Детальніше. У четвер, 30 січня, у прокат виходить неполіткоректна патріотична комедія Володимира Тихого «Наші Котики або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану». Один з головних акторів фільму — колишній боєць АТО Дмитро Тубольцев. Серед продюсерів — ексміністерка охорони здоров’я Уляна Супрун

Стрічка має комедійний характер. Є чимало критики й несприйняття такого формату, однак навіть на війні можна й треба сміятися. 

Цитата. Продюсерка фільму Уляна Супрун каже: «Це сміхотерапія для кожного з нас. Є війна, вона далі продовжується, і треба нагадати, що вона є. Коли ми їздили на передову, спілкувалися з «нашими котиками» і з волонтерами. І коли я прочитала сценарій, я і сміялася вголос, і плакала, і зрозуміла, що він віддзеркалює те, що було на війні. Гумор потрібен, щоб зняти стрес, щоб сміятися з нашого ворога і сміятися смерті в обличчя…»

У головних ролях Дмитро Тубольцев, Петро Микитюк, Дмитро Хом’як, Віра Климковецька, Ярослав Федорчук, Станіслав Бжезінський. Продюсерами «Наших котиків» стали Марко Супрун, Ігор Савиченко, Уляна Супрун, Володимир Тихий, Дмитро Кожема, Степан Бандера.

⟶ Що подивитися у кіно. Прем’єри у кінотеатрах України:

«1917» — фільм британського режисера Сема Мендеса. У стрічці йдеться про Першу світову війну через призму життів двох солдатів.

«Джентельмени» — британський комедійний бойовик режисера Гая Річі. У стрічці йдеться про наркоторговця з Англії, який вирішує вийти з нелегального бізнесу та продати своє підприємство мультимільярдерам з Оклахоми.

«Маленькі жінки» — фільм Луїзи Мей Елкотт про чотирьох сестер Марч — Маргарет, Джо, Бет і Еммі, які народилися в небагатій сім’ї. Вони навчилися долати труднощі разом та чекають на батька з війни.

⟶ На церемонії вручення «Оскар» більша частина меню буде веганською. Лише 30% меню складатимуть вегетаріанські, рибні та м’ясні страви. Про це повідомляє видання Variety.

В Американській Академії кінематографічних мистецтв і наук кажуть, що такі зміни пов’язані з послідовною підтримкою екологічного руху. Упродовж останнього десятиліття установа долучалася до скорочення вуглецевого сліду, зокрема за минулі сім років у шоу «Оскара» він був нульовим. Академія в майбутньому планує стати вуглецево-нейтральною.

Фото:google.com

Детальніше. Тристороння контактна група (ТКГ) домовилася про взаємне звільнення утримуваних до кінця року. Про це розповіла речниця представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Валерія Лутковська уточнила: «Ми зможемо нарешті забрати з незаконного утримання під вартою тих наших хлопців, яких не змогли забрати у грудні 2017 року, тих хлопців, які протягом 4 років після Іловайська, Дебальцевого перебували в полоні і які протягом 4 років не мали можливості навіть поспілкуватися зі своїми сім’ями».

Вона додала, що наразі «остаточно дошліфовуються списки». Таку ж інформацію подає й російська сторона.

Довідка. Нагадаємо, що останній обмін полоненими відбувся на початку вересня цього року. Тоді в Україну у межах обміну прибули 35 українців, серед яких політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексей Сизанович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.

Контекст. 9 грудня 2019 року у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії, домовилися, що до кінця року відбудеться обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх».

Проблемним залишилося розуміння цієї формули: чи йдеться про усіх встановлених осіб, чи про всіх підтверджених. Москва не погоджується підтвердити утримання деяких осіб, яких, за інформацією Києва, незаконно утримують окупанти.

⟶ Обмін полоненими і не лише: про що домовилися на Нормандському саміті. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини 9 грудня досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

⟶ Представники Червоного Хреста зможуть безперешкодно відвідувати ув’язнених на усій території України. 22 грудня набув чинності закон про безперешкодний доступ представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту.

