Проросійські бойовики шість разів обстріляли позиції українських військових на Донбасі протягом минулої доби 15 жовтня. У Тристоронній контактній групі українська делегація передала списки полонених, проте сторона з тимчасового окупованих Росією територій не зробила такого ж у відповідь. Що ще відбулося на фронті за тиждень, що минає — у нашому тексті.
Чому це важливо. З 27 липня на Донбасі оголосили режим тиші, але російські окупанти майже щодня обстрілюють позиції українських бійців.
Посилення обстрілів. Окупанти вкотре порушили домовленості про перемир’я. Вночі 15 жовтня вони використали автоматичний станковий гранатомет та стрілецьку зброю поблизу Причепилівки. Двічі обстрілювали позиції українських військових із гранатометів та стрілецької зброї неподалік Авдіївки, і двічі — у районі Новотошківського. Українські військові у відповідь вогонь не відкривали.
Українським бійцям вдалося заглушити канали управління російським безпілотником, тобто вивести його з ладу. Він саме пролітав над лінією розмежування біля Пищевика. Загиблих або поранених серед українських військових немає. Станом на 7 ранку 16 жовтня штаб ООС не зафіксував обстрілів.
Списки полонених. Українська сторона передала до Тристоронньої контактної групи (ТКГ) список з чотирьох категорій заручників для їхнього обміну. З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформації поки не надали.
Нові пункти пропуску. Україна та терористи з ОРДЛО готові одночасно відкрити два нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Луганській області у першій декаді листопада. Цим виконають домовленості паризького саміту «нормандської четвірки», який відбувся ще наприкінці минулого року.
Танки на окупованій території. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 12 жовтня сім танків та три бронетранспортери у житлових районах на окупованій території Луганської області.
Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
1
12
13
Україна заявила в ОБСЄ про підпал окупантами біля Попасної 8 жовтня. Окрім того, 8 жовтня, збройні формування Росії тричі порушили домовленості щодо перемир’я на Донбасі та обстрілювали українські позиції. Окрім того, терористи поблизу Опитного дистанційно мінували територію перед українськими військовими. І це ще не всі новини з фронту, детальніше — у матеріалі.
Чому це важливо. З 27 липня на Донбасі мав би зберігатися режим тиші, але російські окупанти майже щодня обстрілюють позиції українських бійців.
Підпали. Делегація України в ОБСЄ навела докази того, що причина пожежі біля Попасної на Луганщині — навмисний підпал з боку окупантів. Для підпалу вони використовували трасуючі снаряди. Також є докази того, що великі пожежі вздовж лінії фронту російські терористи спричинили навмисно.
Порушення режиму тиші. Протягом 8 жовтня спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ зафіксувала три порушення режиму припинення вогню у Донецькій області та одне таке порушення на Луганщині. Аналогічну кількість порушень зафіксували і 7 жовтня. Українські військові вогонь у відповідь не відкривали. З початку 9 жовтня у штабі не зафіксували порушення «тиші».
Мінування. Поблизу Опитного бойовики дистанційно мінували територію перед українськими позиціями за допомогою ручного протитанкового гранатомета, пристосованого для використання мін. Спостерігачі СММ ОБСЄ зафіксували поблизу населеного пункту Нижнє Лозове Донецької області сотні мін. Їх встановили російські окупаційні війська, порушивши низку міжнародних договорів.
Постачання зброї. Росія продовжує постачати до тимчасово окупованих територій озброєння та військову техніку. 5 жовтня спостерігачі зафіксували поблизу Новоазовська російське авто та БМП (бойову машину піхоти). На південній околиці Гусельщикового, що поблизу Новоазовська, де немає пунктів пропуску, спостерігачі СММ ОБСЄ помітили білий автомобіль із написом «військова інспекція» російською мовою, який стояв біля автошляху. Також на цій самій дорозі вони побачили свіжі сліди від бойової машини піхоти, які ведуть до населеного пункту Патріотичне на Донеччині.
Довідка. Від початку перемир’я (27 липня) і до 7 жовтня включно Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 1 557 порушень «тиші». Загалом було 346 вибухів, 17 невизначених боєприпасів, 7 спалахів дульного полум’я, 18 освітлювальних ракет та 1 169 черг та пострілів.
Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
110
Фото та відео російської техніки, яка перетинає непідконтрольну Україні частину кордону і прямує на окуповані території, записи допитів із російськими полоненими, які визнають, що вони служать у різних підрозділах армії РФ, військові трофеї — техніка, яка є на озброєнні Росії та яку збили українські бійці, — це та не лише свідчить про присутність російської армії на окупованому Донбасі та її участь у війні з Україною. Факти зібрали «Донбас.Реалії».
Чому це важливо. Війна на Донбасі триває з 2014-го року, проте Росія досі не визнає своєї участі у ній. А нещодавно експерший заступник глави української делегації у Мінську Вітольд Фокін заявив, що «не бачить доказів участі Росії у війні на Донбасі».
Детальніше. Ось 10 фактів, які свідчать про присутність російських військ на війні на Донбасі.
Що ще варто знати на цю тему:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
111
Від початку доби 18 вересня на фронті зафіксували одне порушення режиму припинення вогню з боку противника. Про це повідомляє пресцентр штабу ООС.
Чому це важливо. Керовані Росією терористи не дотримують режиму повної тиші на фронті.
Детальніше. Проросійські бойовики стріляли з гранатомета біля Водяного і таким чином провокували українських військових. Військовослужбовці Об’єднаних сил на свідому провокацію з боку противника вогонь у відповідь не відкривали. На усіх інших ділянках уздовж лінії зіткнення режим припинення вогню зберігався у повному обсязі. Бойових втрат і поранень серед особового складу українських військ немає.
Минулої доби, 17 вересня, окупанти теж порушили мирні домовленості. Провокацію зі стрілецької зброї зафіксували біля Новогригорівки. Неприцільні постріли не становили загрози життю і здоров’ю для українських бійців, тому сили ООС вогонь у відповідь не відкривали.
Реакція України
«Росія продовжує застосовувати на Донбасі тактику контрольованої ескалації, здійснює окремі збройні провокації з метою примусити Україну погодитися на російські умови», — про це заявив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.
Реакція ЄС
Європейський Союз глибоко занепокоєний спробами зриву перемир’я на Донбасі з боку російських збройних формувань та засуджує погрози з їхнього боку відновити бойові дії: «Сьогодні ми маємо вже 57-й день відносного затишшя на лінії зіткнення. Однак режим припинення вогню є крихким і ми глибоко занепокоєні спробами його зірвати, зокрема нещодавніми інцидентами, що призвели до жертв серед українських військових. Ми засуджуємо неприйнятні заяви з боку підтримуваних Росією збройних формувань, що провокують напругу та містять погрози застосувати насильство».
Що ще відбулося на фронті за останній тиждень?
Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
1111
Події фільму розгортаються у 2025 році. Рік до того Україна перемогла Росію у війні на Донбасі. Окуповані райони Луганщини та Донеччини повернули до складу країни. Але ці території визнали непридатними для життя людей. На тлі спустошення та занепаду народжується нове кохання. Стрічка вийде у широкий український прокат 5 листопада 2020 року. Трейлер можна переглянути тут.
Чому це цікаво. Цей фільм уже здобув багато нагород на міжнародних фестивалях. Окрім того, він є одним із претендентів на висування на «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм» від України.
Детальніше. Офіційний трейлер кінокартини представило Державне агентство з питань кіно. «Атлантида» створена за підтримки саме цієї інституції. Усі ролі у фільмі зіграли непрофесійні актори. Виконавці — колишній розвідник, волонтер благодійного фонду «Повернись живим» Андрій Римарук, парамедик Людмила Білека і доброволець Василь Антоняк. Зйомки фільму відбувалися у Маріуполі та Києві. Продюсери фільму — Валентин Васянович, Ія Мислицька (продюсерка стрічок «Плем’я», «Присмерк») та Володимир Яценко (продюсер кінокартин «Додому», «Дике поле»).
Світова прем’єра фільму відбулася на Венеційському кінофестивалі у секції «Горизонти». Там його визнали найкращим. Також він здобув спецвідзнаку журі на Токійському міжнародному кінофестивалі. Українська прем’єра стрічки відбудеться 26 вересня у межах міжнародної конкурсної програми Одеського міжнародного кінофестивалю.
Цитата. «Я вважаю «Атлантиду» однією із найкращих українських стрічок останніх років і переконаний, що ця картина гідно представить Україну на найпрестижніших кінофестивалях світу», — сказав Пилип Іллєнко, колишній голова Держкіно.
