Цитата. «В Єдиній інформаційно-аналітичній системі «Діти», яка веде облік по всій Україні, сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, із прізвищем Сачала немає взагалі. База працює з 2006 року і навіть, якби загиблий захисник був 26-річним сиротою, то дані б збереглися. Росіяни пишуть, що він «вихованець дитбудинку» та посилаються на якогось директора Чикеля, якого я за всі свої роки роботи в службі про такого директора не чув», — наголосив начальник Служби у справах дітей Львівської ОВА Володимир Лис. 

Довідка. Володимир Сачала був родом з села Оселя, що на Львівщині. У рідному селі він зростав, навчався і закінчив школу. Згодом вступив до училища в поселенні Івано-Франкове. У 2017 році хлопець пішов до армії, а опісля служби повернувся до цивільного життя. Працював столяром у Івано-Франковому. У січні 2023 року пішов у ЗСУ, де зустрів своє кохання та створив сімʼю. Наприкінці листопада цього року в районі селища Дружба на Донеччині отримав смертельне поранення. Поховали захисника у рідному селі 4 грудня.

Фото: Укрінформ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Мета цих атак деструктивна, вона може проявлятися і як провокування тих чи інших настроїв, так і відверто сприяння порушенню чинного законодавства. І тут уже мова іде саме про експертизу, експертну і фахову роботу», — поділився ректор. 

«Зараз росіяни проводять чергову інформаційну атаку. Це можна назвати СІО (спеціальні інформаційні операції), ІПСО (інформаційно-психологічні операції). Можна назвати пропаганду різними найменуваннями, різною термінологією, але мета в неї одна — знищити нашу державу. І та інформація, яка зараз надходить, підтверджується і розвідувальними органами Служби безпеки, свідчить про те, що лише за попередніми оцінками знову декілька мільярдів виділяється російським ворожим урядом на знищення і пропаганду насильства, пропаганду непокори, дестабілізацію суспільно-політичної ситуації».

Тому, за словами Андрій Черняка, зараз одне з головних завдань — допомогти суспільству зрозуміти ті виклики, які перед нами стоять, бо «в нас немає викликів держави чи викликів державних інституцій. У нас є виклики єдині, які стоять перед нашою державою».

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Контекст. У травні Москва встановила обмеження на кількість німецького персоналу в Росії — 350 осіб. Німеччина вирішила закрити консульства в Калінінграді, Єкатеринбурзі та Новосибірську.

Довідка. Калінінград —  це російський несуверенний регіон, що межує з Польщею та Литвою. Місто мало німецьку назву Кенігсберг і було адміністративним центром німецької провінції Східна Пруссія з 1773 до 1945 року. Під час Другої світової війни радянські війська взяли місто штурмом і, за рішенням Потсдамської конференції, Кенігсберг увійшов до складу СРСР. Німецьку назву змінили на Калінінград на честь Михайла Калініна, радянського державного діяча та однією з фігур сталінського терору. 

У травні 2023 року Польща змінила в офіційних документах топонім міста Калінінград на Крулевець. Польська комісія стандартизації закордонних географічних пов’язала перейменування з російським вторгненням в Україну та веденням Росією інформаційної війни. Кремль назвав такі дії ворожими. 

У Естонії та Литві також розглядають можливість використання назви Кенігсберг замість Калінінграда. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

За її словами, ворог запускає інформаційну атаку про те, що нібито Офіс Президента та керівництво ЗСУ не погоджуються між собою стосовно рішень та дій по Бахмуту. Інформатака прагне дискредитувати особисто Командувача сухопутних військ, вигадати та поширити вигідні політичні підтексти військових рішень в Україні. Ця інформаційна війна також включає в себе намір показати, що українське військово-політичне командування не рахується з життям, а російське навпаки — «своїх береже». 

Ганна Маляр нагадує, що протилежну реальність доводить співвідношення загиблих, а також тактика бойових дій. Заступниця Міноборони називає мету поширення такої інформації: посіяти в нашому суспільстві дискусію про те, чи варто захищати Бахмут; посіяти сумнів та недовіру до наших військових рішень та людей, які їх приймають.

У цій інформатаці роблять акцент на неважливість Бахмута, однак усі  інформаційні ресурси задіяні у цю операцію лише підтверджують, що цей напрямок росіяни вважають стратегічним. «У пастку сумнівів та недовіри наше демократичне суспільство завжди потрапляє. Але під час війни ми повинні просто довіряти рішенням військових» — нагадує Ганна Маляр.

Фото: ua.korrespondent.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У новому звіті за 18 жовтня дослідники більш глибоко занурились в діяльність тих співробітників компанії, які раніше були внесені в чорний список  у зв’язку з порушенням етичного кодексу Вікіпедії. І це дало неабиякий результат. Серед багатьох сторінок, до яких редактори внесли правки, дослідники звернули особливу увагу на вікі-запис про російсько-українську війну й виявили навмисні спроби маніпулювати наративом та розгорнути  картину оповіді на проросійську сторону.  

Аналітики зазначили, що ці спроби  включали зміну «мови, щоб мінімізувати об’єктивність прозахідних акаунтів і максимізувати об’єктивність прокремлівських акаунтів», введення «тем, які розгойдують історичне тло в бік проросійських наративів» і додавання «кремлівських цитат і пресрелізів  на сторінку, щоб збільшити популярність проросійських аргументів і точок зору».

Крім цього, тіньові редактори  додавали  посилання на російські медіа, а  використання підозрілих  джерел є червоним прапором для Вікіпедії. 

Попри все, підтвердити координацію між редакторами та з’ясувати того, хто керував обліковими записами, досить складно. Тобто не можна довести  причетність російського уряду.  

Фото: news.pl.ua

 Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики 

Пропаганда

Направлена вона не лише на населення РФ, але й на іноземну аудиторію. Багато російських телеканалів та онлайн-медіа вже заборонені в США, Канаді та ЄС, однак вони все ще працюють у країнах Центральної та Південної Америки, Азії, Африки та Близького Сходу. Пропаганда поширюється і в соцмережах – Facebook, Instagram, Twitter, TikTok та Telegram. Там створюють сторінки російських пропагандистських медіа та поширюють дезінформацію іноземними мовами.

ІПСО

Інформаційно-психологічні спеціальні операції, або ж ІПСО також активно використовують під час війни. Проводять їх російські спецслужбовці для втрати бойового духу в населення України, створення штучного конфлікту всередині суспільства та схиляння до припинення спротиву. Прикладів багато: нібито влада забула про Маріуполь/Запоріжжя/Херсон, «Зеленський втік», «Азов – нацисти», «це все війна політиків». Детальніше про ІПСО та те, як з ними боротися читайте в дослідженні Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Кібератаки

Протягом всієї війни російські хакери здійснюють атаки на українські інтернет-ресурси. Зокрема, атакують сайти органів влади, системи документообігу, інтернет-провайдерів, операторів зв’язку та інших. Цьому треба вчасно протидіяти, чим і займаються Міністерство оборони, СБУ, МВС та інші структури. Також 26 лютого міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про створення IT-армії, яка складається з розробників, кіберспеціалістів, дизайнерів, маркетологів та інших.

Фейки 

Це — неправдива інформація, що навмисно поширюється з різними цілями під виглядом новин. Наприклад, під час нещодавнього обстрілу Києва російські пропагандисти сплутали купол київського Будинку вчителя з куполом Верховної Ради. Вони хотіли показати, нібито українська влада вже знищена та недієздатна, пише Детектор медіа. Так само почали поширюватися й меседжі про те, що продуктів в Україні немає (хоча магазини просто закривалися під час тривог).

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: news.informer.od.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. У СБУ говорять, що мотив гібридної війни Росії — посіяти тривогу серед громадян України, підірвати віру в здатність держави захистити своїх громадян, розхитати нашу єдність. Тому у Службі безпеки України закликають зберігати спокій і перевіряти будь-яку інформацію.

Довідка. Гібридна війна — війна, у якій сторона-агресор застосовує таємні операції, диверсії кібервійни, поширення дезінформації.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. У ролику чоловік у костюмі білоголового орлана, який є символом США, приходить на роботу, бере каву та вручає звіт колезі в образі ліхтаря Джека. На запитання «Що це?» він відповідає: «Російська дезінформація». На що Джек реагує: «О жахіття!».

Контекст. Напередодні, 27 жовтня, РНБО України повідомила про дезінформаційну атаку російської мережі, яка спрямована на зростання недовіри та запобігання вакцинації громадян України. Тривала інформаційна атака загрожує життю та здоров’ю українців, наголошують в РНБО.

Довідка. Російсько-українська інформаційна війна — заходи в інформаційному просторі, спрямовані на деморалізацію або введення в оману противника. Активно ведеться з 2014 року, з початку окупації Криму та військової агресії зі сторони Росії на сході України.

Фото: zn.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Секретар РНБО Олексій Данілов зазначав, що кожен користувач російської соціальної мережі має бути відповідальним і розуміти мету використання сервісу. У разі поширення російського контенту користувач може потрапити на облік і матиме справу з поліцією та силовими структурами.

У «ВКонтакте», очевидно, проти створення системи обліку користувачів-українців, адже тоді люди менше користуватимуться російською платформою й не залишатимуть своїх даних.

Контекст: коли заборонили російські соцмережі?

Це відбулося 17 травня 2017 року. Заблокованими стали «ВКонтакте», «Однокласники», сервіс «Яндекс» та інші платформи. Заборону постійно продовжують, оскільки в Україні й далі триває війна і Росія не припинила бути агресором, у тому числі ― у інформаційній площині.

Однак нещодавно російська соцмережа «ВКонтакте» знову доступна українцям без використання спеціальних програм — ВК зміг обійти блокування в Україні у своєму мобільному додатку. Про це повідомила соцмережа у листі, який розіслала на електронні пошти раніше зареєстрованих у ній українських користувачів. Однак обійти блокування в України соцмережа змогла у мобільному додатку. А от у браузері на комп’ютері для входу, як і раніше, потрібен VPN.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com