Напередодні міністр Ізраїлю заявив, що їхні війська готуються до нової фази війни. ЦАХАЛ планує зосередити військові сили на півночі. Натомість Ліван звинуватив Ізраїль в атаці на комунікаційне обладнання. Внаслідок цього 37 осіб загинуло та три тисячі постраждали.

Нагадаємо, що Генасамблея ООН ухвалила резолюція щодо виведення військ Ізраїлю з палестинських земель. ООН вимагає від ЦАХАЛу протягом 12 місяців припинити окупацію територій Палестини та повернути землі, захоплені у 1967 році. 

Фото: ЦАХАЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

«Попри чіткі позначки та отримання численних дозволів від ізраїльських посадовців наблизитися, автомобіль зазнав прямого обстрілу, коли він рухався до контрольно-пропускного пункту Армії оборони Ізраїлю», — заявили WFP. Хто саме здійснив обстріл ООН не повідомляє.

Загроза безпеці працівників виникала й раніше, зазначити в службі ООН, але це вперше автомобіль розстріляли біля КПП, попри наявність усіх дозволів.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні також згадав про атаку Ірану на Ізраїль. Він зауважив, що її відбили командно з союзниками. 

«Увесь світ бачить, що таке справжній захист. Бачить, що це можливо. І весь світ побачив, що Ізраїль у цьому захисті був не наодинці — загрозу в небі знищували й союзники. І коли Україна каже, що союзникам не можна заплющувати очі на російські ракети та дрони, це означає, що треба діяти, і діяти сильно. Не риторикою захищається небо, не думками обмежується виробництво ракет і дронів для терору», — сказав глава держави.

Зеленський закликав США ухвалити пакет допомоги на 95,34 млрд доларів, оскільки РФ не припиняє обстрілювати українські території. Президент заявив, що лише за минулий тиждень росіяни випустили по Україні майже 130 шахедів, понад 80 ракет і майже 700 керованих авіабомб.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Критикувати не можна мовчати (поставте кому самі)

Коли російські війська почали повномасштабний наступ на Україну у лютому 2022 року, по всьому світу відбулися акції на підтримку української боротьби за незалежність. Ізраїль не був винятком — на центральних вулицях Тель-Авіва також майоріли українські прапори. Але ситуація в ізраїльському уряді була геть іншою: усі прохання Києва про надання військової допомоги політики в Тель-Авіві раз за разом відхиляли. Не збиралися вони і звинувачувати РФ. Офіційні особи Ізраїлю, хоч і висловлювали співчуття Україні, але навіть не згадували про участь Росії у війні, про критику чи санкції проти агресора не було ні слова.

Потім стався напад ХАМАСу — терористична організація вбила понад тисячу ізраїльтян у жовтні торік, Тель-Авів мав відповісти і так почалася війна у Секторі Газа. Тепер уже Київ висловлював підтримку ізраїльському народові, а Володимир Зеленський навіть планував відвідати Ізраїль особисто в розпал війни, повідомляли медіа, хоч цього і не сталося. Але попри все це уряд ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаньягу продовжував триматися на відстані від Києва і чітко розраховував кожен крок, аби не «образити» ні Кремль, ні Україну.

Склалася парадоксальна ситуація: Ізраїль, основним союзником якого є США, намагався не виступати проти основного противника Вашингтона — Росії, яка при цьому є одним з ключових друзів головного ворога самої єврейської держави — Ірану. Початок двох війн — в Україні та в Секторі Газа, лише ускладнив цю і без того непросту комбінацію і наразив Тель-Авів на критику зі сторони Західного світу. Але чому уряд Нетаньягу не виступає проти РФ?

Тонкощі близькосхідної політики

Причина такої, на перший погляд, дивної політики Ізраїлю полягає в його географії та історії. Від часу проголошення незалежності єврейської держави вона пережила цілу низку війн з усіма своїми сусідами. Арабські держави традиційно підтримують палестинських арабів, яких, як вони вважають, утискає Ізраїль. Фактично, сусіди Ізраїлю періодично заперечують саме право на існування єврейської держави на Близькому Сході. Однією з таких країн-сусідів є Сирія і саме з нею пов’язане особливе ставлення Тель-Авіва до Москви.

Вже тринадцять років у Сирії триває громадянська війна, в яку залучені не лише місцева влада і демократичні повстанці, але ще й ісламські терористи, курдські сепаратисти і ціла низка іноземних держав. Діють на території Сирії і бойовики Ірану — країни, офіційною ціллю якої є знищення Ізраїлю. Тегеран озброює значну частину бойовиків на Близькому Сході, в тому числі й ХАМАС, і Сирія є важливим пунктом активності іранців. Щоб уберегти свою країну від атак, ізраїльські війська час від часу атакують іранських бойовиків. І для цього їм потрібна згода Москви. 

