Детальніше. Противник під прикриттям вогню зі стрілецької зброї намагався вийти на позиції українських захисників поблизу Новотошківського. Підрозділи Об’єднаних сил своєчасно виявили ворога та черговими вогневими засобами відбили атаку. У результаті бойового зіткнення противник зазнав втрат і відступив. Ворог залишив на полі бою тіло загиблого російського найманця.

Довідка. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.

Євросоюз звинуватив бойовиків, контрольованих Росією, у порушенні режиму тиші. ЄС очікує, що Росія змусить їх дотримуватись припинення вогню. Про це сказав речник ЄС із питань із питань зовнішніх справ та політики безпеки.

«Агресією Росії проти України» назвали США нещодавні обстріли бойовиків на Донбасі. «Останній приклад агресії Росії проти України» — так Державний департамент США назвав напад бойовиків на українських військових біля Золотого. «Ми підтримуємо відданість президента України до миру й закликаємо Росію негайно запровадити режим припинення вогню, під яким вона підписалася в Мінських домовленостях», — написала у Twitter речниця зовнішньополітичного відомства США Морґан Ортаґус.

⟶ Російські найманці 14 разів відкривали вогонь 23 лютого. Противник обстріляв українські позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем, мінометів, гранатометів різних систем, озброєння БМП-2, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Один обстріл зафіксували у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід». У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив тринадцять обстрілів. У суботу 22 лютого у зоні ООС внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої один український захисник отримав поранення.

⟶ Трамп заявив, що хотів би примирення між Україною та Росією. «Я б хотів, щоби вони поладнали. Якби вони були разом у тому сенсі, що дійшли згоди, це було б дуже добре для усього світу». Про це повідомив пул журналістів Білого дому. Таку відповідь американський президент Дональд Трамп дав на запитання про відносини Києва та Москви.

Фото: pexels.com

Детальніше. Окупанти вели обстріли по українських силах із забороненого Мінськими угодами озброєння. Ворог застосовував міномети калібру 120 мм. Також противник вів вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.

Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активного наступу. Вони спробували просунутися через лінію розмежування. Внаслідок обстрілів українські захисники зазнали втрат.

Підрозділи Об’єднаних сил «давали адекватну відповідь збройним формуванням», завдавали окупантам вогневого ураження «щоб придушити їхню збройну активність». Втрати противника поки уточнюють.

Зазначимо, що сьогодні, 18 лютого, відбудеться засідання Ради національної безпеки і оборони України за участю секретаря РНБО, керівництва Генерального штабу ЗСУ, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

Коментар. Володимир Зеленський написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Це не просто цинічна провокація, метою якої є натиснути на дебальцівську рану, яка ніколи не загоїться повністю. Це – спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками. Наш курс на завершення війни та відданість міжнародним домовленостям залишається незмінним – так само, як і наша рішучість дати відсіч будь-яким проявам збройної агресії проти України».

⟶ Сергій Сивохо, радник секретаря РНБО, анонсував запуск платформи «примирення і єдності» Києва з окупованим Донбасом. Мета платформи:  «наводити мости» між вільною і окупованою територіями України.

Сивохо написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Будь-який мирний процес починається з діалогу. Ми допоможемо людям по обидва боки лінії зіткнення слухати і чути. Вже багато зроблено. Але ще більше роботи попереду. 19 лютого – старт Національної платформи примирення і єдності. Наше завдання – «наводити мости». 

⟶ «Спільні перехідні поліцейські сили» — без проросійських бойовиків. Очільник Міністерства внітрішніх справ (МВС) Арсен Аваков запевнив, що під час перехідного періоду з початком місцевих виборів на Донбасі, до спільного патрулювання території будуть допущені представники української поліції, миротворчої місії та територіальних громад. Він вважає принциповим не допустити до цього бойовиків.

Аваков посилався на хорватський досвід створення та діяльності таких спільних для патрулювання сил. Він зазначив, що це досить складно, проте це одна із небагатьох успішних практик досягнення миру. Завдання таких сил – контроль за правопорядком, допоки не почнуть діяти українські органи влади на деокупованій території Донбасу. 

При цьому міністр зазначив, що Україна не буде допускати до спільного патрулювання тих, хто вбивав, стріляв, допомагав встановлювати окупаційну владу. 

Фото: pexels.com

Детальніше. 29 грудня на контрольно-пропускному пункті в’їзду-виїзду (КПВВ) «Майорське» відбувся обмін утримуваними особами між Україною та ОРДЛО.

На підконтрольну територію повернулися 12 військовослужбовців та 64 цивільні особи. 

