Детальніше. Україна уклала контракт на постачання 1,8 мільйона доз вакцини CoronaVac наприкінці минулого року. Але зареєстрували вакцину в Україні лише 9 березня. Після лабораторного контролю її направлять до держпідприємства «Медзакупівлі» і доставлять до регіонів.

Що відомо про препарат: 

• вартість однієї дози вакцини для України — 504 грн;
• вакцину вводять внутрішньом’язово. Для формування імунітету потрібно отримати дві дози з інтервалом у два тижні;
• однією з головних переваг китайської вакцини є зручна температура зберігання — від +2 до +8 С;
• наразі китайський CoronaVac проходить завершальну стадію ВООЗ. Наступного тижня мають оголосити, можна використовувати вакцину чи ні;
• точна ефективність препарату поки невідома. За результатами випробування у Бразилії ефективність вакцини становила 50,3%. Водночас на початку березня фармацевтична компанія «Лекхім», яка є представником вакцини Sinovac в Україні, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» про успішне завершення третьої фази клінічних випробувань у Туреччині з ефективністю 83,5%.

Контекст. Китайська компанія Sinovac у лютому подала заявку на реєстрацію в Україні вакцини проти COVID-19 для екстреного медичного застосування. Державне замовлення на закупівлю CoronaVac отримала компанія «Лекхім» без проведення тендеру. З цього приводу НАБУ розпочало розслідування щодо можливих зловживань при закупівлі китайської вакцини через приватну фірму-посередника.

Що ще варто знати про вакцинацію:

• майже половина українців вважають МОЗ відповідальними за своєчасну вакцинацію — опитування. 
• Чому Індія призупинила поставки вакцини Covishield закордон? Україна та ще понад 180 країн найближчим часом не отримають нових доз вакцини Covishield. Причина — зростання випадків захворювання на коронавірус в Індії.
• Українська військова померла через два дні після щеплення від COVID-19. Жінка вакцинувалася 21 березня, оскільки невдовзі мала їхати в зону ООС. За словами начальника медичної служби військової частини, де жінка проходила службу, жодних скарг на стан здоров’я не було.

Фото: pexels.com

Детальніше. Остання поставка вакцини за кордон була 18 березня. У ЮНІСЕФ підтвердили інформацію про те, що Індія, ймовірно, затримає експорт Covishield на березень-квітень. Попередньо обмеження поставок триватиме до кінця квітня. Наразі Україна встигла отримати 500 тисяч доз вакцини Covishield.

Напередодні про можливий зрив поставок вакцини заявляв голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Михайло Радуцький. Але він це пов’язував з «інформаційною кампанією, розгорнуту проти індійської вакцини в нашій країні».

Цитата. «МЗС отримало лист від посольства Індії, у якому підкреслюється неприпустимість дискредитаційних заяв стосовно Індії як виробника медичних препаратів та вакцини AstraZeneca (Covishield), що постачається до України», — написав він.

Контекст. Сьогодні в Україну має прибути 200 тисяч доз вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech.

Що ще варто знати про Covishield:

• Українська військова померла через два дні після щеплення від COVID-19. Жінка вакцинувалася 21 березня, оскільки невдовзі мала їхати в зону ООС. За словами начальника медичної служби військової частини, де жінка проходила службу, жодних скарг на стан здоров’я не було.
• Використання вакцини AstraZeneca призупинили на два тижні Нідерланди. Причина — занепокоєння серйозними побічними ефектами препарату. Рішення прийняли після того, як фірма-розробник AstraZeneca заявила, що не має інформації про збільшення ризику утворення тромбів після вакцинації.

Фото: pexels.com

Детальніше. Державне агентство з питань кіно на своєму сайті запустило онлайн-голосування, приурочене до 30-ї річниці України. Кожен охочий може проголосувати за свої улюблені стрічки або ті, які він хотів би подивитися у кіно у серпні. У голосуванні беруть участь стрічки «Земля блакитна, ніби апельсин»,  «Мої думки тихі», «Скажене весілля», «Додому», «Крути 1918», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Плем’я», «Вулкан», «ЮКІ».