Річ у тому, що в Сирії діє і російська армія. Офіційно війська РФ там борються з Ісламською Державою. На практиці ж вони захищають режим Башара Асада — президента цієї арабської країни, який ледь не втратив владу і який підтримує Росію в обмін на таку допомогу. Також Москва є союзником Ірану, в якого закуповує дрони для атак в Україні. Тому Ізраїль намагається діяти дуже обережно і не провокувати РФ, адже побоюється, що російські війська в Сирії можуть почати діяти проти єврейської держави і це поставить ізраїльтян у ще більшу небезпеку. Але це — не єдина проблема.

Питання російськомовного населення

Особливі стосунки Тель-Авіва з Москвою мають ще одне пояснення, шукати яке слід в єврейських діаспорах. Ізраїль як державу заснували євреї-мігранти, які прибули на Близький Схід з країн Європи, тому Тель-Авів досі намагається залучити якомога більше людей з єврейським спадком до переїзду на Землю Обітовану. Через таку політику уряд Ізраїлю уважно дослухається до інтересів єврейських спільнот у світі. Проблема полягає в тому, що інтереси цих спільнот у різних державах різняться між собою.

Сьогодні більшість євреїв живе в Ізраїлі, США та країнах Заходу. Єврейські громади, які налічують десятки, а то й сотні тисяч людей, існують також в Україні та Росії. Але якщо в демократичних державах єврейській діаспорі нічого не загрожує, то в авторитарній РФ цілком можливими є репресії стосовно національних меншин. Ізраїльський уряд побоюється такого шантажу зі сторони Кремля, вважаючи, що необережні дії Тель-Авіва можуть призвести до переслідування євреїв Москвою на своїй території. Але й це ще не уся проблема. 

Приймаючи будь-які рішення, політики в Ізраїлі, який є демократичною країною, мають враховувати думку свого електорату. Близько 12% ізраїльських виборців є російськомовними — лише за три десятиліття після розпаду СРСР зі Східної Європи до Землі Обітованої прибули приблизно 1,2 млн людей. Близько третини з них приїхали з Росії, десь стільки ж — з України. Частина з цих людей підтримує Україну, деякі навіть повернулися, щоб долучитися до захисту країни свого народження від російської агресії на початку повномасштабного вторгнення. 

Інші ж, споживаючи інформацію з російських джерел, займають проросійські позиції. Ізраїльські політики намагаються догодити обом частинам російськомовного населення, тому часто їхні дії виглядають по-дивному рівновіддаленими від усіх сторін. Але зі зростанням напруги на Близькому Сході зокрема і у світі загалом така обережна політика Тель-Авіва опинилися під загрозою. Україна у цьому відіграє одну з ключових ролей. 

До чого тут Україна?

Намагання уряду Беньяміна Нетаньягу зберегти обмежену співпрацю Тель-Авіва з Москвою сьогодні наразилися на основну проблему: це не потрібно самій Росії. З початком війни в Секторі Газа, яка спричинила тисячі жертв серед цивільного населення, багато де у світі наростало обурення діями ізраїльських військ. Цим не могла не скористатися Москва: Кремль почав відкрито і гучно критикувати Ізраїль і навіть прийняв у себе делегацію ХАМАСу. 

До того ж РФ почала звинувачувати Захід в лицемірстві, заявляючи, що якщо Тель-Авів може проводити руйнівну військову операцію з тисячами жертв, то і російські війська в Україні можуть діяти так само. На додаток до цього, гуманітарну політику Ізраїля в Газі почали критикувати в Білому Домі. Уряд Нетаньягу потрапив у складну ситуацію: всі його миролюбні дії щодо РФ не дали жодного результату, та ще й стосунки з союзниками стали гіршими.

На фоні усього цього Україна діяла досить обережно. Від нападу ХАМАСу у жовтні торік Україна висловлює єврейській державі безумовну підтримку, але не припиняє й контакти з арабськими державами — наприклад, Саудівська Аравія неодноразово виступала посередником у перемовинах Києва і Москви щодо обміну полоненими. Й Ізраїль, й Україна, опинившись у стані війни, отримали широку підтримку цивілізованого світу. Тепер основним завданням для обох є її збереження. Іронічно, але саме це однакове завдання тримає Київ і Тель-Авів на відстані один від одного.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: AFP

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Водночас міністр підкреслив, що поки зарано говорити про конкретні терміни відновлення авіаперевезень. Кубраков додав, що є європейські компанії, які дуже цікавляться поверненням на український ринок. Серед них, зокрема, Ryanair. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Хто такі ортодоксальні євреї?

