Кудерчук працювала в адміністрації кіноконцертного залу імені Довженка у Запоріжжі, а до того — у Державній податковій інспекції, Державній податковій адміністрації та Державній податковій службі Запоріжжя і області. Хто така нова голова Держкіно?
Чому це важливо. Держкіно відповідальне за розвиток усієї кіногалузі в Україні.
Детальніше. 29 січня головою Держкіно призначили заступницю голови Запорізької обдержадміністрації Марину Кудерчук.
Жінка народилася 31 березня 1980 року, їй 39 років. Закінчила Бердянський інститут підприємництва. Отримала спеціальності економістки (2004 рік), маркетологині (2008 рік) і юристки (2013 рік).
У 2001 — 2002 роках працювала менеджеркою і юристкою у ТОВ Агросинтез-Холдинг у смт Михайлівка Запорізької області, звідки вона родом.
У 2003 році почала працювати у податковій інспекції Запоріжжя і Запорізької області. З 2003 по 2012 рік пройшла шлях від податкової інспекторки до головної державної податкової ревізорки-інспекторки відділу супроводу особливо важливих перевірок управління податкового контролю податкової служби у Запорізькій області.
У серпні 2013 року починає працювати в Департаменті екології природних ресурсів Запорізької ОДА. Спочатку як головна фахівчиня одного з відділів. Пізніше по черзі по кілька місяців очолює два відділи департаменту, стає головною спеціалісткою-юрисконсультанткою юридичного сектору Державної екологічної інспекції та очолює один із її відділів.
З вересня 2014 по лютий 2016 року вчиться на денному відділенні Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при президенті України.
У березні 2016 року на рік повертається до Державної екологічної інспекції як завідувачка сектору організаційно-аналітичного забезпечення взаємодії із громадськістю та ЗМІ.
У березні 2017 року стає заступницею директора комунального кінотеатру ім. Довженка Запорізької міської ради. У тому ж році на День незалежності цей кінотеатр відмовився показувати історичний фільм про героя УПА «Червоний». У лютому 2019 року вона обіймає посаду директора цього кінотеатру.
Уже у листопаді 2019 року у Кудерчук з’являється нова робота заступниці голови Запорізької ОДА.
Коментар. Колишній в’язень Кремля, український режисер Олег Сенцов прокоментував призначення нової голови Держкіно на своїй сторінці у Фейсбуці: «Дійсно не мені, самоуку з одним сирим дебютом, коментувати призначення глави Держкіно, але невже це найкращий фахівець, ніж Юлія Синькевич?»
Довідка. Держкіно (Державне агентство України з питань кіно) — це державний орган, який координується Міністерством культури і проводить політику країни у сфері кіно.
⟶ Що не так з конкурсом на посаду голови Держкіно? Марину Кудерчук призначили головою Держкіно за результатами другого конкурсу на цю посаду. Причому перший конкурс теж закінчився скандалом.
21 листопада 2019 року генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич не пройшла співбесіду у межах конкурсу і втратила можливість зайняти цю посаду. На той момент Сінькевич залишилася єдиною кандидаткою на посаду голови Держкіно серед восьми претендентів, яким не вдалося пройти три етапи відбору.
Юлія Сінькевич повідомила, що низький бал, через який вона вибула з конкурсу, їй поставили за компетенцію «Ефективність управління людськими ресурсами». Вона заявляла, що має намір подати до суду. Колишній голова Держкіно Пилип Іллєнко назвав конкурс «Фарсом».
⟶ Марина Кудерчук просить судити про неї за результатами роботи. Нова голова держкіно зазначила, що має достатній досвід роботи в кіноіндустрії та закликала оцінювати її та її роботу за результатами, які будуть «найближчим часом». Вона заявила, що не має жодних кураторів серед політиків та є рівновіддаленою від усіх політичних сил:
«За часів мого перебування на посаді керівника запорізького кінотеатру ім. О.Довженка я і моя команда проводили досить багато прем’єр українських фільмів і запрошували кінематографістів. Нашій команді вдалося за короткий період часу вивести цей кінотеатр із розрухи та зробити одним з найуспішніших у Запоріжжі. У кінотеатрі ми проводили кілька фестивалів українського кіно, у залах були аншлаги, було організовано кіношколу, проводилися кіноконкурси для молоді».
