Детальніше. Інтерактивна карта є частиною проекту «Віртуальний музей спадщини князів Острозьких». Для втілення цифрового проєкту створили живописну карту володінь князів Острозьких.  

За допомогою сучасних технологій для віртуального музею оцифрували понад 20 експонатів XIV-XVII ст. Для створення лише однієї 3D-моделі потрібно від 400 до 1500 високоточних фотографій. Також доступні 5 відео у форматі VR, які розповідають про діяльність роду Острозьких.

Проєкт має і освітню складову. Наприклад, відеолекції для школярів, які вивчають період князів Острозьких на уроках історії. 

Цитата. «Плануємо, що до 2026 року, коли ми святкуватимемо 500-річчя з дня народження Василя-Костянтина Острозького, він увійде до списку культурних маршрутів Ради Європи. Ми дуже хочемо, щоб князі Острозькі стали знаним українським брендом, який додаватиме позитивного іміджу нашій державі у світі», — розповідає Олеся Гощук, одна з засновниць проекту.

Фото: скрін із сайту ostvr.com

Цитата. «Адміністративний суд виніс сьогодні рішення за моїм позовом у судовому процесі, який тягнувся майже рік. На підставі проведених експертиз суд зобов’язав Міністерство освіти і науки переглянути дитячі підручники історії 5-11 класів, у яких попередній політичний режим намагався героїзувати і міфологізувати низку державних злочинців і учасників масових заворушень 2013-2014 рр.», — написав Портнов.

Детальніше. У першому ж абзаці рішення суду йдеться про те, щоб «визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача (МОН), що полягає у не здійсненні перевірки підручників». Тобто «переглядати» підручники будуть, лише щоб надати відповідь на звернення Портнова, а не щоб вилучити з них розділ про Революцію Гідності. 

Контекст. Багато ЗМІ написали про цю ситуацію ще учора, посилаючись лише на Телеграм-канал Портнова, де він подав її у вигідному для себе світлі. Водночас раніше цього судового рішення ще не було у реєстрі. Лише коли воно з’явилося, можна зрозуміти, що саме вирішив суд.

Що варто пам’ятати про Революцію Гідності:

• #цей день в історії: перші Герої Небесної Сотні загинули на Майдані сім років тому. Сергій Нігоян та Михайло Жизневський — перші полеглі на Майдані. Вони обоє отримали смертельні вогнепальні поранення. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Юрій був майданівцем. Його викрали просто з лікарні невідомі за день до того. Саме ці троє чоловіків стали першими Героями Небесної Сотні.
• ЄСПЛ визнав порушення прав людини під час розгону Майдану з боку влади. Низка порушень, які відбувалися під час розгону Майдану в лютому 2014 року, є цілеспрямованими діями тодішньої влади ― тобто парламенту часів Віктора Януковича. Про це йдеться у рішенні Європейський суд з прав людини. 
• 7 років тому відбувся силовий розгін Майдану. Чому про це потрібно пам’ятати? У ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «Беркут» на Майдані Незалежності у Києві розігнав та побив студентів. Молодь протестувала проти рішення тодішнього уряду Миколи Азарова зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
• Розмова з адвокаткою родин Героїв Небесної Сотні Євгенією Закревською (The Ukrainians)

Фото: news.24tv.ua

Курс складається з п’яти модулів: Київська Русь у середні віки, українські землі у ранньомодерну епоху, Україна у XIX ст., Україна у XX ст., незалежна Україна. Лектори курсу — українські дослідники та викладачі «Києво-Могилянської академії»: Вадим Арістов, Тетяна Григор’єва, Катерина Диса, Наталя Шліхта, Максим Яковлєв. Щоб почати навчання, потрібно зареєструватись на платформі Udemy та записатись на курс.

Фото: скрін із сайту youtube.com

Детальніше. Історична гра про один із найскладніших періодів історії України, Руїну, яка почалася після смерті Богдана Хмельницького у козацькій Гетьманщині у другій половині XVII століття, з’явилася у мережі. Вона має вигляд покрокової текстової стратегії.

У неї можна спробувати пограти безкоштовно на сайті historygame.net. Розробник запевняє, що при реєстрації ні адреса електронної пошти, ні телефон користувача ніде не зберігається.

Події гри охоплюють період з червня 1657 року, за місяць до смерті Богдана Хмельницького, до січня 1660, часу війни на три фронти. Кожен ігровий місяць користувачеві потрібно буде приймати іноземних послів, брати участь у радах старшини, приймати рішення, здійснювати страти, розпоряджатися бюджетом, вибирати союзників. 

Гравець отримає змогу впливати на політичні та дипломатичні рішення, розбудовувати економіку держави, візьме участь у війнах. І хоч кардинально змінити хід історії неможливо, адже всі ключові події того часу і так відбудуться, та лише від гравця залежить, якою країна до них дійде, та чи дійде взагалі. Громадянська війна та поглинення козацької держави сусідніми країнами — теж цілком можливі варіанти закінчення гри. 

Ще одна складова гри: текстовий квест за участю молодого запорожця Олексія. Він з’являється у кількох важливих епізодах. На відміну від основної частини гри, ці епізоди вигадані, але відбуваються на тлі реальних подій. 

