Детальніше. 1 вересня відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського й президента США Джо Байдена у Білому домі. Понад дві години глави держав обговорювали питання безпеки, економічної й військової співпраці, НАТО, а також реформ, які мають подолати корупцію в Україні. У заяві оприлюднили плани щодо співпраці у різних галузях.

Безпека та оборона

Сполучені Штати з Україною продовжуватимуть працювати над тим, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію. Підтримка США суверенітету й територіальної цілісності України є непохитною, а російську спробу анексії Криму вони ніколи не визнають. США підтримують Кримську платформу.

Україна та США спільно впроваджуватимуть реформи у сферах оборони та оборонної промисловості, співпрацюватимуть у сферах чорноморської безпеки, кібербезпеки, обміну розвідувальною інформацією та протидія російській агресії.

США підтримують прагнення України вступити до НАТО.

Україна отримає від США ще 60 мільйонів доларів (понад 16, мільярда гривень) як допомогу у сфері безпеки. Транш включає бронебійні системи «Джавелін» та інше оборонне летальне й нелетальне обладнання, яке допоможе Україні ефективніше захищати кордони від Росії.

США продовжать навчання військових в Україні відповідно до статусу нашої країни як Партнера НАТО з розширеними можливостями. Україна та США співпрацюватимуть також у галузі кібербезпеки, обмінюватимуться інформацією, яка стосується космічних досліджень. 

Права людини

Україна повинна реформувати судову систему, а також продовжити боротьбу з корупцією. Має відбутися обрання нового Спеціалізованого антикорупційного прокурора та ухвалення законодавства для захисту повноважень Директора Національного антикорупційного бюро України, а також забезпечення прозорого та надійного процесу відбору наступника.

Україна й США продовжуватимуть намагатися притягнути Росію до відповідальності за системні порушення прав людини, які тривають на територіях України, контрольованих або окупованих Росією, та домагатися звільнення політичних в’язнів і заручників.

Україна отримає допомогу у розмірі понад 463 мільйонів доларів (понад 12,5 мільярдів гривень) на програми, орієнтовані на демократію, права людини, місцеве управління та децентралізацію, приватизацію й судову реформу.

Енергетична безпека та клімат

США співпрацюватимуть з Україною задля посилення інвестиційної привабливості енергетичної галузі України та залучення іноземних інвестицій, які допоможуть досягти Україні енергетичної незалежності та чистої енергетики.

Україна та США хочуть скоротити кількість національних викидів парникових газів до 2030 року. Україна приєдналася до Місії інновацій з питань клімату у сільському господарстві (AIM).

Обидві країни виступають проти «Північного потоку ― 2», який є загрозою для європейської енергетичної безпеки. США вживатимуть заходів, які допоможуть Україні й далі здійснювати транзит газу через свою територію.

Економічне зростання

Україна має реформувати державні підприємства, захистити незалежність центрального банку, посилити нагляд за фінансовим сектором та створити справедливе середовище для бізнесу та інвестицій.

США й Україна підготували Меморандум про взаєморозуміння щодо комерційної співпраці. Документ має сприяти участі американських компаній в українській економіці й навпаки.

Українські органи державної влади мають припинити використовувати неліцензійне програмне забезпечення. Україна повинна ухвалити законодавство, яке встановить надійний процес перевірки інвестицій.

Гуманітарна допомога

США й далі допомагатимуть Україні боротися з пандемією. Вони хочуть забезпечити спеціальне зберігання вакцин в Україні, а також надати майже 13 мільйонів доларів (понад 350 мільйонів гривень) підтримки.

Ще 45 мільйонів доларів (понад 1,2 мільярда гривень) уряд США надасть Україні як гуманітарну допомогу для підтримки людей, які постраждали внаслідок російсько-української війни й тимчасової окупації частини Донбасу й Криму Росією.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Які справи з евакуацією?

Афганці й далі намагаються втекти з країни. Лише один військовий вантажний літак США евакуював 640 людей з аеропорту Кабула, хоча він не розрахований на таку кількість людей. Люди пробралися на борт самі, вони стояли тіснилися на судні, щоб вибратися з Афганістану. Літак приземлився в Катарі. Невідомо, скільки людей змогли вивезти інші військові літаки. Також кілька десятків суден проводять евакуацію громадян США та інших країн.

120 громадян України та членів їхніх сімей звернулися до Міністерства закордонних справ України, щоб їм допомогли покинути Афганістан. В аеропорті Кабула є літак, який має евакуювати українців, однак він не може звідти вилетіти. В Афганістані таліби заборонили польоти цивільних літаків (яким є український), перевозити людей наразі можуть лише військові. Задля безпеки людей доводиться чекати на офіційний дозвіл на виліт.

