Детальніше. За день до мітингу у Білорусі затримали російських бойовиків приватної військової компанії Вагнера. Детальніше про цю історію ви можете прочитати тут. Через це мітинг відбувався з посиленими заходами безпеки. На підступах були встановлені контрольно-пропускні пункти, а поліція обшукувала усіх учасників зібрання.

Незважаючи на попередження влади про можливі провокації, мітинг зібрав не менше 63 тисяч осіб. Принаймні, стільки людей пройшло через металошукачі з 17:30 до 20:30, за даними волонтерської служби правозахисного центру Весна.

Акція відбулася у парку Дружби Народів — місці, віддаленому від центру Мінська, куди традиційно влада відправляла опозицію при затвердженні заявок на акції.

Разом зі Світланою Тихановською перед учасниками мітингу виступили її соратниці — координаторка штабу Віктора Бабарика (якого ЦВК відмовилася зареєструвати кандидатом) Марія Колесникова і дружина незареєстрованого кандидата в президенти Валерія Цепкала Вероніка.

Вони розповідали історії зі свого життя, пояснювали, чому прийшли в політику, і закликали білорусів проголосувати на виборах саме 9 серпня, а не достроково. Вони росили людей ставати спостерігачами, щоб допомогти запобігти фальсифікаціям. Світлана Тихановська розповіла про своє знайомство з майбутнім чоловіком і про сім’ю та звернулася до силовиків, які розганяють мирні акції протесту.

Цитата. «Що ви робите? На вулицю виходять ваші діти, матері, сестри. Не треба їх бити. Люди просто вийшли висловити свою думку. Подивіться нам в очі. Ми такі ж, як ви», — сказала Тихановська.

Контекст. Напередодні Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальні справи проти двох опозиційних активістів, у тому числі проти чоловіка Світлани Тихановської, у зв’язку із затриманням російських найманців Вагнера.

Що відбувається у Білорусі?

Там тривають президентські перегони. Чинний президент Олександр Лукашенко балотується на цей пост уже вшосте. Він є незмінним главою держави з 1994 року, тобто впродовж 26 років. Опонентів Лукашенка, які мають шанс здобути велику підтримку й перемогти, не зареєстрували як кандидати на президентські вибори. Мова йде про Віктора Бабарико, якого вважають основним конкурентом Лукашенка. Не зареєстрували також і Валерія Цепкала, ще одного опонента чинного глави держави.

Білоруси вважають таке рішення незаконним і виборюють своє право на незалежний вибір. Уже у червні відбувалися численні акції, збирали підписи на підтримку альтернативних кандидатів. Активісти часто виступають з гаслом «Хто завгодно, тільки б не Лукашенко».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: censor.net

Що це за найманці?

Серед 33 затриманих представників російської приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера» щонайменше 20 воювали проти України на Донбасі. 17 із 33 затриманих громадян Росії є фігурантами української бази «Миротворець». У списку є і громадянин Білорусі — Андрій Бакунович (номер М-1001). Він брав участь як снайпер у війні проти України на Донбасі у районі Дебальцевого у 2014-2015 роках.

Найманці прибули у Мінськ у ніч з 24 на 25 липня і заселилися в один з готелів міста. Чоловіки мали виселитися 25 липня, але покинули готель лише 27-го і переїхали в один з санаторіїв Мінського району.

За даними адміністрації санаторію, приїжджі привернули до себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою і одноманітною одягом в стилі мілітарі. Алкоголю вони не вживали, розважальних закладів не відвідували, трималися відособлено, намагаючись не привертати до себе уваги. Вони уважно вивчили територію і оточення санаторію.

Загалом у Білорусь приїхали понад 200 російських бойовиків нібито для «дестабілізації ситуації у період виборчої кампанії». Інших продовжують шукати. Ймовірно, найманці у Білорусі готувалися до великого кровопролиття, адже серед них є санінструктори. Президентські вибори відбудуться у Білорусі 9 серпня.

Що це взагалі за група «Вагнера»?

Група «Вагнера» пов’язана з російською військовою розвідкою ГРУ і діє в інтересах Кремля. Її можна назвати радше прикриттям для діяльності Росії. При цьому група «Вагнер» не зареєстрована у РФ, а приватне військове найманство заборонено у країні законодавчо.

Тобто це радше умовно приватна військова компанія. Вона відправляє бойовиків воювати на Донбас і в Сирію. Її втрати не входять в офіційну статистику втрат Росії, але це не заважає Путіну нагороджувати російських найманців.

Як реагує Білорусь?

Влада Білорусі посилює «прикриття» кордонів, зокрема з Росією, і ретельніше перевірятиме учасників масових зібрань. Такі заходи реагування ухвалили на засіданні Ради безпеки країни під головуванням президента Олександр Лукашенка.

Також президент Білорусі на нараді з членами Ради безпеки зажадав звернутися до Москви і вимагати від неї пояснень. Окрім того, Лукашенко доручив Міністерству закордонних справ викликати послів Росії та України.

Проти 33 затриманих російських найманців приватної військової компанії «Вагнера» порушили кримінальну справу щодо підготовки теракту.

Як реагує Україна?

Україна може вимагати видачі уродженців України, яких затримали в Білорусі разом з іншими бойовиками російської. За словами заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) Кривоноса, він уже звертався з цим питанням до Міністерства закордонних справ.

На його думку, це б посилило нормальні відносини України й Білорусі, дало б поштовх до покращення відносин. І відбило би бажання ворогів використовувати територію наших сусідів як плацдарм для дій проти України.

Як реагує Росія?

Російське посольство відмовилося офіційно реагувати на затримання 33 громадян Росії.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Лише з 20:00 14 липня затримали близько 300 людей, понад 200 з них — у Мінську. Акції відбувалися й у інших містах. Відомо про затримання активістів у Гомелі, Пружанах, Солігорську, Бобруйську, Столбцях, Гродно.

Серед затриманих журналісти, зокрема Андрій Буката, який є координатором ініціативної групи кандидата в президенти Сергія Череченя.

Бійці ОМОНу грубо поводяться з людьми, б’ють їх кийками й ногами. А в Міністерстві закордонних справ Білорусі кажуть, що акції протесту «спровоковані з-за кордону».

Що взагалі відбувається у Білорусі?

Цьогоріч 9 серпня у Білорусі відбудуться вибори президента. Чинний президент Олександр Лукашенко є незмінним главою держави з 1994 року, тобто впродовж 26 років.

На цих виборах основним конкурентом Лукашенка є Віктор Бабарико. Однак Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати його кандидатом на вибори, як і кількох інших опонентів чинного президента, зокрема Валерія Цепкала.

Активісти вже не вперше протестують. Усередині червня також відбувалися численні акції, а також збирали підписи на підтримку альтернативних кандидатів. Активісти часто виступають з гаслом «Хто завгодно, тільки б не Лукашенко».

Фото: google.com

Детальніше. Кабінет Міністрів заборонив українцям їздити до Білорусі, пред’являючи внутрішні паспорти громадянина України. Заборона почне діяти з 1 вересня цього року. 

Ще з 2009 року і дотепер між Кабінетом Міністрів України та урядом Білорусі діє угода про безвізові поїздки українців по Білорусі. Це означає, що громадяни нашої країни можуть в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом територією Білорусі та перебувати там до 90 днів поспіль протягом 3 місяців без віз на підставі внутрішніх паспортів.

З 1 вересня 2020 року український Уряд обмежує ці можливості українців. Чому? Урядовці назвали кілька причин:

• низький ступінь захисту паспорта громадянина України (у формі книжечки) призводить до зростання випадків його підробок;
• відсутність у паспорті інформації про особу латиницею унеможливлює автоматичне зчитування інформації з документів під час прикордонного контролю;
• у разі втрати за кордоном внутрішнього паспорта ідентифікація громадян закордонними дипломатичними установами України є тривалою та складною;
• зменшується час проходження прикордонного контролю, якщо пред’явити саме закордонний паспорт.

