаж землі. 77,6% українців взяли б участь у референдумі щодо скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, якби він відбувався найближчої неділі. 68,3% з них проголосували б за продовження мораторію.

Такі результати опитування Центру Разумкова. Кожен четвертий з тих, хто взяв би участь у референдумі (23,2%), проголосував би за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

Фото: galka.if.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.