Мотиваційний лист для вступу в університет та відповідальність за академічну недоброчесність. Ці та інші зміни внесли до Закону про вищу освіту. Про це пише Українська правда. Життя.
Чому це важливо. Нововведення можуть удосконалити вищу освіту в Україні.
Детальніше. 18 грудня 321 депутат Верховної Ради підтримав у другому читанні зміни до Закону про вищу освіту. Що зміниться:
⟶ Електронні учнівські та студентські квитки: коли почнуть діяти, чи викидати пластикові та паперові. Віртуальні студентські та учнівські квитки запровадять у 2020-2021 навчальному році. Про це розповіли у телеграм-каналі прем’єр-міністра Олексія Гончарука.
Е-документи підтверджуватимуть статус студента/учня та його прав на пільги. Паперові документи теж діятимуть. Скористатися ними буде можна буде через мобільний додаток «ДіЯ». Він уже працює в бета-версії.
⟶ Школа свідомого громадянина: добірка онлайн-курсів, які допоможуть розібратися, як працює держава. Якщо не хочеться виходити з дому і робити щось корисне задарма, то можна сидячи на дивані збільшувати свою громадянську освіченість:
Курс «Людина та держава. Правила гри». Онлайн-курс допоможе з’ясувати як взаємодіють людина та держава та зрозуміти логіку суспільних процесів. Поговоримо про державу та право, права людини та їх захист, національні та міжнародні суди, а також міжнародні організації в Україні.
Курс «Громадський контроль за владою». Ви навчитеся взаємодіяти із владою та вміти знаходити рішення, працюючи з інтересами усіх зацікавлених сторін, здійснювати контроль за владою (не перетворюючись на політиків), моніторити публічні закупівлі у системі Prozorro і протистояти корупції у цій сфері, знаходити і аналізувати необхідну інформацію у основних відкритих державних реєстрах, користуватися сучасними цифровими інструментами (петиції, громадські бюджети тощо) в інтересах громади і для розбудови відкритого суспільства.
Курс «Боротьба з корупцією». Курс розповідатиме про те, як проводити антикорупційні розслідування, викривати та попереджати корупцію під час державних закупівель, організовувати антикорупційні кампанії.
Курс «Побутові відходи — дій зараз!» Україномовний курс на платформі Prometheus. На ньому розкажуть, як саме треба поводитись із різними типами відходів, аби зменшувати їх кількість та небезпечні властивості, а також чому відходи треба збирати роздільно та сортувати. Частина матеріалів курсу присвячені тому, яким чином відходи можна переробляти та скільки можна заробити на вторинній сировині, які можливості перероблення відходів як вторинної сировини вже існують в Україні.
Курс «Сталий розвиток: нова філософія мислення». Україномовний курс на платформі «Відкритий університет Майдану». В цьому онлайн-курсі автори розкажуть про основні принципи сталого розвитку; нову філософію сталого мислення; хто такі стейкхолдери і навіщо розуміти їхні цінності та потреби.
Фото: pexels.com
Верховна Рада прийняла закон «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху». Про це пише Українська правда.
Чому це важливо. Пласт — це національна скаутська організація, яка має давню історію, а її діяльність спрямована на виховання української молоді.
Детальніше. «За» проголосували 316 народних депутатів. Законопроект доопрацювали після того, як Володимир Зеленський повернув його зі своїми пропозиціями. За словами представника президента у Верховній Раді, першого віцеспікера Руслана Стефанчука, у новій редакції документ не створює привілеї для організації Пласт.
Контекст. Нагадаємо, раніше президент заветував закон про Пласт. Причина ветування, за словами президента, — невідповідність законопроекту положенням Конституції. Він пояснює, що у законі йдеться про Пласт як про єдину організацію, водночас в Україні зареєстрована низка скаутських організацій. Цей закон створюватиме переваги та привілеї для роботи Пласту і в той же час — ризики для створення нових об’єднань та роботи уже створених інших скаутських організацій. А це обмежить права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації.
Довідка. Пласт — це національна скаутська організація України. Вона постала із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові.
Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові – 12.04.1912. У 1914 р. вибухає війна, багато пластунів стають у ряди УСС (Українських січових стрільців).
Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність у Західній Україні та серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. У Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь.
У 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації. Пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.