Нагадаємо, що допуск на тимчасово окуповану територію Донбасу представників Червоного Хреста був однією із домовленостей Нормандського саміту.

Фото: pexels.com

Детальніше. Росія не дотримується домовленостей щодо припинення вогню на Донбасі. Противник вів обстріли поблизу Авдіївки, Красногорівки, Пісків, Павлополя, Новолуганського, Зайцевого та Травневого. Бойовики застосовували протитанкові гранатомети та кулемети великого калібру. Фіксувався снайперський вогонь.

Контекст. Про припинення вогню на сході України та допуск місії ОБСЄ домовилися на саміті Нормандської четвірки у Парижі 9 грудня. 

⟶ Бойовики ОРДО висунули умову для розведення на лінії розмежування. В ОРДО заявили, що готові до розведення сил на лінії розмежування у разі, якщо сторони «дійдуть консенсусу щодо доповнення до рамкового рішення, повної взаємності, дзеркальності та дотримання всеосяжного режиму припинення вогню з українського боку».

⟶ Бойовики не пускають місію ОБСЄ на окуповані території і ділянки розведення. Бойовики щоденно відмовляють спостерігачам місії ОБСЄ у доступі до непідконтрольних урядові України територій, зокрема і до ділянок розведення сил і засобів.

За даними ОБСЄ, представники збройних формувань РФ двічі затримували патрулі місії. На блокпості у районі Петрівського дозволили патрулю Місії проїхати лише після 20 хвилин очікування. На блокпості західніше Верхньошироківського — лише після приблизно 1 години очікування. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

На спільній прес-конференції після завершення зустрічі президент Франції Еммануель Макрон сказав, що за 4 місяці потрібно підготувати передумови для проведення виборів на Донбасі. Проте Україна та Росія не дійшли згоди, коли ж проводити вибори: Україна наполягає на волевиявленні громадян після отримання контролю над кордоном, а Росія хоче навпаки.

До обговорення питання окупованого Росією Криму так і не дійшли. Проте на прес-конференції Володимир Зеленський наголосив, що «Крим — це Україна».

Також обговорювали питання транзиту газу з Росії через Україну до Європи. Зеленський зазначив, що це питання розблокували, але поки що до конкретних домовленостей не дійшли. 

⟶ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, де вимагає у Росії вивести війська з Криму.   Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів». У документі є пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території.

Резолюцію з такою назвою Генасамблея ООН приймає вдруге, проте нинішній документ доповнено принципово новими положеннями. У новій резолюції висловлюють занепокоєння щодо використання Росією захоплених українських підприємств оборонної промисловості.

Також Генасамблея ООН занепокоєна навмисним перешкоджанням руху через Керченську протоку, зокрема «під приводом військових навчань» у Чорному й Азовському морях та Керченській протоці. Резолюція нагадує Росії про заборону призивати до армії держави-окупанта осіб з окупованих територій.

Нинішня резолюція, як і попередня, засуджує будівництво мосту через Керченську протоку, бо це сприяє мілітаризації Криму. Генасамблея ООН також засуджує поїздки російських посадовців до Криму й закликає усі держави-члени ООН утримуватися від візитів у регіон без узгоджень з Україною.

⟶ «Варта на Банковій» згортає свій табір: здачі національних інтересів не відбулося. «Президент Володимир Зеленський не перетнув ніяких «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме масове невдоволення в Україні засвідчило, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», — заявили члени оргкомітету акції.

Табір під Офісом президента згорнули близько 5:30 ранку.

Фото: unian.ua

Детальніше. Протестувальники прийшли під Офіс президента у неділю ввечері. Частина із них ночувала у наметах під будівлею. Урядовий квартал охороняють бійці спецпідрозділу поліції, військовослужбовці Нацгвардії, співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій.

