Фото: знімок екрана з відео Сергія Стерненка

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Прилади PVS-14 Gen-3 дозволяють отримувати чітке яскраве зображення в повній темряві. Дістати їх не просто, але наш фонд таки зміг отримати американську ліцензію на закупівлю такої великої партії!», — написав у Facebook Сергій Притула. 

Фото: скриншот з ролика

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, у 2018-му на Сергія Стерненка скоїли три замовні напади. У травні 2018 року на Сергія біля під’їзду будинку напали двоє чоловіків. Захищаючи своє життя, Стерненко смертельно травмував одного з них — 28-річного Івана Кузнєцова. Другий нападник, Олександр Ісайкул, втік з місця події. 

Ввечері 11 вересня новопризначений міністр оборони Рустем Умеров провів першу телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Обговорили майбутню зустріч у форматі Рамштайн, що відбудеться наступного тижня.

«Україна отримає додаткові системи ППО — переговори з партнерами просуваються позитивно», — сказав Зеленський у вечірньому зверненні.

Очільник Північної Кореї Кім Чен Ин приїхав до РФ. Російські ЗМІ повідомляють, що зустріч з Путіним відбудеться у Владивостоці. Раніше повідомляли, що вони можуть обговорювати передачу зброї РФ, зокрема боєприпасів.

«Зробимо їм боляче»: Сергій Стерненко розпочав збір на «дуже хорошу справу — завдати росіянам удару більшого, ніж у Пскові, коли знищили 4 ІЛ-76». Ціль — 76 мільйонів гривень. Долучитися можна за лінком у сторіс.

Фото: Генштаб

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Контекст. 28 червня Конкурсна комісія з відбору кандидата на посаду голови АРМА оголосила результати голосування. Найбільшу кількість голосів набрала Олена Дума. Тож її оголосили переможницею. Однак вже 29 червня член комісії з відбору Дмитро Остапенко відкликав свій голос за неї. Як він пізніше стверджував: на момент голосування за кандидатку не мав повної інформації, «яка має вирішальне значення і яка його приголомшила».

Що таке АРМА? Це — національне агентство України, яке виявляє, розшукує та управляє активами, які отримують від корупційних та інших злочинів. Попереднього очільника Віталія Сигидина та його заступника Володимира Павленка суд відсторонив від посади через підозру у привласнені понад 400 тисяч доларів. 

Хто така Олена Дума? В антикорупційній організації Transparency International Ukraine кажуть, що чотири роки тому Олена брала участь у спробах дискредитації України та нинішнього президента США. У 2019-му Дума провела пресконференцію «Оприлюднення фактів корупційної діяльності вищих посадових осіб України» з американським бізнесменом Семом Кісліном. 

Кіслін — ексадвоката колишнього президента США Дональда Трампа. Також Дума пов’язана із Андрієм Деркачем, проросійським політиком та агентом РФ, колишнім народним депутатом України, проти якого у вересні 2020 США ввели санкції. Тоді в США заявили, що Росія за допомогою Деркача втручалася в американські вибори. 

Яка реакція партнерів? Посли країн «Великої сімки» висловили застереження до процедури, за якою Думу визнали переможницею конкурсу на голову АРМА.

Яка реакція українців? Організація Transparency International Ukraine закликала членів Уряду не голосувати за призначення Думи через «великі репутаційні ризики для країни й для роботи незалежної та ефективної діяльності антикорупційної екосистеми й органів правопорядку».

Віталій Шабунін, громадський діяч у галузі боротьби з корупцією, пише: «Єдиний інтерес влади в АРМА є корупційним — можливість пиляти арештовані активи… Тож, виключно заради можливості красти, ОП/Кабмін публічно плюнули на позицію союзників, призначивши Думу керівницею агенції». 

Громадський діяч Сергій Стерненко на своєму Telegram-каналі написав: «Далі треба призначити Бойка головою Нафтогазу, Шуфричу віддати Мінкульт (хоча, там і так Ткаченко), а Труханова у мери Одеси».

Фото: focus

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує. 

У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.

Що не так із вироком?

Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці: 

«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;

– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.

– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;

– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;

– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.

– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».

Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

А судді хто?

Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок. 

Якою є позиція обвинувачення?

Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку. 

Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.

Що далі?

Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: kurs.com.ua

Детальніше. 6 травня у дев’яти містах України: Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі, Херсоні, Івано-Франківську, Луцьку та Тернополі відбулися акції на підтримку одеського активіста Сергія Стерненка. Він у 2018 році смертельно поранив нападника під час третього нападу на себе.

Акції відбулися, бо в активістів з’явилася інформація, що Стерненко отримає підозру за кваліфікацією «умисне вбивство». Станом на ранок 7 травня такі дані не підтвердили ні у Службі безпеки України, ні у Офісі Генерального прокурора України. Зазначимо, що такого результату домагаються ексчиновники доби Януковича, депутати ОПЗЖ та деякі «слуги народу»​, які називають Стерненка «реальним вбивцею».

Через ймовірне оголошення підозри підтримку активістові уже висловило найрадикальніше крило українських футбольних фанатів — «Родичі». Таку ж позицію зайняли ультрас Карпат, Волині, Запоріжжя, Ковеля, Херсона, Миколаєва, Сімферополя та Одеси. Також підтримали Стерненка «WBC Ультрас Динамо».

Довідка. Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли замах на екскерівника одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року.

На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Нова генеральна прокурорка Ірина Венедіктова раніше сказала, що справа Стерненка для неї є резонансною з огляду на те, що вона стосується захисту активістів. Тому підозра точно буде оголошена, але це зроблять слідчі і прокурори, а не вона. Кваліфікація справи відбуватиметься, зокрема, на основі експертизи, результати якої нещодавно надійшли. 

Що ще важливо знати на цю тему:

Активісту Сергію Стерненку оголосять підозру у будь-якому випадку — генпрокурорка. Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова переконує, що одеському активісту Сергію Стерненку, який смертельно поранив свого нападника, оголосять підозру. Питання лише у кваліфікації: вбивство чи вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. 

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: twitter.com

Детальніше. Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли замах на екс-керівника одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року.

Нова генеральна прокурорка Ірина Венедіктова каже, що справа Стерненка для неї є резонансною з огляду на те, що вона стосується захисту активістів. Тому підозра точно буде оголошена, але це зроблять слідчі і прокурори, а не вона. Кваліфікація справи відбуватиметься зокрема на основі експертизи, результати якої нещодавно надійшли. 

Коментар. Ексзаступник генпрокурора Віктор Трепак розповів, що Ірина Венедіктова вимагала повідомити про підозру одеському активісту Сергію Стерненку, навіть не ознайомившись із матеріалами його справи: «Як можна говорити про підозру, не вивчивши справу і достеменно не знаючи її обставин? Моя позиція ґрунтується на тих матеріалах, які є у справі. 

Я сказав Венедіктовій, що, виходячи з матеріалів справи, підстав для т оголошення підозри немає. У цій справі нез’ясованими залишаються істотні обставини події нападу і захисту. Призначено комплексну експертизу через те, що по двох попередніх експертизах були суперечливі висновки. Ця експертиза не завершена, а тому без її результатів говорити про підозру — це юридичний нонсенс».

Контекст. Додамо, що Тимчасова слідча комісія (ТСК) з розслідування нападів на громадських активістів обурена повідомленнями про тиск на ексзаступника генерального прокурора Віктора Трепака у справі Сергія Стерненка. 

Голова ТСК Ігор Василів написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Переконаний, що тиск задля підписання Трепаком підозри активісту суперечить не тільки процесуальному законодавству, а й морально-етичним нормам».

Комісія вимагає від генеральної прокурорки надати офіційні роз’яснення щодо тиску на Віктора Трепака та його усунення від координації роботи департаменту, який розслідував вбивство Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів. Саме після цього заступник генпрокурора подав рапорт про відставку.

Фото: ua.news