Російські найманці обстрілюють позиції Збройних сил України спеціальними трасуючими кулями, щоб підпалити траву та спровокувати пожежу. Проросійські терористи прицільно стріляли такими кулями в бік українських позицій у районі Золотого та Золотого-5. Про це повідомили у штабі ООС.
Чому це важливо. Керовані Росією терористи не дотримуються режиму повної тиші на фронті, всупереч домовленостям.
Детальніше. За минулу добу 10 вересня збройні формування Російської Федерації тричі порушили домовленості, які вступили в дію 27 липня 2020 року. Ворог обстріляв зі стрілецької зброї позиції наших військ неподалік Шумів. Саме там мала відбутися зустріч представників СЦКК (Спеціального центру з контролю та координації, який стежить за виконанням Мінських домовленостей) та ОБСЄ.
Завдяки оперативності українських розвідників, дії збройних формувань Російської Федерації спрогнозували завчасно, тому швидко вдалося убезпечити не тільки військових, але й зовнішніх спостерігачів Об’єднаних сил, а й представників СЦКК та ОБСЄ.
Довідка. Трасуючий снаряд — це різновид артилерійського снаряда спеціального призначення. Він світиться у польоті й залишає за собою димовий слід. У його задній частині є трасер — невелика ємність, заповнена спеціальним піротехнічним складом. Трасер запалюється від горіння порохових газів у момент пострілу і дає яскраве світіння. Трасуючий снаряд при влученні у легкозаймистий об’єкт (суха трава, стіг сіна, бак з паливом) може його запалити.
Останні новини з фронту: спільне «інспектування» та протести проти нього
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
1
Бойовики, керовані Росією, двічі порушили режим припинення вогню минулої доби. Вони це зробили, щоб спровокувати українських військових і звинуватити їх у зриві домовленостей про повне та всеосяжне перемир’я, повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.
Чому це важливо. Окупанти не дотримуються перемир’я: жоден день після впровадження нового режиму не минає без обстрілів.
Детальніше. Українських військових російські бойовики обстріляли біля Оріхового. Там противник застосував стрілецьку зброю. Біля Новотошківського, окупанти стріляли ще й з гранатомету.
Провокації були неприцільними, тому українські воїни вогонь у відповідь не відкривали. Але якщо під час обстрілу буде загроза здоров’ю та життю військовослужбовців, або загроза захоплення території, то Збройні сили готові відповідати. Принаймні так кажуть у штабі.
Від початку доби 31 липня обстрілів з боку збройних формувань Росії не фіксують. Місія ОБСЄ у своєму звіті станом на 30 липня зафіксувала 127 порушень всеосяжного припинення вогню. Зазначимо, що в ОБСЄ за порушення рахували кожен постріл або вибух. У штабі ООС обстріли однієї позиції рахують як один факт порушення.
З моменту оголошення повного і всеосяжного режиму припинення вогню жоден український військовий не загинув і не отримав поранень внаслідок ворожих обстрілів. Ситуація на фронті залишається контрольованою.
Контекст. З 27 липня на фронті діє режим повного та всеосяжного припинення вогню. Тепер там заборонено:
Довідка. Під час попереднього перемир’я на Донбасі, яке діяло з 21 липня 2019 до 26 липня 2020 року, російські бойовики 4226 разів порушили режим припинення вогню.
Що ще варто знати про нове припинення вогню на фронті
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
1111
Напередодні у Білорусі затримали 33 російських бойовиків з приватної військової компанії «Вагнера». Вони прибули з Росії «для дестабілізації ситуації під час виборчої кампанії». Група оселилася в санаторії під Мінськом, пише Українська правда.
Чому це важливо. Більшість з цих російських найманців воювали на Донбасі на стороні квазіреспублік.
Що це за найманці?
Серед 33 затриманих представників російської приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера» щонайменше 20 воювали проти України на Донбасі. 17 із 33 затриманих громадян Росії є фігурантами української бази «Миротворець». У списку є і громадянин Білорусі — Андрій Бакунович (номер М-1001). Він брав участь як снайпер у війні проти України на Донбасі у районі Дебальцевого у 2014-2015 роках.
Найманці прибули у Мінськ у ніч з 24 на 25 липня і заселилися в один з готелів міста. Чоловіки мали виселитися 25 липня, але покинули готель лише 27-го і переїхали в один з санаторіїв Мінського району.
За даними адміністрації санаторію, приїжджі привернули до себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою і одноманітною одягом в стилі мілітарі. Алкоголю вони не вживали, розважальних закладів не відвідували, трималися відособлено, намагаючись не привертати до себе уваги. Вони уважно вивчили територію і оточення санаторію.
Загалом у Білорусь приїхали понад 200 російських бойовиків нібито для «дестабілізації ситуації у період виборчої кампанії». Інших продовжують шукати. Ймовірно, найманці у Білорусі готувалися до великого кровопролиття, адже серед них є санінструктори. Президентські вибори відбудуться у Білорусі 9 серпня.
Що це взагалі за група «Вагнера»?
Група «Вагнера» пов’язана з російською військовою розвідкою ГРУ і діє в інтересах Кремля. Її можна назвати радше прикриттям для діяльності Росії. При цьому група «Вагнер» не зареєстрована у РФ, а приватне військове найманство заборонено у країні законодавчо.
Тобто це радше умовно приватна військова компанія. Вона відправляє бойовиків воювати на Донбас і в Сирію. Її втрати не входять в офіційну статистику втрат Росії, але це не заважає Путіну нагороджувати російських найманців.
Як реагує Білорусь?
Влада Білорусі посилює «прикриття» кордонів, зокрема з Росією, і ретельніше перевірятиме учасників масових зібрань. Такі заходи реагування ухвалили на засіданні Ради безпеки країни під головуванням президента Олександр Лукашенка.
Також президент Білорусі на нараді з членами Ради безпеки зажадав звернутися до Москви і вимагати від неї пояснень. Окрім того, Лукашенко доручив Міністерству закордонних справ викликати послів Росії та України.
Проти 33 затриманих російських найманців приватної військової компанії «Вагнера» порушили кримінальну справу щодо підготовки теракту.
Як реагує Україна?
Україна може вимагати видачі уродженців України, яких затримали в Білорусі разом з іншими бойовиками російської. За словами заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) Кривоноса, він уже звертався з цим питанням до Міністерства закордонних справ.
На його думку, це б посилило нормальні відносини України й Білорусі, дало б поштовх до покращення відносин. І відбило би бажання ворогів використовувати територію наших сусідів як плацдарм для дій проти України.
Як реагує Росія?
Російське посольство відмовилося офіційно реагувати на затримання 33 громадян Росії.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
121
Бойовики запустили протитанковий ракетний комплекс «Корнет» калібру 152 мм біля цивільних, які проживають поблизу лінії зіткнення у Бердянському. Керована ракета вибухнула неподалік місцевої амбулаторії. Ніхто з місцевих мешканців не постраждав, повідомили у пресцентрі операції Об’єднаних сил.
Чому це важливо. Керовані Росією бойовики стріляють поруч із помешканнями жителів лінії зіткнення.
Детальніше. 10 разів порушили режим припинення вогню терористичні угруповання у зоні бойових дій на Донбасі 21 червня. Один український військовий дістав поранення. Ще одного поранено сьогодні зранку 22 червня.
Бойовики застосували міномети, які заборонено розміщувати на лінії зіткнення, а також гранатомети різних систем, протитанкові ракетні комплекси, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.
Терористи обстріляли населений пункт в Донецькій області. Обстріли також фіксували поруч з Кримським, Залізним, Шумами, Новотошківським, Авдіївкою та Старогнатівкою.
Від початку поточної доби, 22 червня, уже зафіксували 7 випадків порушення режиму припинення вогню. Обстріли зафіксували поблизу Хутора Вільного, Новотошківського, Оріхового, Голубівського та Попасної. На всі обстріли українські солдати дають відповідь.
20 червня бойовики 28 разів порушили режим припинення вогню. Через ці обстріли троє українських військових дістали поранення.