8 грудня на Майдані Незалежності відбулася акція «Червоні лінії для Зеленського». Її учасники хотіли окреслити «червоні лінії» для президента перед зустріччю «нормандської четвірки», яка відбудеться 9 грудня. 

Основна вимога організаторів акції — жодних компромісів з президентом Росії щодо унітарної держави і ніякої федералізації, жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації.

Участь в акції беруть представники партій «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос», «Свобода», До акції також приєднались ветеранські організації та громадські об’єднання. 

Схожі акції відбулися і в інших містах України — Львові, Харкові, Одесі.

⟶ Папа Римський помолився за успішне завершення «нормандської зустрічі». Під час проповіді на площі Святого Петра у Ватикані Папа Римський Франциск закликав й інших долучитися до молитви за зустріч: «Супроводжую зустріч своєю молитвою, наполегливою молитвою, бо там потрібен мир, і вас запрошую чинити те саме, аби ця ініціатива політичного діалогу спричинилася до плодів миру в справедливості для цих теренів та їхнього населення».

Раніше в усіх храмах Православної Церкви України 8 грудня після Божественної літургії провели молитви за встановлення справедливого миру та перемогу України.

⟶ У Києві відбулася акція проти інтеграції Білорусі та Росії. У суботу на Майдані Незалежності зібралися близько 20 осіб, які протестували проти об’єднання Білорусі та РФ. Деякі активісти стояли з прапорами Білорусі. У суботу в Мінську також відбулися акції проти інтеграції Білорусі з Росією. Того ж дня президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Сочі. Але жодних документів вони не підписали.

Фото: uazmi.org

Детальніше. На сторінці видання «Cosmopolitan Україна» опублікували заяву з підписом головної редакторки Олександри Буринської: «З огляду на ситуацію, яка склалася, з 5 грудня 2019 року наше видання припиняє співпрацю з Євгенією Пліхіною — вона залишає посаду заступника головного редактора журналу Cosmopolitan.

Бренд Cosmopolitan беззастережно знаходиться на боці свого народу в боротьбі за збереження незалежності і суверенітету, висловлює підтримку героям, які захищають Україну, і шанує світлу пам’ять загиблих, які віддали своє життя за наше мирне майбутнє».

У дописі журналістки йшлося про прощання з полковником Центру Спеціальних Операцій «Альфа» Денисом Волочаєвим. Він загинув під час виконання бойового завдання на Донбасі. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. Колектив українського Cosmopolitan висловив співчуття родині та всім близьким загиблого героя Дениса Волочаєва, і перепросив за текст Євгенії Пліхіної.

Контекст. Невдовзі після публікації саркастичного допису журналістка видалила його та додала новий. У ньому вона вибачилася за попередні слова. 

У той же день, 4 грудня, сайт «Миротворець» включив Євгенію Пліхіну до розділу «Чистилище» через «наругу над пам’яттю воїнів, загиблих під час виконання бойового завдання по захисту України від російського агресора».

Cosmopolitan Ukraine вибачився за пост Пліхіної у Facebook та повідомив, що він не має відношення до позиції бренду. 5 грудня Євгенія Пліхіна видалила свій акаунт у Facebook. 

→ На обкладинці Cosmopolitan уперше за 35 років з’явилася не жінка. Чоловік з’явився на обкладинці січневого номера британського жіночого глянцю Cosmopolitan уперше за 35 років. Це перукар, подкастер і ведучий популярного реаліті-шоу «Queer Eye» Джонатан ван Несс. Обкладинку можна побачити в інстаграмі журналу.

32-річний американець ідентифікує себе як небінарну людину, але використовує стосовно себе чоловічі займенники Стилісткою його образу стала фешн-директорка Cosmopolitan UK Емі Баннерман, а авторкою фото — британська фотохудожниця Рейчел Сміт. Головна редакторка Клер Ходжсон каже, що вибір нового героя обкладинки відображає широку і різноманітну аудиторію Cosmopolitan. У продаж січневий номер Cosmopolitan UK надійде 5 грудня.