З 1950 року український Пласт діяв на нових місцях поселення українців: в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині, США.
Наприкінці 80-років XX ст. у СРСР змінилася політична ситуація, постали організації, які сприяли національному відродженню. Уже в 1990 році пластові гуртки були у Луцьку, Києві, Донецьку та на Львівщині.
⟶ Пласт відмовився від держфінансування та запустив кампанію зі збору коштів. Пласт відмовився від фінансування з державного бюджету і запустив кампанію зі збору 10,5 мільйонів гривень.
Організація закликала депутатів не включати пункт про фінансування «Пласту» в оновлений законопроект, аби «не входити у політичний контекст».
У Пласті наголошують: «Пласт був, є і залишиться неполітичною громадською організацією. Закликаємо усі політичні сили утриматись від використання імені Пласту у власних політичних інтересах. Відсутність прямої державної фінансової підтримки не зупинить реалізації наших планів та стратегічних цілей».
⟶ Як стати членом «Пласту»:
Якщо усі етапи пройдете успішно – отримаєте членство. Але це — ще не все. Потім потрібно скласти Пластову присягу. Складаючи її, пластун бере на себе три головні обов’язки пластуна:
Дізнайтеся більше на цю тему:
Фото: 100krokiv.info
Розслідування справ Майдану в окремому управлінні ДБР (Державного бюро розслідувань) та звільнення теперішнього глави установи. Ці та інші нововведення передбачає закон про перезавантаження ДБР, який ухвалила Верховна Рада. Про це пише Українська правда.
Чому це важливо. Закон дозволить перезапустити роботу ДБР і може зробити її ефективнішою.
Детальніше. Верховна Рада проголосувала у другому читанні за президентський законопроєкт. Він, зокрема, передбачає дочасне припинення повноважень голови Державного бюро розслідувань Романа Труби та його заступників. За законопроєкт проголосувало 250 депутатів. З них 224 депутати «Слуги народу», 2 депутати ОПЗЖ, 1 голос дала група За майбутнє, 18 — депутати «Голосу», 5 — позафракційні.
Що передбачає закон:
Довідка. ДБР — це новий правоохоронний орган. Зі стартом його роботи функції досудового розслідування переходять від прокуратури до ДБР, а за прокуратурою залишається функція нагляду. Це є стандартом об’єктивного та неупередженого розслідування.
⟶ Адвокатка родини Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська припила голодування. Парламент прийняв поправку до закону про Держбюро розслідувань, яка дозволяє поновити розслідування у справах Майдану, що було вимогою адвокатки: «Зупиняємо голодування, але не припиняємо контролювати виконання владою плану дій по відновленню слідства у справах Майдану і не втрачаємо суспільної уваги над цими справами. Як тільки зникає увага суспільства —зникає пріоритет для влади, і починається колапс».
Закревська також оприлюднила список осіб, які оголосили голодування. До нього, окрім неї, входять ще 16 осіб. Вона подякувала всім, хто підтримав її позицію акціями у різних містах.
⟶ Удвічі збільшити кількість днів відпустки за власний рахунок та унеможливити звільнення вагітних — ініціатива Уряду. У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонують зробити неможливим звільнення вагітних жінок та дозволити брати відпустку за власний рахунок на 30 днів замість 15.
Фото: pexels.com
З 1 січня 2020 року народних обранців можна буде притягнути до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
Чому це важливо. Відтепер частина нардепів не зможе ховатися від правосуддя у парламенті.
Детальніше. Верховна Рада остаточно скасувала недоторканність народних депутатів. За законопроект у другому читанні проголосували 373 обранці. Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.
Законопроект № 7203 вніс ще під час роботи попереднього скликання Верховної Ради тодішній президент Петро Порошенко. Раніше, згідно з Конституцією, для того, щоб оголосити депутату підозру, затримати його чи заарештувати, правоохоронцям потрібна згода Верховної Ради. Відтепер такої згоди не потрібно.
Контекст. Депутатська недоторканність – це юридична гарантія депутатам. Вона убезпечувала їх від кримінального переслідування, арешту та притягнення до відповідальності як пересічних громадян. Тобто до народного депутата не могли бути застосовані такі ж самі заходи – без проведення спеціальної процедури погодження з Верховною Радою.