Поки що найбільше голосів глядачів отримали фільми: 

«Мої думки тихі» (у категорії «Фільми для широкої глядацької аудиторії»). У стрічці йдеться про хлопця Вадима, який вирушає на Закарпаття записувати звуки українських тварин на замовлення канадської компанії. Якщо йому вдасться записати голос рідкісного рахівського крижня, він отримає можливість вирушити на роботу до Канади. 

«Атлантида» (у категорії «Авторські фільми»). Події фільму розгортаються у 2025 році. Рік до того Україна перемогла Росію у війні на Донбасі. Окуповані райони Луганщини та Донеччини повернули до складу країни. Але ці території визнали непридатними для життя людей. На тлі спустошення та занепаду народжується нове кохання.

«Земля блакитна, ніби апельсин» (у категорії «Документальні фільми»). 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей у Красногорівці, у «червоній зоні» Донбасу, де вже шостий рік тривають воєнні дії. Обстріли у містечку не припиняються. Водночас мама й діти самотужки знімають фільми про своє життя під час війни.

Довідка. Держкіно (Державне агентство України з питань кіно) — це державний орган, який координується Міністерством культури і проводить політику країни у сфері кіно.

Що ще варто знати про новини кіно:

• «Атлантида», «Земля блакитна, ніби апельсин», «Номери» та інші: хто увійшов у довгий список кінопремії «Золота дзиґа». 79 фільмів, короткометражок і серіалів потрапили у лонгліст номінантів на премію. Нагороду можна здобути у 24 номінаціях, серед яких: музика, режисерська робота, найкраща чоловіча та жіноча роль, операторська робота, грим, дизайн костюмів, пісня, візуальні ефекти. До списку ввійшли фільми з категорій «Ігровий повнометражний фільм», «Короткометражний ігровий фільм», «Документальний фільм», «Короткометражний анімаційний фільм», «Повнометражний анімаційний фільм» та «Ігровий серіал».
• «Мій рік у Нью-Йорку», «Нереальний КОПець», «Рая та останній дракон» та інші фільми, які вийдуть у березні. Чи вдасться дівчині з літературного агентства стати письменницею, як фантастичні тваринки пончари боротимуться за своє місце в історії та що таке справжня дружба? Про все це можете дізнатися зі стрічок, про які розповідаємо у нашій традиційній добірці.

Фото: pexels.com

50 осіб: стільки снайперів постійно перебувають на Донбасі. У головному управлінні розвідки Міноборони повідомляють, що на Донбасі діють російські снайперські підрозділи. Вони випробовують новітнє озброєння. До того ж, з 2016 року штатні снайпери є в першому й другому армійських корпусах терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР», яких підтримує й навчає Росія.

Мешканців тимчасово окупованих українських територій вербують спецслужби Росії. Потім ці люди потрапляють до складу приватних військових компаній, які беруть участь у війнах та конфліктах у різних країнах, наприклад, у Сирії та Лівії. Під час вербування Росія обіцяє бойовикам терористичних угруповань «ЛНР» і «ДНР» та мешканцям Донбасу й Криму зарплату в розмірі п’яти тисяч доларів (близько 140 тисяч гривень) на місяць, пільги учасників бойових дій та вихід на пенсію після трьох років служби.

Українські військові тренувалися знищувати ворожі дрони. У тренуванні взяли участь особовий склад групи військ протидиверсійного резерву та підрозділів, залучених до охорони та оборони. Про це повідомляє пресслужба Командування об’єднаних сил ЗС України. Військові відпрацьовували реагування на терористичні загрози, елементи радіоелектронної боротьби з виявлення і знищення безпілотників. 

На Донбасі підірвалися дев’ятеро українських військових. Їхній автомобіль потрапив на вибухівку поблизу Водяного. Один воїн отримав поранення, восьмеро ― травми. Усіх доставили до лікарні й зараз військові отримують медичну допомогу. Обставини нещасного випадку ще з’ясовують. На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку.

