Детальніше. Недільні протести почалися з американського консульства у Гонконгу: сотні людей вийшли на знак подяки за підтримку демонстрантів у США. Вони розмахували американськими прапорами, дехто тримав плакат зі словами «Дональде Трамп, прошу, звільніть Гонконг». Раніше президент США Дональд Трамп підписав закони про підтримку права людини та демократії в Гонконзі та про заборону постачання в Гонконг поліцейського спорядження.

Протестувальники зайняли кілька вулиць гонконзького району Коулун, деякі почали зводити там барикади. Решта пішла до району будівлі Політехнічному університету, який кілька тижнів тому став полем протистояння. У цей момент поліція застосувала сльозогінний газ і затримала кількох осіб.

Недільні сутички між правоохоронцями та протестувальниками стали першими з дня місцевих виборів у Гонконгу, де кандидати, які підтримують протестний рух у регіоні, здобули більшість голосів. За даними Reuters, наступної неділі, 8 грудня, демонстранти планують провести масштабну ходу містом, утім поки невідомо, скільки людей на неї вийде.

Контекст. Масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, який розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

⟶ Китай запровадив санкції проти США через підтримку протестів у Гонконгу. Китай призупинив видачу дозволів на візити військових суден та літаків США до Гонконгу та запровадив санкції проти американських неурядових організацій через тиждень після того, як президент США Дональд Трамп підписав закон, що стосується цього міста.

Китай звинувачує країни G7 у «втручанні» у справи Гонконгу. Серед інших організацій, які потрапили під санкції — Національний фонд демократії National Національний демократичний інститут з міжнародних питань, International Republican Institute і Freedom House.

⟶ У Китаї відтепер потрібно сканувати обличчя під час реєстрації мобільних телефонів. З 1 грудня у Китаї ввели обов’язкову процедуру сканування обличчя нових користувачів мобільних телефонів. Мета таких правил, за словами уряду: «захист законних прав та інтересів громадян онлайн». Це, зокрема, передбачає використання «штучного інтелекту та інших технічних засобів» для верифікації особи під час реєстрації нового мобільного телефону.

Китайські користувачі смартфонів і до цього мали надавати під час реєстрації свій паспорт та фото. У країні роками впроваджують заходи, аби рівень анонімності в інтернеті був якомога нижчим. У 2017 році онлайн-платформи зобов’язали верифікувати особу користувача, перш ніж йому дозволялося викладати певний контент.

У Китаї діє одна з найбільших систем розпізнавання облич. У 2017 році у країні налічувалося 170 мільйонів камер спостереження, до 2020 року їхня кількість зросте на ще 400 мільйонів.

Також із наступного року в країні має запрацювати система «соціального кредитування»: інформація про кожного громадянина Китаю буде міститися у єдиній базі даних і використовуватися для його «оцінки» урядом.

Фото: ua.news

Детальніше. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Пікетувальники вимагають від КНР зокрема звільнити арештованих протестувальників, розслідувати дії силовиків, змінити систему виборів, дозволивши гонконгцям самим обирати весь склад Законодавчої ради та провести перевибори губернатора. Це ті ж вимоги, що й висувають мітингарі у Гонконзі.

Акцію спеціально організували в річницю початку Революції гідності. Протестувальники у Гонконгу надихаються українським Євромайданом, тож пікет влаштували, щоб висловити солідарність із ними. Free Hong Kong Center закликає українську владу підтримати протестувальників Гонконгу.

Контекст. Масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

⟶ Український ПЕН висловив підтримку протестувальникам у Гонконгу. Український ПЕН (об’єднання письменників) оприлюднив заяву щодо ситуації у Гонконгу. У ній, зокрема, йдеться про те, що організація солідарна з пікетувальниками: «Український ПЕН закликає уряд Гонконгу виконати вимоги народу Гонконгу, поважати демократичність влади та цінності прав людини і демократії. Ми засуджуємо ескалацію жорстокості й насильства проти демонстрантів з боку китайського уряду і закликаємо уряд Китаю дотримуватися міжнародних конвенцій, зокрема, Конвенції ООН з прав дитини, адже під екстрадицію підпадають і неповнолітні». 

⟶ 20 листопада у Гонконзі знову відкрилися школи та університети. Після 6-денного вимушеного припинення навчання та закриття освітніх закладів, навчальний процес у Гонконзі відновився. Проте частина мітингувальників продовжують залишатися у стінах Політехнічного університету. Багато з яких — студенти, у тому числі іноземці. Поліцейські погрожують застосувати проти активістів бойові кулі. Раніше біля Гонконгського політехнічного університету поліцейські машини з водометами підійшли до барикад протестувальників, однак відступили, коли останні почали кидати бензинові бомби. Протистояння перекрило тунель, що зв’язував Коулун з островом Гонконг. Броньований автомобіль поліції було підпалено.