Як на події в Афганістані реагують США?

Мігранти, які втекли через прихід «Талібану», отримають від США підтримку в розмірі 500 мільйонів доларів (13,5 мільярдів гривень). Гроші розподілять міжнародним організаціям, урядовим департаментам та агентствам США, щоб вони могли надати допомогу особам, які потребують захисту.

Окрім того, президент США Джо Байден заявив, що США ніколи не ставили за мету побудову демократичного суспільства в Афганістані. Головним завданням було протистояння тероризму й атакам на США, з чим, на думку Байдена, американські й союзні війська впоралися.

Він також сказав, що правління Афганістану постійно отримувало підтримку від США, однак тепер, коли таліби захоплювали країну, влада не боролася.

Цитата. «Політичні лідери Афганістану здалися та втекли з країни. Афганські військові обʼєднання розпалися, деякі навіть не намагалися боротися. Події минулого тижня підкреслили, що припинення військової участі США в Афганістані було правильним рішенням. Американські війська не можуть і не повинні воювати і гинути у війні, в якій афганські сили не готові боротися за себе», ― додав президент США.

Що відбувається на території Афганістану?

«Талібан» оголосив амністію представникам попередньої влади, а людей закликав повертатися до звичної роботи. Представники ісламського радикального руху також зазначили, що колишніх чиновників не переслідуватимуть, однак невідомо, чи дотримаються вони обіцянки.

Чому повернення талібів до влади лякає афганців?

«Талібан» уже був при владі в Афганістані у 1996-2001 роках. Про час і форму їхнього правління пише ВВС. Тоді була введена жорстка форма шаріату (ісламського законодавства). За крадіжки злодіям відрубували руки й ноги. Людей, звинувачених у конкретних злочинах, могли публічно бити батогами, закидати камінням, стратити.

Жінки не мали права вийти на вулицю без супроводу чоловіка або без його письмового дозволу на те. Вони мали одягати бурки ― одяг, що повністю закриває тіло. Чоловіки ж були зобов’язані носити традиційний вільний довгий одяг, який закривав тіло поза щиколотки. Інакше їх могли покарати наглядачі, які стояли групами на вулицях Афганістану.

Книжки не могли мати ілюстрацій, телевізійники не мали права знімати будь-яких живих істот, бо це забороняє релігія. Усюди побутувала бідність, люди намагалися втекти.

Після скинення талібів 2001 року ситуація покращилася. Жорсткий шаріат був скасований, суспільство стало більш демократичним, умови життя змінилися на краще. Невідомо, чи новий прихід «Талібану» не поверне старих порядків.

Копайте глибше. Війна в Афганістані: що відбувається та хто такі таліби?

Фото: aljazeera.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Про що йдеться в угоді США й Німеччини?

Щоб уникнути тиску Росії на Україну через запуск «Північного потоку ― 2» й використання газопроводу для досягнення «агресивних політичних цілей» США й Німеччина готові за потреби запровадити санкції проти країни-агресора. Ідеться про обмеження можливостей російського експорту до Європи в енергетичному секторі, включаючи газ, та/або в інших економічно важливих секторах.

Окрім цього, Німеччина та США зобов’язуються підтримувати розвиток в Україні зеленої енергетики. Згідно із заявою, це відбуватиметься в межах партнерства цих держав у боротьбі зі змінами клімату. Ширше використання «зеленої» енергетики дозволить Європі бути менш залежною від російських джерел енергії, як-от нафта й газ.

Німеччина готова інвестувати 175 мільйонів доларів (понад 4,5 мільярди гривень) в український енергетичний сектор. Окрім цього, вона зобов’язується підтримувати двосторонні енергетичні проєкти з Україною, особливо ті, що стосуються енергоефективності й переходу до відновлюваних джерел енергії.

Позиція Анґели Меркель

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель наголосила, що домовленості були досягнуті з урядом США, а не з Конгресом. Тобто санкції США щодо «Північного потоку ― 2» ще можливі. Росія, за словами Меркель, заявила, що не використовуватиме енергетику як зброю, однак документальних підтверджень цього немає ― треба вірити (чи не вірити) словам. Канцлерка Німеччини додала, що у випадку недотримання Росією зобов’язань проти неї введуть санкції ― «ми не є повністю беззахисними». Меркель визнала, що розбіжності зі східноєвропейськими державами стосовно «Північного потоку ― 2» угода між Німеччиною та США не подолала.