Фото: 5.ua
15 технологічних стартапів у 2020 році зможуть представляти Україну на 10-й глобальній конференції підприємців та інвесторів «Startup Grind Global 2020» у Кремнієвій долині. Міністерство цифрової трансформації оголосило конкурс.
Чому це важливо. Це вперше на конференції Україну представить настільки масштабна національна делегація.
Детальніше. Стати учасниками конкурсу від Мінцифри та поборотися за поїзду у Кремнієву долину можуть зрілі стартапи, які побудували продукт, знають, що таке прибуток та готові до масштабування. Для участі у конкурсі стартапам потрібно заповнити онлайн анкету до 12:00 16 грудня 2019 року.
Перебіг конкурсу:
10–16 грудня 2019 року – збір анкет
16–19 грудня 2019 року – журі розглядає онлайн-анкети, отримані від стартапів. Відбирає 25 кращих з усієї України для подальшого пітчингу вживу та остаточного відбору.
19 грудня 2019 року – пітчинг-сесії.
Шляхом голосування журі обирає та оголошує 15 найкращих стартапів — переможців конкурсу. Вони отримають квиток на участь у конференції, виставковий стенд, промо участі у конференції та pr-підтримку організаторів, покриття фінансових витрат на логістику.
Довідка. Startup Grind Global 2020 — це 300 стартапів, 57 країн, 33 сектори, 2-х мільйонна світова стартап-екосистема Tech підприємців та зацікавлені у стартап-проектах та продуктах іноземні інвестори.
Більш ніж 125 країн світу відбирають 300 найкращих стартапів, які презентують свій продукт від 9 по 12 лютого на Startup Grind Global 2020 — заході, який відвідають щонайменше 10 тисяч людей. Презентація відбуватиметься на 10 сценах у серці світової стартап-екосистеми та венчурних інвестфондів, у Кремнієвій долині.
⟶ Уряд почав приймати заявки до Українського фонду стартапів (УФС). Сума підтримки одного стартапу — від 25 тисяч доларів до 75 тисяч. Про це розповів прем’єр-міністр Олексій Гончарук, передає Економічна правда.
Фонд фінансуватиме українські бізнес-проекти на початкових стадіях розвитку: pre-seed and seed. Прем’єр пообіцяв, що «до кінця цього року бізнес-проектам, які пройдуть відбір, ми видамо перші 40 мільйонів гривень. Наступного — по 60 мільйонів у квартал, тобто 240 мільйонів у цілому на 2020 рік».
До кінця цього року має відбутися перший Pitch-event, тобто коротка презентація бізнес-концепцій перед конкурсною комісією. За її результатами визначать стартапи, які отримають безповоротну фінансову допомогу. Міністерка фінансів Оксана Маркарова пообіцяла, що фонд буде максимально далеко від влади.
Подати заявку можна на сайті Фонду — https://usf.com.ua/uk/.
⟶ Митниця в смартфоні: митна служба анонсувала додаток «e-Borders». У Державній митній службі планують у 2020 році запустити мобільний додаток «e-Borders». Він дозволить через смартфон отримувати усі сервіси від митниці та слідкувати за ситуацією на кордоні онлайн.
За півроку на митниці планують переглянути систему управління ризиками та відкрити систему бізнес-аналітики. Зокрема, запрацює портал відкритих даних та автоматичні сервіси для класифікації та інтеграції з базами інших країн.
Фото: pexels.com
Мистецьких проєктів, які підтримуватиме УКФ, у 2020 році буде 10. Це на 3 більше, аніж попереднього. Найбільшими серед них будуть «Інноваційний культурний продукт» та «Знакові події». Наступного року також робитимуть акценти на теле-, радіо- та медіапродукти. У сфері літератури УКФ буде підтримувати лише фахову літературу та електронні книги. Про це УКФ повідомляє на своєму порталі.