Контекст. «Атлантида» уже отримала широкий міжнародний успіх — фільм показали на більш як 50 фестивалях. Окрім Венеційської перемоги, він отримав ще чотири Гран-прі. Стрічку придбав HBO Eastern Europe та дистриб’ютори трьох європейських країн. Окрім того, «Атлантида» увійшла у довгий список Премії Європейської кіноакадемії та змагається за право представляти Україну на «Оскарі».
Довідка. Міжнародною промоцією займається бельгійська компанія Best Friend Forever. Виробництво фільму здійснила «Студія Гармата фільм». Кінопроєкт став одним з переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно і отримав державну фінансову підтримку. Прокатник стрічки — кінокомпанія Arthouse Traffic.
В Україні оголосили учасників нацвідбору на Оскар
Український Оскарівський Комітет завершив прийом заявок для участі національних фільмів у відборі на висування фільму на «Оскар» у категорії «Міжнародний повнометражний фільм» від України. Цього року в національному відборі беруть участь 3 фільми. Усі вони створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно:
1) драма «Атлантида» режисера Валентина Васяновича, про який ми писали вище;
2) лірична комедія «Мої думки тихі» режисера Антоніо Лукіча. Зазнавши безліч невдач у роботі та особистому житті, молодий звукорежисер-фрілансер Вадим отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання — записати голоси закарпатських тварин — може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» та вирушити в «привабливу Канаду», подалі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється найменш підхожа для цього людина — мама Вадима;
3) документальна стрічка «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик. Воєнні дії на сході України тривають шостий рік. Обстріли у Красногорівці («червона зона» Донецької обл.), де живуть мати-одиначка Ганна та її четверо дітей, не припиняються. Але поки зовнішній світ складається з вибухів та хаосу, дім наших героїв повен життя і світла. Мама й діти мають різні захоплення, грають на музичних інструментах і, що найцікавіше, знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.
Фільм-кандидат від України оголосять 24-го вересня. А 93-та церемонія вручення премії «Оскар» за досягнення у галузі кінематографа за 2020 рік відбудеться 25 квітня 2021 року у Лос-Анджелесі.
Де шукати повну інформацію про українські фільми?
Онлайн-платформа DzygaMDB збирає всі відомості та новини про українські фільми — для глядачів, необхідні контакти й дані вітчизняних кінематографістів — для фахівців.Звичайні користувачі можуть бачити базу фільмів, переглядати трейлери, дізнаватися дати виходу стрічок у прокат, бокс-офіси та іншу інформацію, залишати на сторінці фільму оцінки та коментарі. Робота над проєктом тривала 1,5 роки. Автори надихалися базою IMDB (Internet Movie Database), агрегатором рецензій та кіноновин Rotten Tomatos та SpotLight. DzygaMDB має україномовний та англомовний варіанти. Команда планує розширити цей проєкт та залучити до бази представників інших країн Центральної та Східної Європи з їхніми кінопроєктами.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: uainfo.org
211
Російські найманці обстрілюють позиції Збройних сил України спеціальними трасуючими кулями, щоб підпалити траву та спровокувати пожежу. Проросійські терористи прицільно стріляли такими кулями в бік українських позицій у районі Золотого та Золотого-5. Про це повідомили у штабі ООС.
Чому це важливо. Керовані Росією терористи не дотримуються режиму повної тиші на фронті, всупереч домовленостям.
Детальніше. За минулу добу 10 вересня збройні формування Російської Федерації тричі порушили домовленості, які вступили в дію 27 липня 2020 року. Ворог обстріляв зі стрілецької зброї позиції наших військ неподалік Шумів. Саме там мала відбутися зустріч представників СЦКК (Спеціального центру з контролю та координації, який стежить за виконанням Мінських домовленостей) та ОБСЄ.
Завдяки оперативності українських розвідників, дії збройних формувань Російської Федерації спрогнозували завчасно, тому швидко вдалося убезпечити не тільки військових, але й зовнішніх спостерігачів Об’єднаних сил, а й представників СЦКК та ОБСЄ.
Довідка. Трасуючий снаряд — це різновид артилерійського снаряда спеціального призначення. Він світиться у польоті й залишає за собою димовий слід. У його задній частині є трасер — невелика ємність, заповнена спеціальним піротехнічним складом. Трасер запалюється від горіння порохових газів у момент пострілу і дає яскраве світіння. Трасуючий снаряд при влученні у легкозаймистий об’єкт (суха трава, стіг сіна, бак з паливом) може його запалити.