Російські телеграм-канали про Донецьк і Луганськ можуть використовувати для поширення дезінформації. Мережу таких каналів розкрила Служба безпеки України. У них публікують інформацію про життя на тимчасово окупованих територіях Донбасу, але не всі новини ― правда. Медіаексперт Дмитро Золотухін зазначає, що перевагою телеграм-каналів є їхня анонімність. Росія може використовувати їх як майданчик для інформаційних вкидів, а потім ці ж новини поширюють у ЗМІ. Також для поширення дезінформації використовують Viber та різні сторінки у соціальних мережах.

Фото: pexels.com

Детальніше. Наступні спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід» мають відбутися цього року, і уряд самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка все більше буде залежати від підтримки Росії, у тому числі й у військовій сфері.

Цитата. «Враховуючи географічне розташування і територіальне охоплення, Білорусь є необхідною буферною зоною для Росії і виконує свої завдання на західному стратегічному напрямку. Під час кризи або війни Росія може використовувати Білорусь як плацдарм і розмістити там свої війська, перекриваючи доступ НАТО до Сувалкського коридору, який забезпечує рух у повітряному просторі сусідніх країн і встановлення наземного зв’язку з Калінінградською областю Росії», 一 йдеться у заяві Служби зовнішньої розвідки Естонії.

Коментар. «Якщо Росія побачить, що протестувальники близькі до перемоги, тоді ми не можемо виключити військове втручання Росії, оскільки Республіка Білорусь надзвичайно важлива для Росії у стратегічному плані. Поки ми не бачимо, що Росія хоче якось рекламувати свою діяльність. Зараз народ Республіки Білорусь жодним чином не налаштований проти Росії, і метою Кремля, звичайно, є підтримка цієї ситуації. Однак чим довше Кремль підтримує Лукашенка у владі, тим більше розуміння того, що Росія стоїть за ним», — сказав Мік Маран, керівник департаменту зовнішньої розвідки Естонії.

Контекст. У серпні 2020 року у Білорусі відбулися вибори, результати яких сфальсифікували. Люди вийшли на протести, однак їх придушили, а багаторічний очільник країни Олександр Лукашенко сам проголосив себе президентом, попри невдоволення світу, і запроторив за ґрати опозицію. Європа та США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення білоруських акцій протесту. Проти низки білоруських чиновників запровадили санкції. Росія визнала Лукашенка

президентом та обіцяє в разі загострення конфлікту надати йому допомогу, у тому числі силову.

Фото: dniprograd.org

Вакцинація проти коронавірусу почалася у районі проведення ООС. 7200 доз вакцини AstraZeneca 25 лютого доставили до 66-го військового госпіталю. Вакцинація відбувається у два етапи. Другу дозу препарату можна вводити через чотири-дванадцять тижнів після отримання першої. Щеплення добровільне. Перед ним лікарі обстежують людей: міряють температуру тіла, артеріальний тиск, збирають дані про перенесені захворювання, щоб визначити, чи немає протипоказань щодо вакцинації або алергії на компоненти препарату.

Понад 13 тисяч людей загинули за 7 років війни на Донбасі. З них ― 3375 цивільних осіб, близько 4150 українських військових та приблизно 5700 бойовиків. Усього внаслідок бойових дій постраждали або загинули від 42 до 44 тисяч людей. На цивільне населення припадає 25-26% від загальної кількості загиблих ― це понад 3300 людей. Однак, якщо 2014 року 33-34% загиблих або поранених становили цивільні, то у 2019-2020 роках цей показник зменшився до 4-5%. У розрахунках Організації Об’єднаних Націй до статистики смертей військових належать також випадки, які не пов’язані безпосередньо з воєнними діями: наприклад, необережне поводження зі зброєю, дорожньо-транспортні пригоди, хвороби під час служби, убивства та самогубства.

Троє українських військових загинули через пожежу у бліндажі на Донбасі. Це сталося 20 лютого в одному з підрозділів 58-ї мотопіхотної бригади імені Івана Виговського. Один військовий помер у лікарні з опіками на 90% тіла, рештки ще двох знайшли лише 22 лютого. Наразі їхні особи не встановили. Військова служба правопорядку розслідує, як трапився цей нещасний випадок.