У грі є кілька рівнів, які впливають на початкові кошти учасника та складність битв: джура (просто), козак (нормально), отаман (складно). Перед початком гри, за бажанням, можна отримати довідку про ті історичні події, які є важливими з погляду розгортання гри. Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, можна порівняти ті рішення, що приймав учасник і ті, які прийняли історичні постаті у минулому.

Щоб освіжити свої знання з історії України та довше протриматися у грі, пропонуємо вам послухати пісню від гурту ТНМК. За 5 хвилин музиканти розповідають про головні етапи в українській історії від стародавніх часів до сучасності, а також про історичних постатей, які зробили внесок у розвиток України.

Що ще варто знати про ігри:

• У «Counter-Strike» можна зіграти онлайн без реєстрації. На сервісі CS-ONLINE.CLUB можна безкоштовно зіграти в класичну «Counter-Strike 1.6» просто в браузері. Для цього не потрібні реєстрація та додаткові програми.
• Чому важливо проголосувати на місцевих виборах: пояснює AR-гра в Instagram. У грі «Не бійся відкривати рота» учасник керує «галочкою». Вона символізує ту «пташку», яку ми ставимо зазвичай у бюлетені на виборах. «Галочка» біжить вулицею, а по дорозі їй трапляються різні монстри. Вони втілюють різні проблеми українських міст проблем: ями, сміття, зламані лавки, «цар-балкони». Коли гравець відкриває рота, галочка стріляє в монстра з лазера й той зникає.
• Комп’ютерну гру додали до списку рекомендованих творів для школярів у Польщі. Польську комп’ютерну гру «Це моя війна» («This War of Mine») додадуть до переліку рекомендованих творів для шкільного читання.

Фото: скріншот із гри

Детальніше. В Україні з’явився всеукраїнський онлайн-банк архівних, музейних, науково-публіцистичних, просвітницьких та інформаційно-аналітичних матеріалів «Крим — це Україна». 

Онлайн-банк творять співробітники Державної архівної служби України та газети «Кримська світлиця». У проєкті уже взяли участь сім державних архівів України з Херсона, Дніпра, Полтави, Сум, Запоріжжя, Житомира та Тернополя. Ресурс розповідає, серед іншого, і про масштаби терору СРСР у Криму та процес приєднання півострова до УРСР 1954 року. 

Цитата. «Неможливо переписати історію. Якщо є документальні підтвердження того, що Крим — це Україна, то жодна пропаганда російських окупантів не може цього змінити», – заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Богданович.

«Ми показуємо ту документальну правду, яка існує. Ми не коментуємо, не роз’яснюємо суті документів. Ми вважаємо, що українське суспільство зріле і воно здатне робити висновки», — зазначив історик та архівіст Анатолій Хромов.

Як долучитися до наповнення онлайн-банку?

Якщо ви маєте будь-які документи, які підтверджують зв’язок півострова з материковою Україною, то надсилайте їх на електронну адресу: archive@crimea-is-ukraine.org.

Як відбулася анексія українського Криму Росією?

27 лютого 2014 року почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами. Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів та «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.

23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.

Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.

Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.

16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».

Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.

Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.

26 лютого 2020 року президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.

Що ще варто знати про український Крим:

• «Крим повернеться до України»: український посол запропонував парі німецькому політику. «Анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати», — таку заяву зробив колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel. У відповідь на це посол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував ексканцлеру укласти парі, що ще за його життя Крим повернеться до України.
• #CrimeaIsUkraine: на сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб. Через те, що Apple позначає анексований Крим територією Росії, на сторінці компанії у Facebook користувачі запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine. У коментарях до публікацій на сторінці Apple в Facebook користувачі пишуть #CrimeaIsUkraine і #CrimeaIsNotRussia.

Копайте глибше:

• Як Хрущов Україні Крим віддав. Спогади Олексія Аджубея (Історична правда)
• Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації (Історична правда)
• Блог історика: 1954 рік. Чому Крим перейшов до України (BBC Україна)

Фото: знімок екрану із сайту crimea-is-ukraine.org

Детальніше. Гурт ТНМК представив новий ролик «Історія України за 5 хвилин». Слова цієї пісні написав письменник Артем Полежака, музика та вокал – Олег «Фагот» Михайлюта. Анімацію створив художник Сашко Даниленко.

Пісня є частиною проекту «Так працює пам’ять», у якому українські музиканти присвячують свої нові треки пам’яті Данила Дідика, 15-річного українського активіста, який загинув у лютому 2015 року під час теракту у Харкові. Відео створили за сприяння Міністерства інформаційної політики України.

⟶ Все більше українців вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом — результати соцопитування. 82% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу. 11% не підтримують це твердження, 7% — вагаються.

Для порівняння, у 2018 році Голодомор визнавали геноцидом 79% опитаних, у 2017 р. – 77%, у 2016 р. – 72%, а в 2011 році так вважали 58%. Про це свідчить соціологічне опитування групи «Рейтинг».

⟶ «Мамин суп»: Alyona Alyona презентувала новий кліп про українські традиції. Співачка розповіла: «На перший погляд простий трек, але режисер дуже круто його iнтерпретував. Ми весело варили борщ з акторами, слухали той незвичний дiалог i смiялися до слiз iз чоловiка, який заглядав до нас у вiкно. Насправді у кліпі показані нашi традицiї, підіймається питання того, що визначає нас як українцiв. «Мамин суп» об’єднав нас усiх на знiмальному майданчику і ось такі плоди тепер доступнi всiм у мережі».

Фото: gordonua.com