Україна була готова була видати 141 особу, але 14 з них відмовилися повертатися на територію ОРДЛО.  У межах обміну наша країна віддала бойовикам бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на боці бойовиків ОРДЛО, та п’ятьох ексберкутівців, обвинувачених у розстрілах на Майдані.

Борт зі звільненими полоненими, які після обміну на КПВВ Майорське вилетіли до столиці з аеропорту Чугуєва, приземлився близько 21:25. В аеропорту їх зустрічали президент, рідні та близькі. Усі звільнені пройдуть медичне обстеження. Цивільні — у клініці «Феофанія», військові — у військовому госпіталі.

⟶ Суд відпустив ексберкутівців з-під варти задля їхньої участі в обміні. 28 грудня Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід п’яти обвинуваченим у розстрілах на Майдані ексберкутівцям. Їх відпустили під особисте зобов’язання. Присутні кричали: «Ганьба!», «Вбивці!».

Активісти після вироку суду приїхали до СІЗО, де утримували ексберкутівців. Люди намагалися не допустити їхнього вивезення на обмін. Проте уже зранку 29 грудня стало відомо, що бійці уже на КПВВ Майорське та готуються до обміну. Акцію протесту під СІЗО згорнули.

⟶ У Мінську відбулася чергова акція проти інтеграції Білорусі з Росією. Близько 120 осіб вийшли на вулиці протестувати проти поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією. Це вже п’ята схожа акція за останній місяць. Частина організаторів колишніх акцій нині відбувають адміністративний арешт.

Мітингувальники провели дві акції: ходу та «живий ланцюг», який почався за годину після неї. Цього разу міліція не перешкоджала мітингувальникам і нікого не затримала.

Фото: racurs.ua

Детальніше. В Україні розпочався традиційний марафон листів для утримуваних українців у Російській Федерації. Для проходження «тюремної цензури» у Росії та анексованому Криму слід дотримуватися правил:

•  писати російською мовою;
•  у тексті писати політично нейтрально;
•  вказувати на конверті рік народження, повне ім’я, по батькові та прізвище адресата;
•  вкласти у конверт чисті аркуші паперу, російську марку (за наявності) та конверт, якщо сподіваєтеся на відповідь.

Якщо надсилаєте листа на окупований Донбас,варто ставити адресу Центру громадянських свобод: 01024 Київ, Басейна 9-Г, оф.25. Ці листи зможуть отримати хоча б рідні полонених, якщо не буде змоги передати написане адресатам.

Крім бранців Кремля у Росії, в італійській тюрмі перебуває засуджений до 24 років українській нацгвардієць Віталій Марків. Йому також можна надіслати листа зі словами підтримки.

Написати листа політв’язню можна трьома способами:

1) через ФСИН-письмо, сервісом доставки електронних листів у колонії. Але до цієї системи підключені не всі в’язниці. Перевірте, чи колонія Вашого адресата є у списку: https://fsin-pismo.ru/client/app/letter/create; якщо немає, потрібно скористатися іншим методом.

2) через РосУзник. Вони перешлють звичайною поштою Ваш лист адресату. Перевірте, чи є політв’язень на сайті http://rosuznik.org, якщо ж немає — надішліть Ваш лист на електронну пошту post.rosuznik@gmail.com.

3) паперовим листом. 

⟶ Про що написати політв’язню. Порадами ділиться мама бранця Ольга Сутуга:

1. можна писати вірші. Ті, які подобаються вам, які пасують до ситуації. Навіть якщо людина на волі їх не читала, то там ставлення до віршів змінюється;
2. напишіть поради щодо зміцнення здоров’я у замкненому приміщенні. Їх в інтернеті багато. Обов’язково вправи, точковий масаж. Людині там це дуже потрібно, адже за кілька років у неволі навіть здорові хлопці втрачають до 30% здоров’я;
3. короткі оповідання, інтерв’ю з цікавими людьми, статті. У неволі людині не вистачає великої кількості вражень, які ми навіть не помічаємо у повсякденному житті. Зміна візуального ряду, тактильні відчуття, звуковий ряд пасують до ситуації — все залишається на дуже низькому рівні. Вихід — лише читання інформації різного рівня і змісту. Цим збуджуються ті ділянки мозку, які не дадуть впасти в депресію. Ще необхідно, аби в’язень писав, аналізував постійно, але не власну ситуацію, а на абстрактні теми.

⟶ Підозрювана у вбивстві журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко подала у суд на МВС. Лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, подала позов на Міністерство внутрішніх справ. Про це йдеться у реєстрі судових справ. Третіми особами у судовому спорі Кузьменко вказала главу МВС Арсена Авакова і телеканал «Україна».