Російського військового затримали в ООС. Чоловік намагався проникнути на українські позиції поблизу населеного пункту Чермалик. Його помітив та затримав український воїн, який чергував на спостережному посту. Окупант поранив українського військовослужбовця, але це не загрожує його життю. Затриманого планують судити. 

Фото: pexels.com

На Донбасі бойовики не припиняють обстріли. Лише за 11 лютого на сході України загинули двоє українських військових. Одного захисника снайпери вбили біля Зайцевого. Другий загинув поблизу Новомихайлівки. Загалом російські найманці п’ять разів порушили «тишу». Порушення були й біля Водяного. Бойовики стріляли з ручного протитанкового гранатомета. А поблизу Авдіївки російські війська стріляли з підствольного гранатомета. Неподалік Луганського окупанти відкрили вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемета.

Президент України і посли «Великої сімки» побували на передовій на Донбасі. Щоб оцінити ситуацію на фронті, у зону бойових дій приїхали посли Німеччини, Франції, Канади, Великої Британії, Швеції та тимчасова повірена у справах США в Україні. Насамперед вони хотіли перевірити, чи Україна виконує всі зобов’язання у переговорному процесі. Також спілкувалися з військовими щодо обстрілів і пошуку нових рішень у війні з Росією.

Університет на тимчасово окупованому Донбасі «акредитувала Росія. Випускники Донецького національного технічного університету отримають дипломи, які внесуть до федерального реєстру Росії. «Акредитовані» зокрема такі спеціальності: «Технології матеріалів», «Матеріалознавство і технології матеріалів», «Металургія», «Машинобудування», «Конструкторсько-технологічне забезпечення машинобудівних виробництв», «Автоматизація технологічних процесів і виробництв», «Мехатроніка та робототехніка» — рівень магістратури, а також «Прикладна геологія, гірнича справа, нафтогазова справа і геодезія», «Нафтогазові техніка і технології», «Прикладна геологія», «Технологія геологічної розвідки», «Гірнича справа» — рівень спеціаліста.

Смертність від коронавірусу на окупованому Донбасі майже 9%. Це найвищий показник у світі. Про це заявив міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков. Однак він пояснює, що навіть ці дані не є достовірними, бо їх оприлюднюють окупаційні адміністрації так званих «ЛНР» і «ДНР». Рівень смертності від коронавірусу в окупованій частині Донецької області складає 8,6%, а у Луганській — 8,7%.

Фото: pexels.com

Українська сноубордистка виграла золото на етапі Кубка Європи. Українська сноубордистка Аннамарі Данча — переможниця етапу Кубка Європи зі сноубордингу. Він зараз триває у швейцарському Ленцерхайді. Аннамарі Данча — чемпіонка України 2007 року, призерка міжнародних змагань. Українець Василь Кашелюк здобув срібло серед чоловіків.

Ситуація на фронті за вихідні: на Донбасі загинули двоє військових, поранено чотирьох. Протягом 6 лютого у районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксували 13 порушень режиму припинення вогню. Внаслідок обстрілів загинули двоє військових Збройних сил України — старший солдат Назарій Поліщук та солдат Олексій Подвезенний. Поранення отримали ще чотири бійці.

Уперше в історії жінку на посаду в Синод єпископів призначив Папа Римський. Сестра Наталі Бекварт — перша жінка на посаді заступниці секретаря Синоду єпископів. Призначення відбулося після того, як Папа Римський Франциск розширив права жінок на участь у богослужбовому житті церкви. У жінок з’явилося право виконувати функції читців та прислуговувати біля вівтаря й роздавати причастя під час богослужіння.

У М’янмі десятки тисяч людей протестують проти військового перевороту: це найбільша за 13 років демонстрація. Люди бунтують проти військової диктатури. Акції протесту охопили понад десять міст країни. Військовий переворот трапився у країні 1 лютого. Тоді військові захопили владу у країні та затримали лідерку М’янми, лауреатку Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі та інших лідерів держави. 

Ryanair змінив умови безкоштовної онлайн-реєстрації. Авіакомпанія дозволила реєструватися онлайн пасажирам, які не сплатили вибір місця, тільки за 24 години до вильоту, До цього онлайн-реєстрація відкривалася за 48 годин до вильоту. Водночас для пасажирів, які придбали квитки до 28 січня 2021 року, реєстрація відкриватиметься за 48 години до вильоту.

