Детальніше. Ось результати опитування:

1. відчуття щастя. Частка щасливих людей в Україні зросла з 68% до 78%. Також більше українців сказали, що мають кращу самооцінку здоров’я: раніше позитивно відповідали 37%, а зараз — 45%. Кількість незадоволених фінансовим становищем знизилась з 48% до 39%;
2. відчуття безпеки. У 2011 році у безпеці вдома себе відчували 69%, у 2020-му — 74%. Якщо десять років тому 51% опитаних часто стикались з розпиванням алкоголю на вулиці, то зараз таких — 39%. Водночас кількість людей, які занепокоєні торгівлею наркотиками на вулиці зросла з 10% до 13,5%;
3. віра та Церква. У 2011 році 64% опитаних вважали Бога важливим у своєму житті, у 2020-му таких стало менше — 56%. Молитись українці теж почали менше: у 2011 році щонайменше кілька разів на тиждень молились 42% опитаних, а зараз таких — 38%. А от ходити до церкви стала більша кількість опитаних: не менше разу на місяць до церкви на службу зараз ходять 33,5%. Раніше таких було лише 24%;
4. толерантність. За останнє десятиліття українці стали толерантнішими. Цей показник визначали запитаннями, чи люди виступають проти життя поряд з певними групами населення. З людьми, хворими на ВІЛ, не хочуть жити 36%, а раніше таких було 52%. У 2011 році не хотіли б жити поряд з гомосексуалами 62% опитаних, а зараз — 44,8%. З 15% до 21% зросла кількість тих, хто вважають, що аборти можуть бути виправданими;
5. питання рівності жінок та чоловіків. У 2020-му 55% опитаних не погодилося з твердженням, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки. У 2011 році таких було 48%. Водночас з 18% до 25% зріс рівень згоди з твердженням, що університетська освіта для хлопців є важливішою, ніж для дівчат;
6. ставлення до виборів. У 2011 році тільки 30% українців вірили, що голоси на виборах рахують чесно, у 2020-му таких уже більшість — 55%.

Хто і як проводив опитування. Світове дослідження цінностей провели компанії «Info Sapiens» та центр «Соціальний моніторинг» за підтримки Українського культурного фонду та європейських партнерів. Світове дослідження цінностей є довгостроковим проєктом. Його започаткували у 1981 році у Мічиганському університеті. Воно охоплює 120 країн. Україна до нього долучилась в 1999 році. Шоста хвиля дослідження у нашій країні проводилась ще у грудні 2011 року, а сьома — у липні-серпні 2020 року. За цей час Україна втратила значну частину території та 6,5 млн населення, що, як кажуть соціологи, також могло вплинути на результат. Опитали 1 289 людей, похибка складає 2,7%.

Останні українські соцопитування: найцікавіші результати

• 85% українців вважають себе патріотами, а майже 60% готові довести це зі зброєю — опитування. 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, лише 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни. Їх відносно більше серед старших респондентів.
• Українці до росіян почали ставитися гірше, а росіяни — навпаки. Результати опитування. 42% українців позитивно ставилися до Росії у вересні 2020 року. А от у Росії позитивне ставлення до України висловили 48% опитаних. Позитивне ставлення росіян до України перевищило позитивне ставлення українців до Росії вдруге з 2008 року. Саме з цього часу ведуться схожі опитування.
• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 44% українців за рік втратили відчуття безпеки — опитування. У місцевих громадах українці почуваються безпечніше, ніж у країні. 44% опитаних відчули зміни на гірше у питанні безпеки за цей рік (з червня 2019 р. до липня 2020 р.) 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.