Це — кілька релігійних спільнот, які сповідують специфічні течії юдаїзму. Одними з них є добре відомі в Україні хасиди, які щороку приїздять до Умані на могилу святого засновника їхньої релігії. В самому Ізраїлі ортодоксальних євреїв називають словом харедім, яке означає «тремтливі (перед Богом)». У харедім є свої специфічні права: вони живуть окремо і мають свою власну систему освіти, яка, замість природничих наук, фокусується на вивченні Тори — священного письма юдаїзму.

Але найбільше дискусій викликає інша частина угоди ортодоксальних євреїв з державою Ізраїль — вони не служать в армії. В державі, яка за 76 років свого існування пережила більше десятка війн, повстань та інших військових зіткнень, служба у війську є обов’язковою для всіх — і для чоловіків, і для жінок, але не для харедім. Релігійні лідери ортодоксальних євреїв узгодили такі правила ще при заснуванні Ізраїля. Втім, між минулим і сьогоденням є значна різниця.

Суспільство в суспільстві

У 1948 році, коли проголосили незалежність Ізраїлю, харедім налічували близько 40 тисяч людей. Нині ортодоксальних вірян — понад мільйон, вони становлять близько 13% населення держави. У частини ізраїльського суспільства все частіше виникають питання про те, чому така значна спільнота не є залученою до охорони держави, якій загрожує напад зі сторони країн-сусідів. У ситуації масштабної війни в Секторі Газа рішення про мобілізацію релігійних спільнот вийшло на передній план. 

Більшість харедім виступили проти залучення до армії. «Якби всі солдати вивчали Тору, нам не потрібна була б армія», — заявляють члени релігійних спільнот. Ймовірно, втім, що рішення про мобілізацію все ж приймуть, незалежно від їхнього спротиву. Соцопитування показують, що решту ізраїльтян, загалом, мобілізацію харедім підтримують. Повернення солдатів з війни лише загострює це питання.

Водночас залучення ортодоксальних євреїв до війська потребує вирішення низки питань. Наприклад, як організувати спільну службу ультрарелігійних осіб разом з жінками-військовослужбовицями. Наразі ж залученість харедім до війська досі є низькою. В ізраїльській армії служить більше громадян арабського походження, ніж ортодоксальних вірян — і це в умовах війни між ізраїльтянами та палестинськими арабами. 

Війна все змінює

Попри всі проблеми, війна стала приводом до налагодження зв’язків між релігійними євреями та рештою ізраїльтян. Сьогодні близько 30% харедім підтримують запровадження для них призову до армії — це на 20% більше, ніж до війни. Дві третини ортодоксальних євреїв стверджують, що після нападу ХАМАСу на Ізраїль їхнє відчуття спільної долі з рештою країни посилилося.

Активісти з релігійних груп активно долучалися до підтримки постраждалих від нападу ХАМАСу, допомагали родинам солдатів, а також вперше почали молитися за вояків. Член уряду Ізраїлю Іцхак Ґольдкнопф, представник харедім, виступає за те, щоб мобілізацію запровадили для тих вірян, які не стануть професійними знавцями Тори. Ще торік такі зміни були б просто немислимими. Водночас схожі пропозиції уже призводять до протестів та сутичок між ультрарелігійними євреями та ізраїльською поліцією в Єрусалимі.

Автор статті — Дмитро Спорняк

Фото: Nati Shohat/The Times of Israel

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

ПАР просить Міжнародний суд ООН видати тимчасовий указ про припинення вогню, доки триватимуть розгляди справи про геноцид. Суд ООН не має засобів для виконання своїх наказів, але таке рішення могло б поставити союзників Ізраїлю у безвихідь, вважає WSJ. 

Ізраїль відреагував на звинувачення обуренням і планує рішуче захищатися, коли завтра відповідатиме в суді. Ізраїльські посадовці стверджують, що ХАМАС розміщує своїх бійців у цивільних установах. Адміністрація Джо Байдена підтримує їхню позицію. 