Фото: facebook.com

Найяскравіші цитати Зеленського з інтерв’ю Axios on HBO

Про війну: «На сході України триває війна, триває агресія Російської Федерації, анексія Криму. Тож я хотів би, щоб США і зокрема президент Байден, який дуже знайомий з Україною, допомогли нам вийти з цієї по-справжньому трагічної ситуації…

Ми вдячні за все. Але якщо ми, українці, і Україна хоче бути рівноправним членом НАТО… Це одне з найважливіших питань безпеки – тієї самої безпеки, про яку говорить президент Байден. В такому разі в мене є дуже просте питання: пане президенте, чому ми досі не в НАТО?

Я вірю, що відповідь може звучати так: «Пане президенте, ми відчуваємо Україну як стратегічного партнера. Ми розуміємо, що Україна реально має сьогодні потужну армію в Європі й захищає на сході країни не тільки українських громадян, а й європейських. Тому за мою каденцію Україна повинна бути в НАТО».

Про штурм Конгресу США: «Ми були дуже вражені. Я був дуже здивований, я навіть не міг уявити, що щось таке можливе в Сполучених Штатах Америки. Я вважаю, що це був потужний удар по демократії США. Ми звикли вірити через книжки, фільми, телебачення, що Сполучені Штати мають ідеальні демократичні інституції, де передача влади відбувається мирно, без війн і революцій. Де влада передається від одного президента іншому.

Ми бачили це в Україні. В нас було дві революції. Ми бачили це. Ми розуміли, що такі речі могли статись у світі, але що це буде у Сполучених Штатах — ніхто цього не очікував. І це свідчить про те, що ніщо не є ідеальним».

Про вакцинацію: «Те, що Україна не є рівноправним членом Європейського союзу чи світу в плані термінів вакцинації… Ми не є в пріоритеті країн світу, які отримують вакцини, як всі інші. Країни ЄС, з якими у нас прекрасні відносини, я говорив з їхніми лідерами, і вони сказали, що допоможуть. Потрохи, з своїх поставок вакцини. Це буде складно пояснити їхньому народу, я розумію. Але вони будуть трішечки нам якось віддавати. Це дуже неприємно — відчувати, що ти стоїш з простягнутою рукою»

Про ядерний статус: «Я вважаю, що сьогодні це неправильно робити. Все-таки ми повинні не перетворюватися з людей на звірів. Все-таки цивілізація врешті-решт переможе. Як би ми не ставилися до демократії, як говорив Черчилль, кращого у світі поки що немає. З усіма мінусами демократії, з усіма мінусами ядерного роззброєння, з усіма викликами, які були і є у нас, коли забрали нашу територію і вбили 14 тисяч людей, — все-таки, якщо ми хочемо побудувати демократичну, цивілізовану країну, ми повинні йти за світовим законом, повинні залишатися людьми».

Про Україну і подальше партнерство зі США: «Щодо України, я хотів би, щоб ми вийшли на новий етап, почали новий шлях. А шлях для мене – це відкрита розмова. Зараз у нас з вами дуже відкрита розмова — ми бачимо очі один одного, це не просто спілкування дипломатичних радників чи обмін думками чи листами. Це можливість, дивлячись в очі, зрозуміти, сказати, що ми – партнери, що ми цінуємо підтримку США, до речі, двопартійну підтримку – це так і є. Я дійсно хотів би, щоб США вдалося й те, про що говорив Президент Байден. Він говорив, що піклується, буде піклуватися і робити все задля безпеки Європи. А для нас це найважливіше, тому що для нас безпека Європи – це ми, це війна на сході України, це агресія Російської Федерації, анексія Криму. Тому, може, це якось егоїстично, але ми перш за все адресуємо його слова до України.

Я хотів би, щоб США й особисто Президент Байден, який дуже непогано, до речі, знає Україну, дійсно допоміг нам вийти з цієї трагічної ситуації. Я називаю трагедією, коли війна у цивілізованій Європі відбувається у XXI столітті».

Фото: axios.com