→ Верховна Рада прийняла закон про надання статусу УБД (учасника бойових дій) добровольцям. Проєкт закону передбачає надання статусу учасників бойових дій добровольцям, які добровільно захищали та захищають територіальну цілісність України і виконували та виконують бойові завдання у зоні АТО та в зоні ООС. Мова йде про надання статусу УБД добровольцям, які брали активну участь у бойових діях не менше ніж 30 календарних днів (незалежно від перерв).

Найближчим часом у Раді мають зареєструвати новий законопроєкт, який урегулює колізію, яка була закладена у закон і дає можливість отримати статус УБД сепаратистами.

Фото: nv.ua

Детальніше. Українські партії, які підписалися під зверненням, вважають, що напередодні зустрічі у Парижі «необхідно нагадати владі про «червоні лінії». Йдеться про такі вимоги:

• жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації.
• Жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу.
• Жодних політичних дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації. Зокрема, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.
• Жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну.
• Жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.

Контекст. Нагадаємо, 75% українців підтримують ініціативу переговорів президента України з президентом Росії. 15% ставляться до такої ідеї негативно. Про це свідчить опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології.

⟶ Секретар РНБО про 5 сценаріїв президента для нормандського саміту: капітуляції серед них немає. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов розповів, що серед 5 сценаріїв реінтеграції окупованого Донбасу, які затвердили на нараді у президента у межах підготовки до нормандської зустрічі, сценарію капітуляції немає.

Уже визначили пріоритети, які відстоюватиме Україна під час переговорів із лідерами Нормандської четвірки:

• звільнення полонених у форматі всіх на всіх, 
• виведення незаконних збройних формувань із окупованих територій, 
• можливість проведення місцевих виборів на Донбасі за українським законодавством,
•  передача українсько-російського кордону під контроль України.

⟶ Україна оголосила демарш Казахстану з приводу заяви тамтешнього президента про Крим. У МЗС України глибоко стурбовані повідомленнями ЗМІ про висловлювання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва щодо заперечення анексії Криму Росією. В інтерв’ю для Deutsche Welle він заявив, що не називає те, що сталося з Кримом, анексією. Українські дипломати кажуть, що казахстанській стороні будуть зроблені відповідні демарші. Слова Токаєва суперечать засадам українсько-казахстанських відносин та позиції міжнародної спільноти щодо Криму.

Казахстанський художник Асхат Ахмедьяров прийшов до посольства України у Нур-Султані (столиця Казахстану) із плакатом українською мовою: «Вибачте за нього». Так він просив вибачення в України за слова свого президента про невизнання анексії Криму Росією. Але художникові не дозволили розкрити його плакат, його схопила охорона. Митця не затримали, проте й плакату не віддали.

Фото: pexels.com

Детальніше. Україна запевняє, що переговори у Нормандському форматі, які відбудуться 9 грудня, не мають призвести до поступок. Про це заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко: «Для нас червоні лінії:

1. зміни до Конституції$
2. недопущення впливу на українські зовнішньополітичні пріоритети;
3. кордон на непідконтрольній зараз території Донбасу має бути українським;
4. вибори. Не можна проводити вибори, доки там перебувають озброєні люди і незаконні збройні формування;
5. відсутність прямих переговорів із самопроголошеною «владою» окупованих територій. 

 ⟶ Резолюцію проти повернення РФ до Великої сімки ухвалили у США. Палата представників Конгресу США прийняла резолюцію, якою закликала не повертати Росію до Великої сімки, зокрема через окупацію Криму та війну на Донбасі. 

На підтримку документа висловились 339 конгресменів, проти – 71. У резолюції парламентарії підтвердили підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Також вони засудили агресивні дії Росії, включно із незаконною окупацією Криму та дестабілізацією на сході України. 

Конгресмени закликали лідерів Великої сімки протистояти можливому поверненню Росії до G7, допоки вона не закінчить окупацію території України, разом з Кримом, та не припинить атаки на демократії у всьому світі. 