Яка позиція України?

Україна вважає, що пропозиції Німеччини й США не можуть гарантувати мінімізацію загроз, які створює «Північний потік ― 2». Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау зробили спільну заяву, у якій закликають Німеччину й США «адекватно поставитися до безпекової кризи в регіоні, єдиним вигодонабувачем якої є Росія».

Україна та Польща протидіятимуть запуску російського газопроводу, поки не буде чітких рішень для подолання безпекової кризи та мінімізації загроз миру та енергетичній безпеці.

Контекст. Російський газопровід готовий уже на 98%. Його можуть запустити в експлуатацію до кінця 2021 року. Про це заявив виконавчий директор «Північного потоку-2» Маттіас Варніг.

Довідка. Магістральний газопровід «Північний потік ― 2» дозволить Росії транспортувати газ до Європи без транзиту через Україну. Через це Україна втрачатиме по кілька мільярдів гривень прибутку щороку.

Фото: gisreportsonline.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. США занепокоєні тим, що російський газопровід може збільшити залежність Європи від російського газу й позбавити Україну транзитних зборів за перекачування газу через газопровід на своїй території.

Ця угода дозволить уникнути санкцій, які США могли б відновити проти «Північного потоку ― 2», якби Росія почала використовувати його проти України. Тепер же мають підписані бути чіткі зобов’язання Німеччини й США, яких вони мають дотримуватися у разі такої ситуації.

Контекст. Російський газопровід готовий уже на 98%. Його можуть запустити в експлуатацію до кінця 2021 року. Про це заявив виконавчий директор «Північного потоку-2» Маттіас Варніг.

Довідка. Магістральний газопровід «Північний потік ― 2» дозволить Росії транспортувати газ до Європи без транзиту через Україну. Через це Україна втрачатиме по кілька мільярдів гривень прибутку щороку.

Фото: ua.news

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Уже незабаром в Україну приїдуть 5,32 мільйонів доз китайської вакцини Coronavac та два мільйони доз вакцини Pfizer (один мільйон доз у липні та ще один — у серпні). Нагадаємо, Pfizer’ом в Україні щеплять освітян та планують щепити депутатів. Ляшко також зазначив, що для українців нададуть ще десять мільйонів доз вакцини Novavax, 4 мільйони з яких надійде вже в серпні цьогоріч.

Довідка. Modernа — вакцина проти коронавірусу, розроблена американським Національним інститутом алергії та інфекційних захворювань. Її вводять двома внутрішньом’язовими ін’єкціями по 0,5 мл з інтервалом у чотири тижні.

Фото: slovoidilo.ua

Відбулася зустріч Президента Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена. Вони обговорювали ситуацію на Донбасі, концентрацію російських військ, будівництво «Північного потоку-2». Зеленський вважає, що 2021 рік стане «фундаментальним роком відносин між Україною та США».

Цитата. «Ми обговорили дипломатію, Мінський процес та зобов’язання, які були висловлені у межах цієї угоди. Також детально обговорили питання реформ і наскільки вони важливі. Ми говорили про важливість продовження роботи у напрямку корпоративного урядування, про реформи судової влади, яким чином обираються судді. Обговорили ту роботу, яку Рада провела щодо реформ СБУ, закон у першому читанні вже пройшов», ― зазначив Блінкен.

Бойовики обстріляли лікарню з хворими на COVID-19. Це відбулося вночі 4 травня в місті Красногорівка Донецької області вночі. Ніхто з 45-ти пацієнтів і медиків не постраждав. Через обстріл пошкоджені вікна в будівлі першого корпусу закладу й зникло електропостачання.

80 тисяч осіб: стільки російських військових залишається на кордоні з Україною. Це досі найбільша кількість російських сил на кордоні з часу окупації Криму 2014 року. Про це повідомляє The New York Times. Деякі російські підрозділи дійсно відійшли від кордону, як про це говорив Володимир Путін. Однак ще залишилося чимало військових і їхньої техніки.

Про перемир’я з російськими бойовиками на Донбасі домовленостей немає. Про це Президент України зазначив під час телефонної розмови зі співголовою Українського кокусу (групи підтримки України) у Сенаті США, сенатором Робертом Портманом. Ситуація на фронті дещо змінилася: поменшало снайперських обстрілів і загиблих українських військових. Однак про повне припинення вогню з Росією домовитися не вдалося.