Чому це важливо. Якщо у вас є ідея мистецького проєкту і потрібна допомога з фінансуванням — подавайте заявку.
Детальніше. УКФ скасував обмеження щодо кількості поданих проектів. Тепер один заявник може подати по одному проекту на всі програми УКФ. Але вони повинні бути з різними назвами, цілями, завданнями, результатами та різними складами проектних команд. За умови перемоги кількох проектів від одного заявника, Фонд зможе підтримати лише два проекти від одного заявника, які набрали більшу кількість балів.
На 2020 рік залишаються програми «Знакові події», «Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти», «Аналітика культури» (дотепер — «Український культурний монітор»), «Інноваційний культурний продукт», «Мережі й аудиторії», «Аудіовізуальне мистецтво», «Інклюзивне мистецтво». Додаються три нові програми — «Культура. Туризм. Регіони», «Культура заради змін», «Культурні столиці».
Подача заявок на програми фонду триватиме до 15 січня лише в електронному вигляді. До 10 березня триватиме експертний відбір проєктів. Тому їх потрібно планувати на дати не раніше 1 травня і до кінця жовтня 2020 року. Кожну заявку оцінюватиме п’ять експертів.
Бюджет, попередньо запланований і погоджений Міністерством культури, молоді та спорту, на 2020 рік становить 550 млн грн. З них 462 млн підуть на підтримку проєктів. Але сума може змінитися після затвердження державного бюджету України на 2020 рік
Український культурний фонд — державна установа, яка сприяє розвитку національної культури та мистецтва в державі.
Велике інтерв’ю із першою виконавчою директоркою УКФ Юлією Федів читайте за посиланням.
→ Ukraїner презентував свій перший повнометражний фільм. Прем’єра першого повнометражного фільму Ukraїner. The Movie відбулася 1 листопада. Головними героями цієї стрічки стали родина митців Альошкіних, мотоболіст Володимир Даниляк, наглядач маяка у Шаганах Віктор Сакара, колишній житель Прип’яті Олександр Сирота, ліжникарі родина Кіщуків та бортник Анатолій Скумін. Прем’єра відбулася одночасно у більш ніж 50 містах не лише України, але й Польщі, Грузії, Естонії, Англії, Фінляндії, а також США. Одночасно відбувався онлайн показ у Youtube. Ukraїner — медіапроєкт, який здійснює антропологічно-етнографічні експедиції невідомою Україною, розповідає пізнавальні історії про найвіддаленіші куточки, людей, мистецтво та бізнес в Україні. Фільм можна переглянути за посиланням.
→ Сім українських фільмів представлять на Американському кіноринку. FILM.UA Distribution за підтримки Українського культурного фонду представить на найбільшому у світі Американському кіноринку (American Film Market) українські стрічки світовим дистриб’юторам. Там шукатимуть потенційних партнерів для світової дистрибуції стрічок. Подія триватиме із 6 до 13 листопада. Український стенд знайомитиме міжнародну спільноту зі стрічками «Захар Беркут», «Фокстер і Макс», «Черкаси», «Микита Кожум’яка», «Пригоди Святого Миколая», «Мавка: Лісова пісня» та «Викрадена принцеса: Руслан і Людмила».
Фото: УКФ
Церемонія нагородження BookForum Best Book Award відбулась 19 вересня у Палаці мистецтв у Львові. Цього року журі присудило нагороди у 21 номінації. Ми вибрали найактуальніші та найцікавіші для вас. А увесь список можна переглянути тут.
Комікси та графічні романи — «Троє проти Зла. Двотомник», Ярослав Світ, Тарас Ярмусь, 150 грн
Це історія про двох друзів, котрі змушені попасти у паралельний світ який наповнює магія і чарівні створіння, щоб врятувати свого третього друга. Там на них чекають посередні пригоди.