Юлія Кузьменко позивається через «захист, честі, гідності та ділової репутації». Справу розглядатиме суддя Сергій Вовк, який раніше обирав запобіжний захід для Кузьменко (нагадаємо, Кузьменко залишили під вартою).

Фото: pexels.com

Детальніше. Тристороння контактна група (ТКГ) домовилася про взаємне звільнення утримуваних до кінця року. Про це розповіла речниця представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Валерія Лутковська уточнила: «Ми зможемо нарешті забрати з незаконного утримання під вартою тих наших хлопців, яких не змогли забрати у грудні 2017 року, тих хлопців, які протягом 4 років після Іловайська, Дебальцевого перебували в полоні і які протягом 4 років не мали можливості навіть поспілкуватися зі своїми сім’ями».

Вона додала, що наразі «остаточно дошліфовуються списки». Таку ж інформацію подає й російська сторона.

Довідка. Нагадаємо, що останній обмін полоненими відбувся на початку вересня цього року. Тоді в Україну у межах обміну прибули 35 українців, серед яких політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексей Сизанович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.

Контекст. 9 грудня 2019 року у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії, домовилися, що до кінця року відбудеться обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх».

Проблемним залишилося розуміння цієї формули: чи йдеться про усіх встановлених осіб, чи про всіх підтверджених. Москва не погоджується підтвердити утримання деяких осіб, яких, за інформацією Києва, незаконно утримують окупанти.

⟶ Обмін полоненими і не лише: про що домовилися на Нормандському саміті. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини 9 грудня досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

⟶ Представники Червоного Хреста зможуть безперешкодно відвідувати ув’язнених на усій території України. 22 грудня набув чинності закон про безперешкодний доступ представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту.

Нагадаємо, що допуск на тимчасово окуповану територію Донбасу представників Червоного Хреста був однією із домовленостей Нормандського саміту.

Фото: pexels.com

Детальніше. Росія не дотримується домовленостей щодо припинення вогню на Донбасі. Противник вів обстріли поблизу Авдіївки, Красногорівки, Пісків, Павлополя, Новолуганського, Зайцевого та Травневого. Бойовики застосовували протитанкові гранатомети та кулемети великого калібру. Фіксувався снайперський вогонь.

Контекст. Про припинення вогню на сході України та допуск місії ОБСЄ домовилися на саміті Нормандської четвірки у Парижі 9 грудня. 

⟶ Бойовики ОРДО висунули умову для розведення на лінії розмежування. В ОРДО заявили, що готові до розведення сил на лінії розмежування у разі, якщо сторони «дійдуть консенсусу щодо доповнення до рамкового рішення, повної взаємності, дзеркальності та дотримання всеосяжного режиму припинення вогню з українського боку».

⟶ Бойовики не пускають місію ОБСЄ на окуповані території і ділянки розведення. Бойовики щоденно відмовляють спостерігачам місії ОБСЄ у доступі до непідконтрольних урядові України територій, зокрема і до ділянок розведення сил і засобів.

За даними ОБСЄ, представники збройних формувань РФ двічі затримували патрулі місії. На блокпості у районі Петрівського дозволили патрулю Місії проїхати лише після 20 хвилин очікування. На блокпості західніше Верхньошироківського — лише після приблизно 1 години очікування. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

На спільній прес-конференції після завершення зустрічі президент Франції Еммануель Макрон сказав, що за 4 місяці потрібно підготувати передумови для проведення виборів на Донбасі. Проте Україна та Росія не дійшли згоди, коли ж проводити вибори: Україна наполягає на волевиявленні громадян після отримання контролю над кордоном, а Росія хоче навпаки.

До обговорення питання окупованого Росією Криму так і не дійшли. Проте на прес-конференції Володимир Зеленський наголосив, що «Крим — це Україна».

Також обговорювали питання транзиту газу з Росії через Україну до Європи. Зеленський зазначив, що це питання розблокували, але поки що до конкретних домовленостей не дійшли. 

⟶ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, де вимагає у Росії вивести війська з Криму.   Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів». У документі є пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території.

Резолюцію з такою назвою Генасамблея ООН приймає вдруге, проте нинішній документ доповнено принципово новими положеннями. У новій резолюції висловлюють занепокоєння щодо використання Росією захоплених українських підприємств оборонної промисловості.

Також Генасамблея ООН занепокоєна навмисним перешкоджанням руху через Керченську протоку, зокрема «під приводом військових навчань» у Чорному й Азовському морях та Керченській протоці. Резолюція нагадує Росії про заборону призивати до армії держави-окупанта осіб з окупованих територій.