США розглядають надання Україні систем протиповітряної оборони (ППО). Про це розповів держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв’ю «Радіо Свобода». Україна подала дві заяви, які розглядає США: прохання надати Україні системи ППО й антиснайперські технології, а також пропозиція, щоб США розмістили в Україні зенітні ракетні комплекси Patriot. У Вашингтоні думають, яку додаткову допомогу можна надати Україні для захисту від російської агресії.

Фото: apostrophe.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

• США хоче надати Україні летальну зброю та 300 мільйонів доларів і не сприймає на свій рахунок заяви Путіна. Комітет із міжнародних справ США підтримав законопроєкт, згідно з яким щорічна військова допомога Україні збільшиться до трьохсот мільйонів доларів (майже 9 мільярдів гривень). Окрім того, Сполучені Штати Америки нададуть Україні і летальну зброю. За словами української посолки у США Оксани Макарової, документ про допомогу представники комітету підтримали одноголосно. Щоб його остаточно схвалили, проєкт має підтримати Конгрес і підписати президент. За словами речниці Білого Дому Джен Джен Псакі США не сприймають «будь-що» сказане Путіним на їхню адресу. Так жінка відреагувала на заяву Путіна, в якій він порівняв країни Заходу з персонажем книжки Кіплінга «Мауглі» тигром Шерханом, навколо якого, за словами Путіна, крутяться «дрібні шакали» і «підвивають, намагаючись задобрити свого суверена». Псакі додала, що санкції США стосовно Росії є сигналом, що дії РФ не залишаться без наслідків. Однак жінка підкреслила, що Вашингтон намагається встановити «стабільні і передбачувані» відносини з Кремлем.
• Чехія планує розірвати з Росією договір про дружбу та співробітництво. Верхня палата парламенту Чехії визнала вибухи у Врбетицях у 2014 році актом тероризму. За даними чеських спецслужб, до вибухів причетна Росія. Сенатори закликали чеський уряд розірвати договір про дружбу з Росією і скоротити до однієї людини кількість співробітників російського посольства у столиці Чехії. Перед тим до аналогічних заходів чеський уряд закликала нижня палата чеського парламенту. Напередодні Чехія попросила Росію переглянути її рішення про випрвадження двадцяти співробітників чеського посольства. Ми писали про це тут. Якщо ж ні, то Чехія скоротить кількість російських дипломатів у Празі до п’яти. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив у відповідь, що з Росією не можна говорити «у стилістиці вимог».
• Литва, Польща і Україна засудили агресію Росії у спільній заяві. Віцеспікер Сейму Литви Паулюс Саударґас, віцемаршалка Сейму Польщі Малгожата-Марія Гошевська та перший заступник голови Верховної ради України Руслан Стефанчук, підписали спільну заяву про підтримку України та засудили агресивні дії Росії.
  Цитата. «Браття, ви не самі. Ми на власні очі сьогодні побачили проблему, яка є не лише вашою проблемою, а й проблемою всієї Європи і всього світу. Це не двосторонній конфлікт, це агресія однієї сторони, і ця сторона — Росія. Ми хочемо об’єднати усі наші зусилля, щоб цей конфлікт погасити і щоб Україна відновила цілісність своїх кордонів. Ми побачили сьогодні страшну картину, і разом маємо це зупинити!», — так висловився пан Паулюс Саударґас, підсумовуючи перший день візиту віцеспікерів українського, польського та литовського парламентів до Донецької області.
  Цитата. «На жаль, я бачила вже не одну війну. Я спостерігала бойові дії не лише тут, в Україні, а й у Грузії. На мою думку, їх об’єднує дві речі: страшна гнітюча тиша, яка панує зараз там, де колись вирувало життя; і винуватець цього — Російська Федерація, саме вона принесла біль, руйнування і спустошення на ці землі», — сказала віцемаршалка польського Сейму пані Малгожата-Марія Гошевська.

• Кулеба відреагував на заяву Путіна про те, що Росія перетинатиме чужі червоні лінії. Очільник українського МЗС пояснив, які він розуміє слова керівника держави-агресора.
  Цитата. «Я сприймаю послання Путіна так: «Ми будемо перетинати ваші червоні лінії, але вам не дозволено перетинати наші, і ми будемо визначати, де наші червоні лінії», — сказав міністр закордонних справ України.
  Контекст. Під час послання до Федеральних зборів Росії Володимир Путін висловився: «Сподіваюсь, що нікому не спаде на думку перейти «червону лінію» щодо Росії. А де вона проходитиме, це ми будемо визначати в кожному конкретному випадку самі».
  Тому пан Кулеба вважає, що реакція Заходу на слова Путіна є вельми важливою, бо саме Захід може перешкодити початку нового етапу російсько-української війни.
• Український консул Олександр Сосонюк виїхав із Росії. Перед цим російські спецслужби затримали Сосонюка у Санкт-Петербурзі. Російські міліціонери переконані, що дипломат отримував інформацію закритого характеру з баз даних правоохоронних органів Росії. В Україні ці звинувачення відкидають та у відповідь на провокацію висилають старшого дипломата посольства Росії. Після короткої відпустки Олександр Сосонюк планує повернутися до роботи в українському МЗС.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Фінансові установи США не зможуть брати учать у ринку рублевих облігацій, які РФ випустить після 14 червня 2021 року. Таким чином збільшиться внутрішній борг Росії. Крім того, із Вашингтону висилають 10 російських дипломатів, які є представниками російських спецслужб.

