Як і нащо створили ЄС?

Як об’єднати континент, який тисячі років був у стані війни? Складно. Десятки країн і народів зі своїми інтересами, які живуть на різних землях: від гірських долин Альп і Карпат до неозорих рівнин сходу Європи, від холодних країв Скандинавії до субтропіків Середземномор’я. Народи з давніми традиціями католицизму, протестантські нації півночі, православні громади сходу та атеїсти Чехії і Естонії. Їх всіх треба було якось звести разом і організувати це так, щоб всі ці держави змогли працювати як єдиний організм. Але для чого їх обʼєднувати?

Для конкуренції. Європейські країни почали думати про об’єднання зусиль тільки після Другої світової війни і на це є дуже серйозна причина. Вперше за багато сотень років Європа не була на вершині світової політичної піраміди. Найбільша війна в історії підважила весь стан справ у світі. Давні імперські країни, штибу Великої Британії та Франції, почали втрачати вплив: країни, які вони вважали своїми колоніями, стали незалежними державами, часто — внаслідок перемог над імперіями у війнах. Ба більше, Європа стала залежною від зовнішніх сил. Половину континенту окупували війська тоталітарного комуністичного СРСР. Інша половина мусила покладатися в обороні на США.

Вічно сподіватися на  Сполучені Штати Америки було б нерозумно. Конкурувати з рештою світу поодинці — неможливо. Щоб вижити і самим вирішувати, що робити у своєму житті, європейці просто були змушені жити і працювати разом. Почали зі скромного: Західна Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди і Люксембург вирішили обʼєднати своє виробництво вугілля і сталі, щоб разом відновлювати континент після війни. Далі співпраця ставала все глибшою, до неї долучалися все більше країн. Рівень життя в Європі зростав, загрози виглядали все більш примарними.

А потім СРСР розвалився. Демократичний Захід начебто переміг. З колишньої економічної спільноти у 1993 році створили політичний Європейський Союз. Видавалося, що все найгірше позаду. Дарма. То був лише початок.

Хто керує ЄС?

Європейським Союзом керує рада 27-ми лідерів. Наразі 27-ми, бо кількість людей в раді залежить від кількості країн-членів союзу. Президенти, прем’єри чи канцлери кожної держави ЄС засідають разом за величезним круглим столом у на диво строкатій залі у Брюсселі. Вони вирішують найбільш важливі питання разом. Без одноголосної згоди жодного рішення не буде (цим часто зловживають певні лідери, наприклад, угорський прем’єр Орбан). Називається це зібрання Європейською радою (її не треба плутати з Радою Європи — це інша інституція, яка не пов’язана з ЄС, і до якої Україна входить вже давно). 

А ще до Європейської ради входить її голова. Раніше цю посаду по черзі займали лідери держав ЄС. Але потім вирішили, що це якось складно і незручно, тож краще зробити це окремою постійною посадою. І то посадою дуже престижною. Голова Європейської ради не тільки організовує зустрічі лідерів і допомагає їм домовитися, але й представляє ЄС на міжнародній арені. Від часу заснування посади головами ради обирають колишніх прем’єрів: нині це — бельгієць Шарль Мішель (українцям він знайомий тим, що дуже візуально схожий на українського прем’єра Шмигаля), до нього був поляк Дональд Туск. А з грудня 2024 року головувати буде португалець Антоніу Кошта.

Європейський уряд і найвпливовіша жінка світу

А ще в складі Європейської ради засідає президент Європейської комісії. Що таке ця комісія? Це щось схоже на уряд країни. Як в Україні є Кабінет Міністрів, де кожен урядовець відповідає за якусь свою галузь, так Європейська комісія має комісарів, які керують тим, щоб спільна політика ЄС впроваджувалася в життя. Вгадаєте, скільки є комісарів? Так, 27, по одному на кожну країну. Але тут є нюанс. Основна фішка Єврокомісії полягає в тому, що вона не репрезентує жодну з країн-членів. Навпаки, комісари представляють загальні інтереси ЄС, а не своїх країн. Це буквально умова їхньої посади. 

Через таку ситуацію Єврокомісія є однією з найважливіших структур у справі євроінтеграції — все глибшої взаємодії між державами союзу. Керує нею нині Урсула фон дер Ляєн — колишня німецька міністерка оборони. Вона, разом з головою Європейської ради і лідерами наймогутніших держав союзу, є однією з найбільш впливових людей в ЄС. Ба більше, журнал Forbes уже два роки підряд називає її найвпливовішою жінкою у світі.

Депутати, багато депутатів

Якщо Єврокомісія є чимось штибу континентального уряду, хоч і дуже обмеженого, то Європарламент є, власне, парламентом — чимось схожим на українську Верховну Раду. Тільки обирають у нього 720 депутатів з 27-ми країн. Скільки депутатів обирати від кожної країни, визначають за кількістю населення держави. Так, у Німеччини — 96 євродепутатів, у Франції — 81, а в Мальти — всього шість. У спільному парламенті обранці групуються не за країнами (для такого є Європейська рада), а за поглядами, ідеологією. Наразі там є сім основних груп (їх ми вже розбирали, почитати можна тут). Головою Європарламенту нині є мальтійка Роберта Мецола. Вона, як і решту лідерів ЄС, неодноразово відвідувала Україну під час війни, тож україській аудиторії має бути знайома.

Якщо в кожної країни є свої власні парламенти, то чим займається спільний європейський? Здебільшого, економікою, сільським господарством і кліматом. За задумом, з часом об’єднання Європи мало все поглиблюватися і тоді Комісія, і Парламент регулювали б більшість сфер життя європейців. Це виглядало б як щось схоже на спільну європейську наддержаву. Але життя вирішило інакше. Що далі йшов час, то більш очевидним ставало, що влада залишається в руках обраних національних урядів. Європейська рада 27-ми лідерів сформувалася сама по собі поступово і саме вона почала відповідати за найважливіші політичні питання, такі як, наприклад, безпека чи допомога Україні у війні.

Для Європейських парламенту і комісії залишили економічні питання. Спільний ринок, спільна валюта, відсутність кордонів, вільний рух людей і коштів — це, напевно, найбільше досягнення ЄС, поряд з миром між європейськими державами. За допомогою цього європейська економіка працює дуже успішно і країни ЄС мають один з найвищих рівнів життя у світі. А з ним — і світлі ідеї верховенства права та демократії. Це — робота комісії та парламенту.

Але і це ще не все

У додаток до всього перерахованого вище, є ще Рада ЄС — це теж зібрання представників кожної з 27-ми країн союзу, але на рівні міністрів. Яке питання треба обговорити — такі міністри і збираються. А ще є Європейський центральний банк, який регулює спільну валюту — євро. Його голова — Крістін Лагард, є другою найвпливовішою жінкою світу за версією вже згаданого рейтингу Forbes. І ще є спільний Суд ЄС та Європейський суд аудиторів — останній слідкує за тим, щоб союз правильно користувався спільними коштами. А крім них — багато допоміжних комісій та агенцій, які допомагають регулювати цілу купу речей, від соціальних питань до контролю кордонів при проблемах з нелегальними мігрантами.

Думаю, ви вже помітили, що ЄС працює неймовірно складно. Насправді цей союз настільки заплутаний, що дехто вважає його унікальною структурою в світовому масштабі. Кажуть, ЄС є чимось посереднім між конфедерацією і федерацією. Тобто, союз водночас є сукупністю країн, кожна з яких має власні справи, ідеї, інтереси і кожна з яких може діяти окремо. Але водночас центральні інституції ЄС є настільки впливовими, що виступають від власного імені. Наприклад, на минулій конференції G7 — саміті лідерів семи найбільш могутніх демократичних держав світу, були не лише представники країн, але й Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і Голова Європейської ради Шарль Мішель.

Така складна структура насправді не є дивною, якщо про це подумати. Все ж це 27 країн з близько 450 млн населення. Ви коли-небудь пробували організувати відпустку з друзями? Коли в кожного слід запитати, що він хоче, обрати місце поїздки, готель чи хостел, домовитися, як туди їхати, плисти чи летіти, що їсти в дорозі і так далі? Дуже часто все закінчується сварками і тим, що жодна відпустка не відбувається. Організація ЄС — це те саме, але в масштабі сотень мільйонів людей. Узгодити потрібно все і з усіма. Саме тому переговори України з ЄС щодо вступу нашої держави будуть такими складними і довгими.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Josep Borrell у соцмережі X

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open