Нинішня резолюція, як і попередня, засуджує будівництво мосту через Керченську протоку, бо це сприяє мілітаризації Криму. Генасамблея ООН також засуджує поїздки російських посадовців до Криму й закликає усі держави-члени ООН утримуватися від візитів у регіон без узгоджень з Україною.

⟶ «Варта на Банковій» згортає свій табір: здачі національних інтересів не відбулося. «Президент Володимир Зеленський не перетнув ніяких «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме масове невдоволення в Україні засвідчило, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», — заявили члени оргкомітету акції.

Табір під Офісом президента згорнули близько 5:30 ранку.

Фото: unian.ua

Детальніше. Протестувальники прийшли під Офіс президента у неділю ввечері. Частина із них ночувала у наметах під будівлею. Урядовий квартал охороняють бійці спецпідрозділу поліції, військовослужбовці Нацгвардії, співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій.

8 грудня на Майдані Незалежності відбулася акція «Червоні лінії для Зеленського». Її учасники хотіли окреслити «червоні лінії» для президента перед зустріччю «нормандської четвірки», яка відбудеться 9 грудня. 

Основна вимога організаторів акції — жодних компромісів з президентом Росії щодо унітарної держави і ніякої федералізації, жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації.

Участь в акції беруть представники партій «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос», «Свобода», До акції також приєднались ветеранські організації та громадські об’єднання. 

Схожі акції відбулися і в інших містах України — Львові, Харкові, Одесі.

⟶ Папа Римський помолився за успішне завершення «нормандської зустрічі». Під час проповіді на площі Святого Петра у Ватикані Папа Римський Франциск закликав й інших долучитися до молитви за зустріч: «Супроводжую зустріч своєю молитвою, наполегливою молитвою, бо там потрібен мир, і вас запрошую чинити те саме, аби ця ініціатива політичного діалогу спричинилася до плодів миру в справедливості для цих теренів та їхнього населення».

Раніше в усіх храмах Православної Церкви України 8 грудня після Божественної літургії провели молитви за встановлення справедливого миру та перемогу України.

⟶ У Києві відбулася акція проти інтеграції Білорусі та Росії. У суботу на Майдані Незалежності зібралися близько 20 осіб, які протестували проти об’єднання Білорусі та РФ. Деякі активісти стояли з прапорами Білорусі. У суботу в Мінську також відбулися акції проти інтеграції Білорусі з Росією. Того ж дня президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Сочі. Але жодних документів вони не підписали.

Фото: uazmi.org

Детальніше. Українські партії, які підписалися під зверненням, вважають, що напередодні зустрічі у Парижі «необхідно нагадати владі про «червоні лінії». Йдеться про такі вимоги:

• жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації.
• Жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу.
• Жодних політичних дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації. Зокрема, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.
• Жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну.
• Жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.

Контекст. Нагадаємо, 75% українців підтримують ініціативу переговорів президента України з президентом Росії. 15% ставляться до такої ідеї негативно. Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.

⟶ Секретар РНБО про 5 сценаріїв президента для нормандського саміту: капітуляції серед них немає. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов розповів, що серед 5 сценаріїв реінтеграції окупованого Донбасу, які затвердили на нараді у президента у межах підготовки до нормандської зустрічі, сценарію капітуляції немає.

Уже визначили пріоритети, які відстоюватиме Україна під час переговорів із лідерами Нормандської четвірки:

• звільнення полонених у форматі всіх на всіх, 
• виведення незаконних збройних формувань із окупованих територій, 
• можливість проведення місцевих виборів на Донбасі за українським законодавством,
•  передача українсько-російського кордону під контроль України.

⟶ Україна оголосила демарш Казахстану з приводу заяви тамтешнього президента про Крим. У МЗС України глибоко стурбовані повідомленнями ЗМІ про висловлювання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва щодо заперечення анексії Криму Росією. В інтерв’ю для Deutsche Welle він заявив, що не називає те, що сталося з Кримом, анексією. Українські дипломати кажуть, що казахстанській стороні будуть зроблені відповідні демарші. Слова Токаєва суперечать засадам українсько-казахстанських відносин та позиції міжнародної спільноти щодо Криму.

Казахстанський художник Асхат Ахмедьяров прийшов до посольства України у Нур-Султані (столиця Казахстану) із плакатом українською мовою: «Вибачте за нього». Так він просив вибачення в України за слова свого президента про невизнання анексії Криму Росією. Але художникові не дозволили розкрити його плакат, його схопила охорона. Митця не затримали, проте й плакату не віддали.

Фото: pexels.com