Контекст. Нагадаємо, що з 1 березня 2020 року перетинати кордон з Росією можна лише із закордонним паспортом. В’їжджати з Росії в Україну українці і далі зможуть за внутрішнім паспортом. Новація дозволить швидше проходити перевірку на кордоні, оскільки для перевірки даних особи відомості закордонних паспортів зчитуються спеціальними приладами.

Що ще важливо знати на цю тему:

Паспорт у смартфоні тепер ще й «в законі»: де ним можна скористатися. Відтепер паспорти (і внутрішні, і закордонні) у додатку «Дія» на смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів. Тому електронне посвідчення особи можна використовувати у тих же випадках, що й паперовий паспорт. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Два білоруські нафтопереробні заводи —«Нафтан» у Новополоцьку Вітебської області і Мозирський нафтопереробний завод в Гомельській області повідомили про відсутність контрактів на постачання нафти з російськими підприємствами.

На білоруських заводах кажуть, що поточні запаси нафтової сировини дозволять зберегти завантаження НПЗ на технологічно прийнятному рівні до середини січня: «Ми працюємо зі зниженою завантаженням на залишках сировини, які були накопичені в грудні. Контракти на поставку нафти як і раніше не укладені, поставки відсутні з 1 січня».

Контекст. Білорусь напередодні Нового року не змогла укласти контракти з Росією про умови поставки нафти з 1 січня 2020 року. 31 грудня президент Білорусі Олександр Лукашенко за результатами трьох телефонних розмов з президентом РФ Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим домовився про постачання нафти без контракту, але доручив забезпечити поставки нафти з альтернативних джерел.

Раніше Путін і Лукашенко погодили документи, зміст яких не розголошується. У них йдеться про поглиблення співпраці у межах Союзної держави. Білоруська опозиція побоюється, що мова може йти про підпорядкування Мінська Москві аж до відмови Білорусі від суверенітету. Путін і Лукашенко заперечують, що мова йде про втрату Білоруссю суверенітету. При цьому сторони нерідко обмінюються різкими заявами.

⟶ Що таке «Союзна держава» Росії та Білорусі? У 1996 році було підписано угоду про створення «глибоко інтегрованої політично та економічно» Спільноти Росії і Білорусі.

Далі у 1997 році цю спільноту було перетворено на Союз Білорусі та Росії. В обох угодах йшлося про збереження державного суверенітету обох сторін, але узгодження зовнішньої політики, а також глибоку економічну інтеграцію і навіть, відповідно до Статуту та Договору про Союз Білорусі та Росії, єдине громадянство.

У грудні 1999 році було підписано договір про створення Союзної Держави. Він набув чинності – тобто формально існує Союзна Держава [Білорусі та Росії]. Але досі ані спільного парламенту чи уряду, ані спільної грошової одиниці, ані конституції, ані бюджету, ані навіть прапору чи гімну «єдиної держави» не існує.

А от що точно існує — то це кордон між двома державами. З російської сторони відбувається перевірка вантажівок, що прямують з Білорусі до Росії.

⟶ Чергова акція проти інтеграції Білорусі з Росією відбулася у Мінську. 29 грудня минулого року близько 120 осіб вийшли на вулиці Мінська на знак протесту проти поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією. Це вже п’ята акція протесту проти поглиблення інтеграції з Росією за останній місяць. Частина організаторів колишніх акцій нині відбувають адміністративний арешт. 

Мітингувальники анонсували дві акції: ходу та «живий ланцюг», який почався за годину після неї. Хода почалася на Жовтневій площі: активісти стояли там майже півтори години з біло-червоними прапорами, після чого рушили центральними вулицями Мінська і зупинилися біля Червоного костьолу на Майдані незалежності.

Біля Головпоштамту в Мінську почалася друга акція — «живий ланцюг». Учасники планували розтягнутися до Жовтневої площі, але їх вистачило лише на два квартали. Через пів години після початку акцію завершили. Міліція не перешкоджала мітингувальникам і нікого не затримала.

Фото: pexels.com