Під санкції потрапили:

• 6 російських технологічних компаній, які допомагали у хакерських атаках проти США.
• 32 юридичні та фізичні особи, які намагалися вплинути на вибори 2020-го та здійснювали акти дезінформації.
• 8 фізичних та юридичних осіб, які пов’язані з окупацією в Криму та репресіями.

У Білому домі повідомили про підтримку України вздовж лінії розмежування та в Криму.

Як відреагувала Росія?

«Подібна агресивна поведінка, безумовно, отримає рішучу відсіч. Відповідь на санкції буде невідворотною. У Вашингтоні повинні усвідомити, що за деградацію двосторонніх відносин доведеться розплачуватися. Відповідальність за те, що відбувається, цілком на США», — повідомила представниця МЗС Росії Марія Захарова.

Як відреагувало НАТО?

«Союзники по НАТО підтримують Сполучені Штати та солідарні з ними після того, як 15 квітня вони оголосили про дії у відповідь на дестабілізуючу діяльність Росії. Союзники вживають заходів індивідуально і колективно для зміцнення колективної безпеки Північноатлантичного альянсу», — йдеться в заяві на сайті НАТО. 

Що ще відомо про санкції проти Росії:

• Канада запровадила нові санкції через окупацію Криму. Вони стосуються 2 фізичних і 4 юридичних осіб Росії. Міністр закордонних справ Канади Марк Гарно зазначив, що держава готова й далі вживати можливих заходів щодо Росії через її агресію стосовно України.
• Байден на рік продовжив санкції проти Росії через її агресію в Криму і на Донбасі. Документ опублікували у Федеральному реєстрі США. Тепер його має затвердити Конгрес США, передає Громадське. Згідно з цією заявою, ситуація навколо України «як і раніше представляє серйозну загрозу для національної безпеки і зовнішньої політики США». Тож Джо Байден уважає, що всі обмеження проти Росії повинні діяти й надалі.
• Наприкінці лютого компанія Microsoft звинуватила російську службу зовнішньої розвідки в кібератаці через програмне забезпечення компанії SolarWinds та Microsoft. Ця кібератака тривала з весни 2020 року і її реальні масштаби досі невідомі. Вважається, що у США внаслідок неї постраждали близько 100 організацій та 9 федеральних агентств.
• Президент Сполучених Штатів Джо Байден наприкінці березня продовжив санкції, у тім числі й проти Росії, для захисту від кібератак.

Фото: pexels.com

Детальніше. Держсекретар США Ентоні Блінкен дійшов до висновку, що SSB кілька років тому «провело істотну транзакцію» з Росією. Тому Блінкен каже, що санкції спрямовані на турецьке Управління оборонної промисловості, його главу Ісмаїла Деміра і ще трьох керівників. Обмеження наклали в рамках закону «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» (CAATSA).

Американцям заборонили мати справи з цими громадянами Туреччини. Активи Ісмаїла Деміра і його колег в США заморозили, а влада Сполучених Штатів не видаватиме візи цим людям. Що ж до SSB, то проти нього ввели заборону на експорт американської продукції. Заборонили також і видавати SSB кредити на понад $10 млн.

Контекст. Таким чином адміністрація Джо Байдена продовжила курс щодо SSB, який взяла попередня влада. У грудні 2020 року стало відомо про рішення адміністрації Дональда Трампа ввести санкції проти SSB і тих же чотирьох її керівників, причому — теж у рамках закону CAATSA. На такий крок Вашингтон тоді пішов, аби покарати Анкару за покупку у Росії ЗРС С-400 (російську зенітно-ракетну систему).

Тоді спостерігачі називали ці заходи проти Туреччини досить м’якими. Трамп упродовж  свого президентства сторонився жорсткої позиції по відношенню до Туреччини.

Фото: ua-energy.org