Що ще варто знати про російсько-українську війну
Фото: pexels.com
1
Заступник керівника Прикордонної служби Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії генерал Андрій Бурлака є одним із ключових фігурантів справи про збитий бойовиками над Донбасом у 2014 році Boeing рейсу MH17. Саме він був відповідальним за переміщення через кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак. Про це свідчать дані спільного журналістського розслідування видання The Insider та Bellingcat.
Чому це важливо. На цей момент Андрій Бурлака — найбільш високопоставлений російський державний службовець, якого офіційно визнали фігурантом у справі про збитий «Боїнг».
Детальніше. Саме заступник керівника Прикордонної служби ФСБ генерал-полковник Андрій Іванович Бурлака авторизував усе постачання бойовикам важкої військової техніки через російсько-український кордон.
Як журналісти знайшли нового фігуранта справи
Нагадаємо, що у листопаді 2019 року Об’єднана слідча група (JIT), яка розслідує справу про збитий літак рейсу MH17, опублікувала 23 телефонних розмови, перехоплені напередодні трагедії. Вони свідчать про залученість ФСБ, ГРУ (Генерального розслідувального управління Генерального штабу Росії) та Кремля до збиття літака на Донбасі.
Один з учасників цих телефонних розмов — «Володимир Іванович». Він у них згадується доволі часто. Згідно із записами розмов, цей «Володимир Іванович» був відповідальним за переміщення через російсько-український кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак.
З контексту бесід випливає, що він відігравав важливу роль у керівництві військовими діями на Донбасі. Його називали у розмовах «великим начальником, який прилетів з Москви». Зі слів фігурантів телефонних дзвінків стає зрозуміло, що саме «Володимир Іванович» був найбільш високопоставленим командиром на Донбасі у той час, коли збили літак.
Журналісти-розслідувачі виявили, що «Володимир Іванович» — це начальник оперативно-організаційного управління Прикордонної служби ФСБ Росії генерал-лейтенант Андрій Бурлака. Він — перший заступник керівника Прикордонної служби Володимира Кулішова. А Кулішов — перший заступником голови ФСБ Олександра Бортнікова. Він обіймав цю посаду і на момент катастрофи рейсу MH17.
Хто такий Андрій Бурлака
Андрій Бурлака народився в 1965 році в далекосхідному містечку Радянська Гавань на березі Японського моря. У 1986 році він закінчив Московське вище прикордонне училище Комітету державної безпеки (КДБ) СРСР, служив прикордонником, потім у 1995 році закінчив Академію ФСБ і вирушив продовжувати службу у Хабаровський край. Там дослужився до посади керівника прикордонної служби Далекосхідного округу. У 2012 році його перевели до Москви на нинішню посаду.
Хронологія трагедії
Близько 16:20 17 липня 2014-го року неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і зараз контролюють проросійські бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines. Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 людей. Загинули усі. Пасажири повітряного судна була громадянами Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки.
Хто розслідує катастрофу
Громадян Нідерландів серед загиблих найбільше — 195. І саме ця країна головує у розслідуванні катастрофи. Справою займається Об’єднана слідча група (JIT), у складі якої, крім Нідерландів, — представники Бельгії, Малайзії, Австралії та України. Нідерландські прокурори на судах представлятють позицію обвинувачення. Для розгляду справи MH17 на рік зарезервували судовий комплекс «Схіпхол», який символічно розташований приблизно за 50 км від Гааги.
Як збили Боїнг
Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка розслідує катастрофу, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь. У документі йдеться про те, що літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук».
У травні 2018-го офіційне слідство підтвердило, що цей «Бук» привезли з Росії. Слідчі оприлюднили інформацію про відбитки пальців російських військових на ракеті, випущеній з «Бука», і дані, що установка належала 53-й зенітно-ракетній бригади Міністерства оборони РФ.
Хто опинився на лаві підсудних
Ігор Гіркін-Стрєлков. Тодішній «міністр оборони «ДНР». Він безпосередньо контактував із керівництвом Росії. Більшість бойовиків, які ймовірно мають відношення до збиття «боїнга», були його підлеглими. Після падіння «боїнга» Гіркін повідомив у соцмережах про успішну атаку на український військовий літак та назвав катастрофу «черговим пташкопадом».
Сергій «Хмурий» Дубінський. Підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, очолював військову розвідку бойовиків. Він, за даними слідства, контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. Згідно з даними Bellingcat, Дубінській був упевнений, що з «Бука» збили воєнний літак Су-25.
Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»). Підлеглий Дубінського, керував 2-м відділом «ГРУ ДНР». Ймовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.
Леонід Харченко (позивний «Крот»). Керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.
І хоча імена бойовиків відомі, ніхто не сподівається побачити їх на лаві підсудних. Дістати їх з Росії та окупованої частини Донбасу Нідерланди не в змозі.
Чи звинуватять Росію у трагедії
Є три рівні причетних до катастрофи. Третій – ті, хто натискав кнопку, наводив «Бук» на літак. Другий – ті, хто перевозив комплекс на Донбас, хто сприяв цьому. Перший – ті, хто ухвалював рішення про постачання і застосування комплексу. Зараз підсудними є причетні до другого рівня. Його треба пройти, щоби дістатися найвищого, першого. Нідерландська прокуратура не приховує, що не має наміру обмежуватися четвіркою нинішніх підсудних.
У слідства, зокрема, вже є дані про причетність до цієї трагедії помічника президента РФ Владислава Суркова. «Не думаю, що цей процес дійде до самого Путіна. Але, на мою думку, військове керівництво цілком може з’явитися», – про це розповіла Олена Зеркаль, ексзаступниця глави МЗС, яка донедавна курувала міжнародні юридичні процеси.
Швидше за все, звинувачення проти нових підозрюваних, особливо представників першого ешелону, заслухають в іншому процесі – після того, як суд доведе вину всіх або частини нинішніх звинувачуваних.
Що ще важливо знати на цю тему:
Копайте глибше:
Фото: suspilne.media
Слухання у справі збиття малазійського Боїнга стартували 9 березня 2020 року у судовому комплексі Схіпхол у передмісті Амстердама. Вони мають з’ясувати вину чотирьох обвинувачених у збитті авіасудна. Серед них — три росіяни та один українець. Хто розслідує катастрофу, хто саме опинився на лаві підсудних та хто свідчитиме у справі, як можуть затягнути розгляд та коли чекати на вирок? Зібрали для вас відповіді у тексті.
Хронологія трагедії
Близько 16:20 17 липня 2014-го року неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і зараз контролюють проросійські бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines. Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 людей. Загинули усі. Пасажири повітряного судна була громадянами Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки.
Хто розслідує катастрофу
Громадян Нідерландів серед загиблих найбільше — 195. Тому саме ця країна головує у розслідуванні катастрофи. Справою займається Об’єднана слідча група (JIT), у складі якої, крім Нідерландів, — представники Бельгії, Малайзії, Австралії та України. Нідерландські прокурори на судах представлятють позицію обвинувачення.
Для розгляду справи MH17 на рік зарезервували судовий комплекс «Схіпхол», який символічно розташований приблизно за 50 км від Гааги. Відомий попередній графік слухань: з 9 до 13 березня, з 23 до 27 березня, з 8 червня до 3 липня, із 31 серпня до 13 листопада 2020 року та з 1 лютого до 26 березня 2021 року.
Як збили Боїнг
Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка розслідує катастрофу, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь. У документі йдеться про те, що літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук».
У травні 2018-го офіційне слідство підтвердило, що цей «Бук» привезли з Росії. Слідчі оприлюднили інформацію про відбитки пальців російських військових на ракеті, випущеній з «Бука», і дані, що установка належала 53-й зенітно-ракетній бригади Міністерства оборони РФ.
Чи є ще якісь докази
Так. Об’єднана слідча група у листопаді 2019 року оприлюднила новий запис, зроблений на початку липня 2014 року. У ньому невідома особа повідомляє «коменданту Макіївки», що на окуповану територію прибувають люди із повноваженнями від Шойгу (міністра оборони Росії Сергія Шойгу ) і всі місцеві польові командири будуть змінені людьми з Москви: «Польових командирів зараз всіх пустять під ніж, бо вони уже зарвались, грабують, ґвалтують, вбивають, грають в політику».
«Ми тут чисто воюємо, у мене взагалі наказ у внутрішні розбори не втручатися», — заявив не місцевий бойовик. Він пояснив «коменданту», що треба виконувати накази «верховного головнокомандувача» Олександра Бородая, який тоді називав себе «прем’єр-міністром ДНР», а також «міністра оборони» Ігоря Стрєлкова. Обидва — громадяни Росії. Не місцевий бойовик заявив про перехід під єдине командування з метою ведення «великої війни».
Запис свідчить про керівництво Росією воєнним конфліктом на Донбасі, і, відповідно, про відповідальність РФ за збиття боїнга.
Хто опинився на лаві підсудних
Ігор Гіркін-Стрєлков. Тодішній «міністр оборони «ДНР». Він безпосередньо контактував із керівництвом Росії. Більшість бойовиків, які ймовірно мають відношення до збиття «боїнга», були його підлеглими. Після падіння «боїнга» Гіркін повідомив у соцмережах про успішну атаку на український військовий літак та назвав катастрофу «черговим пташкопадом».
Сергій «Хмурий» Дубінський. Підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, очолював військову розвідку бойовиків. Він, за даними слідства, контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. Згідно з даними Bellingcat, Дубінській був упевнений, що з «Бука» збили воєнний літак Су-25.
Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»). Підлеглий Дубінського, керував 2-м відділом «ГРУ ДНР». Ймовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.
Леонід Харченко (позивний «Крот»). Керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.
І хоча імена бойовиків відомі, ніхто не сподівається побачити їх на лаві підсудних. Дістати їх з Росії та окупованої частини Донбасу Нідерланди не в змозі.
Справа Цемаха
У вересні 2019-го слідство змінило статус зі свідка на підозрюваного зенітника псевдореспубліки Володимира Цемаха. Але у судовому процесі, який стартував учора, він не проходить як обвинувачений. Україна ж звільнила Цемаха з-під варти, а згодом передала його Росії у межах обміну полоненими.
Володимир Цемах — це важливий свідок для розслідування збиття боїнга MH17 над Донбасом, бо може довести причетність Росії до цього злочину.
Служба безпеки України затримала Цемаха у кінці червня 2019 року. Бойовика нібито схопили його в окупованому Сніжному і переправили на підконтрольну Україні територію. У 2015 році в інтервʼю Цемах розповів, як його люди збивали українські військові літаки, як він ховав «Бук», з якого, за даними журналістів-розслідувачів Bellingcat, був збитий боїнг.
Хто свідчитиме у справі
Нідерландська прокуратура готується представити в процесі «захищених свідків». Їхні імена не називаються. Вони свідчитимуть не з судової зали для їхнього ж захисту. Є навіть свідок запуску ракети.
Нідерландська держава залучала таких людей за програмою захисту свідків. Вони отримують не просто квиток до Амстердама на процес, а й можливість залишитися в Європі та почати нове життя. Із необіхдними коштами та новим прізвищем. Для умовного мешканця окупованого Сніжного або Харцизька, який не має майбутнього у себе вдома, така перспектива — дуже приваблива. І, зокрема, саме через це у Нідерландах дуже шкодують, що не мають серед свідків відомого Володимира Цемаха. Він мовчав на допитах у Києві, але ж цілком міг заговорити в Нідерландах.
Хто захищає підозрюваних у суді
Місяць тому до слідчої групи звернулися представники Sjöcrona van Stigt. Це авторитетна гаазька юридична компанія, яка спеціалізується на кримінальному праві. Вона повідомила, що за контрактом представляє інтереси Олега Пулатова.
Над захистом бойовика та підполковника армії РФ працюватимуть двоє топ-представників юркомпанії (у ранзі партнерів) — Бодевайн ван Ейк та Сабіне тен Дусхате. Їм допомагатиме росіянка Єлєна Кутіна, представниця юридичної компанії з Москви. Вартість адвокатських послуг не називають, але немає підстав для сумніву в тому, що йдеться про значну суму. «270 євро за годину – це найдешевша можлива ставка за юристів кримінального права в такому процесі», – каже Піт Плюг, голова фонду MH17 Disaster Foundation,який об’єднує родичів жертв.
Після того, як адвокати росіян увійшли до процесу та отримали доступ до матеріалів справи, у нідерландських та російських ЗМІ почали з’являтися фрагменти документів, які становлять таємницю слідства. Вони вирізані так, щоб поставити під сумнів висновки слідства.
Чи звинуватять керівництво Росії у трагедії
Є три рівні причетних до катастрофи. Третій – ті, хто натискав кнопку, наводив «Бук» на літак. Другий – ті, хто перевозив комплекс на Донбас, хто сприяв цьому. Перший – ті, хто ухвалював рішення про постачання і застосування комплексу. Зараз підсудними є причетні до другого рівня. Його треба пройти, щоби дістатися найвищого, першого. Нідерландська прокуратура не приховує, що не має наміру обмежуватися четвіркою нинішніх підсудних.
У слідства, зокрема, eже є дані про причетність до цієї трагедії помічника президента РФ Владислава Суркова. «Не думаю, що цей процес дійде до самого Путіна. Але, на мою думку, військове керівництво цілком може з’явитися», – про це розповіла Олена Зеркаль, ексзаступниця глави МЗС, яка донедавна курувала міжнародні юридичні процеси.
Швидше за все, звинувачення проти нових підозрюваних, особливо представників першого ешелону, заслухають в іншому процесі – після того, як суд доведе вину всіх або частини нинішніх звинувачуваних.
Скільки чекати на вирок у справі
Представники нідерландської прокуратури та суду «не під запис» кажуть, що нідерландська судова система вважається відносно швидкою, але цей процес спрогнозувати дійсно неможливо через його складність.
Адвокати родичів жертв розраховують на тривалу суперечку. «Юристи очікують, що це займе 4-5 років від понеділка і до того, коли ми матимемо рішення у цьому суді», – каже Піт Плюг, голова фонду MH17 Disaster Foundation. Чекати на швидке рішення справді не варто. Зокрема, через те, що у процес увійшли росіяни, які можуть свідомо та спеціально затягувати розгляд справи. У процесі може виникнути потреба перекладу документів російською мовою.
Копайте глибше:
Фото: nv.ua
Через спробу наступу на Луганщині Євросоюз звинуватив бойовиків, контрольованих Росією, у порушенні режиму тиші. ЄС очікує, що Росія змусить їх дотримуватись припинення вогню. Про це сказав речник ЄС із питань із питань ховнішніх справ та політики безпеки, передає Європейська правда.
Чому це важливо. Президент України назвав вчорашній бій «провокацією», водночас представник ЄС — «наступом збройних формувань, які підтримує Росія».
Детальніше. «Застосування зброї, забороненої Мінськими угодами, що призвело до жертв, викликає надзвичайну стурбованість. Ці наступальні спроби збройних формувань, підтримуваних Росією, повністю суперечать домовленому припиненню вогню, яке досі повністю не дотримується».
Через загостренням ситуації на сході України ЄС очікує дій від Росії: «Ми очікуємо, що Росія повною мірою і негайно використає свій вплив на підтримувані нею збройні формування».
Контекст. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.
⟶ 22-річний Максим Хітайлов: стало відомо ім’я загиблого на Донбасі українського воїна. Під час учорашнього ранкового нападу російських окупантів поблизу Хутора Вільного загинув гранатометник Максим Хітайлов 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
До служби у Збройних силах України Максим жив у селі Вирішальне на Полтавщині. Вступив на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника.
⟶ Сергій Сивохо перенісст презентацію «платформи примирення» через «провокацію» в Золотому. Радник секретаря Ради безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення окупованих територій Донбасу Сергій Сивохо переніс презентацію «Національної платформи примирення і єдності» через ескалацію на Донбасі
Сивохо написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Цинічна провокація, щоб зірвати мирні ініціативи. Немає інших слів для того, щоб описати те, що сталося сьогодні у районі Золотого. Це було нелегко – ми сумнівалися і зважували «за і проти», але в підсумку, вирішили перенести презентацію Національної платформи примирення і єдності».
Робота з налагодження діалогу між простими людьми триватиме «непублічно, системно, безперервно». А нову дату презентації платформи повідомлять згодом.
Фото: pexels.com
Важливе