Довідка. Міжнародна Конвенція про геноцид розроблена у 1948 році після систематичного знищення євреїв нацистською Німеччиною. Цей договір ратифікували понад 150 країн. Він дозволяє нації подати скаргу проти іншої, якщо та, на її думку, здійснює геноцид. Не важливо, чи позивач має прямий стосунок до конфлікту, чи ні. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ізраїльтяни подали до суду на Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Десятки людей, яких раніше викрали терористи ХАМАСу, та родичі заручників звинувачують міжнародну організацію у невиконанні своїх обов’язків. У судовому позові вказано, що Червоний Хрест не відвідав заручників, щоб перевірити стан їхнього здоров’я, надати їм ліки і повідомити родичам про їхній стан.

Ізраїльтяни вимагають від міжнародної організації робити більше для того, щоб отримати дозвіл відвідати людей, які досі перебувають в полоні. Червоний Хрест заявляє, що не знає, де в Газі утримують заручників і не може їх відвідати без гарантій безпеки через активні бойові дії, стверджуючи, що це може поставити життя самих заручників під загрозу.

Колумбія планує дістати з морського дна скарби на мільярди

Уряд країни спробує підняти на поверхню об’єкти з іспанського корабля «Сан-Хосе», який затонув у 1708 році. Вартість вантажу цього галеона оцінюють у мільярди доларів. Вважається, що він перевозив 11 млн золотих та срібних монет, смарагди й інші цінності з іспанських колоній, коли потрапив в бій з британським судном і пішов на дно.

Раніше на затонулі коштовності претендували також США та Іспанія. ООН закликає Колумбію не експлуатувати затонулий корабель в комерційних цілях, адже це може спричинити втрату значної культурної спадщини. Колумбійський міністр культури обіцяє, що експедиція буде виключно науковою.

Суд у США виправдав чоловіка, який пробув у в’язниці 48 років за злочин, якого не здійснював

70-річний Глін Сіммонс провів більшість свого життя за ґратами за звинуваченням у вбивстві під час пограбування алкогольного магазину в 1974 році. Спершу йому разом з іще одним підсудним присудили смертну кару, але згодом вирок змінили на довічне ув’язнення.

Гліна Сіммонса звільнили в липні цьогоріч, коли суд встановив, що ключові докази у його справі не передали адвокатам підсудного. Цього тижня чоловіка визнали невинним. Водночас в Сіммонса діагностували рак четвертої стадії, тож зараз він перебуває на лікуванні. Дона Робертса, якого засудили разом з Гліном Сіммонсом, звільнили умовно-достроково ще у 2008 році.

В Азії знайшли п’ять нових видів їжаків

Двоє із цих видів — цілком нові для науки. Інших трьох підвищили з рівня підвидів. Усі ці їжаки мають м’яку шерсть замість голок. Вони активні і вдень, і вночі, їдять комах та інших безхребетних, а також фрукти. Один з нових видів, який назвали H. vorax, проживає виключно на горі Лойзер на Суматрі. Інший вид назвали H. macarong на честь в’єтнамського слова, яке позначає вампіра, через його довгі ікла.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Шведському дипломату загрожує смертна кара в Ірані

Йогана Флодеруса звинувачують у шпигунстві на користь Ізраїлю та в «поширенні корупції на Землі» — злочині, взятому з традиційного ісламського права, покаранням за який є смертна кара. Дипломата ЄС заарештували ще у квітні 2022 року на фоні судового процесу у Швеції над громадянином Ірану за масову страту дисидентів в Тегерані. 

Сторона звинувачення стверджує, що Флодерус збирав інформацію про іранську ядерну програму, здійснював «підривні проєкти» та створив мережу «агентів шведської розвідки». Керівники дипломатичних служб ЄС та Швеції закликають негайно звільнити Флодеруса.

США відкриють протиракетну базу в Польщі

Ця авіабаза почне працювати цієї п’ятниці й буде другою такою у Європі після авіабази США в Румунії. Обидві ці бази є частиною системи протиракетного захисту, яка складається з радару в Туреччині, командного центру в Німеччині та військових кораблів США. 

Розміщені на обох базах системи Aegis повинні захищати країни НАТО від балістичних ракет з Ірану, але не працює проти крилатих. РФ виступає проти розміщення цих авіабаз, називаючи їх загрозою своїй безпеці.

Ізраїльські війська зайшли в центр Хан-Юніса

Збройні сили країни ведуть бої посеред міста на півдні Сектора Газа, до якого перебралися тисячі палестинців, втікаючи від боїв на півночі Гази. При цьому на півночі Сектора теж тривають бої з осередками ХАМАСу, які там ще залишилися. Водночас з’явилася інформація про те, що адміністрація Байдена постачала Ізраїлю танкові снаряди в обхід дозволу Конгресу.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики