Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Але всі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com

Детальніше. До 2014 року та до початку війни з Росією в Україні святкували 23 лютого як День захисника Вітчизни. Аналогічну дату святкували та святкують у Росії. У цей день було традицією дарувати подарунки усім чоловікам, незалежно від того, чи були та чи є вони захисниками країни, вітали навіть хлопчиків у садочку.

Коли Росія напала на Україну, частина громадськості запротестувала проти відзначення свята країни-агресора. Тож у 2014 році тодішній президент Петро Порошенко встановив День захисника України 14 жовтня, а у 2015 році зробив його державним неробочим днем. 14 жовтня від початку задумувався як день, коли вітають саме захисників та захисниць, які відстоюють кордони нашої країни під час російсько-української війни.

Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович мотивував вибір саме 14 жовтня для Дня захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову. Також 14 жовтня традиційно відзначають як день створення Української повстанської армії.

Проте після цього частина суспільства продовжила вітати саме чоловіків у цей день. Тому, щоб відзначити роль жінок у захисті України, парламент у липні цього року змінив назву свята на «День захисників і захисниць України». У серпні президент підписав відповідний закон.

Що подивитися 14 жовтня?

• Фільм «Черкаси». У кінокартині йдеться про початок окупації Криму та тритижневий опір останнього українського корабля в Криму. «Черкаси» — режисерська робота Тимура Ященка. Консультантом фільму був реальний командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш. До акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року.
• Стрічку «Наші котики». Події фільму розгортаються у 2014 році на початку війни. Це трагікомічна історія пригод трьох бійців АТО, які трапляється з ними під час бойового чергування на «найглухішій» з усіх можливих позицій фронту. За основу взяли реальні розповіді бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ.
• Кінокартину «Кіборги». Історія розгортається протягом двотижневого чергування в аеропорту одного батальйону у 2014. Добровольча група вперше приїздить до гарячої точки, яку вже чотири місяці обороняють наші військові, та віч-на-віч стикаються з війною. Захищати її стають не лише професійні військові, а й добровольчі корпуси.
• Серіал «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва. У серіалі йдеться про добровольця Дмитра. Навіть після повернення з війни він не припиняє захищати Батьківщину. Коли чоловік дізнається, що у Києві готують теракт, він збирає команду колишніх бійців АТО, щоб знайти терористів і врятувати столицю від вибуху. Паралельно намагається впоратися з важкою психологічною травмою через втрату побратимів на війні.
• Фільм «Червоний». Дії картини відбуваються у 1947 році навколо історій життя двох українців — Данила Червоного і Віктора Гурова, які потрапляють у ГУЛАГ. Попри важкі умови каторги, Данило знаходить у собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

Фото: credo.pro

Нові напрямки Wizz Air з України:

• Київ — Аліканте з 2 липня 2022 року
• Київ — Барселона з 1 травня 2022 року
• Київ — Базель з 1 серпня 2022 року
• Київ — Брюссель (Шарлеруа) з 19 грудня 2021 року
• Київ — Ханья з 2 серпня 2022 року
• Київ — Ейндховен з 18 грудня 2021 року
• Київ — Мадрид з 3 травня 2022 року
• Київ — Малага з 2 травня 2022 року
• Київ — Ніцца з 3 травня 2022 року
• Київ — Париж (Бове) з 17 грудня 2021 року
• Київ — Пальма-де-Майорка з 1 серпня 2022 року
• Київ — Порто з 1 липня 2022 року

• Львів — Афіни з 4 червня 2022 року
• Львів — Барселона з 28 березня 2022 року
• Львів — Брюссель (Шарлеруа) з 1 червня 2022 року
• Львів — Ейндховен з 27 березня 2022 року
• Львів — Мадрид з 27 березня 2022 року
• Львів — Париж з 28 березня 2022 року
• Львів — Ніцца з 1 червня 2022 року
• Львів — Салоніки з 2 червня 2022 року
• Львів — Венеція (Тревізо) з 2 червня 2022 року

• Харків — Пардубіце з 2 червня 2022 року
• Харків — Рим (Ф’юмічіно) з 31 жовтня 2021 року
• Харків — Салоніки з 29 березня 2022 року

• Одеса — Афіни з 2 липня 2022 року
• Одеса — Пардубіце з 2 липня 2022 року
• Одеса — Лондон (Лутон) з 27 березня 2022 року

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики