Через велику кількість охочих приєднатися до позову Асоціація готелів, ресторанів та кафе Європи — яка й подає позов — продовжила термін його подачі до 29 серпня. Також позов підтримали 30 національних готельних асоціацій.

Що відомо? З 2004 до 2024 року платформа Booking зобов’язувалася надавати найнижчу ціну на ринку — компанія обіцяла знижувати ціни на своєму сайті, якщо користувач надасть докази, що ідентичне житло на інших сервісах коштує дешевше. У 2024 році Європейський суд справедливості визнав, що така політика суперечить європейському законодавству про конкуренцію, тому компанія відмовилася від неї.

За словами позивачів, Booking запровадила таку політику завдяки тиску на готелі, змушуючи їх не пропонувати нижчих цін навіть на власних сайтах. Тепер готелі вимагають відшкодування.

Яка реакція Booking? Компанія звинувачення заперечує, посилаючись на опитування, відповідно до якого 74% готельєрів стверджують, що використання сервісу зробило їх бізнеси прибутковішими. 

Контекст. Згідно з дослідженням Асоціації готелів, ресторанів та кафе Європи та Університетом прикладних наук і мистецтв Західної Швейцарії, Booking Holding контролювала 71% європейського ринку бронювання місць проживання у 2024 році.

Фото: tetris-db.com

Що кажуть у ЄС? 

«У війні довіра між нацією, що воює, та її керівництвом важливіша за сучасну зброю – її важко побудувати та зберегти, але легко втратити через одну суттєву помилку керівництва. Прозорість та відкритий європейський діалог – єдиний спосіб відновити зруйновану довіру », — заявив комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс.

«Ліквідація ключових гарантій, що захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад. Незалежні інституції як НАБУ та САП є ключовими для шляху України в ЄС», — написала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос.

Що кажуть G7?

«G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема розслідування щодо кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозні занепокоєння та намір обговорити ці події з керівництвом уряду», — зазначили у групі підтримки Україні послів країн G7.

Що кажуть європейські МЗС?

«Антикорупційні інституції України життєво важливі для її шляху реформ. Обмеження їхньої діяльності стане значним кроком назад. Захист незалежності цих інституцій та подальший прогрес у сфері верховенства права залишаються ключовими для процесу вступу України до ЄС», – написав міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп.

«Незалежність та сила антикорупційних інституцій України були ключовими для реформаторських зусиль останніх років. Україну й надалі оцінюватимуть за їхнім прогресом», — заявили у міністерстві закордонних справ Німеччини.

Контекст. Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо змін у роботі НАБУ та САП. За документ проголосували 263 народні депутати. Згодом його підписав президент Зеленський.

У документі йдеться про зміни до Кримінального кодексу. Серед іншого, генерального прокурора наділять повноваженнями:

• забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою щодо топчиновників.

Також передбачаються правки, які обмежать діяльність САП, а саме:

• прокурори САП не зможуть визначати підслідність НАБУ у певних випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, що може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних і касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Раніше низка правозахисників закликали парламент не підтримувати цей законопроєкт, оскільки вважали, що він становить загрозу незалежності НАБУ.

Що відомо? У 2024 році в ЄС народилося 3,56 млн людей. Померло — 4,82 млн. Таким чином, природне скорочення населення становило 1,3 млн людей. Водночас блок прийняв 2,3 млн людей з-за меж Союзу, що й сприяло загальному росту населення. Кількість людей в ЄС зростає завдяки міграції вже четвертий рік поспіль.

Протягом 2024 року у 19 країнах ЄС населення зросло, тоді як у 8 — знизилося. Водночас близько половини населення Союзу — 47% — припадає на три країни: Німеччину, Францію та Італію.

Найвищим був ріст населення на Мальті, в Ірландії та в Люксембургу. Натомість скоротилося населення найбільше у Латвії, Угорщині, Польщі та Естонії.

Свої дії польська влада пояснює тим, що багато мігрантів намагаються проникнути до ЄС з Білорусі через Латвію та Литву, а вже звідти потрапляють до Польщі. Як зазначає Reuters, публічні настрої поляків щодо мігрантів останнім часом загострилися через вбивство жінки громадянином Венесуели в місті Торунь у червні 2025 року.

Завдяки реалізації проєкту покращиться якість води, зменшиться енергоспоживання та втрата води в міських трубопроводах. Зазначимо, раніше Кривий Ріг забезпечувала вода з Каховського резервуара.

Довідка. Вночі 6 червня 2023 року росіяни підірвали ГЕС. У зону надзвичайної ситуації потрапило 180 населених пунктів Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей, де проживало майже 900 тисяч людей. Вибух у машинній залі повністю зруйнував станцію, вона не підлягає відновленню. Цей підрив став злочином екоциду, який цілеспрямовано організували росіяни.