Останні новини з фронту: спільне «інспектування» та протести проти нього
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
1
За минулу добу 6 вересня на Донбасі загинуло троє військових Операції об’єднаних сил. Двоє із них були відрізані полум’ям степових пожеж від решти українських бійців біля Верхньоторецького та підірвалися на невідомому вибуховому пристрої на мінному полі противника. Ще один військовий загинув внаслідок прицільного обстрілу окупантів. Ще троє українських бійців отримали поранення, розповіли у штабі ООС.
Чому це важливо. Окупанти не дотримуються режиму припинення вогню на фронті.
Детальніше. Керовані Росією терористи на Донбасі порушили режим припинення вогню поблизу населеного пункту Красногорівка. Через це отримав поранення український військовослужбовець, який усував наслідки пожежі на позиції. Постраждалого евакуювали до лікарні. Біля Новгородського двоє військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої та отримали поранення різного ступеня важкості.
Штаб ООС каже, що ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил загострилась. Збройні формування Росії порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року. Зазначимо, що це уперше на 42-й день перемир’я на Донбасі через обстріл бойовиків дістав поранення український військовий. Проте штаб дав бойовикам «другий шанс». Українські військові вогню у відповідь не відкривали. Бойовики обстрілювали позиції прицільно. За увесь час перемир’я, хоч ворог стріляв регулярно, і таке формулювання штаб ООС не використовував, а казав про провокативні, але неприцільні обстріли.
Цитата. «Така зухвалість противника свідчить про те, що збройні формування РФ спрямовано йдуть на зрив домовленостей, які були досягнуті Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року. Сьогоднішній обстріл вкотре доводить, що так зване керівництво ОРДЛО не має на меті досягнути миру», — заявили у штабі ООС.
Що збирається робити штаб ООС?
Він дає так званим «ДНР» і «ЛНР» ще одну можливість виконати вимоги перемир’я. «В іншому випадку, при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили дадуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів», — підсумували в штабі.
Яка ситуація на фронті зараз?
З початку доби, 7 вересня, на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку проросійських бойовиків не зафіксували. Режим «тиші» зберігаєьтся уздовж всієї лінії зіткнення.
Чи можливий зрив перемир’я зі сторони окупантів?
Цілком. 5 вересня так званий глава квазіреспубліки «ДНР» Денис Пушилін наказав бойовикам знищити позиції української армії під Горлівкою, які нібито облаштовані всупереч перемир’ю. Відкрити вогонь вони погрожували зранку 7 вересня, тобто сьогодні. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що подібні заяви бойовиків свідчать про намір Росії порушити перемир’я.
Реакція ОБСЄ
В організації заперечили слова Пушиліна про те, що українські військові облаштували нові позиції біля Горлівки. Під таким приводом бойовики хочуть порушити перемир’я. В ОБСЄ кажуть, що здійснювали спостережні польоти над вказаною ділянкою (біля н.п. Шуми) з грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року. «Виявлено 25-метрове продовження траншеї на позиціях Збройних сил України (видно на знімках до 5 липня 2020 року). Від 5 липня змін у цьому районі не зафіксовано», — йдеться у звіті організації.
Контекст. Нагадаємо, що перемир’я розпочалось наприкінці липня. Українські військові не могли порушити його ще до того, як про нього домовились.
Всеосяжне перемир’я — дійсно перемир’я?
За перший місяць режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі не зафіксували жодного випадку застосування важкого озброєння. Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку всеосяжного перемир’я на Донбасі 27 липня нарахувала 713 порушень нового режиму «тиші».
Умови повного припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
121
Українське слідство у справі українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого у 2019 році засудили в Італії за вбивство італійського фотографа на Донбасі, знайшло нових свідків події. Вони готові свідчити про непричетність українця до вбивства. Невинуватість Марківа також підтверджує низка нових експертиз, пише Громадське.
Чому це важливо. Нові свідки та результати експертизи можуть допомогти звільнити українського нацгвардійця із в’язниці.
Детальніше. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков каже, що Віталій Марків не може бути причетним до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі, бо мав у руках іншу зброю. Журналіст загинув від мінометних осколків. Марків же мав у руках автомат, який стріляє кулями, а не мінами, тому українець не міг убити Рокеллі.
З тіла фотокореспондента експерти вилучили осколки від міни, яка була випущена з міномета. Марків був на позиції зі стрілецькою зброєю, а іншого озброєння у Нацгвардії не було. Про це говорять і свідки. До того ж, від цієї позиції до місця загибелі журналіста — 1 кілометр 760 метрів — і воно не проглядалося.