Принцип недоторканності був вперше законодавчо закріплений Біллем про права — актом англійського парламенту 1689 року. Його суть полягала в тому, що виступи члена палати в парламенті будь-якого змісту не могли зініціювати судове переслідування. Пізніше у деяких країнах інститут недоторканності був значно розширений, щоб захистити парламентарів від можливих політичних переслідувань.
⟶ Суд дозволив допитати Порошенка на поліграфі. Але це не обов’язково. На допит Петра Порошенка із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань дав дозвіл Печерський райсуд Києва. Ексглаву держави допитуватимуть у справі щодо ймовірного ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу телеканалу «Прямий». У ДБР наголошують, що проходження поліграфа можливе лише за згодою експрезидента.
Раніше Порошенко уже заявив, що хоче пройти детектор брехні в ефірі «Прямого»: «Я не довіряю Державному бюро розслідувань, я не довіряю його керівництву, я не вірю в об’єктивність і неупередженість слідства. У мене є цей перелік запитань, які вони хотіли озвучити, я готовий пройти детектор брехні у прямому ефірі». Ексглава держави зазначив, що запропонував цю ідею у ДБР, але у слідчих не було «великого ентузіазму» з цього приводу.
⟶ Обіцяна недоторканність. Після парламентських виборів у 2014 році п’ять фракцій у своїй коаліційній угоді пообіцяли скасувати депутатську недоторканність. Однак протягом 8 скликання змін до Конституції так і не внесли.
Дізнайтеся більше:
Фото: golos.com.ua
Офіс президента пропонує спростити процедури прийняття та звільнення держслужбовців, щоб оновити митну службу. Новацію пропонують запровадити на певний період, а потім повернутися до стандартної практики.
Чому це важливо. Таке нововведення може зробити роботу державних чиновників більш ефективною.
Детальніше. Максим Нефьодов, глава Державної митної служби, заявив . «Ми напрацювали спільно з Офісом президента законопроект (я сподіваюся, що його буде внесено як першочерговий) щодо того, щоб спростити питання звільнення та найму на держслужбу. Зміни до закону про держслужбу необхідні для оновлення реформованої митної служби. Зараз цей закон не дозволяє легко брати на роботу і звільняти співробітників. Вони у будь-який момент можуть піти на лікарняний і де-факто перебувати там вічно. До цього часу позбувся посади лише один із керівників митниць, звільнення яких вимагав президент Володимир Зеленський. Це голова Львівської митниці».
Ідею спрощення процедури працевлаштування та звільнення держслужбовців також підтримав секретар Національної інвестиційної ради, новообраний народний депутат від партії «Слуга народу» Давид Арахамія. Водночас він вважає, що спрощена процедура має діяти чітко визначений період часу.
Давид Арахамія зазначив: «Чинний закон (про держслужбу — Авт.) зараз просто не працює: щоб звільнити навіть рядову посаду, доведеться витратити рік. А люди не хочуть чекати рік, люди скажуть: ми тобі посаду дали, ми всі голосували і таке інше. Тобто, кредит довіри є, але він дуже короткостроковий — немає зараз просто часу, щоб його марнувати. Давайте зробимо особливий період і визначимо це по часу. Скільки вам треба? Два роки? На два роки, на особливий період, зробимо дуже спрощені правила щодо найму і звільнення, а потім повернемося до нормального зваженого закону».
⟶ У «Слузі народу» пояснили принцип визначення складу комітетів Верховної Ради. Слуги народу керуються вимогою закону про пропорційне представництво у комітетах. Воно має відбуватися за результатами позачергових виборів до Верховної Ради. Тому, на думку «Слуги народу», саме їхня партія має отримати 60% місць в усіх комітетах.
⟶ 10% від суми «відкату»: викривачів корупції планують винагороджувати. Українців, які повідомлятимуть про масштабні факти корупції, планують винагороджувати 10% від суми виявленого хабара. В Офісі Президента (ОП) готують законопроєкти, які встановлять механізм повідомлення про корупцію, а також права і гарантії захисту «викривачів» та їхніх близьких. З словами Руслана Рябошапки, заступника керівника ОП, Володимир Зеленський внесе такі закони як невідкладні до Верховної Ради для позачергового розгляду. Адже нові способи мотивації громадян за повідомлення про корупцію вимагають змін до чинного законодавства.
Фото: pexels.com
Важливе