Важливе Вже рік Україна потерпає від повномасштабної війни. Ми систематично чуємо сирени, вибухи та читаємо трагічні новини. Для когось ці події є поштовхом більше працювати, а хтось закривається у собі. Тож який стан є нормою? Та що взагалі таке адаптація у воєнний час? Про це ми розпитали спеціалістку з сімейної психології Катерину Гольцберг.
Що таке адаптація та як зрозуміти, що ти вже звик до війни?
Ми маємо два види адаптації: біологічна та психологічна. Перша відповідає, наприклад, за те, щоб ми пристосувались до зміни пори року.
На адаптацію під час війни можуть впливати і психологічні, і біологічні особливості. Є люди, які швидко звикають та приходять у норму, а є ті, кому потрібен час. Це залежить не тільки від зовнішніх обставин, а і від самої людини, навіть спадковості. Також до адаптації ми можемо віднести поняття «захисні механізми».
Нам потрібно пристосуватись та правильно відреагувати на нову реальність. Але ми не завжди можемо впливати на адаптацію. Для того, щоб ми мали сили довше протриматися, маємо зрозуміти, а скільки нам ще триматися. Це і є найбільшою проблемою.
Коли ми адаптуємось до зими, то впевнені у тому, що вона точно закінчиться у березні. А війна не має чітких та визначених для нас термінів. Це погіршує період адаптації, бо ви програмуєте себе на певний час, а потім виявляється, що термін став довшим. Наш організм відчуває себе обманутим.
Чи нормально адаптовуватися до війни, чи це є проблемою? Чому?
Адаптація може бути конструктивною, а може бути деструктивною. Позитивним маркером є те, що ви прагнете кращого побуту, хорошої роботи та якісного відпочинку у такий час. Щодо деструктивної адаптації, вона проявляється через те, що ви звикаєте до насилля тривог та спокійно реагуєте на жорстокі речі. Також відчуваєте, що готові погодитись на гірші умови існування. Ось, наприклад, люди звикли, що до 10 жовтня у Києві під час тривог було тихо, тому коли є реальна загроза, вони впевнені, що знову, як і тоді ракет не буде та не йдуть до укриття.
Звичайно, варто оцінити свої власні ресурси та чи готові ви зараз щось змінювати у своєму житті, а також встановити дедлайн, до якого будуть діяти скрутні обмеження, які ви не приймаєте. Цілком нормальним є те, що ви просите допомогу у рідних та близьких, щоб вивести себе зі стану байдужості.
Адаптація іноді рятує, а іноді вона може спричинити нехороші наслідки. Ви маєте зважати на свої бажання й почуття, тоді адаптація буде корисною.
Як захистити себе від психологічних травм при адаптації?
Універсальних порад нема. На цьому етапі війни кожен з нас вже проаналізував свою поведінку під час тригерних ситуацій. Є люди, які багато працюють, не думаючи про щось погане, таким чином вони позбавляються стресу. А є ті, кому потрібно обговорити ситуацію, відпочити, випити чаю та подзвонити близьким. Кожен з нас унікальний, тому у всіх — різні методи боротьби з цим.
Буває, складно зрозуміти, що заспокоює та приводить думки до ладу, в таких випадках є можливість звернутись до спеціаліста та пройти тести, вони допоможуть знайти свій спосіб.
Адаптація у воєнний час: з чого варто почати, щоб жити стало легше?
Перша порада, яка може допомогти — зробити інформаційний детокс. Часто ми не можемо відірватись від стрічки новин, негативні, сумні звістки розхитують нас, тому варто на деякий час обмежитись від такого величезного потоку інформації. Для наступної поради девізом стала цитата з роману «Звіяні Вітром» Маргарет Мітчелл — «Я не буду думати про це сьогодні, я подумаю про це завтра». Варто повторювати собі цю фразу кожен раз, коли вас турбують негативні думки, які їдять вас зсередини.
Скажіть собі, щойно знайдуться сили, ви обов’язково повернетесь до цього та поставте дедлайн, коли зможете міркувати про це знову. Завтра ваш стан може змінитись, як і ставлення до цієї ситуації. А до того відключіться, займіться улюбленою справою. Поговоріть з близькими, випийте чаю, послухайте музику або ж почитайте.
Не варто нехтувати сном, це дуже важлива частина нашого існування. Якщо помітили проблему у цьому питанні, то варто звернутись до лікаря.
Чому у людей з’являється апатія під час війни? Чи нормальний цей стан у такий час?
Апатія – це захисний механізм, який ми використовуємо, щоб відключитися від реального життя. Це певне несприйняття новин, емоційних станів інших людей. Вона проявляється через стан млявості, байдужості, відсутності сил і мотивації, небажання їсти, виходити з дому, а також поганий сон.
Якщо ви помітили у своєму оточені людину, яка вже довготривалий час має схожий стан, то варто допомогти. Наприклад, включити її у спільну діяльність, разом піти в кіно чи приготувати вечерю. Апатія – це болото, яке засмоктує вас та самому вибратись з нього дуже складно. Але все ж нетривалі періоди, до двох тижнів, такого стану можливі та є нормою. Але не варто забувати, що це може бути не просто апатія, а й ознаки депресивного розладу, який потребує лікування.
Спілкувалася Анна Хмельницька
Фото: pexels
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
відреагувати