Усього українські слідчі провели 11 експертиз, 7 слідчих експериментів і допитали 70 свідків, щоб дослідити хронологію подій артилерійського обстрілу, та встановили обставини смерті журналіста Рокеллі і його перекладача — росіянина Миронова.
Українське слідство знайшло низку важливих свідків. Їхні слова підтверджують, що Марків не причетний до вбивства. Наприклад, розпитали колишню прессекретарку так званого «народного мера» Слов’янська В’ячеслава Пономарьова, яка, за словами міністра Авакова, контактувала з загиблими фотокореспондентом Андреа Рокеллі і його перекладачем Андрієм Мироновим під час їхньої поїздки до квазіреспубліки «ДНР». Вона уже кілька років проживає в Італії, і за запитом суду може дати свідчення.
Справа Віталія Марківа: що трапилося?
24 травня 2020 року виповнилось шість років із дня, коли під Слов’янськом на контрольованій бойовиками території загинув італійський фотожурналіст Андреа Роккеллі та його російський колега і перекладач, дисидент Андрій Міронов. У їхньому вбивстві звинуватили українського нацгвардійця Віталія Марківа. Попри брак прямих доказів, у липні 2019 року його засудили в Італії до 24 років ув’язнення.
В останньому слові Марків сказав, що є українським військовим, простим солдатом, патріотом, і додав, що завжди захищатиме Україну. Президент Зеленський доручив Міністерству закордонних справ і Генпрокуратурі терміново взятися за питання повернення нацгвардійця Віталія Марківа. 20 листопада 2019 року Україна подала апеляційну скаргу на вирок Марківу. Апеляційний через пандемію перенесли з квітня на пізніший термін — орієнтовно на осінь.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: 5.ua
11
7-річний хлопчик із непідконтрольного Україні міста Кипуче, що на Донеччині, потрапив до лікарні з важкими вибуховими ранами правої ноги. Такі поранення він отримав через розрив гранати. Про цей випадок йдеться у звіті Місії ОБСЄ в Україні.
Чому це важливо. Дитина підірвалася на гранаті на власному подвір’ї.
Детальніше. 24 серпня спостерігачі поспілкувалися з людьми, які представилися бабусею та дідусем хлопчика. Вони розповіли, що ввечері 7 серпня двоє їхніх онуків гралися на подвір’ї будинку їхньої доньки. Хлопчик підібрав із землі предмет, який вибухнув.
Сусід хлопчика розповів, що бачив поранену дитину на землі, у неї з ноги текла кровотеча. У Кипучому спостерігачі ОБСЄ теж бачили сліди крові посеред подвір’я біля зазначеного будинку. Про поранення першими повідомили медики з лікарні у непідконтрольному Перевальську 14 серпня.
Довідка. За весь час всеосяжного перемир’я в ОБСЄ нарахували 723 порушення. Сталося 110 вибухів, вистрілило 9 освітлювальних ракет, пролунали 602 черги пострілів.
Що ще зараз відбувається на Донбасі?
За інформацією української розвідки, бойовики на Донбасі мають небойові втрати і під час перемир’я. З 27 липня, тобто з початку режиму всеосяжного припинення вогню, 21 бойовик на Донбасі помер і 29 зазнали поранень не з вини українських бійців. Всі втрати небойові. Серед них — підриви на власних вибухових пристроях, самогубства, передозування наркотиками та алкоголем.
За даними українських розвідників, «морально психологічний стан у ворожих підрозділах вкрай низький», до того ж проросійським бойовикам бракує людей у своїх лавах. Окупанти хочуть залучити мирних чоловіків до контрактної служби, але безуспішно.
Тому окупаційна влада вирішила провести осінній призов громадян на строкову службу і набрати 10 тисяч новобранців. Вони нібито «будуть служити тільки у пунктах постійної дислокації і займатимуться охороною об’єктів, несенням вартової служби і виконанням господарських робіт». Але й це не знайшло підтримки у мирних мешканців окупованого Донбасу.
Всеосяжне перемир’я — дійсно перемир’я?
За перший місяць режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі не зафіксували жодного випадку застосування важкого озброєння. Від початку 27 серпня на фронті зберігається тиша. Поранених чи загиблих серед українських військових немає.
Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку всеосяжного перемир’я на Донбасі 27 липня нарахувала 713 порушень нового режиму «тиші».
Умови повного припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
1
Важливе