⟶ Три фракції зробили попередження Зеленському перед нормандським самітом. Політсили Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Святослава Вакарчука окреслили «червоні лінії» для президента на переговорах у Нормандському форматі:

• жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації;
• жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу, 
• жодних політичних дій зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації:  зокрема виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном;
• жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну, жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ігор Коломойський поспілкувався з іноземним виданням «The New York Times» та розповів про своє бачення взаємин України з Росією та Заходом. Його заяви викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві.

Про війну. «Люди хочуть миру, доброго життя, вони не хочуть воювати. А ви, — Америка, — змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це. Захід підвів Україну, не надавши достатньо грошей або, не відкрив досить ринків. Сполучені Штати просто використовують Україну, щоб спробувати послабити свого геополітичного конкурента».

Про Росію. «Відновлення зв’язків з Росією стало необхідним для економічного виживання України. Рана війни заживе: дайте їй п’ять, десять років, і кров буде забута». 

Про гроші. «Фінансування з Росії може замінити кредити від МВФ (Міжнародного валютного фонду). Бо він наполягає на антикорупційних реформах, які дратують вкорінені бізнес-інтереси в Україні. Ми візьмемо 100 мільярдів доларів у росіян. Я думаю, що вони із задоволенням дали б їх нам сьогодні. Який найшвидший спосіб вирішити проблеми і відновити стосунки? Тільки гроші».

Про НАТО. На питання, чи не поставить Україну під удар можливість виграшу на виборах президента в Америці демократа (нинішній президент Трамп — республіканець), Коломойський відповів: «Якщо вони будуть мудрувати з нами, ми підемо до Росії. Російські танки будуть розміщені біля Кракова і Варшави. Ваше НАТО буде мочити свої штани і купувати памперси».

Про ПриватБанк. Коломойський сказав, що має намір повернути собі право власності на ПриватБанк або отримати компенсацію: «Особи, такі, як Порошенко, відповідальні за націоналізацію банку, мають бути покарані, і для них має бути повернута смертна кара».

Про вплив на Зеленського. Коломойський це заперечує, але попередив, що він починає вірити в такий образ, що склався, і здатний втілити його в життя: «Якщо я одягаю окуляри і дивлюся на себе, як увесь інший світ, я бачу себе чудовиськом, ляльководом, господарем Зеленського, людиною, що будує апокаліптичні плани. Я можу почати робити це по-справжньому».

Довідка. Ігор Коломойський був головою державної адміністрації Дніпропетровської області у 2014 році, коли Росія розгорнула війну проти України. Тоді Дніпропетровщина була приронтовою областю. Коломойський фінансово підтримував добровольчі об’єднання, які пішли на фронт у перші дні агресії.

→ Дата зустрічі в нормандському форматі є, але Росія гальмує – глава МЗС України. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що Україна, Франція і Німеччина дійшли згоди щодо дати зустрічі у Нормандському форматі, але Росія гальмує процес: «Я думаю, що до кінця цього року зустріч відбудеться, адже всі погодилися. Німецькі та французькі колеги пропонують конкретну дату, яка їх влаштовує, ми заявили, що вона нас теж влаштовує, чекаємо відповіді від четвертої сторони». За його словами, наразі учасники переговорів шукають дату, коли чотири лідери можуть зійтися в одному місці.

→ За рівнем проникнення Facebook Україна випереджає РФ і Білорусь — дослідження. За рівнем проникнення Facebook Україна відстає від країн Західної Європи, проте значно випереджає Росію і Білорусь. Про це свідчать результати дослідження комунікаційного агентства PlusOne. На початку 2019 року мережу використовували 13 мільйонів українців. У 2018 році їхня кількість зросла на 3 мільйонів або на 30%, за 5 років — на 9,8 млн або на 306,2%. Частка Facebook-користувачів продовжує зростати: ми все далі «відриваємось» від Росії, наближаючись до Німеччини та Польщі.

Фото: comments.ua