Класична українська література — «Байки Харківські», Григорій Сковорода, видавництво Терра Інкогніта (Terra Incognita), 225 грн
30 байок Григорія Сковороди, які були написані староукраїнською мовою у 70-х роках XVIII століття, переклав сучасною українською Назар Федорак та проілюструвала творча майстерня «Аґрафка». Сковорода до кожного з текстів написав своє ж пояснення моралі і у книзі вони посідають рівнозначно важливе місце з байками й ілюстраціями.
Сучасна українська проза — «Клавка», Марина Гримич, видавництво Нора-друк, 140 грн
Дія роману Марини Гримич «Клавка» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році, коли відбувся сумнозвісний Пленум, відомий в історії розгромом української літератури. Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Сучасна українська поезія — «Яблуко добрих вістей», Василь Голобородько, видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 132 грн.
До книги Василя Голобородька (1945 р.н.) — одного з найвідоміших у світовому літературному контексті українських поетів XX ст. — увійшли вибрані вірші майже з усіх його поетичних збірок. Свого часу у Белграді вийшла антологія світової поезії XX ст. з промовистою назвою: «Від бенгальця Рабіндраната Тагора до українця Василя Голобородька». А 1966 року Голобородько написав пророчого вірша, який починався так: «Викрали моє ім’я…» І ось 2016 р. в нього таки викрали ім’я, назвавши ним головного героя розважального серіалу «Слуга народу».
Класична іноземна література в українському перекладі — «Кентерберійські оповіді. У двох томах», видавництво «Астролябія», по 200 грн кожен том
Перший український переклад шедевра класика англійської літератури Джеффрі Чосера (бл.1343–1400). Це збірка історій, які розповідають одне одному прочани, що вирішили піти на прощу до гробниці святого Томи Бекета в Кентербері. Серед оповідачів — представники майже всіх верств тогочасного англійського суспільства, а їхні розповіді, вельми різноманітні за тематикою, влучно відображають спосіб їхнього життя. Це своєрідна енциклопедія життя середньовічного суспільства.
Сучасна іноземна література в українському перекладі — «Міністерство граничного щастя», Арундаті Рой, ВСЛ, 150 грн
Це другий роман індійської письменниці. Він побачив світ через двадцять років після успішного дебюту — книжки «Бог Дрібниць», що принесла їй Букерівську премію. Авторка кинула своїх героїв у вир новітньої історії Індії, зокрема у прекрасні ліси штату Джамму і Кашміру, де вже багато років точиться гострий збройний конфлікт. Герої — представники розмаїтих каст, віросповідань та світоглядів говорять надто різними голосами, борються по різний бік барикад, але здобувають кілька хвилин тиші поряд із близькими, живими чи мертвими, як вищу нагороду.
Non-fiction — «Велика картина», Шон Керролл, видавництво Фабула, 280 грн
Шон Керролл — активний фізик-теоретик — написав книжку про сенс нашого Всесвіту і життя. Елегантно й чітко описуючи найскладніші поняття сучасної фізики, він доступно розповідає не лише про бозон Гіґґза та додаткові виміри, але й допомагає нам зрозуміти, хто ми є і де перебуваємо. Простір і час безмірні, але розуміння цього не повинно знецінювати людське життя — навпаки, йому треба надати нового сенсу.
Війна на Донбасі, анексія Криму, переселенці — «Дівчата зрізають коси», Євгенія Подобна, видавництво Люта справа
Книга «Дівчата зрізають коси» — це спогади 25 жінок-воячок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки та ін.
Гран-прі — «Українська ідентичність у графічному дизайні 1945-1989 років», Василь Косів, видавництво Родовід, 900 грн.
Монографія Василя Косіва розкриває особливості зображення української ідентичності в графічному дизайні Радянської України та української діаспори 1945-1989 рр. На матеріалах українського радянського плакату й обкладинок періодичних видань діаспори, архівних документів та інтерв’ю з авторами з’ясовуються контексти появи творів, окреслюється семантика символів, які застосовувалися для візуальної репрезентації української ідентичності.
Фото: Читомо
0111
Важливе