Фото: inbusiness.kz

Детальніше. Поліція Гонконгу погрожує застосувати бойові кулі, якщо протестувальники не припинять використовувати зброю. Заява поліції з’явилася після нових сутичок біля університету в центрі Гонконгу, в ході яких протестувальники кидали в поліцію бензинові бомби.

Поліція вимагає від протестувальників не застосовувати зброю проти поліцейських та припинити інші акти насильства, пригрозивши відповісти силою та, можливо, бойовими кулями, якщо це буде потрібно.

Раніше біля Гонконгського політехнічного університету поліцейські машини з водометами підійшли до барикад протестувальників, однак відступили, коли останні почали кидати бензинові бомби. Протистояння перекрило тунель, що зв’язував Коулун з островом Гонконг. Броньований автомобіль поліції було підпалено.

Контекст. Масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

⟶ Суд у Гонконзі скасував заборону на носіння масок протестувальниками. Суд визнав заборону неконституційною, вона «суперечить Основному закону», згідно з яким Гонконг повернувся під владу Китаю в 1997 році. У Гонконзі заборонили носити маски в жовтні, щоб правоохоронцям було легше ідентифікувати учасників мітингів. 

Нагадаємо, що раніше студенти у Гонконзі бойкотували навчання, щоб підтримати протести. Тисячі школярів і студентів у Гонконзі бойкотували перший день навчання, щоб підтримати антиурядові протести у регіоні. Такий бойкот організувала політична партія Demosisto разом зі студентськими активістами. Не прийшли на заняття у перший день навчання близько 10 тисяч учнів із середніх шкіл. А на території Китайського університету Гонконгу зібралося близько тисячі студентів у шоломах, захисних окулярах і масках. Вони тримали плакати з написами «Бойкот за свободу» й викрикували: «Поверніть Гонконг».

⟶ У Гонконзі протестувальники підпалили міст біля тунелю «Крос-Харбор», тривають сутички. Міст з’єднує станцію метро Хун-Хом і Політехнічний університет, студенти якого беруть участь в протестах. Вони намагаються утримувати блокаду кількох доріг, у тому числі і «Крос-Харбора» — найжвавішого із трьох підводних тунелів, які поєднують острів Гонконг з материковою частиною міста. Через безперервні протести тунель закритий уже кілька днів. Поліція оточила територію кампусу університету, намагаючись таким чином не допустити виходу демонстрантів за її межі.

Копай глибше:

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: censor.net.ua

Детальніше. Такий бойкот організувала політична партія Demosisto разом зі студентськими активістами. Не прийшли на заняття у перший день навчання близько 10 тисяч учнів із середніх шкіл. А на території Китайського університету Гонконгу зібралося близько тисячі студентів у шоломах, захисних окулярах і масках. Вони тримали плакати з написами «Бойкот за свободу» й викрикували: «Поверніть Гонконг».

Контекст. Протести в Гонконзі тривають уже 14 тижнів. Вони почалися як реакція на законопроєкт про екстрадицію, який дозволив би екстрадувати підозрюваних до материкового Китаю. Коли законопроєкт відклали на невизначений термін, люди продовжили виходити на вулиці з вимогами демократичних реформ. 

⟶ Telegram посилить анонімність користувачів через протести у Гонконзі. Месенджер Telegram планує випустити оновлення, яке дозволить користувачам приховувати свої номери телефонів навіть від тих, хто є у списку контактів. Оновлення дозволить учасникам акцій протесту в Гонконзі завадити владі отримати доступ до їхніх даних, адже протекстувальники координують свої дії у великих групових чатах Telegram. 

Зараз користувачі месенджеру можуть приховувати свої номери телефонів, але не від усіх. Завдяки оновленню люди, які зберегли свій номер у телефонну книгу, будуть бачити його в Telegram, тільки якщо ви додали їх у контакти. 

⟶ Протестувальники у Гонконзі переглянули фільм про Революцію Гідності. Стрічку показали на 40 різних майданчиках міста 29 серпня. Документальний фільм проектували на стіни чи на екрани, які принесли містяни. Стрічка показує 93-денний період зими 2013–2014 років під час Революції Гідності. Один із лідерів протестів Джошуа Вонг сказав: «Ми натхненні документальним фільмом «Зима у вогні» і тим, як люди в Україні почали страйк, щоб боротися за свою свободу».

Фото: twitter.com