Хіба до 1996 року не було Конституції?

Вона була, проте прийнята ще 1978 року як головний Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки. Після проголошення незалежності й розпаду Радянського Союзу чимало її положень застаріли, з’явилися нові державні інституції, главою держави став президент, тому було потрібно розробити нову Конституцію. З 1990 року були запропоновані 15 проєктів, однак жоден з них не підтримували депутати.

Що відбувалося в Україні у той час?

Економічна ситуація була складною, знецінювалися гроші, розростався олігархат. У політичному житті теж були труднощі, позаяк парламент складався з представників політичних сил з різними цінностями, чимало з них відстоювали «русский мир». У таких умовах зміни були необхідними як для актуалізації законів щодо нового часу, так і для консолідації українських політиків і суспільства.

Кучма vs парламент

Між Президентом Леонідом Кучмою та народними депутатами тривали конфлікти. Кучма хотів розширення повноважень, при тому пропонував створити двопалатний парламент зі скороченою кількістю депутатів і позбавити їх недоторканності. Парламентська комісія, головою якої був Михайло Сирота, трохи змінила проєкт президента. Кучмі він не сподобався. Президент вирішив провести референдум, де люди мали б голосувати за його проєкт Конституції. Його мали провести 25 серпня. Верховна Рада вирішила востаннє спробувати ухвалити свій проєкт Закону 27 червня.

Конституційна ніч

0 10:00 27 червня розпочалося засідання парламенту. Воно тривало добу. Кожне положення Конституції зачитували, а тоді депутати мали голосувати за нього. Інколи голосували по кілька разів. Особливо суперечливими були положення про Крим, державну мову й символіку. Наприклад, комуністи не підтримували державний герб ― тризуб і синьо-жовтий прапор. Верховна Рада працювала безперервно, ніхто тієї ночі не спав. Попри суперечки, безліч повторних голосувань, переговорів парламентарям вдалося прийняти головний Закон України. Зранку 28 червня до Верховної Ради прийшов Леонід Кучма. Уже при ньому цілісну Конституцію винесли на голосування у цілому. За неї проголосував 321 депутат.

Фото: 5.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. За дорученням Президента українське МЗС звернулося до Швеції з проханням надати у позику оригінал латиномовної версії Конституції. Дмитро Кулеба зазначив: «Це були вкрай складні переговори, нам пропонували копію, але ми хотіли лише оригінал». Міністр закордонних справ подякував Національному архіву Швеції Riksarkivet, його директорці Карін Острем Іко, швецькій колезі Анн Лінде та українським колегам по Кабміну за можливість представити реліквію українцям та іноземним гостям.

Міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що заповідник «Софія Київська» прийме Конституцію Орлика та забезпечить доступ усім охочим. 

Цитата. «Присутність оригіналу Конституції уже у незалежній державі — це ще один крок відновлення нашої історичної тяглості від часів Русі, Козацької держави, Української Народної Республіки і донині», — написав у свої стрічці Facebook Дмитро Кулеба.

Довідка. Пилип Орлик — перший український гетьман в еміграції. 5 квітня 1710 року в м. Бендерах козацька рада обрала його новим гетьманом. Попри відносно молодий вік, Орлик був однією з найближчих до Івана Мазепи осіб, продовжувачем його справи життя.

Після битви під Полтавою Орлик, його дружина й родичі виїхали у Європу, після чого розпочався багаторічний період еміграційної політичної й дипломатичної діяльності. Найважливішим його писемним доробком вважається Бендерська Конституція, або Конституція Пилипа Орлика, написана у співавторстві з іншими представниками козацької старшини.

Ідеї, висловлені в цьому документі, є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури, творчого потенціалу.

Оригінал документу написано латиницею, він постійно перебуває у Національному архіві Швеції і раніше ніколи не покидав стін цієї інституції. У своїх останніх листах гетьман стверджував, що ніколи не перестане шукати всіх легальних способів, щоб «заявляти мої права і права моєї нації на Україну», — зазначено у Київському Центральному державному історичному архіві України. 

Фото: galinfo.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 23 лютого відбулося позачергове засідання Верховної Ради щодо реформування державної служби та відновлення конкурсів на посади. Президент ветував цей законопроєкт, вказавши, що Верховна Рада самоусувається від призначення міністрів. Нардепи, згідно з позицією Зеленського, порушують принцип стримувань і противаг, надмірно впливають на уряд. Тому Президент запропонував надати виконувачу обов’язків міністра усіх повноважень, які має міністр.

Депутати підтримали рішення. Згідно з ним, прем’єр зможе формувати уряд сам, або за участі інших членів уряду. Кандидатуру не обговорюватимуть у парламенті, тому нардепи не матимуть реального впливу на те, хто стане міністром. Відповідно, представники народу, а через це й виборці, не зможуть контролювати уряд. Намагання Верховної Ради вплинути на процес обрання міністрів може призвести до конфліктів з Кабміном. Це суперечить Конституції України, де йдеться про те, що парламент призначає міністрів за поданням прем’єра або президента.

Чи можна виправити ситуацію?

Так. Є два сценарії вирішення проблеми. Перший ― скасувати вето Президента. Для цього потрібні 300 голосів народних депутатів. Однак слід врахувати, що майже 250 голосів у парламенті належать представникам президентської фракції «Слуга народу». Другий варіант ― відхилити пропозиції Президента та законопроєкт. Тоді парламент може створити новий законопроєкт, який передбачатиме баланс різних гілок влади та можливість контролювати їхню діяльність.

Фото: pexels.com

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Усі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК, коли в Україні буде технічна можливість його провести. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com

Детальніше. Кожен рядок даних коштує 1,5 долара. Якщо купувати гуртом, то ціна рядка знижується до 1 долара. Хакер уже продав понад 30 тисяч рядків даних. За його словами, унікальних даних в базі немає, а номери паспортів не приносять користі. Однак дані потребують через їхню свіжість і актуальність. Також ними можна доповнити вже наявні інформаційні бази.

До цього інциденту про витік персональних даних учасників електронного голосування за поправки до Конституції повідомляло видання «Meduza». Номери і серії паспортів виборців електронного голосування з Москви і Нижньогородської області були у відкритому доступі на одному з державних сайтів. Дані були зашифровані дуже просто, тому будь-кому, хто ними зацікавився б, було б дуже легко їх отримати.

Контекст: для чого були потрібні поправки до Конституції в Росії?

Путін очолював Росію з 2000 року два терміни поспіль по 4 роки — до 2008 року. Потім помінявся місцями з Дмитром Медведєвим, який до того був прем’єр-міністром. Путін знову став президентом у 2012 році. Перед цими виборами термін президентських повноважень збільшили до 6 років. Потім Путін переобрався у 2018 році — це стало його другим поспіль президентським терміном. Він закінчується в 2024-му році. Тобто без змін до законодавства Путін не зміг би балотуватися знову.

10 березня 2020 року депутатка Держдуми РФ Валентина Терешкова запропонувала зняти обмеження на кількість президентських термінів і дозволити знову обиратися на цю посаду чинному голові Росії Володимиру Путіну.

Як відбувалося ухвалення

20 січня 2020 року Путін вніс до Держдуми законопроєкт про зміни до Конституції Росії. Ініціативи стосуються розширення повноважень парламенту і нових критеріїв до кандидатів у президенти:

• Більше повноважень парламенту та губернаторам. Дума призначатиме прем’єр-міністра. Зараз, відповідно до Конституції Росії, прем’єр-міністра та весь склад Кабміну призначає президент за згодою Держдуми. Путін пропонує змінити цей порядок таким чином, щоб главу уряду призначав не президент, а Державна дума. Проте глава держави зможе звільняти прем’єр-міністра. Крім того, нижня палата парламенту буде затверджувати не тільки главу уряду, а й усіх віцепрем’єрів і міністрів за його поданням.
• Нова міцна Держрада. Зараз Держрада в Росії — це неконституційний дорадчий орган при президентові з туманними повноваженнями. У його роботі беруть участь губернатори, лідери фракцій Держдуми та її спікери. Путін пропонує надати новий конституційний статус і розширити повноваження Держради.
• Обмежити у Росії дію міжнародного права. Путін запропонував у змінах до Конституції обмежити вимоги міжнародного законодавства та договорів, а також рішення міжнародних органів: «вони зможуть діяти на території Росії тільки у тій частині, у якій не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина та не суперечать нашій Конституції».
• Нові вимоги до кандидатів у президенти: без іноземного громадянства та посвідки на проживання. Для потенційних кандидатів у президенти Росії, а також для всіх осіб, які обіймають «критично важливі для забезпечення безпеки» посади, пропонують закріпити такі вимоги: проживати на території РФ не менше 25 років, не мати іноземного громадянства або дозволу на проживання в іншій державі. Причому не тільки на момент участі у виборах, але і раніше.

23 січня відбулося перше читання поправок. 10 березня відбулося друге читання. Держдума 382 голосами ухвалила законопроєкт про внесення поправок до Конституції. У третьому читанні законопроєкт про поправки до Конституції РФ ухвалили 11 березня.

Як голосували люди

Голосування за поправки до Конституції Росії тривало з 25 червня до 1 липня. Громадяни голосували й онлайн, зокрема в Москві та Нижньогородській області. Загалом, за даними російської ЦВК, для електронного голосування зареєструвалися 1,2 млн громадян.

За прийняття поправок до Конституції Росії проголосували 77,92% виборців, проти — 21,27%. Явка на голосуванні становила 67,97%. Однак забезпечити чесність і прозорість в умовах, коли голосувати можна було навіть у себе під під’їздом, очевидно, було складно.

3 липня президент Росії Володимир Путін підписав указ про внесення поправок до Конституції. Зміни набули чинності 4 липня.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Але всі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com