Країна на кордоні Заходу

З моменту вступу до ЄС Польща зуміла значно вирости в економічному і соціальному планах. Тепер це досить вагома держава, яка має ресурси і можливості для впливу на курс цілої обʼєднаної Європи. Особливо це стало помітним під час російського вторгнення в Україну. Завдяки своєму розташуванню — Польща є найбільшою країною на східному фланзі НАТО — і своїм історичним звʼязкам з Україною, Варшава увійшла до кола столиць, які вирішують політику Європейського союзу.

У 2023 році польські парламентські вибори врешті виграла проєвропейська опозиція. Премʼєром тоді став Дональд Туск — шанований у Європі політик-центрист та колишній голова Європейської ради. Однак позиція Польщі в Європі може похитнутися після обрання Кароля Навроцького президентом. Політик стоїть на досить євроскептичних позиціях і це, ймовірно, буде спричиняти все нові суперечки між Варшавою та Брюсселем. Раніше таке вже було.

Перетягування ковдри у владних кабінетах

Перед тим як Дональд Туск став премʼєром, Польщею вісім років керувала партія «Право і справедливість» (ПіС). Вона неодноразово конфліктувала зі структурами ЄС, Німеччиною, Україною, а до того ж погіршувала ситуацію з правами людей у Польщі. Коли ж партія Туска прийшла до врядування, всі очікували великих змін та повернення до ліберальних цінностей. Це одразу покращило стновище Варшави в Союзі. Та реформи впроваджувалися вкрай важко, адже посаду президента обіймав представник ПіС — Анджей Дуда, який успішно блокував велику частину змін.

Тепер Дуду замінив Кароль Навроцький. Теоретично він — незалежний кандидат, але насправді його масштабно підтримує ПіС. Загалом після виборів ситуація не змінилася — польська влада залишатиметься поділеною, конфліктною і зосередженою на внутрішній боротьбі. Це означає, що міжнародна роль країни — в умовах активізації ЄС перед загрозами з боку РФ і Трампа — відійде на другий план. До того ж Навроцький та ПіС є прихильниками американського президента.

Два роки непевності

Поділ голосів між Рафалом Тшасковським та Каролем Навроцьким — лібералом та консерватором — був майже рівним: різниця між їхніми результатами становить менш як 2%. Основною виборчою базою Тшасковського були великі міста, особливо на заході Польщі. Він — досвідчений політик, мер Варшави і має репутацію представника еліти. Натомість Навроцький позиціонує себе як «кандидат простих людей». Його основний електорат — люди з малих населених пунктів, зокрема фермери.

Наступні два роки в Польщі стануть драматичним змаганням за голоси цих двох груп виборців. А потім відбудуться нові вибори до польського парламенту. Звісно, неможливо точно спрогнозувати, що станеться у світі протягом такого довгого періоду. Але якщо ситуація в Європі залишатиметься більш-менш стабільною, то увага поляків залишиться прикутою до внутрішніх питань.

Тоді Туску і його партії буде непросто. Обіцяні ним реформи й далі блокуватиме президент, а обійти рішення Навроцького в парламенті буде складно, адже «Громадянська платформа» Туска не має 60% місць. Це може поступово знищити його рейтинг, і тоді вибори виграє ПіС, що ще більше загострить протистояння Польщі з ЄС та Україною. Утім, цілком можливо, що відповідальність за гальмування реформ покладатимуть саме на президента.

У цій боротьбі обидві сторони намагатимуться розігрувати «українську карту», тобто апелювати до чутливих тем — питання українських біженців і памʼяті про Волинську трагедію. Зайве емоційне навантаження цілком може створити додаткові проблеми у відносинах України і Польщі, а від того й затягувати європейську інтеграцію нашої держави. Навіть якщо у взаємній боротьбі між двома полюсами польської політики не виграє ніхто, поляки втомляться від цього — і через два роки до влади прийде несподівана третя сторона. А емоційні суперечки між польськими містянами й селянами — лібералами і консерваторами — навряд чи припиняться. А з ними — й бурхлива напруженість у відносинах між Україною та Польщею, яка вже не вперше коливається від найближчого союзництва до блокування кордону.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Mateusz Feliksik / Pexels

Що таке мита?

Мита — це податки, які держава стягує з продавців товару під час перетину кордону. Вони можуть бути імпортними (коли ними обкладають товари, які купують з-за кордону) або експортними (коли їх стягують з товарів, які продають за кордон). Трамп упроваджує перші. 

Водночас мита є одним із так званих непрямих податків. Це означає, що вартість цього податку враховують у ціну товару. Що вище мито — то вища ціна продукту. Тому, коли держава впроваджує мита, вона не лише хоче отримати більше грошей з податків до бюджету, але й намагається змінити ціну товарів.

Навіщо потрібні мита?

Якщо держава встановлює імпортні мита на товари з інших країн, вона намагається зробити їх дорожчими для людей. Зазвичай це роблять, щоб товари, вироблені всередині країни, були для покупців відносно дешевшими порівняно із закордонними продуктами. Таким чином держава намагається підтримати своїх виробників у конкуренції з іноземними або навіть спонукати іноземців будувати фабрики всередині країни.

Однак тут слід бути обережним: деякі іноземні товари можуть бути необхідними для самих вітчизняних виробників. Наприклад, якщо у вашій країні збирають комп’ютери, але не роблять для них мікрочіпів, то, імовірно, вітчизняні виробники купують ці деталі в компаній з Тайваню. Якщо ви впроваджуєте мита на мікрочіпи, то підвищуєте і ціну комп’ютерів, вироблених у вашій державі, через що люди можуть почати купувати їх менше — і виробникам, зрештою, буде лише гірше. Тому, впроваджуючи мита, слід усе обережно обраховувати.

То нащо це Трампу?

Він вірить у те, що США повинні мати більше виробництв усередині країни. Однак із цим є певна проблема. Усі виробники прагнуть зменшити витрати, щоб бути більш конкурентоспроможними й більше заробляти. Однією з найбільших статей витрат майже в кожній сфері діяльності є заробітна плата. У США та в інших розвинених державах праця коштує дуже дорого: там високі ціни, але й високі зарплати. 

Натомість у країнах, що розвиваються, а також в певних державах із великою кількістю населення — як-от в Китаї — людям платять менше. Тому виробники прагнуть будувати фабрики й заводи саме там, за кордоном, щоб зекономити (звідси й засилля товарів, вироблених у Китаї).

І чим тут корисні мита?

Якщо за допомогою мит зробити товари з-за кордону дорожчими, то, як сподівається міністр фінансів США Скотт Бессент, вигода від дешевшої оплати праці в умовному Китаї не матиме значення, і виробники почнуть будувати фабрики у США. У всякому разі міністр закликає виробників робити саме так.

Натомість голова Ради економічних радників при президентові США Стівен Міран вважає, що причиною всіх цих проблем є роль долара як світової резервної валюти. 

Що це означає? Сьогодні фактично всі країни мають власні резерви: гроші, золото та інші цінні папери. У разі потреби держави використовують резерви, щоб регулювати коливання валюти й підтримувати економіку стабільною. Раніше всі зберігали резерви у золоті, але сьогодні цю роль виконують найсильніші валюти — здебільшого долар США. Це підвищує попит на долари й робить цю валюту дорогою. 

Коли, наприклад, українські виробники продають товари на міжнародному ринку за долари, то вдома вони обмінюють ці долари на гривні. Що більше гривень їм дають за долар — то вигідніше експортерам (і менш вигідно імпортерам). Тому Стівен Міран вважає, що мита є гарним способом перекласти втрати США, спричинені почесним статусом американського долара, на інші країни.

Чи це дійсно допоможе США?

Міністр фінансів Бессент вважає, що залежність США від імпорту може становити загрозу безпеці країни: «Одним із небагатьох хороших результатів від ковіду було те, що ми провели бета-тест того, як може виглядати кінетична війна з великим супротивником, і виявилося, що ці високоефективні ланцюжки постачання не були стратегічно безпечними», — стверджує міністр.

Втім, торговельна війна Трампа створює низку інших проблем. Впровадження тарифів може зіпсувати відносини зі союзниками США у світі. До того ж інші країни можуть у відповідь впроваджувати мита проти США (це зробили Китай та ЄС, пізніше Європа призупинила мита на імпортні товари та сировину із США на 90 днів), що призводить до скорочення американського експорту. Така різка митна політика спричиняє ріст цін і невизначеність на фінансових ринках, через що прибутки компаній падають. Трамп вважає це «короткотривалим болем заради довгострокової вигоди». Та проголошена ним пауза у введенні мит вказує на те, що сумніви виникають не лише в фінансових аналітиків, а й у самого президента США.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Reuters / Sarah Meyssonnier / Pool

Які наслідки? Це рішення вже спричинило падіння вартості долара США до найнижчого рівня з квітня 2022 року. Почали знижуватися також індекси європейських фондових ринків, які перед цим демонстрували незначне зростання. 

Що цьому передувало? Раніше лідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом запропонував ЄС працювати разом із КНР, аби протистояти американському «цькуванню». Перед цим ЄС поставив на паузу встановлення нових мит щодо товарів зі США на 90 днів після аналогічного рішення Трампа.

Паузу у впровадженні нових тарифів президент США оголосив після того, як його попередні рішення спричинили паніку на фондових біржах США, а також спонукали ЄС встановити мита на американські товари. Через невизначеність інвестори почали масово продавати цінні папери, що різко знизило їхню ціну і створило загрозу економічної рецесії.

Натомість мита, які адміністрація Трампа запровадила щодо китайських товарів, стали черговим кроком у торговельній війні між країнами. Раніше Пекін відповів на високі мита США підвищенням власних до 84%. Це й спонукало Трампа підіймати ставки ще вище.